Постанова

від 01.03.2012 по справі 2270/10603/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/10603/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта): ОСОБА_2

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Вільна спроба" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Вільна спроба" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Вільна спроба" звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000212304 від 08.06.2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року відмовлено у задоволені даного позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ПП "Вільна спроба" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову - про задоволення адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Належним чином повідомлений відповідач - ДПІ у м. Хмельницькому уповноваженого представника до суду не направив, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав, що не перешкоджає апеляційному перегляду судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ПП "Вільна спроба" необхідно задовольнити, а постанову суду від 10.10.2011р. - скасувати виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ПП "Вільна спроба" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB "Клуб сиру" за період з 01.02.2011 року по 28.02.2010 року", за наслідками якої складено акт від 20.05.2011 року № 3717/23-4/35314845.

Даною перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п.. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 31 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за лютий 2011 року на 120530 грн.

На думку податкового органу ПП "Вільна спроба" здійснено віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за лютий 2011 року по операціях з придбання молочних продуктів у ТОВ "Клуб сиру", які фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності підприємства, що є порушенням ч.5 ст. 203, ч. 1, 2, ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України.

На підставі викладених у акті перевірки висновків ДПІ у м. Хмельницькому 08.06.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 120530 грн. за основним платежем, та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Аналізуючи характер спірних правовідносин та досліджуючи їх обставини, колегія суддів відзначає, що спір склався з приводу формування позивачем податкового кредиту за наслідками здійснення господарських стосунків з ТОВ "Клуб сиру" щодо поставки товару - молочної продукції.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції мотивував своє рішення безпідставним завищенням позивачем податкового кредиту у зв'язку з безтоварністю здійснених господарських операцій з вказаним контрагентом.

Із зазначеним висновком колегія суддів погодитись категорично не може, оскільки при вирішенні спору судом першої інстанції невірно застосовані приписи Податкового кодексу, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та не досліджено всіх обставин існуючих стосунків із ТОВ "Клуб сиру".

Так, апеляційним судом встановлено, що 28.12.2009р. між ТОВ "Клуб Сиру" (Постачальник) та ПП "Вільна спроба" (Дистриб'ютор) було укладено Дистрибуторський договір № КП 00099 (далі - Дистрибуторський договір), за умовами якого Постачальник постачає Дистриб'ютору Продукцію (продукція, що виготовляється ВАТ "Канівський маслосирзавод") виключно для її подальшого перепродажу Дистриб'ютором на умовах даного Договору. Додатковими угодами № 2 та 3 сторони погодили порядок приймання товарно-матеріальних цінностей та продовжили строк дії договору до 31.12.2011 року.

На виконання взятих на себе зобов'язань TOB "Клуб сиру" передало позивачу у лютому 2011 року обумовлений договором товар (молочну продукцію) на загальну суму 723366,17 грн. в т.ч. ПДВ 120561,02 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи податковими накладними № 34 від 01.02.11 на суму 72605,78 грн., № 188 від 08.02.11 на суму 139877,72 грн., № 313 від 15.02.11 на суму 91739,14 грн., № 542 від 24.02.11 на суму 253560,88 грн., № 585 від 28.02.11 на суму 165582,64 грн.; видатковими накладними від 01.02.11 № ТД-0000045, від 08.02.11 № ТД-0000188, від 15.02.11 № ТД-0000311, від 24.02.11 № ТД-0000527, від 28.02.11 № ТД-0000570 на суму 723366,16 грн.

Даний товар згідно умов Дистрибуторського договору транспортувався до ПП "Вільна спроба" за рахунок ТОВ "Клуб сиру" згідно існуючих в матеріалах справи товарно-транспортних накладних, а тому висновок суду першої інстанції про їх оформлених з порушенням вимог спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 року № 448/346 та наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 "Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні на перевезення вантажів автомобільним транспортом", не може свідчити про відсутність належних доказів передачі продукції позивачу, позаяк такі ТТН є документом перевізника для підтвердження витрат на доставку товару, і не стосуються обставин формування позивачем податкового кредиту. Більш того, як вже зазначалось вище обов'язок з поставки продукції не покладався на позивача.

Відповідно до п. 5.2, 5.3 Дистрибуторського договору оплата за поставлений у лютому 2011 року товар здійснена ПП "Вільна спроба" шляхом перерахування коштів у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок TOB "Клуб сиру" згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень на загальну суму 549000 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з твердженням апелянта, що розбіжність у номері та даті видаткової накладної, що міститься у графі "Призначення платежу" платіжних доручень, не є підставою вважати про відсутність оплатного характеру операцій з поставки товару у лютому 2011 року, оскільки такий факт спростовується актом звіряння розрахунків між ТОВ "Клуб сиру" та ПП "Вільна спроба" від 28.12.11 щодо зарахування сплачених коштів в рахунок поставленого в лютому 2011 року товару згідно видаткових накладних № ТД-0000045 від 01.02.11, № ТД-0000188 від 08.02.11, № ТД-0000311 від 15.02.11, № ТД-0000570 від 28.02.11.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до пункту 198.3 ст. 198 ПК України складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з пунктом п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином системний аналіз положень ст.ст. 198, 200, 201 ПК України дає суду підстави стверджувати, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що здійснені господарські операції між ПП "Вільна спроба" та ТОВ "Клуб сиру" згідно Дистрибуторський договір від 28.12.2009 року № КП 00099 з приводу поставки молочної продукції мали реальний характер, підтвердженням чого слугують наявні у матеріалах справи докази їх виконання, яким суд першої інстанції у своїй постанові від 10.10.2011р. надав невірну правову оцінку.

На час укладення та виконання договору поставки контрагент позивача був діючим господарюючим суб'єктом, зареєстрованим у встановленому законом порядку, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю та був платником податку на додану вартість. Факти отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Клуб сиру" знайшли своє відображення в матеріалах справи та були доведені в процесі апеляційного перегляду справи. А виписані первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам, що до них ставляться податковим законодавством та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою ті обставини що ПП "Вільна спроба" має у своєму розпорядженні достатні фізичні, технічні та технологічні можливості щодо здійснення господарської діяльності з продукцією, яку отримувала від ТОВ "Клуб сиру". Так, з метою приймання від постачальників товару та його зберігання, позивач орендує складське приміщення площею 510 кв.м. згідно Договору суборенди від 02.01.2011р., що дозволяє зберігати молочну продукцію. В штаті підприємства передбачені посади завідуючого складом та комірника, основними обов'язками осіб, які їх обіймають є ведення складського обліку ТМЦ та приймання товару від постачальників.

Будь-яких доказів того, що господарська операція з ТОВ "Клуб сиру" є безтоварною чи отримані товари не призначаються для використання в господарській діяльності позивача ДПІ у м. Хмельницькому не надано. Навпаки, вказане твердження спростовано тривалим та довгостроковим характером співпраці позивача з ТОВ "Клуб сиру", а також існуючим судовим спором про стягнення з ПП "Вільна спроба" на користь ТОВ "Клуб сиру" заборгованості по Дистрибуторському договору від 28.12.2009 року № КП 00099, що підтверджено рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.02.2012р. по справі № 4/5025/2253/11.

Таким чином на переконання судової колегії висновки податкового органу та суду першої інстанції про безтоварність вказаних господарських операцій ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.06.2011 року на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів апеляційного суду знаходить підстави для його скасування.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ПП "Вільна спроба" спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 10.10.2011 року, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Вільна спроба" задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Вільна спроба" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов приватного підприємства "Вільна спроба" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 08.06.2011 року № НОМЕР_1.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "06" березня 2012 р. .

Головуючий /підпис/ ОСОБА_1

Судді /підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

секретар