Рішення

від 18.05.2017 по справі 357/13993/16-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13993/16-ц

2/357/168/17

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Антко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСББ Павліченко,26 звертається до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що власники квартир, житлових та нежитлових приміщень зобов'язані виконувати вимоги чинного законодавства України та Статуту об'єднання, відповідач є власником частини нежитлового приміщення площею 143,3 кв.м, не сплачує плату за утримання житлового будинку та прибудинкової території з липня 2013 року, в результаті чого виникла заборгованість станом на 01.07.2016 року в сумі 8961 грн. Платіж /тариф/ був розроблений та затверджений рішеннями загальних зборів ОСББ, які відповідач не оскаржував. На попередження, вимоги адміністрації ОСББ погасити заборгованість відповідач не реагує, заключати договір не бажає. А тому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8961 грн. та судовий збір в сумі 1378 грн.

В судовому засіданні представники позивача уточнили позовні вимоги і просили суд стягнути з відповідача на користь ОСББ Павліченко,26 заборгованість згідно розрахунку в сумі 8855 грн. 94 коп. за період з 01.07.2013 року по 31.06.2016 року.

Відповідач та його представник позов не визнали та пояснили, що відповідач до 01.07.2015 року не був членом ОСББ, всі житлово-комунальні послуги надавались йому на підставі відповідних окремих договорів, він самостійно проводив оплату отриманих житлово-комунальних послуг згідно виставлених йому рахунків відповідними надавачами таких послуг. Законом України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку /в редакції 2012 року/ передбачено обов'язкове укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем, відповідачу не було відомо про необхідність укладення договору на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання, до 2016 року позивач взагалі не звертався до нього з цього приводу ні усно, ні письмово, відповідач не відмовився від укладення договору, але йому цього не пропонували. Оскільки право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору, то позивач не дотримав визначеної Законом процедури та не набув права на звернення до суду з даним позовом. Позивачем не надано доказів того, що ОСББ є балансоутримувачем будинку №26 по вул. Павліченко в м. Біла Церква, не вказано яка форма правління неподільним та загальним майном об'єднання була визначена і чи визначена вона взагалі відповідно до норм Закону /в редакції 2012 року/, а також не надано підтверджень витрат на управління, утримання та збереження даного будинку. Крім того, заборгованість, яку просить позивач стягнути з відповідача, нарахована поза межами строку позовної давності.

Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 29.12.2008 року проведену державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко,26 як юридичної особи, що стверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до Статуту ОСББ Павліченко,26 , затвердженого установчими зборами власників квартир багатоквартирного будинку №26 по вул. Павліченко в м. Біла Церква від 12.12.2008 року, протокол № 1, державну реєстрацію проведено 29.12.2008 року, метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, що слідує з копії Статуту ОСББ.

Згідно п.1.1 Статуту ОСББ Павліченко,26 створено власниками квартир багатоквартирного будинку №26 по вул. Павліченко в м. Біла Церква відповідно до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до п. 2.2 Статуту ОСББ Павліченко,26 завданням та предметом діяльності об'єднання є: належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання; забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

В ст.3 Статуту ОСББ Павліченко,26 визначено перелік майна об'єднання, яке складається з неподільного та загального майна, а саме: неподільне майно -неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання, що забезпечують належне функціонування житлового будинку. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню; загальне майно -частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених цим статутом /кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо/.

Згідно з п.п. 3.2.2, 3.3.4 Статуту ОСББ Павліченко,26 частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного та загального майна будинку встановлюється пропорційно до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як передбачено п.1.3 вказаного Статуту, власники квартир, житлових і нежитлових приміщень зобов'язані виконувати вимоги чинного законодавства України та Статуту об'єднання, який розробляється на підставі Типового статуту і затверджується рішенням установчих зборів членів об'єднання.

За положеннями ст.10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку /в редакції на дату створення ОСББ/, органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання.

Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

А як передбачено ст.12 цього Закону /в редакції на дату створення ОСББ/, управління неподільним та загальним майном житлового комплексу об'єднання може здійснювати у формі: управління неподільним та загальним майном через статутні органи об'єднання; передачі всіх або частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі за договором; делегування визначених статутом повноважень по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу асоціації. Форма управління неподільним та загальним майном житлового комплексу може бути змінена в будь-який час у встановленому цим Законом порядку.

В судовому засіданні встановлено, що управління загальним та неподільним майном житлового комплексу ОСББ Павліченко,26 здійснюється через його статутні органи, інших доказів суду не надано.

А згідно ст.4 Статуту ОСББ Павліченко,26 органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

В судовому засіданні також встановлено, що 72-х квартирний житловий будинок №26 по вул. Павліченко в м. Біла Церква прийнято в експлуатацію 30.10.2008 року з даховою модульною котельнею, з вбудовано-прибудованими приміщеннями салону меблів та аптеки, позамайдановими мережами, що підтверджується копією акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Відповідач є власником нежилого приміщення під № 73 /вбудовано-прибудованого приміщення магазину/ в будинку №26 по вул. Павліченко в м. Біла Церква загальною площею 143,3 кв.м на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 18.10.2012 року, який було укладено між ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 як фізичною особою, що вбачається з копії цього договору, який посвідчено державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 1351.

Згідно копії ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на нерухоме майно Білоцерківського МБТІ від 07.11.2012 року за № 36144749, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежиле приміщення в житловому будинку №26 по вул. Павліченко в м. Біла Церква.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилалася на те, що згідно ст. 9 вказаного вище Закону /в редакції до 01.07.2015 року/, членство в об'єднанні було добровільним, а власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах.

Ст. 13 Закону також визначено, що відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними.

А оскільки відповідач ніколи не був членом ОСББ, жодних договорів з ОСББ не укладав, то позивач не має права пред'являти вимоги до нього за період до 01.07.2015 року.

Але ці посилання суд вважає необґрунтованими.

Так, ст.17 Закону Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку /в редакції до 01.07.2015 року/ було передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: в т.ч. вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

В п.2.5 Статуту ОСББ Павліченко,26 передбачено аналогічне положення.

За змістом ст. 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону).

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 22 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України № 3-945гс15 від 11.11.2015 року та № 3-1028гс15 від 27.01.2016 року.

Отже, відповідач, який є власником приміщення у будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язаний здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об'єднанні.

В судовому засіданні також встановлено, що підставами для нарахування ОСББ відповідачу вартості послуг слугували рішення загальних зборів членів ОСББ про встановлення розміру внесків, які є чинними і в судовому порядку недійсними не визнавалися.

Так, загальними зборами ОСББ Павліченко,26 затверджено тариф на утримання будинку та прибудинкової території, що становить з 01.05.2012 року 1,10 грн. з 1 кв.м для нежитлових приміщень / протокол № 10 від 24.04.2012 року/, з 01.04.2014 року -1,30 грн. з 1 кв.м для нежитлових приміщень /протокол № 13 від 04.03.2014 року/, з 01.10.2014 року -2.10 грн. з 1 кв.м для нежитлових приміщень /протокол № 14 від 04.09.2014 року/, що стверджується копіями цих протоколів.

Саме виходячи з цього тарифу позивачем проведено розрахунок заборгованості відповідача за період з 01.07.2013 року по 01.07.2016 року відповідно до розміру площі належного відповідачу нежилого приміщення-595,6 кв.м, що вбачається з наданого розрахунку.

Представник відповідача посилалася на те, що належне відповідачу приміщення має окремий вихід з протилежної сторони будинку, власну частину прибудинкової території, всі житлово-комунальні послуги надавались відповідачу на підставі відповідних окремих договорів, він самостійно проводив оплату отриманих житлово-комунальних послуг згідно виставлених йому рахунків відповідними надавачами таких послуг, позивачем не надано підтверджень витрат на управління, утримання та збереження даного будинку.

Але при вирішенні спору суд виходить з наступного.

