Ухвала

від 04.08.2017 по справі 2а-14863/08/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 серпня 2017 р.Справа №2а-14863/08/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верба І.О.

суддів Боженко Н.В., Коренева А.О.

при секретарі судового засідання Чмоні А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання Державної служби геології та надр України про встановлення порядку і способу виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2008 року в адміністративній справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг до Державної служби геології та надр України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору Компанія АрселорМіттал Дуізбург ГМБХ , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору Фонд державного майна України, за участі Кабінету Міністрів України, ОСОБА_1 промислової політики України, Державного підприємства Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд , прокуратури Дніпропетровської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання винити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2008 року Відкрите акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 охорони навколишнього природного середовища України, третя особа - Фонд державного майна України, компанія АрселорМіттал Дуізбург ГМБХ , про визнання протиправними дій ОСОБА_1 охорони навколишнього природного середовища України щодо зміни мети користування надрами з "продовження видобування залізистих кварцитів з комплексним використанням сировини" на "видобування магнетитових кварцитів" під час переоформлення позивачу ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами від 10.02.1998 року №1233, визнання за позивачем права видобування залізистих кварцитів Валявкинського родовища (кар'єр-3) терміном до 10.02.2018 року; поновлення становища позивача, яке існувало до переоформлення ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами від 10.02.1998 №1233 з видачею відкритому акціонерному товариству АрселорМіттал Кривий Ріг спеціального дозволу на користування надрами відповідно до умов ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами від 10.02.1998 №1233.

Позовні вимоги було мотивовано тим, що внаслідок порушення відповідачем передбаченого чинним законодавством порядку переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами було порушено охоронювані законом права та інтереси позивача, які він мав згідно із спеціальним дозволом 1998 року на користування надрами. Так, позивачем було зазначено, що відповідачем протиправно внесено до спеціального дозволу на користування надрами, який було видано позивачу раніше, зміни стосовно мети користування надрами, що призвело до обмеження прав позивача стосовно видобування залізистих кварцитів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2009 року закрито провадження в частині позовних вимог про визнання права за позивачем на видобування залізистих кварцитів Валявкинського родовища (кар'єр-3) терміном до 10.02.2018 року (т.1 а.с.234-235).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено (т.1 а.с. 241-243):

- визнано протиправними дії ОСОБА_1 охорони навколишнього природного середовища України щодо зміни мети користування надрами з продовженням видобування залізистих кварцитів з комплексним використанням сировини на видобування магнетитових кварцитів під час переоформлення позивачу ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами №1233 від 10.02.1998 року;

- поновлено становище позивача, яке існувало до переоформлення ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами від 10.02.1998 року №1233, зобов'язавши відповідача видати відкритому акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до умов ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами №1233 від 10.02.1998 року.

Суд першої інстанції, приймаючи постанову по справі, зазначив наступне:

- 10 лютого 1998 року Державний комітет України по геології і використанню надр видав Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінату Криворіжсталь терміном дії 20 років ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами за реєстраційним №1233 на вид користування надрами: видобування(експлуатацію), об'єкт ліцензування; Валявкінське родовище, що експлуатується з 1972 року, корисні копалини: залізисті кварцити, мета ліцензії (робіт): продовження видобування залізистих кварцитів з комплексним використанням сировини. Дозволом №1233 визначена загальна кількість запасів магнетитових кварцитів та окислених кварцитів, а також особливі(додаткові) умови ліцензії - обов'язкове забезпечення окисленими залізистими кварцитами Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд;

- на підставі договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2005 року Компанія ОСОБА_2 Стіл Німеччина ГМБХ (на даний час - Компанія АрселорМіттал Дуізбург ГМБХ ) за конкурсом придбала пакет акцій (93,02% статутного Фонду) Відкритого акціонерного товариства Криворізький гірничо-металургійний комбінат Криворіжсталь відповідно до наказу ОСОБА_1 промислової політики України №166 від 7 квітня 2004 року. Згідно пункту 22.7 даного договору серед інших гарантій та заяв продавця за цим договором - Фонду державного майна України, зокрема, зазначено, що відповідно до відомостей, наданих Відкритим акціонерним товариством Криворізький гірничо-металургійний комбінат Криворіжсталь , ним отримано всі ліцензії, дозволи та інші державні погодження, що є необхідними для здійснення його основної діяльності і такі ліцензії, дозволи та інші державні погодження є дійсними до закінчення відповідного строку їх дії;

