Постанова

від 26.07.2018 по справі 906/565/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/565/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

відповідача 2 - Вонсович О.А., Івачковський В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 20.12.2017

у складі колегії суддів: Бучинської Г.Б. (головуючого), Василишин А.Р., Грязнова В.В.,

та на рішення Господарського суду Житомирської області

від 11.09.2017

у складі судді: Машевської О.П.

у справі № 906/565/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер"

до 1 . відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області, 2. публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 : товариства з обмеженою відповідальністю "Керамаг ЛТД", Шарапата Олега Валер'яновича, товариства з обмеженою відповідальністю "Керамік Полісся", Будзинської Світлани Василівни,

про визнання незаконними і скасування постанови та акту про передачу майна від 25.04.2017, визнання незаконними і скасування свідоцтва №№ 4605, 4604, 4603 від 11.05.2017,-

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобер" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області (відповідач 1) та публічного акціонерного товариства Універсал Банк про визнання незаконними і скасування постанови та акту державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 25.04.2017, а також свідоцтва за №№ 4605, 4604, 4603 від 11.05.2017, виданого приватним нотаріусом Сєтаком В.Я., на підставі яких право власності товариства на нерухоме майно, а саме: будівлю (склад будівельних матеріалів, літера "В"), загальною площею 765,7 кв. м; будівлю (склад будівельних матеріалів, літера "Г"), загальною площею 1195,2 кв. м; будівлю (склад будівельних матеріалів, літера "Д"), загальною площею 505,7 кв.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просив рішення господарського суду Житомирської області від 11.09.2017 у справі № 906/565/17 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" задовольнити.

4. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 у справі № 906/565/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповдальністю "Бобер" від 22.09.2017 на рішення господарського суду Житомирської області від 11.09.2017 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 11.09.2017 року у справі №906/565/17 залишено без змін.

5. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено наступне.

5.1 ТОВ "Бобер" (далі - позивач) є майновим та фінансовим поручителем ТОВ "Керамаг ЛТД" (далі - третя особа 1) перед ПАТ "Універсал Банк" (далі - відповідач 2) на підставі укладених між ним та банком договору поруки № BL15224-П2 від 30.04.2013 та договору іпотеки від 30.04.2013 (а. с. 13 - 19).

5.2 Вказані договори укладені з метою забезпечення виконання ТОВ "Керамаг ЛТД" перед ПАТ "Універсал Банк" зобов'язань, що випливають з генерального договору на здійснення кредитних операцій № BL15224 від 30.04.2013.

5.3 За умовами іпотечного договору, ТОВ "Бобер" як іпотекодавець, передав ПАТ "Універсал Банк" як іпотекодержателю в іпотеку наступне нерухоме майно:

- предмет 1: будівлю, виставочний павільйон літ. "Б", загальною площею 115,0 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Селецька, будинок 32 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 18.04.2013 за № 2603947;

- предмет 2: будівлю, склад будівельних матеріалів літ. "В", загальною площею 765,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Селецька, будинок 32 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 19.04.2013 за № 2669046;

- предмет 3: будівлю, центральний роздрібний склад літ. "Г", загальною площею 1195,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Селецька, будинок 32 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 19.04.2013 за № 2663775;

- предмет 4: будівлю, склад літ. "Д", загальною площею 505,7 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Селецька, будинок 32 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Житомирського міського управління юстиції Житомирської області 19.04.2013 за № 2658561.

5.4 В пункті 1.2 іпотечного договору сторони погодили, що заставна вартість предмету іпотеки, згідно звіту незалежного суб'єкта оціночної діяльності, становить:

- предмет іпотеки 1 - 229000,00 грн (без ПДВ);

- предмет іпотеки 2 - 1527000,00 грн (без ПДВ);

- предмет іпотеки 3 - 2383000,00 грн (без ПДВ);

- предмет іпотеки 4 - 1008000,00 грн (без ПДВ).

Разом 5147000,00 грн (без ПДВ).

5.4 У відповідності до пункту 1.3 іпотечного договору (з урахуванням додаткового договору № 1 про внесення змін до договору іпотеки від 08.10.2013, а. с. 67) передбачено, що іпотекою забезпечуються в повному обсязі виконання усіх зобов'язань боржника (ТОВ "Керамаг ЛТД") за основним договором (генеральним договором на здійснення кредитних операцій № BL15224 від 30.04.2013), зокрема: зобов'язання щодо повернення боржником в повному обсязі кредитних коштів, отриманих та/або таких, що будуть отримані, відповідно до умов основного договору, у сумі 5300000,00 грн, та зобов'язання боржника щодо сплати процентів та комісій/винагород/плат на рахунки, зазначені в основному договорі.

