КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2017 р. Справа№ 12/287
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Остапенка О.М.
Зубець Л.П.
при секретарі Позюбан А.С.
за участю представників
від позивача: Пронін А.В. - протокол № 2 від 11.08.2005р.
від відповідача: не з явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємства "Арт-Трейдінг"
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2012
у справі № 12/287 (Прокопенко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика"
до Приватного підприємства "Арт-Трейдінг"
про стягнення 96 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Арт-Трейдінг" про стягнення 96 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.03.2012р. у справі № 12/287 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесна музика" до Приватного підприємства „Арт-Трейдінг" задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства „Арт-Трейдінг" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чесна музика" 96 000 грн. 00 коп. компенсації. Заборонено Приватному підприємству „Арт-Трейдінг" відтворювати та розповсюджувати фонограму "ІНФОРМАЦІЯ_1"(автор музики та тексту ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5, ОСОБА_6). Стягнуто з Приватного підприємства „Арт-Трейдінг" штраф до Державного бюджету України 9 600 грн. 00 коп. штрафу. Вилучено у Приватного підприємства „Арт-Трейдінг" всі контрафактні примірники фонограми "ІНФОРМАЦІЯ_1"(автор музики та тексту ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5, ОСОБА_6), а також засоби обходу технічних засобів захисту - усіх кліше, матриць, форм та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники фонограми, а також матеріали і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів захисту та передати вилучені предмети Товариству з обмеженою відповідальністю „Чесна музика".
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне підприємство "Арт-Трейдінг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2012р. у справі № 12/287 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012р. у справі № 12/287 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Арт-Трейдінг" було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Зубець Л.П. та призначено на 13.06.2012р.
Розпорядженням секретаря судової палати від 25.06.2012р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Дзюбко П.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 р. у справі № 12/287 зупинено апеляційне провадження до набрання законної сили рішення Солом'янського районного суду м. Києва за № 2609/13584/12.
Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з тим, що суддя Дзюбко П.О. відрахований зі штату суду 13.11.2012 р. у зв'язку з виходом у відставку.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.12.2017 р. для розгляду справи № 12/287 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Остапенко О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 р. у справі № 12/287 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Остапенко О.М. у названому складі.
Згідно ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Згідно реєстру судових рішень ухвалою Солом'нського районного суду м. Києва від 25.10.2012р. у справі № 2609/13584/12 за позовом Приватного підприємства "Арт-Трейдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика", та Особи-1, 2, фізичної особи-підприємця Особи-3 про визнання недійсними договорів, стягнення компенсації за порушення авторського права і суміжних прав та стягнення немайнової шкоди, провадження по справі закрито.
Доказів її оскарження та перегляду судами вищестоящих інстанцій сторонами до суду не надано.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2017р. поновлено провадження у справі № 12/287 та призначено до розгляду на 14.12.2017р.
Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом (ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
20.02.2010р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Классик Партнер"укладено ліцензійний договір № 077/2, за яким позивачу були передані виключні майнові суміжні права на відтворення та розповсюдження фонограми "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики та тексту ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5, ОСОБА_6). ТОВ "Классик Партнер"отримало виключні майнові суміжні права на відтворення та розповсюдження фонограми на підставі договору про відчуження прав на фонограму № 2805 від 28.05.2009 року укладеного із громадянином Російської Федерації ОСОБА_5. ОСОБА_5 отримав виключні майнові суміжні права виконавця твору "ІНФОРМАЦІЯ_1"(автор музики та тексту ОСОБА_4) від громадянки Російської Федерації ОСОБА_8 (творчий псевдонім -ОСОБА_6) на підставі укладеного між ними договору № 1 від 20.05.2009 р.
Згідно зазначених вище договорів позивач має виключне майнове право дозволяти та/або забороняти використання на території України спірної фонограми шляхом видачі дозволів (ліцензій).
08.09.2011р. та 09.08.2011р. позивачем були придбані примірники компакт-дисків під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2". В судовому засідання ці компакт-диски були досліджені та встановлено, що в них було відтворено саме спірну фонограму.
