Постанова

від 20.12.2017 по справі 906/565/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року Справа № 906/565/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: Захарченко В.П. (довіреність б/н, від 07.08.2017р.);

представник відповідача 1 - Голубович Н.П.(довіреність № 14/3.3-18/16 від 05.01.2017р.)

представник відповідача 2 - ОСОБА_3,( довіреність № 442-ЮД1, від 11.07.2017р)

третя особа 4 - ОСОБА_4.(паспорт серія НОМЕР_1, віл 07.05.2009р.)

інші учасники не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповдальністю "Бобер" на рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 11.09.17р. суддею Машевською О.П. о 11.30 у м.Житомирі, повний текст складено 14.09.17р.

у справі № 906/565/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" (м. Житомир)

до відповідача 1. Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області (м.Житомир)

відповідача 2. Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (м.Житомир)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача 2 :

1 -ТОВ "Керамаг ЛТД" (м. Житомир);

2 - ОСОБА_5 (м. Житомир);

3 - ТОВ "Керамік Полісся" (м. Житомир);

4 - ОСОБА_4 (м. Коростень)

про визнання незаконними і скасування постанови та акту про передачу майна від 25.04.2017р., визнання незаконними і скасування свідоцтва №4605, 4604, 4603 від 11.05.2017р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобер" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області (відповідач 1) та публічного акціонерного товариства Універсал Банк про визнання незаконними і скасування постанови та акту державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 25.04.2017, а також свідоцтва за №№ 4605, 4604, 4603 від 11.05.2017, виданого приватним нотаріусом Сєтаком В.Я., на підставі яких право власності товариства на нерухоме майно, а саме: будівлю (склад будівельних матеріалів, літера "В"), загальною площею 765,7 кв. м; будівлю (склад будівельних матеріалів, літера "Г"), загальною площею 1195,2 кв. м; будівлю (склад будівельних матеріалів, літера "Д"), загальною площею 505,7 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, перейшло у власність ПАТ "Універсал Банк" (т.1, а.с. 3-6).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.09.2017 у задоволенні позову відмовлено (т.1, а.с. 171-174).

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що вимога ч.7 ст. 51 Закону 1404 державним виконавцем дотримана у повному обсязі, оскільки стаття 41 Закону України "Про іпотеку" (чинна з 05.10.16р.) містить загальне правило: реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом № 1404, з дотриманням вимог цього Закону. Відтак, суд зазначив, державним виконавцем цілком правомірно застосовано положення ст. 61 Закону №1404 в частині реалізації на торгах іпотечного майна, з подальшою передачею останнього першочергово стягувачу - застоводержателю, а саме ПАТ "Універсал Банк".

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від "11" вересня 2017 р. у справі № 906/565/17 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" задовольнити.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що відповідно ч.3 ст.33 Закону України Про іпотеку є саме рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не будь-яке інше рішення суду, в тому числі третейського.

Вказує, що Законом України Про виконавче провадження та Законом України Про іпотеку не передбачено реалізації предмету іпотеки без наявності відповідного рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2017 у справі №906/565/17 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.10.2017 року на 10.30 год. (т.1, а.с.199).

12.10.2017 на адресу суду надійшов відзив відповідача 2 на апеляційну скаргу, у якому відповідач 2 заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає, що дане рішення законне та обгрунтоване, винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права (т.1, а.с. 225-229).

24.10.2017р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області надійшло клопотання , у якому відповідач 1 просить розглядати справу без участі представника Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області, щодо апеляційної скарги заперечує в повному обсязі, вважає рішення від 11.09.2017р. законним та обгрунтованим.

Водночас 24.10.2017р. надійшла заява про відкладення розгляду справи від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер", у якій апелянт вказує на неможливість з'явитися в судове засідання через участь в іншій судовій справі, просить суд наступне судове засідання провести в режимі відеоконференції із дорученням його проведення Господарському суду Житомирської області.

