Постанова

від 19.12.2017 по справі 914/2285/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2017 р. Справа № 914/2285/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кобзар О.

з участю представників :

від скаржника - ОСОБА_2 - представник на підставі довіреності б/н від 21.11.2017р.

від відповідача - ОСОБА_3 - головний юрисконсульт на підставі довіреності № LV0082-СЛ-68-0117 від 03.01.2017р.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз , м.Львів, вх.№ 01-05/5595/17 від 28.11.2017р.

на ухвалу господарського суду Львівської області від 08.11.2017р. (суддя Мазовіта А.Б.)

у справі № 914/2285/17

за позовом Приватного підприємства Бетонне та асфальтне виробництво , м.Львів

до відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз , м.Львів

про визнання протиправним та скасування рішення Центральної комісії по розгляду актів про порушення споживачами проривного газу вимог Кодексу ГРС від 29.09.2017р.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.11.2017р. у справі № 914/2285/17 (суддя Мазовіта А.Б.) позовну заяву Приватного підприємства Бетонне та асфальтне виробництво , м.Львів до ОСОБА_4 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз , м.Львів про визнання протиправним та скасування рішення Центральної комісії по розгляду актів про порушення споживачами проривного газу вимог Кодексу ГРС від 29.09.2017р. прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду, а також вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (79039 м.Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039) вчиняти дії по припиненню та обмеженню в примусовому порядку газопостачання Приватного підприємства «Бетонне та асфальтне виробництво» (79053 м.Львів, вул.В.Великого, 16, ідентифікаційний код 38965935) по об'єкту, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул.Фабрична, 61.

Ухвала суду в частині вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Не погоджуючись з даною ухвалою відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Львівгаз подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу в частині вжиття заходів до забезпечення позову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви позивача відмовити повністю посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали скаржник вважає те, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про задоволення клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, не з ясував та не навів обгрунтування, яким чином невжиття таких заходів у вигляді заборони відповідачу до вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню та обмеженню в примусовому порядку газопостачання позивача може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі його задоволення. Окрім того, скаржник вважає, що вказані заходи спраямовані на фактичне втручання у господарську діяльність відповідача в цілому та у виконання ним обов язків з забезпечення безпеки систем газопостачання.

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2017р. справу № 914/2285/17 призначено судді-доповідачу ОСОБА_5 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І., Желіку М.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2017р., подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 12.12.2017р.

Представник позивача в судове засідання 12.12.2017р. з явився, проти апеляційної скарги заперечив з підстав, наведених у поданому письмовому відзиві на апеляційну скаргу, оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обгрунтованість клопотання про забезпечення позову, так як з аналізу доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що предмет позову у даній справі та обраний позивачем захід забезпечення позову є взаємопов язаними, зокрема, розрахована відповідачем заборгованість в рішенні від 29.09.2017р., оформленому актом-розрахунком, стала підставою для надіслання позивачу повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання № 00026154 від 19.10.2017р.

Також, через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Представник відповідача (апелянта) в судове засідання не з явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2017р. клопотання позивача про продовження строку розгляду справи на 15 днів задоволено та відкладено розгляд апеляційної скарги на 19.12.2017р.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017р. № 2147-VIII, у відповідності до якого Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції продовжує розглядати дану справу за правилами Господарського процесуального кодексу України в новій редакції.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В ході судового засідання представникам учасників справи права і обов»язки, передбачені ст.42 ГПК України роз»яснені.

Відводів складу суду та секретаря судового засідання в порядку ст.ст.35,37 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось.

В судове засідання 19.12.2017 року представник апелянта з'явився, вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив та просив суд ухвалу залишити без змін.

Також, через канцелярію суду 19.12.2017р. поступило клопотання від позивача про долучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів, які не були подані до суду першої інстанції, оскільки ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову була винесена одночасно із ухвалою про порушення провадження у справі без проведення судового засідання.

