Постанова

від 10.08.2006 по справі 7/47-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/47-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 серпня 2006 р.                                                                                   № 7/47-05  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіКузьменко М.В.

суддів :Грека Б.М. –(доповідача у справі)Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства “Облжитлопостачторг”

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 19.05.06

у справі№ 7/47-05

господарського суду Херсонської області

за позовомЗакритого акціонерного товариства “Облжитлопостачторг”

доВиконавчого комітету Херсонської міської ради,Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Херсонської міської ради

простягнення 147518,77 грн.

за участю представників від:

позивача не з'явилися, були належно повідомлені

відповідача не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство “Облжитлопостачторг” звернулось до господарського суду Херсонської області з вимогою про стягнення з Виконавчого комітету Херсонської міської ради та Управління капітального будівництва виконавчого комітету Херсонської міської ради заборгованості за отримані будівельні матеріали.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.03.06, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.05.06, відмовлено в задоволенні позову Закритого акціонерного товариства “Облжитлопостачторг”.

Закрите акціонерне товариство “Облжитлопостачторг” з вищезазначеними рішенням та постановою не погоджується, вважає, що останні винесені з порушенням матеріального та процесуального права, а саме, ст.43 ГПК України та Закону України “Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування” (в редакції Закону на час виникнення правовідносин). В касаційній скарзі Закрите акціонерне товариство “Облжитлопостачторг” просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 13.03.06 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.05.06 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Облжитлопостачторг”.

Заявлене до початку розгляду справи клопотання заявника касаційної скарги про відкладення розгляду не підлягає задоволенню, позаяк воно заявлене без врахування специфіки порядку касаційного перегляду справ у Вищому господарському суді України, зокрема того, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та  юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що згідно протоколів технічних нарад по реконструкції мереж Шуменського жилмасиву Виконавчий комітет Херсонської міської Ради зобов'язав Управління капітального будівництва Виконавчого комітету Херсонської міської Ради укласти договори по реконструкції тепломереж у районах Шуменський та Житлоселище у

м. Херсоні, а позивача –ЗАТ “Облжитлопостачторг” –відвантажити підрядним організаціям ДП ХБУ-68 “Теплоізоляція” ТОВ “БМУ-627” БМУ “Промбуд № 1”, ВАТ “Херсонмеханомонтаж”, АТВТ “Херсонзалізобетон”, металеві труби, паливно-мастильні матеріали та інші будівельні матеріали, необхідні для проведення цих робіт.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий та апеляційний господарські суди, не заперечуючи факту поставки матеріальних цінностей  Закритим акціонерним товариством “Облжитлопостачторг” та того факту, що Управління капітального будівництва Виконкому Херсонської міської ради є замовником будівництва, зазначили, що матеріальні цінності надходили безпосередньо до виконавців робіт, а отже договірні відносини у позивача повинні були виникнути з підрядними організаціями. Доказів про поставку матеріальних цінностей на користь міськвиконкому Херсонської міської ради та Управління капітального будівництва Виконкому Херсонської міської ради позивачем не надано. З огляду на встановлені факти місцевий та апеляційний господарський суди прийшли до висновку, що обов'язку щодо сплати понесених затрат у відповідачів не виникло.

Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення” зі змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно ст.4 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також, з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до наведеного, цивільні права і обов'язки виникають з угод, з адміністративних актів, внаслідок заподіяної шкоди іншій особі, внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Так, протоколами нарад замовником будівельних робіт по реконструкції тепломереж у районах Шуменського та Житлоселищ визначено Управління капітального будівництва Херсонської міської ради. Згідно Положення про Управління капітального будівництва виконавчого комітету Херсонської міської ради, воно є бюджетною організацією зі статусом юридичної особи, розпоряджається коштами на фінансування капітальних вкладень, а також усіма матеріальними цінностями, які знаходяться на його ділянці.

В той же час, як слідує із протоколів технічних нарад, на ЗАТ “Облжитлопостачторг” покладено обов'язок постачальника матеріалів, необхідних для успішного виконання робіт по реконструкції тепломереж, на виконання вказівок Управління капітального будівництва Херсонської міської ради; матеріали надходили безпосередньо до виконавців робіт, про що свідчать товарно-транспортні накладні, доручення на отримання матеріальних цінностей. Факт поставки матеріальних цінностей підтверджується товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи, та актами взаємозвірок, проведеним із замовником та з підрядними організаціями.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди не дали оцінки тому факту, що між Управлінням капітального будівництва та позивачем проведено взаємозалік, про що свідчить протокол № 416 н.п. взаєморозрахунків між розпорядником коштів, який фінансується з державного (місцевого) бюджету та платником податків від 23.05.97, розпорядженням міськфінвідділу № 443 від 22.10.96, довідки Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 24.01.06 № 540/10/24-128 (про проведення взаємозаліку).

В судових актах відсутня також правова оцінка протоколу  узгодження заборгованості, проведеного між замовником та постачальником на підставі актів звірки замовника з підрядчиками, що безпосередньо отримали матеріали на проведення ремонтних робіт.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що судами не надано оцінки змішаному характеру відносин позивача, що стало наслідком не визначення обсягу прав і обов'язків кожної із сторін в даних правовідносинах, які виникли на підставі протоколів технічних нарад та угод з підрядними організаціями, обґрунтованості вимог по стягненню суми, з урахуванням проведеного взаємозаліку; відсутні дані про проведення розрахунків з позивачем підрядними організаціями, яким поставлялася продукція, визначена в протоколах технічних нарад.

Також суди не врахували вказівки, що містилися у постанові касаційної інстанції від 11.10.05 по даній справі, що є порушенням приписів ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України. Встановлення наведених даних має значення для правильності висновку щодо обґрунтованості вимог по відшкодуванню відповідачем витрат позивача.

Згідно з приписом частини другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів відмічає, що рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню, а справа –передачі  на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 1115, 1117, 11111, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Облжитлопостачторг” задовольнити частково. Рішення господарського суду Херсонської області від 13.03.06 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.05.06 у справі № 7/47-05 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий - суддя                                                                      М. Кузьменко

Судді                                                                                                    Б. Грек

                                                                                                    Л. Стратієнко