В судове засідання від 25.10.17 р. представники сторін Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер"; Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області; та представники третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача 2 : ТОВ "Керамаг ЛТД" ; ОСОБА_5 ; ТОВ "Керамік Полісся" ; ОСОБА_4 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29 листопада 2017 р. на 10:00 год. у режимі відеоконференції, проведення якої доручено господарському суду Житомирської області.

06.11.2017р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача 2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в господарському суді Вінницької області, клопотання відповідача задоволено.

В судовому засіданні від 29.11.2017р представник позивача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просить суд скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 11.09.17 р. у справі № 906/565/17 та прийняти нове рішення по справі яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" задовольнити. Заявив усне клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та просить доручити господарському суду Житомирської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Житомирської області (вул. майдан Путятинський, 3/65 м. Житомир ).

Водночас представник позивача у своїх запереченнях звернув увагу на те, що реалізація іпотечного майна відбулася за ціною, яка є нижчою ринкових цін на відповідне майно, у зв"язку з чим права позивача порушені.

Представник відповідача 2 заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає, що дане рішення законне та обгрунтоване, винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Заявив усне клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та просить доручити господарському суду Вінницької області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29 м. Вінниця ) та подав клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів

Представник третьої особи 4 проти апеляційної скарги заперечила та надала пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Представник відповідача 1 та представники третіх осіб, не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомленні належним чином, про що свідчать повідомлення поштових відправлень.

Колегією суддів задоволено клопотання представника відповідача 2 щодо продовження строку розгляду спору. Крім того, задоволено клопотання представника позивача та відповідача 2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з урахуванням норм ст.ст. 22, 74-1 ГПК України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п"ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 20 грудня 2017 р. на 11:00 год. У режимі відео конференції. Крім того, витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області матеріали виконавчого провадження щодо визначення вартості спірного майна (проведення оцінки), рішення щодо встановлення вартості, за якою відбулася реалізація майна (передання майна іпотекодержателю).

У судовому засіданні 20.12.2017 представник позивача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просив суд скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 11.09.17 р. у справі № 906/565/17 та прийняти нове рішення по справі яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" задовольнити. .

Представник відповідача 1 заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених у відзиві, вважає, що дане рішення законне та обгрунтоване, винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Третя особа 4 проти апеляційної скарги заперечила та надала пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Представник відповідача 2 - заперечив проти доводів апеляційних скарг та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, таким, що винесене з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники третьої особи 1, третьої особи 2 та третьої особи 3 не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомленні належним чином, про що свідчать повідомлення поштових відправлень.

Представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2 , третя особа 4 не заперечили щодо розгляду справи без участі третьої особи 1, третьої особи 2 та третьої особи 3.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасникіа провадження у справі про день,час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог ст. 269 ГПК України.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи, ТОВ "Бобер" (далі - позивач) є майновим та фінансовим поручителем ТОВ "Керамаг ЛТД" (далі - третя особа 1) перед ПАТ "Універсал Банк" (далі - відповідач 2) на підставі укладених між ним та банком договору поруки № BL15224-П2 від 30.04.2013 та договору іпотеки від 30.04.2013 (а. с. 13 - 19).

Вказані договори укладені з метою забезпечення виконання ТОВ "Керамаг ЛТД" перед ПАТ "Універсал Банк" зобов'язань, що випливають з генерального договору на здійснення кредитних операцій № BL15224 від 30.04.2013.

За умовами іпотечного договору, ТОВ "Бобер" як іпотекодавець, передав ПАТ "Універсал Банк" як іпотекодержателю в іпотеку наступне нерухоме майно:

- предмет 1: будівлю, виставочний павільйон літ. "Б", загальною площею 115,0 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Селецька, будинок 32 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 18 квітня 2013 року за № 2603947;

- предмет 2: будівлю, склад будівельних матеріалів літ. "В", загальною площею 765,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Селецька, будинок 32 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 19 квітня 2013 року за № 2669046;

- предмет 3: будівлю, центральний роздрібний склад літ. "Г", загальною площею 1195,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Селецька, будинок 32 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 19 квітня 2013 року за № 2663775;

- предмет 4: будівлю, склад літ. "Д", загальною площею 505,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Селецька, будинок 32 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 19 квітня 2013 року за № 2658561.