- відповідно до Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №168 від 20 червня 2006 року, ВАТ ОСОБА_2 Стіл Кривий Ріг 21 лютого 2006 року звернулось до відповідача з листом, у якому, посилаючись на зміну назви надрокористувача за ліцензією на користування надрами, просило переоформити спеціальний дозвіл на ВАТ ОСОБА_2 Стіл Кривий Ріг та враховуючи, що Валявкінське родовище є комплексним родовищем магнетитових і окислених залізистих кварцитів, з метою удосконалення виробничого процесу та зменшення додаткових витрат підприємства, внести зміни до спеціального дозволу № 1233 від 10 лютого 1998 року, а саме зазначити: корисні копалини - магнетитові залізисті кварцити (залізні руди), мета надрокористування - видобування магнетитових залізистих кварцитів, особливі умови спеціального дозволу - умови селективного видобутку та окремого складування окислених кварцитів, як природоохоронного заходу, регулюються угодою (невід'ємним додатком до дозволу) про умови користування ділянкою надр, а також внести зміни до Угоди про умови користування ділянкою надр Валявкінського родовища , серед інших наступні: користувачі надається право на користування надрами - Валявкінське родовище, мета використання - видобування магнетитових кварцитів, основні корисні копалини: магнетитові кварцити, спільно залягаючи корисні копалини: окислені кварцити;

- 9 червня 2006 року відповідачем видано ВАТ ОСОБА_2 Стіл Кривий Ріг спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний №3892, в якому зазначалося: вид користування надрами - видобування, об'єкт надрокористування - Валявкінське родовище, корисні копалини - кварцити залізисті магнетитові, кварцити залізисті окислені, мета надрокористування - видобування магнетитових кварцитів, термін дії спеціального дозволу - 12 років;

- рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ ОСОБА_2 Стіл Кривий Ріг від 14 червня 2007 року найменування товариства змінено на Відкрите акціонерне товариство ОСОБА_2 Кривий Ріг , яке є правонаступником ВАТ ОСОБА_2 Стіл Кривий Ріг ;

- у зв'язку із зміною назви надрокористувача відповідачем у справі 1 листопада 2007 року видано ВАТ ОСОБА_2 Кривий Ріг спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний №4483, вид користування надрами - видобування, об'єкт надрокористування - Валявкінське родовище, корисні копалини - залізні кварцити , мета надрокористування - видобування залізистих кварцитів, термін дії спеціального дозволу - 11 років. Дозвіл отримано уповноваженим представником позивача;

- після видачі дозволу 2007 року (бланк В№001543) відповідач намагався відкликати такий дозвіл як такий, що був виданий з технічними помилками і вимагав його повернення позивачем;

- 23 липня 2008 року відповідач самовільно замість дозволу 2006 року видав позивачу новий спеціальний дозвіл на користування надрами №4483, із зазначенням дати 1 листопада 2007 року, на новому бланку В№002072, яким визначені корисні копалини: кварцити залізисті магнетитові, кварцити залізисті окислені, мета користування надрами звужена до видобування магнетитових кварцитів, особливі умови знову приведено у відповідність до дозволу 2006 року;

- відповідно до статті 14 Кодексу України про надра вони надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин. ОСОБА_3 (спеціальний дозвіл) на користування надрами №1233 від 10 лютого 1998 року видана відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31серпня 1995 року № 709, згідно Класифікатора корисних копалин та підземних вод ДК008-96;

- класифікатор ДК 008-96 в класі 2000000 Металічні корисні копалини , група 2100000 Руди чорних металів , вид 2100100 Руди заліза містить такий вид корисної копалини як 2100102 Кварцити залізисті . При цьому, кварцити залізисті не розподілені на підвиди, зокрема, на кварцити залізисті окислені і кварцити залізисті магнетитові;

- умови ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами №1233 від 10 лютого 1998 року щодо виду корисної копалини залізистих кварцитів і пов'язаної із корисною копалиною мети надрокористування - продовження видобування залізистих кварцитів з комплексним використанням сировини, відповідали класифікатору, який був чинним на час розгляду вказаних правовідносин;

- виходячи з аналізу положень пунктів 17 та 18 Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2006 року №168 та Порядку переоформлення та видачі дублікатів спеціальних дозволів на користування надрами у 2006 році , затвердженого наказом ОСОБА_1 охорони навколишнього природного середовища України від 6 березня 2006 року №104, були відсутні передбачені законом підстави для зміни мети надрокористування при переоформленні спеціального дозволу ВАТ АрселорМіттал Кривий Ріг у 2006 році. Посилання відповідача на самостійне ініціювання змін надрокористування та їх подальше погодження у формі добровільного підписання угоди не створюють нових правових підстав для проведення таких змін;

