Постанова

від 07.12.2017 по справі 810/2264/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 року № 810/2264/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Суінжбуд до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Суінжбуд з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2016 №0009011403.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо надання послуг та поставки товарів між ним та контрагентом мали реальний характер, товар поставлено, прийнято й оплачено позивачем, а відповідні послуги надані у повному обсязі. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Як зазначає позивач, відповідачем не наведено доказів на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між ТОВ Суінжбуд та контрагентами у періоді, що перевірявся, а відтак вважає твердження податкового органу про заниження ТОВ Суінжбуд податкових зобов'язань з податку на додану вартість необґрунтованими.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки контролюючий орган діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Звертає увагу суду, що у ході перевірки були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентами вчинено виключно з мотивів мінімізації податкових зобов'язань. Зокрема, вироком Кагарлицького районного суду Київської області у кримінальній справі №368/410/17 засновника контрагентів позивача - ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ І ДМ , ТОВ Кагарлик Агро Артіль визнано винним у фіктивному підприємництві, а саме, придбанні ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ І ДМ , ТОВ Кагарлик Агро Артіль з метою прикриття незаконної діяльності.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Суінжбуд (ідентифікаційний код 38084862) зареєстроване як юридична особа 07.08.2012, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с 44-48).

Як платник податків позивач взятий на облік 09.08.2012 за №11613, станом на момент перевірки перебував на обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

У період з 17.11.2016 по 25.11.2016 на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.07.2016 у справі №760/6454/16-к Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Суінжбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль , ТОВ Слобода М , ТОВ ТКМ і ДМ , ТОВ Відродження ЗГП за період з 01.01.2014 по 13.07.2016.

Результати перевірки оформлені актом від 02.12.2016 №987/10-02-14-03/38084862/108 (далі - Акт перевірки) (т.1, а.с. 17-32).

Перевіркою виявлено порушення позивачем абзаців 1 та 2 пункту 198.6 статті 198, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 59695,00 грн.

Висновок контролюючого органу про заниження податку на додану вартість зводиться до відсутності документального підтвердження реальності фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М , за результатами яких позивачем в охопленому перевіркою періоді були сформовані показники податкового кредиту, за рахунок якого було зменшено суму податкового зобов'язання з ПДВ.

На підтвердження таких висновків контролюючий орган посилається на показання директора ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М ОСОБА_2, який у ході допиту у рамках кримінального провадження визнав, що керівництво вказаними підприємствами здійснював лише номінально, будь-яких бухгалтерських документів від імені очолюваних ним підприємств не підписував.

Також контролюючий орган зазначає, що вироком Кагарлицького районного суду Київської області у кримінальній справі №368/410/17 засновника контрагентів позивача - ТОВ Слобода М , ТОВ Кагарлик Агро Артіль визнано винним у фіктивному підприємництві, а саме, придбанні ТОВ Слобода М , ТОВ Кагарлик Агро Артіль з метою прикриття незаконної діяльності.

Викладені обставини контролюючим органом в Акті перевірки були розцінені як доказ укладення позивачем правочину з ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М без мети настання відповідних правових наслідків та як свідчення участі позивача і його контрагентів у схемі для мінімізації податкових зобов'язань та отримання необґрунтованої податкової вигоди шляхом документального оформлення та відображення у податковому і бухгалтерському обліку фіктивних (безтоварних) господарських операцій.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Білоцерківською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.12.2016 №0009011403, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 74619,00 грн., у тому числі за основним платежем - на 59695,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 14924,00грн. (т.1, а.с. 38).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М , на підставі яких позивачем сформовано спірні суми податкових вигод, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, судом встановлено наступне.

01 липня 2013 року між ТОВ Суінжбуд (замовник) та ТОВ АТП 1981 (виконавець) було укладено договір №1, у порядку та на умовах якого виконавець зобов'язувався надати послуги з перевезення вантажу (т.2, а.с. 23-24) .

На підтвердження факту виконання ТОВ АТП 1981 зобов'язань за договором від 01.07.2013 №1 позивачем до перевірки та матеріалів справи надано: акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 59967,00 грн., у тому числі ПДВ 9994,50 грн., а саме: №23 від 30.01.2014 та №24 від 31.01.2014 (т.1, а.с. 60, 63); рахунки на оплату №23 від 30.01.2014 та №24 від 31.01.2014 (а.с. 61, 64); товарно-транспортні накладні (т.2, а.с. 25-36).

За фактом настання першої з подій (надання послуг) позивач отримав від ТОВ АТП 1981 податкові накладні на загальну суму 59967,00 грн., у тому числі ПДВ 9994,50 грн.: №24 від 30.01.2014 на суму 27027,00 грн., у т.ч. ПДВ 4504,50 грн., №25 від 31.01.2014 на суму 32940,00 грн., у т.ч. ПДВ 5490,00 грн. (т.1, а.с. 62, 65).

Судом також встановлено, що між ТОВ Суінжбуд (замовник) та ТОВ Слобода М (виконавець) укладено договір від 15.02.2014 №СЛ/01/05/14-1 про надання транспортних послуг, у порядку та на умовах якого виконавець зобов'язувався виділити замовнику по його заявці автотранспорт (т.1, а.с. 82-83).

На підтвердження факту виконання ТОВ Слобода М зобов'язань за договором від 15.02.2014 №СЛ/01/05/14-1 позивачем до перевірки та матеріалів справи надано: акти здачі-прийому робіт на загальну суму 132000,00 грн., у тому числі ПДВ 22000,00 грн.: № 5 від 15.02.2014 №12 від 30.05.2014, №13 від 31.05.2014 (т.1, а.с. 68, 84, 87); рахунки на оплату: №57 від 15.02.2014 (т.1 а.с 86), №108 від 30.05.2014 (т.1 а.с 85), №109 від 31.05.2014 (т.1 а.с 88); товарно-транспортні накладні № 36 від 15.02.2014, № 01/02 від 10.02.2014, № 02/02 від 10.02.2014, № 03/02 від 10.02.2014, № 04/02 від 11.02.2014, № 05/02 від 11.02.2014, № 06/02 від 11.02.2014, № 07/02 від 12.02.2014, № 08/02 від 12.02.2014, № 09/02 від 12.02.2014, № 10/02 від 12.02.2014, № 11/02 від 12.02.2014, №2 від 30.05.2014, № 3 від 31.05.2014, № 06/05 від 31.05.2014, № 07/05 від 31.05.2014, № 06/05/02 від 31.05.2014, № 07/05/02 від 31.05.2014, № 08/05/02 від 31.05.2014, № 09/05/02 від 31.05.2014, № 10/05/02 від 31.05.2014, № 03/05/03 від 31.05.2014, № 04/05/03 від 31.05.2014, № 05/05/03 від 31.05.2014, № 06/05/03 від 31.05.2014, № 07/05/03 від 31.05.2014 (т.1, а.с. 71-81; 90-101).

За фактом настання першої з подій (надання послуг) позивач отримав від ТОВ Слобода М податкові накладні на загальну суму 132000,00 грн., у тому числі ПДВ 22000,00 грн.: № 36 від 15.02.2014 на суму 42000,00 грн., у т.ч. ПДВ 7000,00 грн., № 11 від 31.05.2014 на суму 43600,00 грн., у т.ч. ПДВ 7266,67 грн., №3 від 31.05.2014 на суму 46400,00 грн., у т.ч. ПДВ 7733,33 грн. (т.1, а.с. 70, 86, 89).

Судом також встановлено, що між ТОВ Суінжбуд (замовник) та ТОВ Кагарлик Агро Артіль (виконавець) було укладено договір перевезення від 01.07.2014 №КА/01/07/2014-1, у порядку та на умовах якого виконавець зобов'язувався надати авто послуги з перевезення вантажу (т.2, а.с. 37-38).

На підтвердження факту виконання ТОВ Кагарлик Агро Артіль зобов'язань за договором від 01.07.2014 №КА/01/07/2014-1 позивачем до перевірки та матеріалів справи надано: акти здачі-приймання робіт на суму 166202,00 грн., у тому числі ПДВ 27700,33 грн.: №173 від 16.07.2014, №206 від 15.09.2014, №207 від 20.09.2014, №254 від 25.11.2014, №271 від 25.12.2014 (т.1, а.с. 102, 105, 108, 111, 112); рахунки на оплату №244 від 16.07.2014, №301 від 15.09.2014, №302 від 20.09.2014 (т.1, а.с. 103, 106, 109).

За фактом настання першої з подій (надання послуг) позивач отримав від ТОВ Кагарлик Агро Артіль податкові накладні на загальну суму 166202,00 грн., у тому числі ПДВ 27700,33 грн.: №41 від 16.07.2014, №29 від 15.09.2014, №30 від 20.09.2014, №36 від 25.11.2014, №16 від 25.12.2014 (т.1, а.с. 104, 107, 110, 113).

Як вбачається з матеріалів справи, суму податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М , позивач включив до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Вирішуючи, чи було дотримано позивачем вимоги податкового законодавства при формуванні спірних сум податкового кредиту за наслідками вказаних господарських операцій, суд виходив з наступного.

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 пункту 4.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У силу положень підпункту а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат.

Такі висновки кореспондують приписам пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, у силу якого для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість задекларованих у податковій звітності показників податкового кредиту та витрат первинними документами покладається на платника податків.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 N 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, під господарською операцією згідно статті 1 вказаного закону розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" ( 852-15 ), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що вимоги, які пред'являються до оформлення первинних документів, мають імперативний характер. Законом встановлені ті реквізити, які мають бути обов'язково вказані при складенні первинного облікового документа та які дозволяють ідентифікувати господарську операцію.

Отже, первинні документи повинні не лише містити повну інформацію про виконану господарську операцію, але й виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Для аналізу сформованих платником даних податкового обліку реальність операції визначається не лише фактичною наявністю та рухом товарів (робіт, послуг), але й реальністю виконання поставки саме задекларованим контрагентом, тобто наявністю прямого зв'язку з конкретним постачальником.

Власне наявність формально складених первинних документів, не опосередкованих фактичним рухом активів між конкретними учасниками господарської операції, не породжує податкових наслідків, а тому перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.

Суд зазначає, що первинні документи, а саме, податкові накладні, акти виконаних робіт, що стали підставою для формування позивачем спірних сум податкових вигод, підписані ОСОБА_2, як директором ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М .

З цього приводу суд зазначає, що у провадженні ГСУ ФР ДФС перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №32015000000000015 від 26.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів).

У рамках зазначеного кримінального провадження, 21.06.2016 слідчим слідчої групи ГСУ ФР ДФС було допитано ОСОБА_2, попередньо роз'яснивши йому підставу для виклику та попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України.

Допит оформлено протоколом від 21.06.2016, який підписано ОСОБА_2

У ході допиту ОСОБА_2 показав, що у 2011 році на пропозицію ОСОБА_3 погодився стати директором ТОВ Слобода М , у зв'язку з чим підписав низку документів, зміст яких йому був не відомий.

Після підписання документів ніякої діяльності від імені ТОВ Слобода М не здійснював, де знаходиться вказане підприємство йому не відомо, будь-яких документів бухгалтерської і податкової звітності не складав та не підписував.

На уточнюючі запитання слідчого, чи відомо ОСОБА_2, що він є директором ТОВ АТП 1981 та ТОВ Кагарлик Агро Артіль ОСОБА_2 повідомив, що будь-якого відношення до вказаних підприємств не має.

Жодних документів від імені ТОВ АТП 1981 та ТОВ Кагарлик Агро Артіль не складав та не підписував (т.1, а.с. 123-128).

Також судом встановлено, що Таращанським районним судом у рамках справи №379/149/17 було розглянуто питання про звільнення ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №32017000000000009, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.01.2017, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.

Таращанським районним судом у справі №379/149/17 встановлено, що ОСОБА_2 на початку квітня 2014 року, не маючи наміру здійснення статутної господарської діяльності, діючи з корисливих спонукань, погодився на пропозицію ОСОБА_3 (особи - досудове розслідування злочинів вчинених якою здійснюється у кримінальному провадженні №32016000000000015) про перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ Слобода М на своє ім'я за грошову винагороду, усвідомлюючи при цьому, що придбання вказаного товариства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності, передбачаючи, при цьому, можливість спричинення державі матеріальної шкоди в результаті такої незаконної діяльності.