За п. 1.2 іпотечного договору сторони погодили, що заставна вартість предмету іпотеки, згідно звіту незалежного суб'єкта оціночної діяльності, становить:

- предмет іпотеки 1 - 229000,00 грн (без ПДВ);

- предмет іпотеки 2 - 1527000,00 грн (без ПДВ);

- предмет іпотеки 3 - 2383000,00 грн (без ПДВ);

- предмет іпотеки 4 - 1008000,00 грн (без ПДВ).

Разом 5147000,00 грн (без ПДВ).

У відповідності до п. 1.3 іпотечного договору (з урахуванням додаткового договору № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 08.10.2013, а. с. 67) передбачено, що іпотекою забезпечуються в повному обсязі виконання усіх зобов'язань боржника (ТОВ "Керамаг ЛТД") за основним договором (генеральним договором на здійснення кредитних операцій № BL15224 від 30.04.2013), зокрема: зобов'язання щодо повернення боржником в повному обсязі кредитних коштів, отриманих та/або таких, що будуть отримані, відповідно до умов основного договору, у сумі 5300000,00 грн, та зобов'язання боржника щодо сплати процентів та комісій/винагород/плат на рахунки, зазначені в основному договорі.

19 січня 2015 року Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків в особі третейського судді Волошиновича О.П. було ухвалено рішення про стягнення солідарно з ТОВ "Керамаг ЛТД", ОСОБА_5, ТОВ "Бобер", ТОВ "Керамік Полісся" на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № ВL15224 від 30 квітня 2013 року в розмірі 6129599,73 грн та витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у розмірі 25500,00 грн (а. с. 108 - 110).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 року було задоволено заяву ПАТ "Універсал Банк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ТОВ "Керамаг ЛТД", ОСОБА_5, ТОВ "Бобер", ТОВ "Керамік Полісся" про стягнення заборгованості.

На примусове виконання вищевказаного рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 19 січня 2015 року по справі №2163/14 було видано виконавчий лист від 10.07.2015 (а. с. 111).

На підставі заяви ПАТ "Універсал Банк", 15.12.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області (далі - відповідач 1) було відкрито виконавче провадження з примусового виконання ТОВ "Бобер" виконавчого листа від 10.07.2015 № 755/10071/15ц. Виконавчому провадженню присвоєно номер 49649392.

В процесі здійснення виконавчого провадження, головним державним виконавцем були проведені відповідні дії, зокрема: описано та арештовано все майно боржника -ТОВ "Бобер" (постанови від 15.12.2015, від 25.12.2015), звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника (постанови від 28.12.2015), призначено експерта для участі у виконавчому провадженні для здійснення незалежної оцінки нерухомого майна (постанови від 05.01.2016, від 26.01.2016, від 18.02.2016), винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 49649392 до зведеного виконавчого провадження № 50739346 (постанова від 06.04.2016, а. с. 118).

Крім того, передано нерухоме майно на реалізацію, реалізовано нерухоме майно на електронних торгах, в т ч. шляхом передачі майна стягувачу у рахунок погашення боргу (постанови від 25.04.2017, акт від 25.04.2017) та звільнено майно боржника з-під арешту (постанова від 06.06.2016) (а. с. 122-130).

З долучених до справи документів вбачається, що державним виконавцем направлялись повідомлення про час і дату проведення торгів з уцінкою майна ПАТ "Універсал Банк" (а. с. 91 - 94), але щодо об'єктів, які є предметами іпотеки 2,3,4, електронні торги тричі (11.01.2017, 27.02.2017, 12.04.2017) не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (протоколи № 249292, 249294, 249295, а. с. 20 - 22).

Щодо предмету іпотеки 1, то переможцем третіх електронних торгів, які відбулися 12.04.2017, було визнано ОСОБА_4, яка придбала нерухоме майно за найвищою ціновою пропозицією, та на підставі виданого за результатами торгів Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1499 від 23.06.2017, зареєструвала на майно право власності, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 90421258 (а. с. 137 - 145).

11.05.2017 стягувач - ПАТ "Універсал Банк" нотаріально засвідчив своє бажання залишити за собою непродане на електронних торгах майно, що раніше належало ТОВ "Бобер" (заяви на а. с. 27 - 29).

25.04.2017 старшим державним реєстратором ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області на підставі ст. 61 Закону №1404 було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та за фактом такої передачі виконавець склав акт (а. с. 23 - 25).

Майно було передано стягувачу за ціною третіх електронних торгів в рахунок погашення боргу в розмірі 4933989,20 грн. згідно з виконавчим документом № 755/10071/15ц від 10.07.2015 у виконавчому провадженні № 49649392, що узгоджується з ч. 9 ст. 61 вищевказаного закону.

ТОВ "Бобер" вважає, що в ході здійснення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, державним виконавцем було безпідставно арештовано та виставлено на реалізацію майно товариства, яке перебуває в іпотеці, а саме: склад будівельних матеріалів літ. "В" (предмет іпотеки 2), центральний роздрібний склад літ. "Г" (предмет іпотеки 3) та склад літ. "Д" (предмет іпотеки 4), що є порушенням вимог ЗУ "Про іпотеку", оскільки в ході примусового виконання рішення судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, передавати на реалізацію предмет іпотеки можливо лише за умови наявності заборгованості виключно перед іпотекодержателем, тоді як у зведеному виконавчому провадженні існують інші стягувачі, окрім ПАТ "Універсал Банк", зокрема: ОСОБА_7 (за виконавчим провадженням № 51036965) та ОСОБА_8 (за виконавчим провадженням № 50648834).

Розглядаючи позовні вимоги та апеляційну скаргу в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне взяти до уваги наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Розділом VII цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Згідно зі ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

За приписами ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету; 5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Згідно зі ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Отже вказані норми законодавства не передбачають наявності рішення суду саме про звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки, як це вказує позивач у позовній заяві, а лише вказують на спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки - судовий або позасудовий.

При цьому суд звертає увагу, що реалізація майна ТОВ "Бобер", яке є предметом договору іпотеки, укладеного між ним та кредитором (відповідачем 2 у справі) на забезпечення зобов"язань за договором від 30.04.2013 відбувається в рамках зведеного виконавчого провадження № 50739346 про стягнення заборгованості з ТОВ "Бобер". Тобто реалізація іпотечного майна відбувається на виконання рішення суду.

При цьому звернення стягнення на майно, а відтак його реалізація, є лише одним із способів виконання рішення відповідним органом за умови, що інші способи його виконання вичерпано.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України "Про виконавче провадження", першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об`єкти нерухомості.

В судовому засіданні встановлено, що інші майнові активи, зокрема кошти на банківських рахунках, за рахунок яких можна було б здійснити виконання рішення про стягнення, у позивача відсутні.

Згідно із частиною сьомою статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України "Про виконавче провадження", першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості.

Статтею 51 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Колегією суддів встановлено, що виконавчі дії з примусової реалізації іпотечного майна ТОВ "Бобер" на електронних торгах відбулись за процедурою визначеною в нормативно-правових актах чинних на час вчинення таких дій, зокрема, в Законі №1404 та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (набрав чинності 05.10.2016), норми яких визначають спосіб реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів або за фіксованою ціною.

Так, 05.12.2016 державним виконавцем у відповідності до Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна було направлено заявку та пакет документів до ДП "Сетам" для реалізації описаного й арештованого майна боржника шляхом проведення електронних торгів.