- пунктами 16, 17 Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2007 року №480 та Порядку переоформлення та видачі дублікатів спеціальних дозволів на користування надрами у 2007 році , затвердженого наказом ОСОБА_1 охорони навколишнього природного середовища України від 13 квітня 2007 року № 140 передбачені аналогічні умови та підстави переоформлення спеціального дозволу при зміні найменування та зміні умов надрокористування, отже, у подальшому також підстави зміни первісних умов надрокористування були відсутні;

- надаючи оцінку рішенню Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування від 23 липня 2008 року, а також діям ОСОБА_1 охорони навколишнього природного середовища України, суд зазначив, що норми Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 року №273 не передбачали процедуру виправлення помилок або заміну бланків спеціальних дозволів, заповнених з помилками. Виходячи з цього, підстави для винесення рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування від 23 липня 2008 року відсутні. Крім того, суд зазначав, що внесені умови до спеціального дозволу №4483 (бланк серії В№001543) виходять за межі поняття технічної помилки.

14 травня 2014 року, задовольняючи касаційні скарги компанії АрселорМіттал Дуізбург ГмбХ та ВАТ ОСОБА_2 Кривий Ріг , скасовуючи постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року, залишаючи в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2009 року, Вищий адміністративний суд України зазначив наступне (т.5 а.с.71-76):

- обов'язок позивача щодо забезпечення Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд сировиною був передбачений пунктом першим Спецдозволу у редакції 1998 року. Незаконне внесення змін до Спецдозволу мало наслідком позбавлення позивача обов'язку забезпечувати сировиною Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд;

- крім того, як вбачається з матеріалів справи, магнетитові та окислені кварцити є спільнозалягаючими корисними копалинами і окремий їх видобуток є технологічно неможливим. З огляду на наведене, є необґрунтованими та нерозсудливими дії ОСОБА_1 охорони навколишнього природного середовища України щодо зміни мети надрокористування з продовження видобування залізистих кварцитів з комплексним використанням сировини на видобування магнетитових кварцитів під час переоформлення позивачу ОСОБА_3 №1233 від 10 лютого 2008 року.

27.07.2017 року Державна служба геології та надр України, яка є правонаступником відповідача ОСОБА_1 охорони навколишнього природного середовища України відповідно до ухвали суду від 27.02.2015 року (т.5 а.с.147-148, 218-219), звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення порядку і способу виконання судового рішення, в якій просила:

- зупинити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2009 року у справі № 2а- 14863/08/0470 до набрання рішення за результатами розгляду заяви Держгеонадр про зміну порядку і способу законної сили;

- встановити виконання рішення суду шляхом:

1) видачі спеціального дозволу на користування надрами відповідно до умов ліцензії №1233 на підставі подання ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг :

- заяви та пакету документів в повному обсязі, включаючи:

-- необхідні погодження,

-- підтвердження сплати у повному обсязі збору за користування надрами з урахуванням зміни корисних копалин (відповідно до чинної редакції Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами , затвердженого постановою КМУ №615 від 30.05.2011 року),

2) відмови ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг від чинного дозволу №4483, що був виданий для користування на тій самій ділянці надр;

3) підтвердження можливості виконання особливих умов ліцензії №1233 в частині забезпечення окисленими залізистими кварцитами (Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд) КГЗКОРу.

В обґрунтування заяви зазначено, що підставою для подання заяви про встановлення порядку і способу виконання судового рішення слугували наступні факти:

- за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито виконавче провадження №46410197;

- Мінпромполітики при наданні погодження було окремо наголошено, щоб при видачі ліцензії на користування надрами по Валявкінському родовищу окремим рядком зазначити, що ліцензія дійсна при умові виконання проектних рішень щодо забезпечення окисленими залізистими кварцитами КГЗКОРу, а також, що КГЗКОР є основним користувачем цієї сировини, яка попутно видобувається при розробці Валявкінського родовища. Тому обов'язковими умовами ОСОБА_3 (спеціального дозволу) № 1233 було обов'язкове забезпечення окисленими залізистими кварцитами Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд. КГЗКОР не функціонує, існує ДП Дирекція КГЗКОР , яке не має спеціального дозволу на використання окислених залізистих кварцитів;

- згідно статті 34 Кодексу України про надра, за видачу спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється плата (збір). Плата за видачу спеціальних дозволів розраховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виходячи з вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовищ або ділянок надр відповідно до методики, встановленої Кабінетом Міністрів України;