5.5 19.01.2015 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків в особі третейського судді Волошиновича О.П. було ухвалено рішення про стягнення солідарно з ТОВ "Керамаг ЛТД", Шарапата О.В., ТОВ "Бобер", ТОВ "Керамік Полісся" на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № ВL15224 від 30.04.2013 в розмірі 6129599,73 грн та витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у розмірі 25500,00 грн (а. с. 108 - 110).

5.6 Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.06.2015 було задоволено заяву ПАТ "Універсал Банк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ТОВ "Керамаг ЛТД", Шарапата О.В., ТОВ "Бобер", ТОВ "Керамік Полісся" про стягнення заборгованості.

5.7 На примусове виконання вищевказаного рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації український банків від 19.01.2015 по справі №2163/14 було видано виконавчий лист від 10.07.2015 (а. с. 111).

5.8 На підставі заяви ПАТ "Універсал Банк", 15.12.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області (далі - відповідач 1) було відкрито виконавче провадження з примусового виконання ТОВ "Бобер" виконавчого листа від 10.07.2015 № 755/10071/15ц. Виконавчому провадженню присвоєно номер 49649392.

5.9 В процесі здійснення виконавчого провадження, головним державним виконавцем були проведені відповідні дії, зокрема: описано та арештовано все майно боржника -ТОВ "Бобер" (постанови від 15.12.2015, від 25.12.2015), звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника (постанови від 28.12.2015), призначено експерта для участі у виконавчому провадженні для здійснення незалежної оцінки нерухомого майна (постанови від 05.01.2016, від 26.01.2016, від 18.02.2016), винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 49649392 до зведеного виконавчого провадження № 50739346 (постанова від 06.04.2016, а. с. 118).

5.10 Крім того, передано нерухоме майно на реалізацію, реалізовано нерухоме майно на електронних торгах, в т ч. шляхом передачі майна стягувачу у рахунок погашення боргу (постанови від 25.04.2017, акт від 25.04.2017) та звільнено майно боржника з-під арешту (постанова від 06.06.2016) (а. с. 122-130).

5.11 З долучених до справи документів вбачається, що державним виконавцем направлялись повідомлення про час і дату проведення торгів з уцінкою майна ПАТ "Універсал Банк" (а. с. 91 - 94), але щодо об'єктів, які є предметами іпотеки 2,3,4, електронні торги тричі (11.01.2017, 27.02.2017, 12.04.2017) не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (протоколи № 249292, 249294, 249295, а. с. 20 - 22).

5.12 Щодо предмету іпотеки 1, то переможцем третіх електронних торгів, які відбулися 12.04.2017, було визнано Будзинську Світлану Василівну, яка придбала нерухоме майно за найвищою ціновою пропозицією, та на підставі виданого за результатами торгів Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1499 від 23.06.2017, зареєструвала на майно право власності, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 90421258 (а. с. 137 - 145).

5.13 11.05.2017 стягувач - ПАТ "Універсал Банк" нотаріально засвідчив своє бажання залишити за собою непродане на електронних торгах майно, що раніше належало ТОВ "Бобер" (заяви на а. с. 27 - 29).

5.14 25.04.2017 старшим державним реєстратором ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області на підставі статті 61 Закону №1404 було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та за фактом такої передачі виконавець склав акт (а. с. 23 - 25).

5.15 Майно було передано стягувачу за ціною третіх електронних торгів в рахунок погашення боргу в розмірі 4933989,20 грн. згідно з виконавчим документом № 755/10071/15ц від 10.07.2015 у виконавчому провадженні № 49649392, що узгоджується з частиною 9 статті 61 вищевказаного закону.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

6. 17.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бобер" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 17.01.2018 р. на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 11.09.2017 у справі № 906/565/17, підтвердженням чого є відмітка поштового відділення на конверті.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/565/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.03.2018.

8. Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі

№ 906/565/17 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" від 17.01.2018 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 11.09.2017; призначено розгляд касаційної скарги на 07.06.2018 об 11:45 год.

9. Разом з тим, розгляд касаційної скарги призначений на 07.06.2018 об 11:45 год. не відбувся у зв'язку із перебуванням судді Білоуса В.В. у відпустці без збереження заробітної плати в період з 07.06.2018 по 08.06.2018.

10. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 визначено дату та час наступного судового засідання, повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" від 17.01.2018 відбудеться 18.06.2018 об 11 год. 45 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

11. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2018 відкладено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 11.09.2017 на 26.07.2018 о 14 год. 15 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

12. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, позивачем подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позов задовольнити в повному обсязі.

13. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: статей 33, 39, 41 Закону України "Про виконавче провадження", статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Відповідачем 2 подано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

15. 18.07.2018 Будзинською Світланою Василівною подано письмові пояснення до касаційної скарги, в яких просить відмовити у повному обсязі в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників відповідача 2, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

19. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

20. Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

21. Розділом VII цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

22. Згідно статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

23. За приписами статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 1 статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку із втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету; 5) у п`яту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги.