За інформацією державного виконавця, електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна боржника призначались неодноразово.

Згідно з Розділом 9 Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

З долучених до справи документів вбачається, що державним виконавцем направлялись повідомлення про час і дату проведення торгів з уцінкою майна ПАТ "Універсал Банк" (а. с. 91 - 94), але щодо об'єктів, які є предметами іпотеки 2,3,4, електронні торги тричі (11.01.2017, 27.02.2017, 12.04.2017) не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (протоколи № 249292, 249294, 249295, а. с. 20 - 22).

Щодо предмету іпотеки 1, то переможцем третіх електронних торгів, які відбулися 12.04.2017, було визнано ОСОБА_4, яка придбала нерухоме майно за найвищою ціновою пропозицією, та на підставі виданого за результатами торгів Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1499 від 23.06.2017, зареєструвала на майно право власності, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 90421258 (а. с. 137 - 145).

За приписами ч. 6 ст. 61 Закону №1404 передбачено, що у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

11.05.2017 стягувач - ПАТ "Універсал Банк" нотаріально засвідчив своє бажання залишити за собою непродане на електронних торгах майно, що раніше належало ТОВ "Бобер" (заяви на а. с. 27 - 29).

25.04.2017 старшим державним реєстратором ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області на підставі ст. 61 Закону №1404 було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та за фактом такої передачі виконавець склав акт (а. с. 23 - 25).

Майно було передано стягувачу за ціною третіх електронних торгів в рахунок погашення боргу в розмірі 4933989,20 грн. згідно з виконавчим документом № 755/10071/15ц від 10.07.2015 у виконавчому провадженні № 49649392, що узгоджується з ч. 9 ст. 61 вищевказаного закону.

Слід вказати, що вартість нереалізованого майна ТОВ "Бобер" не перевищує суму коштів, що підлягають стягненню на користь ПАТ "Універсал Банк", оскільки заставна вартість трьох предметів іпотеки (2,3,4), які були виставлені на торги, проте нереалізовані, разом складає 4918000,00 грн (без ПДВ). З ПДВ - 5901600,00 грн.

Статтею 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, норми Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку".

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 28.09.2016 року у справі №6-1680цс16.

З урахуванням викладеного вище, розглянувши доводи апеляційної скарги, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, перевірки законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає постанову та акт державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 25.04.2017 такими, що відповідають вимогам закону.

Крім того, колегія суддів, беручи до уваги вищевикладений висновок щодо постанови та акту державного виконавця, вважає позовну вимогу про визнання незаконними і скасування свідоцтва за №№ 4605, 4604, 4603 від 11.05.2017, виданого приватним нотаріусом Сєтаком В.Я., такою, що не підлягає до задоволення.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на практику Верховного Суду України, а саме на постанови у справах № 6-3004цс15, №6-103цс16, 36-315цс 16 та доводи про те, що оскільки заборгованість має бути виключно перед іпотекодержателем, то реалізація предмету іпотеки в зведеному виконавчому проваджені законом заборонена. Разом з тим, колегією суддів зі змісту вищевказаних судових постанов вбачається, що кошти від реалізації предмета іпотеки мають бути направлені на погашення заборгованості саме перед іпотекодержателем, оскільки Закон України "Про виконавче провадження" передбачає можливість реалізації предмета іпотеки на користь інших стягувачів, які не є заставодержателями, за умови, що органам ДВС не було відомо про те, що майно знаходиться в заставі. Дане спростовує твердження скаржника про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки у зведеному виконавчому провадженні, тобто коли є вимоги й інших стягувачів.

Відповідно до ст.ст. 74, 76, 77 ,78,86 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст.74,76,77 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповдальністю "Бобер" від 22.09.17р. на рішення господарського суду Житомирської області від 11 вересня 2017 року залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 11 вересня 2017 року у справі №906/565/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст.287-291 ГПК України.

Справу №906/565/17 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Грязнов В.В.