За змістом статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавцем житлово-комунальних послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а виробником - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Відповідно до положень статті 4 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та статуту ОСББ Павліченко,26/ об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Отже, позивач не здійснює господарської діяльності у розумінні наведених норм законодавства, оскільки його діяльність спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, а відтак, ця діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючого суб'єкта.

За таких обставин ОСББ не є виробником та/або виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених відповідно до положень Закону України Про житлово-комунальні послуги , оскільки не надає і не виробляє таких послуг, а отже, і не формує цін чи тарифів на послуги, які б підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.

ОСББ, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на таке утримання повинні виходити з розміру витрат, передбачених кошторисом об'єднання, який відповідно до статті 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку затверджується загальними зборами членів об'єднання.

Таким чином, внески (збори, платежі) на утримання будинку, визначені загальними зборами ОСББ, не ототожнюються із тарифом на житлово-комунальну послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який відповідно до статті 28 Закону Украйни Про місцеве самоврядування та статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги підлягає встановленню органами місцевого самоврядування.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 01.04.2015 року по справі № 3-28гс15.

Отже, загальними зборами ОСББ Павліченко,26 затверджено не тарифи на житлово-комунальні послуги, а обов'язкові платежі на утримання будинку та прибудинкової території.

З розрахунку цього тарифу /платежу/, який затверджено загальними зборами ОСББ Павліченко,26 , вбачається, що до його складу включено оплату: за прибирання сходових клітинок, прибирання прибудинкової території, прибирання підвалів та техповерхів, за освітлення місць загального користування, технічне обслуговування внутрібудинкових систем, поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території, дератизація, дезінфекція.

Так, представником відповідача на обґрунтування своїх заперечень надано копії договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 01.07.2013 року, договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 року, договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.01.2017 року, додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії від 31.10.2016 року, але такі види витрат не включено до структури платежу /тарифу/ на утримання будинку та прибудинкової території, на що вказано вище.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.06.2013 року індексний номер 5475902, ОСББ Павліченко,26 є власником земельної ділянки №26 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку по вул. Павліченко в м. Біла Церква площею 0,2402 га /прибудинкова територія/, кадастровий номер 3210300000:04:016:0101, що слідує з копії цього свідоцтва та копії ОСОБА_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 29.06.2013 року.

Представниками позивача надано копію робочої інструкції двірника ОСББ, в обов'язки якого входить прибирання прибудинкової території ОСББ - земельної ділянки площею 0,2402 га.

Тоді як посилання представника відповідача на те, що відповідач має власну частину прибудинкової території, яку прибирає за власні кошти, не підтверджено жодними належними доказами, суду не надано ні документів про право власності відповідача на частину прибудинкової території, ні договорів оренди земельної ділянки, ні інших документів, які б підтверджували ці твердження.

В судовому засіданні також встановлено, що належне відповідачу нежиле приміщення -це не відокремлений об'єкт нерухомого майна, а вбудовано-прибудоване приміщення, яке має спільні конструктивні елементи з будинком, спільні підвальні приміщення, спільні внутрішньобудинкові мережі, будь-яких доказів того, що відповідач несе самостійно витрати на підставі укладених нею договорів за прибирання підвалів та техповерхів, технічне обслуговування внутрібудинкових систем, поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території, дератизацію, дезінфекцію, суду не надано.

Посилання представника відповідача з приводу того, що відповідач не повинен нести витрати за освітлення місць загального користування та за прибирання сходових клітинок, судом також не приймаються до уваги, оскільки, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з технічного плану належного відповідачу нежилого приміщення, це приміщення має також інший вихід у під'їзді житлового будинку, де розташовані спільні сходові клітинки.

Щодо освітлення місць загального користування, то представниками позивача надано копію договору про постачання електричної енергії від 03.08.2009 року, який було укладено між ЗАТ А.Е.С.Київобленерго та ОСББ Павліченко,26 , на підставі якого здійснюється постачання електричної енергії до всього будинку, а точка продажу електричної енергії встановлюється згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Посилання на недоведеність позивачем розміру тарифу /платежу/ на утримання будинку та прибудинкової території суд вважає необґрунтованим з врахуванням наведених вище доказів, також судом приймаються до уваги ті обставини, що даний платіж затверджено у встановленому Законом про ОСББ порядку загальними зборами ОСББ, відповідач рішення зборів про встановлення цього тарифу /платежу/ не оскаржувала, належних та безспірних доказів на спростування проведеного позивачем розрахунку суду не надано.

А за ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана обґрунтувати свої вимоги та заперечення.

Крім того, під час розгляду справи в суді, представником відповідача заперечувалися тільки такі складові тарифу /платежу/ для відповідача, як оплата за прибирання сходових клітинок, прибирання прибудинкової території, за освітлення місць загального користування.

Представник відповідача також посилалася на те, що відповідно до ст. 13 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку /в попередній редакції/ та п.8.2 Статуту ОСББ Павліченко,26 , у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна, об'єднання має право звернутися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку, право на звернення до суду виникає в об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору, а оскільки відповідачу не було відомо про необхідність укладення договору на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання, до 2016 року позивач взагалі не звертався до нього з цього приводу ні усно, ні письмово, відповідач не відмовляється від укладення договору, йому цього не пропонували, то позивач не дотримав визначеної Законом процедури та не набув права на звернення до суду з даним позовом.

Судом встановлено і з матеріалів справи вбачається, що за заявою ОСББ Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 01.09.2016 року було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 8961 грн., але за заявою боржника ухвалою суду від 28.10.2016 року цей судовий наказ скасовано, що слідує з копії даної ухвали.

Отже, ще у вересні 2016 року відповідачу було відомо про наявність заборгованості, про те, що ОСББ висуває до нього відповідні вимоги, але для врегулювання цих питань він до ОСББ не звернувся.

В матеріалах справи є копії листів ОСББ Павліченко,26 на ім'я відповідача від 29.09.2015 року та від 22.01.2015 року, в яких вказується, зокрема, на необхідність сплати боргу, сума боргу, пропонується укласти відповідний договір, лист від 22.01.2015 року було одержано відповідачем особисто 27.01.2015 року, про що свідчить власноручний підпис на листі.

Тобто, зазначені посилання представника відповідача спростовуються дослідженими в суді доказами.

Крім того, за положеннями ст.13 Закону про ОСББ /в редакції з 01.07.2015 року/ у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду /незалежно від будь-яких умов/.

А тому вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів на утримання будинку та прибудинкової території суд вважає обґрунтованими.

Представник відповідача просила суд застосувати строки позовної давності при вирішенні спору.

Як вказано вище, заборгованість позивачем нараховано за період з 01.07.2013 року, до суду з позовом позивач звернувся 19.12.2016 року.

За ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно приписів ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

В постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року № 6-214цс14 висловлено правову позицію про те, що судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Як вказано вище в рішенні, 01.09.2016 року судом видано судовий наказ на підставі заяви ОСББ Павліченко,26 про стягнення боргу з ОСОБА_1, який було потім скасовано, але звернення ОСББ із заявою про видачу судового наказу перериває перебіг строку позовної давності.

Оскільки інших доказів щодо дати звернення з такою заявою суду не було надано, то судом приймається до уваги дата видачі судового наказу - 01.09.2016 року.

А тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача суму заборгованості за період з 01.09.2013 року в межах строку позовної давності, а виходячи з розрахунку позивача, сума заборгованості буде складати - 8540 грн. 68 коп.

Так, згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки позивач просив суд стягнути заборгованість з відповідача за період з 01.07.2013 року по 31.06.2016 року, тому відносини сторін за межами цього періоду не стосуються предмету спору по даній справі.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, ст.4 Закону України Про судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 1378 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 257, 264, 267 ЦК України, Законом України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Павліченко, 26 8540 грн. 68 коп. заборгованості та 1378 грн. судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя ОСОБА_3