24. Відповідно до статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

25. Згідно зі статтею 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна.

26. Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

27. За положеннями частин 1, 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

28. За змістом статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

29. Отже вказані норми законодавства не передбачають наявності рішення суду саме про звернення стягнення на предмет застави чи іпотеки, як це вказує позивач у позовній заяві, а лише вказують на спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки - судовий або позасудовий.

30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що реалізація майна ТОВ "Бобер", яке є предметом договору іпотеки, укладеного між ним та кредитором (відповідачем 2 у справі) на забезпечення зобов'язань за договором від 30.04.2013 відбувається в рамках зведеного виконавчого провадження № 50739346 про стягнення заборгованості з ТОВ "Бобер". Тобто реалізація іпотечного майна відбувається на виконання рішення суду.

31. При цьому звернення стягнення на майно, а відтак його реалізація, є лише одним із способів виконання рішення відповідним органом за умови, що інші способи його виконання вичерпано.

32. Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України "Про виконавче провадження", першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об`єкти нерухомості.

33. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що інші майнові активи, зокрема кошти на банківських рахунках, за рахунок яких можна було б здійснити виконання рішення про стягнення, у позивача відсутні.

34. Згідно із частиною сьомою статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

35. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

36. Таким чином, норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

37. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого рішення суду на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

38. Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України "Про виконавче провадження", першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості.

39. Статтею 51 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавчі дії з примусової реалізації іпотечного майна ТОВ "Бобер" на електронних торгах відбулись за процедурою визначеною в нормативно-правових актах чинних на час вчинення таких дій, зокрема, в Законі №1404 та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (набрав чинності 05.10.2016), норми яких визначають спосіб реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів або за фіксованою ціною.

41. Згідно з Розділом 9 Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

42. За приписами частини 6 статті 61 Закону №1404 передбачено, що у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

43. Судами попередніх інстанцій було вірно встановлено таке.

43.1 05.12.2016 державним виконавцем у відповідності до Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна було направлено заявку та пакет документів до ДП "Сетам" для реалізації описаного й арештованого майна боржника шляхом проведення електронних торгів.

43.2 За інформацією державного виконавця, електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна боржника призначались неодноразово.

43.3 З долучених до справи документів вбачається, що державним виконавцем направлялись повідомлення про час і дату проведення торгів з уцінкою майна ПАТ "Універсал Банк" (а. с. 91 - 94), але щодо об'єктів, які є предметами іпотеки 2,3,4, електронні торги тричі (11.01.2017, 27.02.2017, 12.04.2017) не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (протоколи № 249292, 249294, 249295, а. с. 20 - 22).

43.4 Щодо предмету іпотеки 1, то переможцем третіх електронних торгів, які відбулися 12.04.2017, було визнано Будзинську Світлану Василівну, яка придбала нерухоме майно за найвищою ціновою пропозицією, та на підставі виданого за результатами торгів Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1499 від 23.06.2017, зареєструвала на майно право власності, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 90421258 (а. с. 137 - 145).

43.5 11.05.2017 стягувач - ПАТ "Універсал Банк" нотаріально засвідчив своє бажання залишити за собою непродане на електронних торгах майно, що раніше належало ТОВ "Бобер" (заяви на а. с. 27 - 29).

43.6 25.04.2017 старшим державним реєстратором ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області на підставі статті 61 Закону №1404 було винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та за фактом такої передачі виконавець склав акт (а. с. 23 - 25).

43.7 Майно було передано стягувачу за ціною третіх електронних торгів в рахунок погашення боргу в розмірі 4933989,20 грн. згідно з виконавчим документом № 755/10071/15ц від 10.07.2015 у виконавчому провадженні № 49649392.

44. Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що вартість нереалізованого майна ТОВ "Бобер" не перевищує суму коштів, що підлягають стягненню на користь ПАТ "Універсал Банк", оскільки заставна вартість трьох предметів іпотеки (2,3,4), які були виставлені на торги, проте нереалізовані, разом складає 4918000,00 грн (без ПДВ). З ПДВ - 5901600,00 грн.

45. Статтею 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

46. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що норми Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку".

47. Враховуючи наведене, доводи скаржника викладені в касаційній скарзі спростовуються вищевикладеним.

48. В силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

50. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

51. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

52. Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції під час касаційного провадження.

53. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

54. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

55. Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.

56. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

57. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішення та постанови були дотримані.

58. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бобер" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 11.09.2017 у справі № 906/565/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 та рішення Господарського суду Житомирської області від 11.09.2017 у справі № 906/565/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко