Ухвала

від 26.12.2017 по справі 14/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" грудня 2017 р. м. Ужгород Справа № 14/13

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції» , м. Київ

на дії органу державної виконавчої служби у справі №14/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів, в особі Закарпатської філії ВАТ "Кредобанк", м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Катрін", м. Хуст

про стягнення кредитної заборгованості у загальній сумі 749318,81грн. (в тому числі сума 432530грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010р., що складає суму 39600 Євро простроченої заборгованості по кредиту; сума 123224,53 грн. по курсу НБУ станом на 17.02.10р.,що складає суму 11281,74 Євро простроченої заборгованості по відсоткам; сума 168206,13 грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010р., що складає суму15400 Євро - строкової заборгованості по кредиту; сума 5389,91 грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010р., що складає суму 493,47 Євро по нарахованих строкових відсотках; сума 1128,37 грн. - нарахованої комісії за управління кредитом; сума 7725,47 грн. - нарахованої пені за несвоєчасну (прострочену) сплату нарахованої суми кредиту; сума 2469,91 грн. - нарахованої пені за несвоєчасну (прострочену) сплату нарахованої суми відсотків; сума 22,57 грн. - нарахованої пені за несплату нарахованої суми комісії; сума 7609,68 грн. - нарахованої упущеної вигоди на суму прострочених відсотків та сума 1012,19 грн. - нарахованих інфляційних втрат на суму заборгованості по кредиту) за Кредитним договором №08-15-652/2007 від 01.08.2007р. (із внесеними змінами до нього)

Суддя Васьковський О.В.

Представники:

від скаржника - ОСОБА_2 (дов.№370 від 09.10.17)

від боржника - не з'явився

орган ДВС- не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.04.2010р. по справі №14/13 позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "Катрін" на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів в особі Закарпатської філії ВАТ "Кредобанк" заборгованість у загальній сумі 748306,62 грн. (в тому числі сума 432530,05 грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010р., що складає суму 39600 Євро простроченої заборгованості по кредиту; сума 123224,53 грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010р., що складає суму 11281,74 Євро простроченої заборгованості по відсоткам; сума 168206,13грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010р., що складає суму 15400 Євро - строкової заборгованості по кредиту; сума 5389,91 грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010р., що складає суму 493,47 Євро по нарахованих строкових відсотках; сума 1128,37 грн. - нарахованої комісії за управління кредитом; сума 7725,47 грн. - нарахованої пені за несвоєчасну (прострочену) сплату нарахованої суми кредиту; сума 2469,91 грн. - нарахованої пені за несвоєчасну (прострочену) сплату нарахованої суми відсотків; сума 22,57 грн. - нарахованої пені за несплату нарахованої суми комісії та сума 7609,68 грн. - нарахованої упущеної вигоди на суму прострочених відсотків) за Кредитним договором №08-15-652/2007 від 01.08.2007р. (із внесеними змінами до нього), суму 7493,19грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита та суму 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання вказаного рішення суду видано наказ від 20.04.2010 р. №14/13.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 15.03.12 у справі №14/13 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції та замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) Публічне акціонерне товариство „Кредобанк у виконавчому провадженні ВП №29483970 щодо примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 20.04.2010р. у справі №14/13 на її правонаступника - товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" м. Київ, як сторона виконавчого провадження, відповідно до ухвали суду від 15.03.2013р. у справі №14/13, звернулося до суду із скаргою від 07.11.2017р. №27971/2017/И на постанову РВДВС Хустського РУЮ про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.03.17 у виконавчому провадженні ВП№50227246.

21.11.17 заявником (скаржником) подано господарському суду доповнення до скарги №31769/2017/И від 16.11.17, в яких просить суд визнати незаконною та недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.06.17 в межах виконавчого провадження №50227246 та зобов'язати державного виконавця Хустського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_3 відновити виконавче провадження з примусового виконання вимог наказу господарського суду Закарпатської області від 20.04.10 №14/13 та провести дії в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , а саме розшук майна боржника.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.12.17 у справі №14/13 відкладено розгляд вказаної скарги та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представника скаржника (стягувача), боржника та органу ДВС в режимі відеоконференції.

Боржник та орган ДВС участь уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили та вимоги ухвали суду від 18.12.17 не виконали.

Розглянувши у судовому засіданні вимоги, викладені у скарзі та заслухавши доводи скаржника суд вбачає підстави для закриття провадження по розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції, м. Київ на дії органу державної виконавчої служби у справі №14/13 з огляду на наступне.

Зокрема, подану скаргу скаржник мотивує тим, що державним виконавцем Хустського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області безпідставно 20.03.17 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку вважає незаконною та просить суд скасувати.

Скаржник зазначає, з посиланням на ч.1 ст.18, ч.2 ст.36, ч.ч.4,8 ст.48 Закону України Про виконавче провадження , що державний виконавець є представником влади, повинен керуючись нормами закону використовувати всі надані йому права та обов'язки щодо розшуку майна боржника для стягнення суми боргу у сумі 602454,34 грн., у відповідності до наказу суду від 20.04.10 у справі №14/13, а не безпідставно повертати без виконання виконавчий документ, порушуючи права та законні інтереси стягувача, тобто вживати всіх можливих заходів, передбачених Законом України Про виконавче провадження .

Скаржник зазначає, що подані ним запити, клопотання та звернення були залишені органом ДВС без будь-якої уваги, що призвело до позбавлення стягувача виключного права на задоволення своїх вимог щодо стягнення заборгованості.

Орган ДВС письмових пояснень по суті поданої скарги не подав, однак 01.12.17 надіслав електронною поштою супровідний лист №13-11-30/17137 з постановою про відновлення виконавчого провадження від 01.12.17 ВП№50227246.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території, а статтю 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії.

Згідно з статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Так, 20.03.17 органом ДВС прийнято постанову ВП №50227246 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження із зазначенням строку для повторного пред'явлення - до 20.03.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи 01.12.17 орган ДВС відновлено виконавче провадження ВП №50227246 по виконанню виконавчого документа - наказу суду від 20.04.10 у справі №14/13, незаконність повернення якого є предметом розгляду даної скарги.

Крім того, у вказаній постанові зазначено, що постановою про перевірку виконавчого провадження від 01.12.2017 було скасовано постанову про закінчення ВП 50227246 від 20.03.17 та зобов'язано державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження.

Таким чином, станом на момент розгляду даної скарги, оскільки постанова органу ДВС від 20.03.17 ВП №50227246 визнання незаконною та недійсною якої є предметом розгляду даної скарги втратила чинність та скасована, відтак, відсутній предмет розгляду скарги щодо вимоги про постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання (ч. 2 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження ).

Частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З наведених норм випливає, що з моменту поновлення виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів щодо примусового виконання наказу суду від 20.04.10 у справі №14/13, в тому числі щодо розшуку майна боржника та провести всі визначені законом дії в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , вимоги щодо здійснення яких є предметом розгляду даної скарги, оскільки такий обов'язок виникає в силу вимог Закону.

Відтак, судом встановлено, що станом на день розгляду даної скарги предмет скарги, - відсутній, оскільки виконавче провадження ВП №50227246 - поновлене, а обов'язок державного виконавця вжити всіх заходів щодо примусового виконання наказу суду від 20.04.10 у справі №14/13 виникає в силу закону з моменту відновлення виконавчого провадження з його примусового виконання.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження по розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції» , м. Київ на дії органу державної виконавчої служби у справі №14/13.

Керуючись ст. ст.20, 27, 42, 197, 222, п.2 ч. 1 ст.231, ст.234, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

закрити провадження по розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції» , м. Київ на дії органу державної виконавчої служби у справі №14/13.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Васьковський О.В.