Ухвала

від 20.06.2018 по справі 14/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"20" червня 2018 р. м. Ужгород Справа № 14/13

Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції» , м. Київ на дії органу державної виконавчої служби у справі №14/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів, в особі Закарпатської філії ВАТ "Кредобанк", м. Ужгород до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Катрін", м. Хуст про стягнення кредитної заборгованості у загальній сумі 749318,81грн. (в тому числі сума 432530грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010р., що складає суму 39600 Євро простроченої заборгованості по кредиту; сума 123224,53 грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010 року, що складає суму 11281,74 Євро простроченої заборгованості по відсоткам; сума 168206,13 грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010 року, що складає суму 15400 Євро - строкової заборгованості по кредиту; сума 5 389,91 грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010 року, що складає суму 493,47 Євро по нарахованих строкових відсотках; сума 1128,37 грн. - нарахованої комісії за управління кредитом; сума 7725,47 грн. - нарахованої пені за несвоєчасну (прострочену) сплату нарахованої суми кредиту; сума 2469,91 грн. - нарахованої пені за несвоєчасну (прострочену) сплату нарахованої суми відсотків; сума 22,57 грн. - нарахованої пені за несплату нарахованої суми комісії; сума 7609,68 грн. - нарахованої упущеної вигоди на суму прострочених відсотків та сума 1012,19 грн. - нарахованих інфляційних втрат на суму заборгованості по кредиту) за Кредитним договором №08-15-652/2007 від 01.08.2007 року (із внесеними змінами до нього)

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.,

За участі представників сторін:

від скаржника - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

від органу ДВС - не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 09.04.2010 р. по справі №14/13 позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "Катрін", м.Хуст, вул. Корятовича,12/16, ідентифікаційний код 31469672, п/р 2600701016618 в Закарпатській філії ВАТ „Кредобанк» , МФО 312237/ на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів в особі Закарпатської філії ВАТ "Кредобанк" /м. Ужгород, вул. Духновича, 3, ідентифікаційний код 20444845, рахунок 373939905 в Закарпатській філії ВАТ „Кредобанк» , МФО 312237/ заборгованість у загальній сумі 748306,62 грн. (в тому числі сума 432 530,05грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010р., що складає суму 39 600 Євро простроченої заборгованості по кредиту; сума 123 224,53 грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010р., що складає суму 11 281,74 Євро простроченої заборгованості по відсоткам; сума 168206,13грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010р., що складає суму 15400 Євро - строкової заборгованості по кредиту; сума 5389,91 грн. по курсу НБУ станом на 17.02.2010 р., що складає суму 493,47 Євро по нарахованих строкових відсотках; сума 1128,37 грн. - нарахованої комісії за управління кредитом; сума 7725,47 грн. - нарахованої пені за несвоєчасну (прострочену) сплату нарахованої суми кредиту; сума 2469,91 грн. - нарахованої пені за несвоєчасну (прострочену) сплату нарахованої суми відсотків; сума 22,57 грн. - нарахованої пені за несплату нарахованої суми комісії та сума 7609,68 грн. - нарахованої упущеної вигоди на суму прострочених відсотків) за Кредитним договором №08-15-652/2007 від 01.08.2007 р. (із внесеними змінами до нього), суму 7493,19грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита та суму 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На примусове виконання вказаного рішення суду видано наказ від 20.04.2010 року №14/13.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 15.03.12 у справі №14/13 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції» та замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) - Публічне акціонерне товариство „Кредобанк» у виконавчому провадженні ВП №29483970 щодо примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 20.04.2010 р. у справі №14/13 на її правонаступника - товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції» .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" м. Київ, як сторона виконавчого провадження, відповідно до ухвали суду від 15.03.2013 р. у справі №14/13, звернулося до суду із скаргою від 10.05.2018 р. №Рі0003110052018 на постанову РВДВС Хустського РУЮ про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.03.2017 року у виконавчому провадженні ВП№50227246.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.05.2018 року у справі №14/13 подана скарга призначена до розгляду у судовому засіданні за участю представника скаржника (стягувача), боржника та органу ДВС в режимі відеоконференції.

Боржник та орган ДВС, які належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду скарги (належні докази повідомлення містяться в матеріалах справи), участь уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, при цьому явку судом визнано було обов'язковою, вимоги ухвали суду від 17.05.2018 року, не виконали.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2018 року, відкладено розгляд скарги на 20.06.2018 року.

Скаржник, який належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду скарги (належні докази повідомлення містяться в матеріалах справи), участь уповноваженого представника у судове засіданні не забезпечив, однак, до початку судового засідання, представник скаржника надіслав на електронну адресу суду письмову заяву, якою останній просить розглянути скаргу без участі представника скаржника за наявними матеріалами. Вказану заяву судом прийнято та задоволено.

Боржник та орган ДВС, які належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду скарги (належні докази повідомлення містяться в матеріалах справи), участь уповноважених представників у судове засідання повторно не забезпечили, вимоги ухвали суду від 17.05.2018 року повторно не виконали. Однак, 18.06.2018 року, на адресу суду надійшов лист від Хустського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області, яким останній повідомив, що при перевірці переданого до архіву виконавчого провадження № 50227246 з примусового виконання наказу № 14/13 виданого 20.04.2010 року Господарським судом Закарпатської області про: стягнення з ПП Катрін м. Хуст вул. Корятовича, 12/16 на користь ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції заборгованості по кредиту у загальній сумі 756035,81 грн. Станом на 18.01.2016 рік заборгованість становить 602 454,34 грн., яке перебувало на виконанні у державного виконавця Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2, встановлено, що у даному виконавчому провадженні відсутня постанова про повернення виконавчого документа стягувану від 30.03.2018 року, а також будь-які постанови про вчинені виконавчі дії та інші матеріали по справі після 29.06.2017 року, про що складено акт від 06.06.2018 року, а також те, що державний виконавець Потапова Н.В. звільнена з посади державного виконавця Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області № 588/4 від 23.05.2018 року, а тому відібрати пояснення немає можливості.

Розглянувши матеріали скарги суд встановив наступне:

На примусовому виконанні в Хустському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області перебував наказ Господарського суду Закарпатської області № 14/13 від 20.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 підприємства Катрін на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Приватні Інвестиції боргу в сумі 602 454,34 грн., а виконавче провадження здійснювала державний виконавець Потапова Н.В.

18.02.2016 року державним виконавцем Хустського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника, оголошено заборону його відчуження.

Державний виконавець є представником влади і зобов'язаний вживати всі передбачені законом заходи щодо примусового виконання рішення, неупереджено, ефективно своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, однак, протягом року державним виконавцем не було вчинено заходів, щодо примусового виконання вищезазначеного наказу, адже борг в сумі 602 454,34 грн. стягнутий не був.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як розумності строків виконавчого провадження.

Частиною 1 ст. 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Так, відповідно до ст. 10 Закону, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону, розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Державний виконавець наділений широким колом повноважень, однак, не здійснив повторних запитів з приводу наявності нерухомого майна зареєстрованого за боржником, зокрема: приміщень, адже основним видом діяльності ПП Катрін відповідно до Єдиного державного реєстру фізичних і юридичних осіб є управління власною або взятою в оренду нерухомістю. Також, державним виконавцем проігноровано клопотання стягувача про подачу запиту, щодо надання керівником балансу підприємства та запиту до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України про наявність на обліку сільськогосподарської техніки зареєстрованої за ПП Катрін .

Відповідно до ч. 2 п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Разом з тим, відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Згідно із п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Зважаючи на тривалість виконавчого провадження, ухилення боржника від виконання зобов'язання, стягувачом, на адресу Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області надіслано клопотання за вих. № 6412/2017/И від 29.05.2017 року, щодо надіслання керівнику боржника виклику до органу ДВС, у разі ухилення від виконання вимоги - винести постанову про примусовий привід керівника боржника через органи Національної поліції.

Однак, посилання державного виконавця на те, що ухвалою Хустського районного суду від 06.03.2012 року, ОСОБА_3 - керівника ПП Катрін , обмежено у праві виїзду за межі України, не є тотожним поняттям з викликом боржника для дачі пояснень з приводу виконання рішення суду. Аналогічну правову позицію зазначено також в Ухвалі Харківського апеляційного Господарського суду у справі № 922/6154/15 від 25.09.2017 року, ухвалі Господарського суду Львівської області у справі № 5015/4621/11 від 25.07.2017 року, ухвалі Радомишлянського районного суду Житомирської області у справі № 289/1554/17 від 08.11.2017 року.

08.05.2018 року, представнику ТОВ Фінансова компанія Приватні Інвестиції , під-час перевірки стану виконавчого провадження за ідентифікатором доступу в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, стало відомо, що державним виконавцем Потаповою Н.В. винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу. Постанова датована 30.03.2018 року, однак, належних доказів надіслання на адресу ТОВ ФК Приватні Інвестиції не надано, а відтак, всупереч вимогам Закону України Про виконавче провадження не повідомлено стягувача про закінчення виконавчого провадження та не повернуто останньому оригінал наказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно аб. 4 п. 3.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 N 2274/5 (далі - Порядок), після завершення виконавчого провадження виконавчий документ з відміткою про виконання (повне, часткове, про неможливість стягнення тощо) надсилається за належністю разом з відповідною постановою державного виконавця та супровідним листом, який підписується керівником органу державної виконавчої служби або його заступником.

Згідно п. 2.10. Порядку, вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа). Для реєстрації таких документів у Відділі ведеться Журнал реєстрації вихідної кореспонденції, в якому, зокрема, зазначається дата відправлення.

Згідно п. 3.12. Порядку, виконавчі документи для відправлення передаються державним виконавцем діловоду під підпис в Журналі обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві, в якому, зокрема, зазначається дата та розписка діловода в одержанні виконавчого документа для відправлення.

Згідно п. 2.12. Порядку, у разі направлення документів виконавчого провадження рекомендованими листами діловодом складаються реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції, на яких при відправці проставляється відповідний штам.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, що передбачено процесуальними кодексами.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також, суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі Глоба проти України, nо. 15729/07, від 05.07.2012).

Європейський суд дійшов висновку, що невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення Суду у справі Силенок і Техносервіс-плюс проти України, nо. 20988/02, від 09.12.2010).

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд, приходить до висновку, що державним виконавцем Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2, винесено неправомірну постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2018 року та не вчинено всіх належних та допустимих дій з приводу примусового виконання Наказу Господарського суду Закарпатської області № 14/13 від 20.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 підприємства Катрін на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Приватні Інвестиції боргу в сумі 602 454,34 грн.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З даних, внесених до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, вбачається, що державний виконавець не застосував усі можливі (передбачені законом) заходи досягнення необхідного позитивного результату.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України , в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, судом встановлено, що держаним виконавцем не було вчинено всіх заходів щодо розшуку майна боржника, згідно наданих йому законом прав та покладених обов'язків по виконанню наказу, у зв'язку з чим бездіяльність державного виконавця призвела до безпідставного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачові, тому, вимоги скарги підлягають задоволенню, оскільки судом визнаються обґрунтованими та законними.

Разом з тим, суд зазначає, згідно ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , вчинення дій щодо скасування постанови покладені на начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, також, наслідком скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , є відновлення виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 232 - 235, 339 - 345 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на постанову Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про повернення виконавчого документа стягувачу, від 30.03.2017 року у виконавчому провадженні ВП№50227246 - задоволити.

2. Постанову Хустського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.03.2017 року у виконавчому провадженні ВП№50227246 - визнати неправомірною.

3. Зобов'язати Хустський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області здійснити всі можливі заходи з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 20.04.2010 року №14/13, визначені приписами Закону України "Про виконавче провадження" .

4. Зобов'язати Хустський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області усунути порушення та поновити порушене право заявника, а також, повідомити суд у відповідності до ст. 345 ГПК України про виконання даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 20.06.2018 року та може бути оскаржено в установленому ГПК України порядку.

Суддя Андрейчук Л.В.