Розглянувши подане клопотання та додані до нього матеріали, враховуючи положення п.3 ст.269 ГПК України, колегія суддів вирішила відмовити у його задоволенні, оскільки позивачем не надано суду апеляційної інстанції належних доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 19.12.2017р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Бетонне та асфальтне виробництво» , м.Львів до ОСОБА_4 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» , м.Львів про визнання протиправним та скасування рішення Центральної комісії по розгляду актів про порушення споживачами проривного газу вимог Кодексу ГРС від 29.09.2017р.

До вказаної позовної заяви позивачем додано також клопотання про забезпечення позову, в якому останній просив суд заборонити відповідачу вчиняти дії по припиненню та обмеженню в примусовому порядку газопостачання Приватного підприємства «Бетонне та асфальтне виробництво» по об'єкту, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул.Фабрична, 61.

У відповідності до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як зазначено в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» , достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення Центральної комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 29.09.2017р., про нарахування позивачу об'єму газу в обсязі 2 118,743 м. куб. за період з 05 вересня 2016 р. по 05 вересня 2017 р. на суму 16 369 799,67 грн.

Як вбачається із поданих до суду позовної заяви та заяви про забезпечення позову, 01.01.2016 р. позивачем було підписано заяву - приєднання №094212OTPZCP086 до умов договору розподілу природного газу від 01.01.2016р. Оператором газорозподільної системи, згідно заяви приєднання, є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» .

Працівниками відділу економічної безпеки ОСОБА_4 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» 05.09.2017 р. було проведено періодичну перевірку лічильника газу «ЛГ-К-100-1/20-1, 6-1 Ех, G250» , встановленого у Споживача за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул.Фабрична, 61.

За результатами періодичної повірки лічильника працівниками відділу економічної безпеки ОСОБА_4 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ЛЬВІВГАЗ» було складено ОСОБА_6 про порушення №000035 (№262) від 05.09.2017р., лічильник демонтовано та направлено на експертизу, про що складено Протокол №001729 від 05.09.2017р.

ОСОБА_6 експертизи лічильника газу №1084 від 14.09.2017р. в корпусі лічильника наявні два наскрізні отвори, наявність яких кваліфіковано як ознаки несанкціонованого втручання.

В той же час, на запит позивача до ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» (завод-виробник газового лічильника) було отримано відповідь, що наявність наскрізних гвинтових отворів в корпусі відлікового пристрою лічильника на роботу та метрологію не впливає.

ОСОБА_6 рішення Центральної комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 29.09.2017р., про нарахування позивачу об'єму газу в обсязі 2 118,743 м. куб. за період з 05 вересня 2016 р. по 05 вересня 2017 р. на суму 16 369 799,67 грн.

Позивач зазначає, що з огляду на невідповідність рішення про порушення норм КГС, нарахування не облікованого об'єму природного газу позивачу є незаконним.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, метою застосування заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до абз. 2 п. 12 гл. 5 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, якщо об'єм та/або вартість не облікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватись споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.

Зважаючи на те, що листом від 20.10.2017р. позивачу було надіслано Акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу від 29.09.2017р. та повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №000262154 від 19.10.2017р. у зв'язку із заборгованістю, яка виникла внаслідок вказаного донарахування, та запропоновано до 06.11.2017р. самостійно відключити газове обладнання від мереж газоспоживання, позивач, в порядку забезпечення позову просив заборонити відповідачеві вчиняти дії по припиненню та обмеженню в примусовому порядку газопостачання Приватного підприємства «Бетонне та асфальтне виробництво» по об'єкту, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Дрогобич, вул.Фабрична, 61.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, встановивши наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, враховуючи те, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд дійшов обгрунтованого висновку, що така заява підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

ОСОБА_6 із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об єктивно не залежали від нього.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 08.11.2017 року у даній справі в частині вжиття заходів до забезпечення позову відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 08.11.2017 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284, 285 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз , м.Львів, вх.№ 01-05/5595/17 від 28.11.2017р. - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 08.11.2017р. у справі № 914/2285/17 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 22 грудня 2017р.

Головуючий суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.

суддя Желік М.Б.