Реалізовуючи злочинний намір, направлений на придбання суб'єкта підприємницької діяльності, ОСОБА_2, надав ОСОБА_3 (особі - досудове розслідування злочинів вчинених якою здійснюється у кримінальному провадженні №32016000000000015), копії власного паспорту громадянина України та картки фізичної особи - платника податків, який на підставі цих документів виготовив Протокол №1 загальних зборів ТОВ Слобода М від 14.04.2014 року, договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ Слобода М від 14.04.2014 року, довіреність №8 від 28.03.2014 року, Статут ТОВ Слобода М , реєстраційну картку про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ Слобода М .

Таким чином, ОСОБА_2, будучи засновником фіктивного підприємства - ТОВ Слобода М , в період часу з 17.04.2014 по 14.03.2016, забезпечив прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахункам підприємства, складання від його імені, як службової особи ТОВ Слобода М , фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складання та видачу документів податкової звітності, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам та завищенню валових витрат таким суб'єктам господарської діяльності в результаті чого до Державного бюджету України не надходило коштів у вигляді сплати вказаних податків.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, щиро кається у вчиненні злочину, надав згоду на закриття кримінального провадження з вищенаведених обставин.

Ухвалою Таращанського районного суду від 09.02.2017 у справі №379/149/17 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

Крім того, обставини фіктивності контрагентів позивача - ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М були також встановлені вироком Кагарлицького районного суду Київської області у справі №368/410/17, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч.5 ст.27 ч.2 ст.205, ч.5 ст.27 ч.2 ст.205-1 КК України.

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_4, реалізовуючи злочинний намір, направлений на придбання суб'єктів підприємницької діяльності, надав ОСОБА_3 (особі - досудове розслідування злочинів вчинених якою здійснюється у кримінальному провадженні №32016000000000015), копії власного паспорту громадянина України та картки фізичної особи - платника податків, який на підставі цих документів виготовив протокол № 2 загальних зборів ТОВ Слобода М від 14.03.2016, договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ Слобода М від 14.03.2016, наказ № 1 ТОВ Слобода М від 14.03.2016, протокол № 4 загальних зборів ТОВ ТКМ І ДМ від 14.03.2016, договір купівлі- продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ ТКМ І ДМ від 14.03.2016 року наказ № 1 ТОВ ТКМ І ДМ від 14.03.2016, протокол № 4 загальних зборів ТОВ Кагарлик Агро Артіль від 14.03.2016, договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ Кагарлик Агро Артіль від 14.03.2016 року наказ № 1 ТОВ Кагарлик Агро Артіль від 14.03.2016.

У продовження раніше розробленого злочинного плану, 14.03.2016, ОСОБА_4, діючи відповідно до вказівок ОСОБА_3 (особи - досудове розслідування злочинів вчинених якою здійснюється у кримінальному провадженні №32016000000000015), з корисливих спонукань, усвідомлюючи, що перереєстровані на його прізвище суб'єкти підприємницької діяльності будуть використовуватись невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності та бажаючи досягнення цієї мети, прослідував за адресою: Київська область, смт Рокитне, вул. Незалежності, буд. 2 до Рокитнянської районної державної адміністрації. Біля Рокитнянської районної державної адміністрації ОСОБА_4 підписав договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ Слобода М від 14.03.2016, договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ ТКМ І ДМ від 14.03.2016, договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ Кагарлик Агро Артіль від 14.03.2016, чим засвідчив факт придбання даних товариств.

Крім того, перебуваючи біля Рокитнянської міської ради, ОСОБА_4, окрім вищевказаних договорів підписав наступні документи: протокол № 2 загальних зборів ТОВ Слобода М від 14.03.2016, наказ № 1 ТОВ Слобода М від 14.03.2016, протокол № 4 загальних зборів ТОВ ТКМ І ДМ від 14.03.2016, наказ № 1 ТОВ ТКМ І ДМ від 14.03.2016, протокол № 4 загальних зборів ТОВ Кагарлик Агро Артіль від 14.03.2016, наказ № 1 ТОВ Кагарлик Агро Артіль від 14.03.2016.

Після чого, 14.03.2016, у невстановлений досудовим розслідуванням час, невстановлені досудовим розслідуванням особи, шляхом подання реєстраційних документів, здійснили перереєстрацію ТОВ Слобода М у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Таращанського районного управління юстиції Київської області за № 13481020000000583, ТОВ ТКМ І ДМ у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Кагарлицького районного управління юстиції Київської області за № 13381020000001003, ТОВ Кагарлик Агро Артіль у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Кагарлицького районного управління юстиції Київської області за № 10741020000047109.

Таким чином, Кагарлицький районний суд у справі №368/410/17 дійшов висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у співучасті у формі пособництва невстановленим слідством особам у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27 ч.2 ст.205 КК України.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що, у даному випадку, підприємства-постачальники - ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М знаходились поза межами контролю формальних (номінальних) директорів, а від імені контрагентів невідомі особи лише оформляли відповідні документи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ СІБ до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Більш повно питання про правові наслідки підписання первинних документів не уповноваженою особою Верховний Суд України розкрив у постанові від 05.03.2012 у справі за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ (справа № 21-421а11) у якій ВСУ дійшов висновку, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Ця ж правова позиція надалі була конкретизована у низці інших рішень Верховного Суду України. Зокрема, у постанові від 03.11.2015 у справі №21-4471а15 Верховний Суд України зазначив, що ознакою дефектності первинних документів (у тому числі й податкових накладних) є пояснення посадових осіб постачальника, відібрані у рамках кримінальних справ, котрі заперечували свою участь у веденні господарської діяльності, укладанні і підписанні первинних документів.

При цьому Верховний Суд України наголосив, що сам факт того, що на момент розгляду справи стосовно посадових осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень щодо характеру укладених угод і фактичного здійснення операцій за цими угодами.

Водночас у постанові Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №21-170а16 міститься висновок, відповідно до якого обставини, засвідчені письмовими поясненнями посадових осіб контрагентів, щодо діяльності очолюваних ними підприємств (зокрема, такі що свідчать про підписання первинних документів невстановленими особами) не можуть залишитися неврахованим судами, оскільки ознаки фіктивного підприємства несумісні з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У постанові від 12.01.2016 у справі № 21-3706а15 Верховний Суд України зазначив, що господарські операції фіктивних (нелегальних) підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З урахуванням викладених правових позицій Верховного Суду України у подібних спорах, беручи до уваги ту обставину, що директором ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М ОСОБА_2 заперечується факт підписання первинних бухгалтерських документів за спірними господарськими операціями, матеріали справи не містять доказів на підтвердження схвалення укладених третіми особами правочинів від імені ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М , суд дійшов висновку, що надані позивачем документи на підтвердження фінансово-господарських операцій з ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М , не є належно оформленими первинними документами, оскільки не відповідають імперативним вимогам щодо їх складання і підписання повноважною особою платника податків, тому не можуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування податкового кредиту.

Виходячи з обставин, встановлених у вироку Кагарлицького районного суду Київської області у справі №368/410/17, ухвалі Таращанського районного суду у справі №379/149/17, ТОВ АТП 1981 , ТОВ Кагарлик Агро Артіль та ТОВ Слобода М створювались (придбавались) та діяли виключно з метою прикриття незаконної діяльності, є фіктивним підприємством, а, відтак, спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь ТОВ Суінжбуд спірних операцій з надання послуг зазначеним підприємствами-контрагентами, за відносинами з якими сформовано спірні суми податкових вигод.

Таким чином, перевіривши реальність виконання вказаних договорів, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Окремо суд зауважує, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору, або відсутність визнання такого договору недійсним, або нікчемним саме по собі не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності .

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є таким, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, податкові повідомлення-рішення податкового органу є законними і підстави для їх скасування відсутні.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що податковим органом доведено законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз..

Доказів понесення відповідачем як суб'єктом владних повноважень вказаних витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.12.2017.