Постанова

від 20.12.2017 по справі 903/619/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2017 р. Справа № 903/619/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Крейбух О.Г.

суддя Демянчук Ю.Г.

суддя Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача-1: не з'явився

відповідача-2: ОСОБА_1, адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача-2 на рішення господарського суду Волинської області, ухваленого 03.10.2017р. суддею Слободян О.Г. о 12:15 год. у м.Луцьку, повний текст рішення складено 06.10.2017р.

у справі № 903/619/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Органіка"

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ-труби"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Івакан"

про визнання недійсним договору

Позивач ТОВ "Науково-виробнича компанія "Органіка" у серпні 2017 року звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до відповідача-1 ТОВ "АМТ-труби", відповідача-2 ТОВ "Івакан" про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва гаража АТП від 21 червня 2013 року, укладеного між ТОВ «АМТ-труби» та ТОВ «Івакан» .

В обгрунтування позовних вимог позивач вказував, що рішенням господарського суду Волинської області від 16.03.2017р., яке набрало законної сили, у справі № 903/1101/15 задоволено позов ТОВ Науково-виробнича компанія «Органіка» до ТОВ «АМТ-труби» , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Івакан» про визнання недійсним рішення зборів засновників ТОВ «АМТ-Труби» , та визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ «АМТ-труби» , оформлене протоколом загальних зборів учасників № 15 від 10 червня 2013р.

Вказаним судовим рішенням встановлено відсутність волевиявлення ТОВ «НВК «Органіка» , як учасника ТзОВ «АМТ-труби» , який володіє 100 % статутного капіталу, на надання дозволу на укладення оспорюваного договору купівлі-продажу незавершеного будівництва гаража АТП від 21.06.2013 року. А тому договір купівлі-продажу незавершеного будівництва гаража АТП від 21 червня 2013 року, укладений між ТОВ «АМТ-труби» та ТОВ «Івакан» , є недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст.215 та ч.4 ст.203 ЦК України.

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.10.2017р. у справі № 903/619/17, позов задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу незавершеного будівництва гаража АТП від 21 червня 2013 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "АМТ-труби" та товариством з обмеженою відповідальністю «Івакан» .

Стягнути з ТОВ "АМТ-труби" на користь ТОВ "НВК "Органіка" 800грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з ТОВ «Івакан» на користь ТОВ "НВК "Органіка" 800грн. витрат по сплаті судового збору /а.с.65-67/.

Відповідач-2 ТОВ "Івакан", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить. рішенням господарського суду Волинської області від 03.10.2017р. у справі № 903/619/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- оспорюваний договір купівлі-продажу незавершеного будівництва гаража АТП від 21 червня 2013 року від імені продавця ТОВ «АМТ-труби» підписано директором, що діяв на підставі рішення загальних зборів товариства, протокол № 15 від 10.06.2013р.;

- рішення у справі № 903/1101/15, яким визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ «АМТ-труби» , оформлене протоколом № 15 від 10 червня 2013р, набрали законної сили після укладення спірного договору;

- відповідно до ст.215 ЦК України, питання дійсності чи недійсності оспорюваного правочину має вирішуватися судом з огляду на обставини, які мали місце в момент його вчинення;

- місцевим господарським судом невірно встановлено, що станом на момент вчинення правочину, 21.06.2013р., власником майна був продавець ТОВ «АМТ-труби» , а не ТОВ "НВК "Органіка";

- укладення оспорюваного договору не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності ТОВ «АМТ-труби» та результатом розпорядження його власним майном;

- визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів товариства, на підставі яких уповноваженою особою укладено спірний договір, не може бути підставою для визнання його недійсним, оскільки не спростовує факту законності дій керівника товариства щодо виконання дійсного на той час рішення загальних зборів.

Таким чином, на думку апелянта, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові /а.с.75-79/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 року у справі № 903/619/17, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.11.2017 року /а.с.74/.

Ухвалою суду від 15.11.2017 року розгляд справи відкладено на 06.12.2017 року у зв'язку із неявкою представників сторін /а.с.113-114/.

06.12.2017р. в судовому засіданні було розпочато розгляд справи по суті. Представники позивача та відповідача-2 підтримали свої позиції викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Ухвалою суду від 06.12.2017 року розгляд справи відкладено на 20.12.2017 року у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів /а.с.113-114/.

19.12.2017р. ТОВ «Івакан» на виконання вимог ухвали від 06.12.2017р. подано до суду докази користування майном, придбаним за оспорюваним договором купівлі-продажу від 21.06.2013р. /а.с.142-182/.

20.12.2017р. в судовому засіданні представником ТОВ «Івакан» додатково повідомлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 05.07.2016р. товариством відчужено дочірньому підприємству Вітаут ЗАТ Хостіліа ? частки незавершеного будівництва гаража АТП загальною площею 1472,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, Іваничівський район, смт.Іваничі, вул.Луцька, буд.3. Майно передано покупцю за актом прийому-передачі від 07.07.2016р. Даний факт підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 107507353 від 14.12.2017р.

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні 20.12.2017р. не забезпечив; про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 06.12.2017р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.128, 135/.

Відповідач-1 ТОВ «АМТ-труби» участі уповноваженого представника в судовому засіданні 20.12.2017р. не забезпечив; поштове відправлення з вкладенням - ухвалою суду від 06.12.2017р., направлене на адресу: 45300, Волинська область, смт.Іваничі, вул.Луцька, буд.3, зазначену позивачем в позовній заяві, повернуто органом поштового зв'язку з відміткою за закінченням терміну зберігання /а.с.137-141/. А тому суд вважає, що відповідач-1 належниим чином повідомлений про судове засідання 20.12.2017р.

Згідно з протоколом судового засідання від 20.12.2017р. останнє було розпочато об 12:07 год.

20.12.2017р. об 12:36 год. після початку судового засідання на електронну адресу суду від позивача ТОВ НВК Органіка надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 12:00 год. 20.12.2017р., на іншу дату у зв'язку із залученням адвоката ОСОБА_2 до невідкладних слідчих дій на території м.Луцька. Будь-яких доказів на підтвердження даного клопотання не додано /а.с.183-185/.

В судовому засіданні 20.12.2017р. головуючим суддею оголошено зміст клопотання позивача про відкладення.

Представник ТОВ Івакан проти задоволення клопотання позивача заперечив.

Судом розглянуто вказане клопотання позивача та відмовлено у його задоволенні, виходячи з такого.

15.12.2017 року вступив в дію новий Господарський процесуальний кодекс України.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до част.1 ст.273 ГПК Укрїни, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Поскільки 26.10.2017 року ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 903/619/17 апеляційну скаргу ТОВ «Івакан» прийнято до провадження, то строк розгляду апеляційної скарги у даній справі закінчується 26.12.2017р. При цьому ГПК України не передбачено можливості продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Згідно част.11 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно яуого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини будуть визнані судом поважними.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження поданого представником клопотання про відкладення розгляду справи, суд повідомлені причини для відкладення визнав не поважними та відмовив у клопотанні про відкладення.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (част.12 ст.270 ГПК України).

Поскільки ухвалою від 06.12.2017р., явка уповноважених представників в судове засідання 20.12.2017р. обов'язковою не визнавалася, то суд вважає доцільним продовжити розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача-1.

Відповідно до част.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, апеляційним господарським судом

ВСТАНОВИВ:

10.06.2013р. рішенням загальних зборів товариством з обмеженою відповідальністю "АТМ-труби", оформлених протоколом № 15, надано генеральному директору ТОВ "АТМ-труби" ОСОБА_3, повноваження на укладення договору купівлі-продажу з ТзОВ Івакан (ЄДРПОУ 34640157) про реалізацію нерухомого майна (незавершене будівництво гаража АТП (смт.Іваничі, вул.Луцька, 3), за ціною, що становить 81000,00 грн. /а.с.59/.

21.06.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АТМ-труби" (надалі - продавець, відповідач-1) в особі генерального директора товариства ОСОБА_3, який діє на підставі статуту і протоколу № 15 загальних зборів, та товариством з обмеженою відповідальністю "Івакан" (надалі - покупець, відповідач-2, апелянт) в особі генерального директора товариства ОСОБА_4, укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва гаража АТП (надалі - Договір), згідно з пунктом 1 якого продавець продав, а покупець купив незавершене будівництво гаража АТП загальною площею 1472,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Іваничівський район, смт.Іваничі, вулиця Луцька, будинок № 3.

Відповідно до п.2 Договору, зазначене незавершене будівництво гаража загальною площею 1472,5 кв.м, належить продавцю на підставі дубліката свідоцтва, виданого 30.09.2009р. приватним нотаріусом Іваничівського районного нотаріального округу у Волинській області та зареєстрованого Реєстраційною службою Іваничівського районного управління юстиції Волинської області 18.05.2013р. номер запису про право власності: 974022, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 61799907211.

За змістом п.3 Договору, земельна ділянка площею 3,1965 га, кадастровий номер якої 0721155100:01:007:0039, на якій знаходиться будівля перебуває в оренді згідно договору оренди земельної ділянки, нотаріально посвідченого 21.12.2006р.

Згідно з п.4 Договору, продаж вчинено за 81000 грн., які представник покупця сплатив продавцю до підписання договору шляхом безготівкового перерахунку на рахунок продавця, що підтверджується платіжним дорученням № 368 від 20.06.2013р. та випискою з особового рахунку за 20.06.2013р.

Договір підписано представниками сторін, скріплено їх печатками, 21.06.2013 посвідчено державним нотаріусом Іваничівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 990 /а.с.57-58/.

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.03.2017р. у справі № 903/1101/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2017р., визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ «АМТ-труби» , оформлене протоколом загальних зборів учасників № 15 від 10 червня 2013р.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням по справі № 903/1101/15, яке набрало законної сили 16.05.2017р., встановлено обставини, які не потребують додаткового доказування:

…згідно із пунктами 1.2, 4.5 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "AMT-труби", затвердженого зборами учасників, протокол № 29 від 27.10.2009р., засновником товариства (учасником) є юридична особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Органіка".

Частка товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Органіка" складає 3000000 грн., що становить 100 % статутного капіталу (фонду) товариства.

Згідно із протоколом № 15 від 10.06.2013р. ТзОВ "AMT-труби" було проведено загальні збори учасників товариства, на яких відповідно до порядку денного, одноголосно прийнято такі рішення: по першому питанню: обрати головою зборів ОСОБА_6, секретарем загальних зборів учасників товариства ОСОБА_3; по другому питанню: реалізувати нерухоме майно (незавершене будівництво гаража АТП), яке знаходиться за адресою: смт.Іваничі, вул. Луцька, 3, та належить товариству на праві власності; по третьому питанню: надати генеральному директору товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ-труби" повноваження на укладення договору купівлі-продажу з ТОВ "Івакан" (код ЄДРПОУ 34640157) про реалізацію нерухомого майна (незавершене будівництво гаража АТП, смт. Іваничі, вул. Луцька, 3), за ціною, що становить 81000,00 грн.

…Підставою для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу між ТОВ «АМТ-труби» та ТОВ» «Івакан» стало рішення загальних зборів учасників ТзОВ «АМТ-труби» про надання дозволу генеральному директору відповідача ОСОБА_3 на укладання договору купівлі продажу з ТзОВ «Івакан» про реалізацію нерухомого майна, що оформлене протоколом № 15 від 10 червня 2013р. .

Рішення суду у справі № 903/1101/15 мотивоване тим, що директор ТзОВ «НВК»Органіка» ОСОБА_6 не брав участі у загальних зборах учасників товариства; загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Органіка" директору товариства ОСОБА_6 згідно з п. 8.2.15. Статуту не надавали згоди на участь у зборах учасників товариства. Позивач вказує на порушення процедури скликання і проведення загальних зборів, зазначає, що позивач не отримував повідомлень про скликання загальних зборів, посилається на відсутність реєстру учасників зборів товариства, а також на те, що протокол № 15 від 10.06.2013р. зборів засновників (учасників) товариства не скріплений печаткою юридичної особи /а.с.18-25, 26-30/.

Таким чином, визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «АМТ-труби» , оформленого протоколом № 15 від 10.06.2013р., слугувало підставою для звернення ТОВ НВК Органіка , як засновника ТзОВ «АМТ-труби» з 100 % часткою статутного капітулу, до суду з позовом у даній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.06.2013р. на підставі ст.203, 215 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду Волинської області скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009р., відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

У відповідності до п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013р. № 11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Таким чином, питання дійсності чи недійсності оспорюваного правочину з'ясовується з огляду на обставини, які мали місце в момент його вчинення.

Згідно з частинами першою-третьою, п'ятою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом встановлено, що спірний договір купівлі-продажу від 21.06.2013р. містить усі необхідні істотні умови, передбачені для договорів купівлі-продажу нерухомого майна, договір укладено у письмовій формі, нотаріально посвідчено та виконано сторонами. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 21.06.2013р. за ТОВ Івакан зареєстровано право власності на незавершене будівництвоза адресою: смт.Іваничі, вул.Луцька, буд.3, на підставі договору купівлі-продажу № 990 від 21.06.2013р. Розрахунки за договором за придбаний об'єкт нерухомості відбулися 20.06.2013р. згідно платіжного доручення № 368 у сумі 81000,00 грн. /а.с.96-99/.