Позивач стверджує, що не надавав відповідачу дозволу на відтворення та розповсюдження спірної фонограми, у зв'язку з чим були порушені його виключні майнові суміжні права. Таким чином, за твердженням позивача, фонограма використовувалась відповідачем неправомірно, без дозволу позивача, чим були порушенні охоронювані законом права позивача, а отже останній просить стягнути з відповідача компенсацію за порушення майнових суміжних прав у розмірі 96 000,00 грн. (розрахунок компенсації наведений в позовній заяві), заборонити відповідачу відтворення та розповсюдження фонограми "ІНФОРМАЦІЯ_1"(автор музики та тексту ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5, ОСОБА_6), стягнути з відповідача штраф у Державний бюджет у розмірі 10 % суми, присудженої судом на користь позивача, що складає 9 600,00 грн., вилучити в присутності представника позивача зі всіх складів відповідача всі контрафактні примірники фонограми, а також засоби обходу технічних засобів захисту - усіх кліше, матриць, форм та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники фонограми, а також матеріали і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів захисту та передати позивачу всі вилучені предмети.
Позивачу на підставі ліцензійного договору № 077/2 від 20.02.2010. укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Классик Партнер", належать виключні майнові суміжні права на відтворення та розповсюдження фонограми "ІНФОРМАЦІЯ_1"(автор музики та тексту ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5, ОСОБА_6). В свою чергу ТОВ "Классик Партнер"отримало виключні майнові суміжні права на відтворення та розповсюдження фонограми на підставі договору про відчуження прав на фонограму № 2805 від 28.05.2009 року, укладеного із громадянином Російської Федерації ОСОБА_5.
ОСОБА_5 отримав виключні майнові суміжні права виконавця твору "ІНФОРМАЦІЯ_1"(автор музики та тексту ОСОБА_4) від громадянки Російської Федерації ОСОБА_8 (творчий псевдонім -ОСОБА_6) на підставі укладеного між ними договору № 1 від 20.05.2009 р.
Позивачу з 20.02.2010р. належать виключні майнові суміжні права на використання на території України спірної фонограми, у тому числі з правом надання третім особам права використання фонограми шляхом видачі дозволів (ліцензій).
Відповідач стверджує, що використання ним прав на фонограму, є правомірним, здійснюється на підставі чинного договору та не порушує жодних майнових суміжних прав, а вимоги позивача є необґрунтованими та неправомірними.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2010р. відповідачем було укладено договір про передачу авторських та суміжних прав із суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_11. За цим договором відповідачеві були передані авторські та суміжні права на використання твору та фонограми "Букет из белых роз"(автор музики та тексту ОСОБА_4, виконавець ОСОБА_5, ОСОБА_6), в тому числі шляхом відтворення та розповсюдження. Відповідно до рішення ДП "Інтелзахист" про видачу контрольних марок до заяви № 219 від 22.03.2011 відповідач отримав контрольні марки серії "К" № 331054ЖЄ-333053ЖЄ.
Згідно з приписами ст. 426 Цивільного кодексу України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності. Умови надання дозволу на використання об'єкта можуть бути визначені ліцензійним договором.
Пунктами а), б) п. 1 ст. 40 Закону України „Про авторське право і суміжні права" № 3792-XII від 23.12.1993 р. передбачено, що до майнових прав виробників фонограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам відтворення і розповсюдження фонограм.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про авторське право і суміжні права" № 3792-XII від 23.12.1993 р. порушенням суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів суміжних прав, визначені ст. 40 цього Закону.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 37 Закону України „Про авторське право і суміжні права" № 3792-XII від 23.12.1993 р. та статті 450 ЦК України, первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право), зокрема, належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.
Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у
встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Позивач визначив компенсацію за порушення майнових прав у розмірі 50 мінімальних заробітних плат за кожен спосіб неправомірного використання фонограми за відтворення та розповсюдження, що складає 96 000,00 грн.
Враховуючи, що відповідачем не доведено факт наявності у суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_11 ліцензійного договору з первинним суб'єктом суміжних прав, проте матеріали справи містять докази наявності у позивача виключних майнових суміжних прав на використання спірної фонограми саме від первинного суб'єкта суміжних прав, суд вважає копію договору, що укладена відповідачем із суб'єктом підприємницької діяльності -фізичної особою ОСОБА_11 неналежним доказом правомірного використання спірної фонограми.
Матеріали справи містять докази, що відповідач здійснив відтворення та розповсюдження спірної фонограми. Оскільки зазначена обставина відповідачем належними доказами не спростована, а також враховуючи, що відповідачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності використання фонограми, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача дозволу на її використання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про зобов'язання відповідача сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача у розмірі 96 000, 00 грн.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2012р. у справі № 12/287 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Арт-Трейдінг" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2012р. у справі № 12/287 - без змін.
2. Матеріали справи № 12/287 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді О.М. Остапенко
Л.П. Зубець
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2017 |
Оприлюднено | 24.12.2017 |
Номер документу | 71202414 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Мартюк А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні