Постанова

від 26.12.2017 по справі 916/376/15-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 рокуСправа № 916/376/15-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ДП Ізмаїльський морський торговельний порт Від УДКСУ у м. Одесі Одеській області ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність № 03-16/23, дата видачі: 01.12.16 ОСОБА_6, довіреність № 13-30/2, дата видачі: 16.01.17 розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на ухвалу господарського суду Одеської області від за скаргою 06.10.2016р. Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт у порядку ст. 121-2 ГПК України на дії ГУДКСУ в Одеській області та УДКСУ у м. Одесі Одеській області по виконанню наказу суду від 27.04.2015 у справі№ 916/376/15-г за позовом до відповідачаДержавного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області за участю третьої особи проДержавної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області стягнення 42631,85 грн., визнання кредитором та зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Державне підприємство Ізмаїльський морський торговельний порт звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, в якій просило суд визнати незаконними дії Управління казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, що полягають у відмові виконання рішення господарського суду Одеської області по справі № 916/376/15-г та у поверненні без виконання наказів господарського суду Одеської області від 27.04.2015 по справі № 916/376/15-г, зобов'язати суб'єктів оскарження - Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області та Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області прийняти до виконання накази Господарського суду Одеської області від 27.04.2015 по справі № 916/376/15-г та безспірно списати з Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області на користь Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт заборгованість на загальну суму 45676,85грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2016 у справі №916/376/15-г, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2016, відмовлено ДП Ізмаїльський морський торговельний порт у задоволенні скарги на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області по виконанню наказу суду від 27.04.2015 у справі №916/376/15-г.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 та ухвалу господарського суду Одеської області від 21.01.2016 скасовано, скаргу ДП Ізмаїльський морський торговельний порт у порядку ст. 121-2 ГКП України на дії ГУДКСУ в Одеській області та УДКСУ у м. Одесі Одеській області по виконанню наказу суду від 27.04.2015 у справі №916/376/15-г передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

За результатом нового розгляду скарги ДП Ізмаїльський морський торговельний порт у порядку ст. 121-2 ГПК України, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2016 скаргу ДП Ізмаїльський морський торговельний порт у порядку ст. 121-2 ГПК України на дії ГУДКСУ в Одеській області та УДКСУ у м. Одесі Одеській області по виконанню наказу суду від 27.04.2015 у справі №916/376/15-г задоволено у повному обсязі. Визнано незаконними дії Управління казначейської служби України у місті Одесі Одеської області, що полягають у відмові виконання рішення господарського суду Одеської області у справі №916/376/15-г та у поверненні без виконання наказів господарського суду Одеської області від 27.04.2015 року у справі №916/376/15-г. Зобов'язано суб'єктів оскарження - Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області та Управління Державної казначейської служби України у місті Одесі Одеської області прийняти до виконання накази господарського суду Одеської області від 27.04.2015 у справі № 916/376/15-г та безспірно списати з Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області на користь ДП Ізмаїльський морський торговельний порт заборгованість у сумі 45676,85грн.

В обґрунтування прийнятої ухвали господарський суд посилався на те, що станом на день розгляду скарги, відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.09.2016р. Державна установа "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області" перебуває в стані припинення за рішенням засновників у зв'язку з чим у Державна установа "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області" не є припиненою, тобто фактично є діючим підприємством, а отже у Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області були відсутні підстави для повернення виконавчого документу. Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Отже, наведений у пп. 1 п. 9 Порядку перелік тих чи інших обставин, що можуть бути підставою повернення виконавчого документу стягувачеві, не є вичерпним. Разом з тим, інші підстави мають бути чітко встановлені будь-якою правовою нормою, і підстави ці підлягають лише обмеженому (вузькому), а не розширеному тлумаченню, оскільки відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В своєму листі №13-35/181-2656 від 04.09.2015р. Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області не зазначено обґрунтованих підстав для повернення виконавчого документа стягувачу. Відповідно до пп. 2 п. 4, пп. 2, 7 п. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011р., органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів. Однак ані Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області ані Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області не зверталися до суду з заявами в порядку пп. 2 п. 4, пп. 2, 7 п. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. Тобто, ані Управлінням Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області ані Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області не вжито заходів щодо виконання рішення суду.

Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 06.10.2016 у справі № 916/376/15-г та відмовити у задоволенні скарги ДП Ізмаїльський морський торговельний порт в порядку ст. 121-2 ГПК України щодо визнання незаконними дій органів Казначейства.

Зокрема, апелянт зазначає, що Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області не приймало на виконання накази господарського суду Одеської області від 27.04.2015 по справі № 916/376/15-г та не повертало ці документи без виконання, так як ДУ Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області не є, та не було клієнтом Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (відсутній договір на розрахункове-касове обслуговування, не значиться в мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що отримували фінансування з Державного та місцевих бюджетів у 2015 році (так і у 2016) та відсутні рахунки, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів). У зв'язку з чим відсутні підстави, за яких би Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області виступало суб'єктом оскарження по справі № 916/376/15-г, та у відповідності до оскаржуваної ухвали, зобов'язано прийняти до виконання та безспірно списати з ДУ Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області заборгованість на загальну суму 45 676,85 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 року апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 06.10.2016 у справі № 916/376/15-г - скасовано. В задоволенні скарги Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт у порядку ст. 121-2 ГПК України на дії ГУДКСУ в Одеській області та УДКСУ у м. Одесі Одеській області по виконанню наказу господарського суду Одеської області від 27.04.2015 у справі № 916/376/15-г - відмовлено.

При винесенні постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що установа відповідача не обслуговується в органах Казначейства, а тому Головне управління Державної казначейської служби України у м. Одесі в Одеській області правомірно повернуло позивачеві наказ господарського суду Одеської області від 27.04.2015 по справі №916/376/15-г на підставі пункту 9 Порядку.

За таких обставин, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що заявлені Державним підприємством Ізмаїльський морський торговельний порт вимоги у скарзі не відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам, а тому скарга в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України не підлягає задоволенню.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 року касаційну скаргу Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 у справі № 916/376/15-г - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову апеляційного суду, колегія суддів касаційної інстанції вказала, що суди не визначили, яким іншим територіальним органом казначейства або взагалі іншими органами, установами, організаціями чи посадовими особами, підлягає виконанню виконавчий документ по цій справі. Оскільки відповідно до встановлених судом обставин боржник є державним органом, який фінансується з державного бюджету, висновки апеляційного суду про те, що подані стягувачем накази не підлягають виконанню органом казначейства, є помилковими. Суд апеляційної інстанції у своїй постанові не навів норму, яка б дозволяла органу Казначейства не виконувати остаточне рішення та повернути виконавчий документ, якщо у боржника - державної установи внаслідок його злиття з іншою державною установою відсутні рахунки в органах Казначейства .

За викладених обставин, Вищим господарським судом України направлено справу на новий розгляд Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2017р. апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Одеської області від 06.10.2016 року за скаргою Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт у порядку ст. 121-2 ГПК України у справі № 916/376/15-г - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2017р. касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Управління Державної казначейської служби України у місті ОСОБА_2 задоволено частково; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 у справі № 916/376/15-г скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В постанові від 07.11.2017р. по справі № 916/376/15-г Вищий господарський суд України зазначив, що суди не визначили, яким територіальним органом казначейства або взагалі іншими органами, установами, організаціями чи посадовими особами, підлягає виконанню виконавчий документ по цій справі . Як вбачається із обставин справи стягувач оскаржує дії як Казначейства, так і Головного управління. Із оскаржених судових рішень вбачається, що скаргу стягувача задоволено повністю, а отже до обох суб'єктів оскарження. При цьому, як вже зазначалося, стягувач листом від 21.08.2015 №03-07/33/241 вищевказані накази направив на виконання до Головного управління, яке перенаправило їх за належністю до Казначейства. У касаційній скарзі Головне управління, до якого також звернуто скаргу стягувача, зазначає, що до нього 09.11.2015 надійшла заява стягувача з приводу виконання наказів у даній справі, яка листом від 10.11.2015 з пакетом документів була перенаправлена за належністю до Казначейства. Між тим, ці обставини судом апеляційної інстанції не досліджено, доказам у цій частині оцінки не надано, у зв'язку із чим передчасним є висновком цього суду про те, що скарга до Головного управління також підлягала задоволенню .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 916/376/15-г розподілено на розгляд головуючого судді Богатиря К.В., суддів - Аленіна О.Ю., Таран С.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 (у складі колегії суддів: головуючого Богатиря К.В., суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.) апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області прийнято до провадження та справу призначено до розгляду на 26.12.2017 о 14:30.

У зв'язку із вступом в дію 15.12.2017 року нового Господарського процесуального кодексу України, Одеським апеляційним господарським судом винесено ухвалу (у складі колегії суддів: головуючого Богатиря К.В., суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.) від 15.12.2017 та зазначено дату засідання суду на 26.12.2017 року о 14:30 год.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1433 від 21.12.2017 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/376/15-г, у зв'язку із перебуванням судді - члена колегії: Таран С.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.12.2017, сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Аленін О.Ю., Лашин В.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого Богатиря К.В., суддів: Аленіна О.Ю., Лашина В.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження з призначеним розглядом на 26.12.2017 о 14:30.

У судове засідання 26.12.2017р. з'явився тільки представник ДП Ізмаїльський морський торговельний порт та УДКСУ у м. Одесі Одеській області, інші сторони та учасники провадження у справі про банкрутство не з'явилися без повідомлення про причини неявки. Доказом фактичного направлення ухвали ОАГС від 11.12.2017р. на адресу сторін та інших учасників процесу є відбиток штампу канцелярії Одеського апеляційного господарського суду на зворотньому боці останнього аркушу вказаної ухвали та завірена копія реєстру поштового відправлення суду, яка додана до матеріалів справи, а також рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та відстеження поштових відправлень на офіційному сайті Укрпошти (додані до матеріалів справи). Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 26.12.2017р., не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Державне підприємство Ізмаїльський морський торговельний порт , м. Ізмаїл Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області , в якій просило суд стягнути з Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області на користь Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт , м. Ізмаїл Одеської області суму заборгованості у сумі 42 631 грн. 85 коп., зобов'язати комісію з припинення або ліквідатора Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області включити задоволені за цим позовом суми до проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу інспекції, з метою забезпечення позову заборонити комісії з припинення або ліквідатору Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області складання проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу, а учасникам інспекції заборонити затвердження проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу до набрання законної сили рішення у справі за даним позовом та включення суми 42 631 грн. 85 коп. до ліквідаційного балансу інспекції або до набрання законної сили рішення про відмову у задоволенні позову, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.04.2015 у справі № 916/376/15-г (суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено повністю, стягнуто з Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області на користь Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт , м. Ізмаїл Одеської області суму заборгованості у розмірі 42631 грн. 85 коп., зобов'язано ліквідаційну комісію з припинення Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області включити до проміжного ліквідаційного балансу суму заборгованості перед Державним підприємством Ізмаїльський морський торговельний порт , м. Ізмаїл Одеської області у розмірі 42 631 грн. 85 коп., а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

В порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видано накази від 27.04.2015 про примусове виконання рішення суду № 916/376/15-г.

02.07.2015 за № 03-07/33/210 ДП Ізмаїльський морський торговельний порт звернулось до Відділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області із заявою про відкриття виконавчого провадження.

За результатами розгляду заяви, постановами Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 10.07.2015 ВП № 48074956 та ВП № 48075140 відмовлено у прийнятті до провадження наказів господарського суду Одеської області від 27.04.2015 у справі № 916/376/15-г з посиланням на те, що ч. 2 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, Державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (т. 1, а.с. 155).

Листом від 21.08.2015 № 03-07/33/241 ДП Ізмаїльський морський торговельний порт вищевказані накази направило на виконання до Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області, яке перенаправило їх за належністю до Управління Державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області.

Листом від 04.09.2015 №13-35/181-2656 Управлінням Державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області виконавчі документи були повернуті стягувачу в зв'язку з тим, що Державна установа Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області не значиться в мережі установ та організацій, що отримують фінансування з державного та місцевого бюджетів в 2015 році та рахунки зазначеної установи в Управлінні казначейства закриті.

Відповідно до матеріалів справи, 30.09.2015р. до господарського суду Одеської області надійшла заява (вх. ГСОО № 2-5352/15) Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт про заміну відповідача його правонаступником у справі № 916/376/15-г, відповідно до якої позивач просить постановити ухвалу про заміну відповідача (боржника) по справі № 916/376/15-г з Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області на правонаступника - Державну фітосанітарну інспекцію Одеської області.

В обгрунтування вказаної заяви, позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 125 від 22.02.2012р. Про утворення територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби , згідно якої Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області шляхом злиття з ОСОБА_7 інспекцією захисту рослин Одеської області, реорганізована у Державну фітосанітарну інспекцію Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2015р. у задоволенні заяви (вх. ГСОО №2-5352/15) Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт про заміну відповідача його правонаступником у справі 916/376/15-г - відмовлено. Ухвала господарського суду від 23.10.2015р. обґрунтована тим, що станом на день прийняття даної ухвали Державна установа Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області не є припиненою, тобто фактично є діючим підприємством і отже не має правонаступників, тому оскільки боржник перебуває в стані припинення, вимога Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт про заміну відповідача його правонаступником у справі № 916/376/15-г є передчасною.

Також, 02.08.2016р. Державне підприємство Ізмаїльський морський торговельний порт звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про заміну сторони у справі правонаступником, в якому заявник просив постановити ухвалу про заміну відповідача (боржника) по справі № 916/376/15-г з Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області на правонаступника - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

В обґрунтування своєї заяви Державне підприємство Ізмаїльський морський торговельний порт позивач зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 125 від 22.02.2012р. Про утворення територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області шляхом злиття з ОСОБА_7 інспекцією захисту рослин Одеської області, реорганізована у Державну фітосанітарну інспекцію Одеської області, яка є правонаступником Держінспекції.

Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014р. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу, приєднавши до новоутвореної Служби.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1092 від 16.12.2015р. утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) та реорганізовано територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Заявник зазначає, що Держпродспоживслужба відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 260-р від 06.04.2016р. розпочала свою роботу зі здійснення функцій та повноважень Державної ветеринарної та фітосанітарної служби.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2016р. у задоволенні заяви Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт вих.№03-07/33/276 від 29.07.2016р. (вх. суду №2-4070/16 від 02.08.2016) про заміну сторони в порядку ст. 25 ГПК України та ч. 5. ст. 8 Закону України Про виконавче провадження відмовлено. Ухвала господарського суду від 06.10.2016 обґрунтована тим, що станом на день розгляду заяви Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт про заміну сторони, боржника, а саме юридичну особу Державну установу Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області не припинено. Вказана ухвала суду першої інстанції постановою від 22.11.2016 апеляційного господарського суду була залишена без змін, що свідчить про набрання нею законної сили.

Як зазначено в скарзі, Державне підприємство Ізмаїльський морський торговельний порт заявою від 05.11.2015 № 03-07/33/319 накази направило на виконання до органу казначейства, що свідчить про вжиття усіх залежних від стягувача заходів щодо виконання рішення суду.

Листом від 13.11.2015 № 06-13/615-3567 Управління Державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області оригінали наказів повернуло позивачу ОСОБА_7 підприємству Ізмаїльський морський торговельний порт з посиланням на те, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом казначейства. Також в листі Управління Державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області зазначило, що Державна установа Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області не значиться в мережі установ та організацій, що отримують фінансування з державного та місцевих бюджетів в 2015 році та рахунки зазначеної установи в Управлінні Казначейства закриті.

Також в матеріалах справи міститься копія листа Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області № 16-10/1035-7780 від 10.11.2015, в якому зазначено, що ГУ ДКС України в Одеській області направляє за належністю, а саме Управлінню Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області заяву Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт від 05.11.2015 № 03-07/33/319 з приводу виконання наказів господарського суду Одеської області від 27.04.2015 по справі № 916/376/15-г щодо стягнення з Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області на користь Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт суми заборгованості у розмірі 42 631грн. та судового збору у розмірі 3045грн. для подальшого опрацювання та вирішення питання в рамках чинного законодавства України.

У грудні 2015 року Державне підприємство Ізмаїльський морський торговельний порт звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, в якій просило суд:

- визнати незаконними дії Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, що полягають у відмові виконання рішення господарського суду Одеської області по справі № 916/376/15-г та у поверненні без виконання наказів господарського суду Одеської області від 27.04.2015 по справі № 916/376/15-г;

- зобов'язати суб'єктів оскарження - Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області та Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області прийняти до виконання накази господарського суду Одеської області від 27.04.2015 року по справі № 916/376/15-г та безспірно списати з Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області на користь Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт заборгованість на загальну суму 45 676,85грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. До основних засад судочинства відноситься обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка була чинна до 15.12.2017р.), рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Статтею 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка була чинна до 15.12.2017р.) передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі по тексту - Порядок), рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Колегією суддів апеляційного господарського суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отримано ОСОБА_3 (Детальну інформацію про юридичну особу) станом на 12.12.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб , громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою .

Як вбачається із ОСОБА_3 (Детальної інформації про юридичну особу), станом на 12.12.2017, Державна установа Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області з 05.10.2012 перебуває в стані припинення за рішенням засновників, відомостей щодо припинення Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області як юридичної особи ОСОБА_3 не містить. Таким чином, Державна установа Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області не є припиненою, та фактично продовжує бути юридичною особою.

Відповідно до пп. 1 п. 9 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі,

- коли виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

- стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

Отже, наведений у пп. 1 п. 9 Порядку перелік тих чи інших обставин, що можуть бути підставою повернення виконавчого документу стягувачеві, не є вичерпним.

Разом з тим, інші підстави мають бути чітко встановлені будь-якою правовою нормою, і підстави ці підлягають лише обмеженому (вузькому), а не розширеному тлумаченню, оскільки відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, згідно з даними Єдиного державного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, така установа як ДУ Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області за кодом ЄДРПОУ 00485227 була зареєстрована в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеській області. 10 грудня 2015року Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області листом від 10.11.2015 № 16-10/1035-7780 направило пакет документів, поданий ДП Ізмаїльський морський торговельний порт з приводу виконання вищевказаних виконавчих документів, за належністю до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеській області для подальшого опрацювання та вирішення питання в рамках чинного законодавства України. Також, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області зазначено, що ними не приймались на виконання накази господарського суду Одеської області від 27.04.2015 по справі № 916/376/15-г та не повертались ці документи без виконання, так як ДУ Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області не є та не була клієнтом Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (відсутній договір на розрахункове-касове обслуговування, не значиться в мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що отримували фінансування з Державного та місцевих бюджетів у 2015році (так і у 2016 і 2017) та відсутні рахунки, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів). Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області не мало повноважень щодо виконання наказів господарського суду Одеської області від 27.04.2015 по справі № 916/376/15-г, а тому не мало змоги реалізувати свої права, а також вимагати від боржників вжиття заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання (пп. 2 п. 4 Порядку) звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів (пп. 2,7 п. 5 Порядку). Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області не повертало виконавчі документи без виконання і не є відповідальним суб'єктом за виконання/невиконання наказів господарського суду Одеської області від 27.04.2015 у справі № 916/376/15-г.

У той же час, як вбачається із пояснень Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеській області, які містяться в матеріалах справи, рахунки боржника Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області були відкриті саме в державному казначействі у м. Одесі . Доводи Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеській області про те, що вказаний орган не має змоги виконати виконавчий документ про стягнення з організації, рахунки якої закрито у зв'язку з її ліквідацією (шляхом злиття), не дає законних підстав для повернення виконавчого документа, оскільки зазначена обставина не міститься в переліку пп. 1 п. 9 вищезазначеного Порядку, а є суб'єктивним трактуванням Казначейством зазначеної норми.

Крім того, Управлінням Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеській області не наведено норми, яка б дозволяла не виконувати остаточне рішення та повернути виконавчий документ, якщо у боржника - державної установи внаслідок його злиття з іншою державною установою відсутні рахунки в органах Казначейства.

Відповідно до матеріалів справи, боржник є державним органом, який фінансується з державного бюджету.

Отже на виконання приписів ч. 2 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження подані стягувачем накази підлягають виконанню саме органом казначейства, оскільки боржником є державна установа.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що виконання рішення суду є обов'язковим, відповідно, суб'єкти, від яких залежить виконання рішення, повинні вживати усіх залежних від них заходів для вчасного та повного виконання рішення суду.

Згідно заяви про закриття рахунків від 30.12.2013, 22.08.2014, 22.01.2015 комісія з припинення діяльності Державної інспекції з карантину рослин по Одеській області зверталась до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області із заявою, в якій просило закрити рахунок 35217010000374, 312542011144569, 37119008000374, 35220201014456. Відповідно до наявних в матеріалах справи копій електронних повідомлень-відповідей УДКСУ у м. Одеса, вищевказані рахунки закриті. (т. 1, а.с. 175-186).

Правова позиція Конституційного Суду України полягає в тому, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що оскільки саме в діях Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеській області вбачається порушення вимог чинного законодавства в частині відмови від виконання наказів господарського суду, та приймаючи до уваги, що саме в казначействі м. Одеси було відкрито рахунки боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення скарги стягувача саме на дії УДКСУ у м. Одесі Одеській області та зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у місті Одесі Одеської області прийняти до виконання накази господарського суду Одеської області від 27.04.2015р. у справі № 916/376/15-г та безспірно списати з Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області на користь Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт заборгованість у сумі 45676,85грн.

Що стосується скарги Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт в частині оскарження дій Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що останнім виконавчі документи стягувачу не повертались, а лише були перенаправлені до органу, який відповідно до норм чинного законодавства повинен виконувати відповідні дії з виконання наказів суду, а саме до Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеській області. Тобто Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області будь-яких дій, які б порушували законні права та інтереси позивача як стягувача за судовим рішенням, не здійснювало, тому в цій частині скарга стягувача до господарського суду не підлягає задоволенню. Доводи апелянта є обґрунтованими частково, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню що стосується суб'єкта оскарження в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Стаття 277 ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017, передбачає підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

При розгляді даної справи судом першої інстанції було допущено неправильне тлумачення закону та колегією суддів апеляційного господарського суду було встановлено невідповідність висновків, викладених в оскарженій ухвалі суду першої інстанції, дійсним обставинам справи.

У зв'язку з цим ухвала господарського суду Одеської області від 06.10.2016 підлягає змінам в її резолютивній частині з підстав, викладених у даній постанові апеляційного суду.

Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 06.10.2016р. змінити в частині пунктів 1, 3 резолютивної частини цієї ухвали, виклавши їх в наступній редакції:

1. Скаргу Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт у порядку ст.121-2 ГПК України на дії УДКСУ у м. Одесі Одеській області по виконанню наказу суду від 27.04.2015р. у справі №916/376/15-г задовольнити у повному обсязі.

3. Зобов'язати суб'єкта оскарження Управління Державної казначейської служби України у місті Одесі Одеської області прийняти до виконання накази господарського суду Одеської області від 27.04.2015р. у справі № 916/376/15-г та безспірно списати з Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області на користь Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт заборгованість у сумі 45676,85грн.

Доповнити резолютивну частину ухвали господарського суду Одеської області від 06.10.2016р. пунктом 4 наступного змісту:

4. Скаргу Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт на дії Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області залишити без задоволення.

Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Одеської області від 06.10.2016р. залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції згідно ч. 2 ст. 282 ГПК України може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках передбачених цим кодексом, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано судом 27.12.2017.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_3