Відповідно до част.2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин,повинна мати необхідний обсяг цивільної правоздатності.

Верховним Судом України у спільній постанові судових палат у цивільних та господарських справах від 13.03.2017р. у справі № 760/8121/16-ц викладено правову позицію у спорах про визнання правочину недійсним у разі скасування рішення загальних зборів про надання повноважень керівнику на укладення такого правочину, а саме:

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України).

При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України). За системним аналізом норм ЦК України (статті 99, 145, 147), ГК України (стаття 89), Закону України "Про господарські товариства" (статті 58, 59, 62, 63) виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов'язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися в межах корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним (пункт 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року N 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України).

З огляду на вищезазначене, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекти волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.

Отже, на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

При цьому частиною четвертою статті 92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган товариства діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами товариства, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов'язок відшкодувати завдані товариству збитки.

Однак закон ураховує, що питання щодо визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій відноситься до внутрішніх взаємовідносин юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Частина третя статті 92 ЦК України містить виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Разом з тим обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Відповідно до статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів. Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 ЦК України).

За таких обставин, з урахуванням норм статті 98 ЦК України та приписів статей 92, 203, 215, 241 цього Кодексу, рішення загальних зборів учасників товариства є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства, вони мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Таким чином, якщо суд визнає недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, воно є недійсним з моменту його прийняття.

Проте для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства (директором) з третьою особою, з огляду на порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом визнане недійсним у судовому порядку рішення загальних зборів учасників товариства про обрання (призначення) виконавчого органу, згідно з яким виконавчий орган діяв на момент укладення договору.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.

Закон не установлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах з юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (стаття 12 ЦК України) висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, обумовлених договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема необхідно встановити, чи виконала третя особа свої обов'язки за договором, у який спосіб у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором майном, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно .

Таким чином, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у спільній постанові судових палат у цивільних та господарських справах від 13.03.2017р. у справі № 760/8121/16-ц, судом встановлено, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 21.06.2013р. від імені продавця ТОВ "АТМ-труби" підписано генеральним директором ТОВ "АТМ-труби" ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту і протоколу № 15 загальних зборів, рішенням яких надано генеральному директору повноваження на укладення договору купівлі-продажу з ТзОВ Івакан (ЄДРПОУ 34640157) про реалізацію нерухомого майна (незавершене будівництво гаража АТП (смт.Іваничі, вул.Луцька, 3), за ціною, що становить 81000,00 грн.

Станом на 21.06.2013р. інформація щодо обмежень повноважень керівника ТОВ "АТМ-труби", зокрема, по сумі при укладенні договорів, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не містилася.

Разом з цим, рішенням господарського суду Волинської області від 16.03.2017р. у справі № 903/1101/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2017р., визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ «АМТ-труби» , оформлене протоколом загальних зборів учасників № 15 від 10 червня 2013р.

Матеріалами справи підтверджується, що покупець за оспорюваним Договором від 21.06.2013р. виконав свої обов'язки, а саме згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 21.06.2013р. за ТОВ Івакан зареєстровано право власності на незавершене будівництвоза адресою: смт.Іваничі, вул.Луцька, буд.3, на підставі договору купівлі-продажу № 990 від 21.06.2013р. Розрахунки за договором за придбаний об'єкт нерухомості відбулися 20.06.2013р. згідно платіжного доручення № 368 у сумі 81000,00 грн.

01.07.2013р. між Іваничівською селищною радою та ТОВ Івакан укладено договір оренди землі, згідно якого в строкове платне користування товариству передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в смт.Іваничі, вул.Луцька, 3, загальною площею 2,9765 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - придбане приміщення та об'єкт інфраструктури - пожежна водойма.Договір укладено на 49 років. Орендна плата становить 3 % від нормативної грошової оцінки земель та складає 55630,8 грн. в рік. ТОВ Івакан належним чином виконував свої обов'язки по сплаті орендної плати, що підтверджується копіями банківських виписок /а.с.163-182/.

В подальшому, 05.07.2016р. ТОВ Івакан відчужено ? частки незавершеного будівництва гаража АТП загальною площею 1472,5 кв.м, що знаходиться за адресою: смт.Іваничі, вул.Луцька, 3, дочірньому підприємству Вітаут закритого акціонерного товариства Хостіліа за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим в реєстрі за № 495. Згідно п.3 договору, продаж нерухомого майна вчинено за 43000,00 грн. Відповідно до п.4 договору, ринкова вартість нерухомого майна згідно Звіту про оцінку майна станом на 22.06.2016р. становить 42948,00 грн. Покупцем ДП Вітаут ЗАТ Хостіліа оплату за договором проведено 06.07.2016р., що підтверджується банківською випискою. Майно новому власнику ДП Вітаут ЗАТ Хостіліа передано за актом прийому-передачі від 07.07.2016р. /а.с.146-151/.

Згідно з інформаційною довідкою № 107507353 від 14.12.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, незавершене будівництво, що знаходиться за адресою: смт.Іваничі, вул.Луцька, 3, на праві спільної часткової власності з розміром частки ? належить ДП Вітаут ЗАТ Хостіліа та ТОВ Івакан /а.с.144-145/.

Окрім того, у липні 2016 року ТОВ Універсал-контракт на підставі договору субпідряду № 01/07-2016 від 01.07.2016р., укладеного з ТОВ Івакан , виконано роботи по реставрації віконних рам у будівлі незавершеного будівництва гаража АТП. Вартість робіт складає 48507,00 грн., що підтверджується договором підряду, локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1, актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2016 року (форма КБ-2а), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2016 року /а.с.153-162/.

Тобто, наведене свідчить, що покупець ТОВ Івакан при укладенні оспорюваного договору діяв добросовісно і розумно, участь ТОВ Івакан в укладенні договору купівлі-продажу від 21.06.2013р. не була формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно. Придбане за договором майно станом на грудень 2017 року належить ТОВ Івакан та ДП Вітаут ЗАТ Хостіліа на праві спільної часткової власності з розміром частки ?. ТОВ Івакан оформлено право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться придбаний об'єкт нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, наявність судового рішення у справі № 903/1101/15, яким визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ «АМТ-труби» , оформлене протоколом № 15 від 10 червня 2013р., не є підставою для визнання недійсним спірного договору від 21.06.2013р., оскільки таке рішення прийнято та набрало законної сили після укладення спірного договору, а відповідно до ст.215 ЦК України питання дійсності чи недійсності спірного правочину має вирішуватися з огляду на обставини, які мали місце в момент його вчинення. Разом з тим, позивачем не доведено, що покупець ТОВ Івакан , укладаючи договір купівлі-продажу діяв нерозумно та недобросовісно, зокрема, достеменно знав про відсутність у юридичної особи ТОВ АМТ-труби та її представника необхідного обсягу повноважень чи повинен був знати про це, проявивши принаймі розумну обачність.

Відповідно до ч.1 ст.66 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Сатттею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперчать законодавству України.

Згідно зі ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Таким чином, укладення спірного договору не є прямим порушенням прав позивача на участь у ТОВ АМТ-труби та на управління ним, а є наслідком господарської діяльності ТОВ АМТ-труби та результатом розпорядження юридичною особою власним майном.

Укладення Договору відбулося дійсно за наслідками ухвалення загальними зборами ТОВ АМТ-труби рішень, які у подальшому, після укладення спірного Договору, визнані недійсними в судовому порядку.

Визнання судом недійсним рішення загальних зборів товариства, на підставі яких керівником цього товариства чи іншою уповноваженою особою, було укладено спірний договір, не може бути підставою для визнання недійсним відповідного договору, оскільки не усуває факту законності дій керівника щодо виконання правомірного на той час рішення загальних зборів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.06.2013р. до задоволення не підлягають. Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до порушення норм матеріального права.

Відповідно до част.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).

Згідно з ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до част.2 ст.277 ГПК України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ Івакан підлягає задоволенню, рішення господарського суду Волинської області від 03 жовтня 2017 року у даній справі необхідно скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

На підставі ст.129 ГПК України на позивача покладається судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.232, 233, 269, 270, 273, 275, п.4 ст.277, 281-284, част.1 ст.327, п.9 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Івакан" на рішення господарського суду Волинської області від 03.10.2017р. у справі № 903/619/17 задоволити.

Рішення господарського суду Волинської області від 03 жовтня 2017 року у справі № 903/619/17 скасувати. Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Органіка" (провулок Граничний, буд.1, м.Рожище, Волинська область, 45100, ідентифікаційний код 34447342) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Івакан" (вул.Пушкінська, буд.31-В, офіс 3, м.Київ, 01004, ідентифікаційний код 34640157) 1780 (одна тисяча сімсот вісімдесят грн.) гривень 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Волинської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених ГПК України.

Справу № 903/619/17 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Юрчук М.І.