Рішення

від 20.12.2017 по справі 154/2384/17

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/2384/17

2/154/860/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року м. Володимир-Волинський

Володимир- Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Корніюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей про стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказав про те, що він перебував у трудових відносинах з філією Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей , працюючи на посаді директора зазначеної філії з 03 вересня 2015 року. 12 червня 2017 р. позивач звільнився за згодою сторін, на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України. В день звільнення підприємство з ним не розрахувалось, як передбачено ст.116 КЗпП України, тобто не виплатило йому нараховану заробітну плату з лютого 2017 року по день звільнення в загальному розмірі 18452 грн.86 коп. Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, підприємство повинно виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Фактично вказана сума заробітної плати позивача не виплачена йому відповідачем і по сьогоднішній день.

У зв'язку з цим, з врахуванням збільшених 08 листопада 2017 року позовних вимог, позивач просить суд стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 18452 грн. 86 коп. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який на думку позивача станом на 07 листопада 2017 року становить 31986 грн.65 коп., а також моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

Представник відповідача - філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмових заперечень чи відзиву на позовну заяву не надіслали.

09 листопада 2017 року за клопотанням позивача ухвалою суду в порядку витребування доказів було зобов'язано відповідача представити до суду повний розрахунок заборгованості по заробітній платі позивача. На ухвалу суду 13 грудня 2017 року надійшла відповідь № 212 від 07 листопада 2017 року про те, що відповідач не взмозі подати докази по заборгованості заробітної плати позивача у зв'язку з тим, що зупинене виробництво, виробничі потужності законсервовані, головний бухгалтер звільнилась… .

20 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 самостійно подав до суду докази розрахунку заборгованості по його заробітній платі у філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей , просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, справу слухати в судових засіданнях без його участі в спрощеному порядку. Не заперечив проти винесення заочного рішення у справі.

20 грудня 2017 року ухвалою суду задоволено заяву позивача та постановлено проводити розгляд справи заочно та в спрощеному порядку.

Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 03 вересня 2015 року перебував у трудових відносинах з філією Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей та 12 червня 2017 року був звільнений з посади директора філії за угодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується копіями сторінок трудової книжки ОСОБА_1 серії УКР № 0170086.

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Доданими до позовної заяви розрахунковими листками за період з 01 лютого 2017 року по 30 червня 2017 року позивача ОСОБА_1, які суд приймає до уваги в якості допустимих доказів в сукупності із поданими позивачем індивідуальними відомостями про застраховану особу позивача, отриманими із Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та повідомленням Управління Держпраці у Хмельницькій області № 6483/17 від 14 грудня 2017 року, підтверджується також факт перебування позивача у трудових відносинах із відповідачем - філією Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей , нарахування відповідачем позивачу заробітної плати, а також наявності заборгованості із виплати належної позивачу заробітної плати при його звільненні у сумі 18452 грн.

Тобто судом встановлено, що в день звільнення позивачеві в порушення ст.116 КЗпП України не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі, а з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підставою для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Обчислюючи розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачеві сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24 грудня 1999 року, при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, відповідно до розрахункових листків та довідки щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу, отриманої у Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України позивача ОСОБА_1 за період його роботи у філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей , середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 (без вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору) складала 336 грн. 67 коп. ((2787,84+7186,00) / (77+160) х 8 = 336,67).

Період затримки розрахунку при звільненні позивача на дату ухвалення даного рішення, тобто з 13 червня 2017 року по 20 грудня 2017 року, становить 134 робочих дні. Однак у своїх збільшених позовних вимогах ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 31986 грн. 65 коп. з врахуванням проведеного ним розрахунку за 103 дні (до часу збільшення позовних вимог). При цьому помилково обрахувавши позивачем суму його середнього заробітку з розрахунку 103 дні, суд також вказує на помилковість розрахунку позивачем середньоденного заробітку в розмірі 310 гривень 55 гривень, зробленого позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 07 листопада 2017 року, та вважає правильним поданий позивачем розрахунок 20 грудня 2017 року. Таким чином суд прийшов до висновку, що вірним є розрахунок середнього заробітку за 103 дні в сумі 34677 гривень 01 копійок (336,67х103= 34677,01).

В будь-якому разі, суд приймає рішення в межах заявлених позовних вимог, із врахуванням положень ч.1 ст.13 ЦПК України, а тому вимушений погодитись із заявленими позовними вимогами, які позивачем щодо суми стягнення не змінювалися і не уточнювалися, та не вправі стягнути із відповідача більшу суму.

Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди, то відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних та з урахування інших обставин.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок несвоєчасної виплати відповідачем позивачу заробітної плати та остаточного розрахунку при звільненні, позивачу була спричинена моральна шкода.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема: характер порушення прав позивача, період виниклої заборгованості по заробітній платі, розмір заборгованості, що утворилася, істотність вимушених змін у її житті через тривалу невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав, приходить до висновку, що достатньою, співмірною і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 18452 грн. 86 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 31986 грн. 65 коп., з утриманням з цієї суми встановлених законом податків і зборів, а також моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей необхідно стягнути 640 грн. судових витрат в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43 Конституції України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 280 ЦПК України, ст.ст.115-117, 237 1 КЗпП України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей (ЄДРПОУ 26548824, юридична адреса: 30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Хмельницького, 45) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, проживаючого за адресою: 44700, АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 18452 грн. 86 коп.

Стягнути з філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей (ЄДРПОУ 26548824, юридична адреса: 30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Хмельницького, 45) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, проживаючого за адресою: 44700, АДРЕСА_1, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 13 червня 2017 року по 07 листопада 2017 року включно в сумі 31986 грн. 65 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.

Стягнути з філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей (ЄДРПОУ 26548824, юридична адреса: 30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Хмельницького, 45) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, проживаючого за адресою: 44700, АДРЕСА_1, моральну шкоду внаслідок невиплати заробітної плати в сумі 2000 грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити. Часткове задоволення позову стосується лише заявлених позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Стягнути з філії Славутський маслоробний комбінат приватного підприємства Консалтингова фірма Прометей (ЄДРПОУ 26548824, юридична адреса: 30068, Хмельницька область, Славутський район, село Крупець, вулиця Хмельницького, 45) на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Волинської області.

Головуючий: (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р. Вітер