Постанова

від 14.12.2017 по справі б22/144-10/8

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р. Справа№ Б22/144-10/8

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Жук Г.А.

Скрипки І.М.

за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.,

представників:

від боржника - Розпоченюка А.С.,

від ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" - Гончара М.С.,

від ПП "Лотан-3" - Головка О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.09.2017

у справі № Б22/144-10/8 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма" (код 32340359)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2017 встановлено оплату послуг ліквідатору ТОВ "Плазма" у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень у справі; затверджено звіт ліквідатора про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого Мегері А.В. за період виконання повноважень ліквідатора з 02.07.2012 по 11.09.2017 на загальну суму 203152,72 грн., з яких 188855,56 грн. оплати послуг арбітражного керуючого та 14297,16 грн. витрат; клопотання ліквідатора банкрута про стягнення пропорційно з кредиторів ТОВ "Плазма" оплати послуг арбітражного керуючого та витрат, понесених останнім під час виконання повноважень в даній справі задоволено частково та стягнуто з кредиторів пропорційно їх вимог до боржника в рахунок здійснення оплати послуг арбітражного керуючого та відшкодування понесених ним витрат під час виконання повноважень ліквідатора 203152,72 грн.; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма"; ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Плазма"; припинено провадження у справі № Б22/144-10/8 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма".

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 13.09.2017, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу, розгляд справи призначено на 23.11.2017.

23.11.2017 від судді Андрієнка В.В. надійшла заява про самовідвід.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 задоволено заяву судді Андрієнка В.В. про самовідвід, матеріали справи № Б22/144-10/8 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.11.2017 для розгляду справи сформовано колегію у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Жук Г.А., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.12.2017.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2010 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма" з урахуванням особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, передбачених ст. 51 Закону про банкрутство.

Постановою Господарського суду Київської області від 18.08.2010 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Янчука О.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.07.2012 продовжено строк ліквідаційної процедури у справі на один місяць, призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора банкрута на 13.08.2012, усунуто арбітражного керуючого Янчука О.М. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та припинено його повноваження ліквідатора банкрута у справі № Б22/144-10/8; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мегерю А.В.

11.01.2017 від ліквідатора банкрута надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, а також звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат з 02.07.2012 по 10.01.2017.

13.09.2017 ліквідатор подав клопотання про встановлення оплати послуг та затвердження звіту арбітражного керуючого Мегері А.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат з 02.07.2012 по 11.09.2017.

За наслідками розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав ліквідувати банкрута у зв'язку з банкрутством, оскільки відсутні майнові активи банкрута для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі.

Розглянувши звіт про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, місцевий господарський суд поклав обов'язок здійснення оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Мегері А.В. на кредиторів пропорційно розміру їх кредиторських вимог, оскільки оплата послуг та витрати за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Плазма" відшкодовані не були, а у банкрута не залишилось жодних активів.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що в період ліквідаційної процедури ліквідатором боржника були надіслані запити до державних органів та установ з метою виявлення та з'ясування наявності майна та майнових активів, що належать банкруту, для підтвердження відомостей про розрахункові рахунки, в т.ч. рахунки в цінних паперах, відомостей про наявних кредиторів та дебіторів банкрута. Крім того, ліквідатором вживались інші заходи із розшуку майна рухомого та нерухомого майна банкрута.

Так, ліквідатором було здійснено інвентаризацію майна банкрута, за результатами проведення якої було виявлено нерухоме майно, що підтверджується Інвентаризаційним описом № 1 від 30.04.2013, у зв'язку з чим організовано його продаж та частково погашені кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - Банк) на загальну суму 30094044,69 грн., що складаються з вимог першої черги задоволення.

Ліквідатором станом на дату складання ліквідаційного балансу встановлено відсутність будь-якого зареєстрованого за боржником майна.

Згідно витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, за банкрутом не обліковуються об'єкти права власності.

Також, боржник відсутній серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів цінних паперів, не є засновником суб'єктів господарської діяльності та не перебуває на обліку в органах доходів і зборів як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності; всі банківські рахунки підприємства-банкрута закрито.

Крім того, матеріали справи свідчать про відсутність заборгованості банкрута перед державними соціальними фондами, Пенсійним фондом України та перед бюджетом по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів.

У ліквідаційній процедурі ліквідатором також було з'ясовано, що підприємницька діяльність банкрутом не здійснюється, дебіторська заборгованість відсутня.

Частиною 2 статті 32 Закону про банкрутство передбачено, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, оскільки майна банкрута для задоволення вимог кредиторів не залишилось, проте виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації, на затвердження суду надано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Згідно зі ст. 3-1 Закону про банкрутство, надання послуг арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до частини 12 статті 3-1 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у банкрута не залишилось будь-яких активів, тобто відсутнє майно та грошові кошти, за рахунок яких можливо створити фонд для оплати послуг арбітражного керуючого, а за таких обставин оплата послуг арбітражного керуючого має бути здійснена за рахунок коштів кредиторів з урахуванням принципу пропорційності заявлених грошових вимог до боржника.

Разом з тим, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану будь-якого з кредиторів у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що кредиторами банкрута є:

ТОВ "Плазма-логістик" на суму 2400125,00 грн., що становить 1,60 % від загальної суми визнаних вимог;

ПП "Лотан-3" на суму 6134000,00 грн., що становить 4,08 % від загальної суми визнаних вимог;

ТОВ "Сінді" на суму 32125,00 грн., що становить 0,02 % від загальної суми визнаних вимог;

ПП "Бестмент сервіс" на суму 4858625,00 грн., що становить 3,24 % від загальної суми визнаних вимог;

ТОВ "Інтертраст Ко, ЛТД" на суму 87925,00 грн., що становить 0,06 % від загальної суми визнаних вимог;

Бориспільська ОДПІ в Київській області на суму 19019,00 грн., що становить 0,01 % від загальної суми визнаних вимог;

ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" на суму 136679990,82 грн., що становить 90,99 % від загальної суми визнаних вимог.

Враховуючи, що ліквідатор банкрута вчинив всі дії передбачені у ліквідаційній процедурі, спрямовані на пошук та реалізацію належного банкруту майна, проте станом на дату складання ліквідаційного балансу послуги арбітражного керуючого Мегері А.В. не оплачені, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом про часткове задоволення клопотання ліквідатора банкрута в частині покладення обов'язку на кредиторів здійснити оплату послуг арбітражного керуючого в сумі 188855,56 грн. та відшкодувати понесені ним витрати під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Плазма" в сумі 14297,16 грн. за період з 02.02.2012 по 11.09.2017, виходячи з принципу пропорційності розміру визнаних вимог кожного кредитора.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення вказаної норми процесуального законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 13.09.2017 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.09.2017 у справі № Б22/144-10/8 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Г.А. Жук

І.М. Скрипка