- надання спеціального дозволу на користування надрами за умовами ОСОБА_3 №1233 має бути здійснено з урахуванням перерахунку вартості запасів корисних копалин, так як за умовами ліцензії №4483 сплачено плату за користування іншим видом корисних копалин, а плата за спеціальним дозволом на умовах ОСОБА_3 № 1233 буде значно вищою;

- у разі, якщо ВАТ АреслорМіттал Кривий Ріг не буде сплачено вартості спеціального дозволу за користування іншим видом корисних копалин, держава недоотримає надходжень до бюджету у розмірі близько 102 млн. грн., що є неприпустимим в складній економічній ситуації в країні;

- окрім того, Держгеонадра зобов'язано видати спеціальний дозвіл на користування надрами. На час винесення даного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду був відсутній Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами , затверджений Постановою КМУ №615 від 30 травня 2011 року;

- на сьогоднішній день процедура видачі спеціального дозволу передбачена Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами , затвердженим Постановою КМУ від 30 травня 2011 року №615 (далі - Порядок №615). Пунктом 3 Порядку №615 передбачено, що на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. На даний час стягувач має діючий спеціальний дозвіл на користування надрами в межах тієї ж ділянки, на яку за виконавчим листом має бути виданий новий спеціальний дозвіл. Задля дотримання пункту 3 Порядку №615 діючий спеціальний дозвіл №4483 має бути анульовано. Підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами згідно статті 26 Кодексу України про надра є або порушення законодавства у сфері надрокористування (анулювання спеціального дозволу у судовому порядку), або добровільна відмова надрокористувача від спеціального дозволу на користування надрами за відсутності потреби у користуванні надрами;

- більш того, згідно пункту 8 Порядку №615, для отримання дозволу заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку;

- органом з питань надання дозволу надсилається запит правоохоронним органам та суб'єктам фінансового моніторингу про розгляд документів заявника для виявлення суб'єктів господарювання, що здійснюють фінансування тероризму в Україні;

- крім того, органом з питань надання дозволу надсилається запит органам ДФС щодо перевірки факту наявності у заявника боргу із сплати податків та загальнообов'язкових платежів станом на останній звітний період;

- пакет документів, який подається заявником має містити погодження відповідних органів державної влади згідно чинного законодавства (Мінприроди, обласних рад) та підтвердження сплати збору за користування надрами згідно статті 34 Кодексу України про надра, що відрізняється від сплати, яка була здійснена за користування надрами відповідно до умов спеціального дозволу №4483;

- тобто виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2009 року можливе лише за умови відмови стягувача від діючого спеціального дозволу на користування надрами №4483, подальшого його анулювання Державною службою геології та надр України та видачі нового спеціального дозволу на користування надрами згідно Порядку №615, після подачі стягувачем (ПАТ АреселорМіттал Кривий Ріг ) заяви з пакетом документів на отримання спеціального дозволу на користування надрами та сплати в повному обсязі збору за користування надрами відповідно до розрахунку УкрДГРІ, що імовірно є значно більшим, ніж за спеціальний дозвіл №4483, а також підтвердження виконання умов згідно умов ліцензії №1233 (щодо забезпечення КГКОРУ окисленими залізистими кварцитами);

- звертаємо увагу, що, враховуючи той факт, що виконання рішення суду без врахування вищенаведених обставин, призведе до недоотримання надходжень до бюджету у розмірі близько 102 млн. грн., що є неприпустимим в складній економічній ситуації в країні;

- статтею 34 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу. Частиною 1 статті 35 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

В судове засідання представники сторін та інших учасників судової справи не прибули. Власні правові позиції стосовно заяви про встановлення порядку та способу виконання судового рішення суду не подали.

Вирішуючи подану заяву, колегія суддів виходить із наступного.

В розглянутому спорі позивачем захищалось порушене право, яке існувало з 1998 року, а судом був обраний спосіб відновлення такого порушеного права шляхом поновлення прав, наданих відповідно до Спецдозволу (ліцензії) від 10 лютого 1998 року, що виданий терміном на 20 років.

Обираючи в заявленому клопотанні порядок і спосіб виконання судового рішення заявник фактично не погоджується із судовими рішеннями суду першої та касаційної інстанцій, та клопоче про зобов'язання судом позивача пройти процедуру, яка унормована з 2011 року, що фактично є отриманням нового дозвільного документу у загальному порядку.

Так, в заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, Держгеонадра України наголошувала на необхідності встановлення умов видачі спецдозволу, необхідності додержання Порядку №615 (т.6 а.с.86), в задоволенні такого клопотання судом відмовлено ухвалою від 15 грудня 2015 року (т.6 а.с.165-166).

13 серпня 2016 року державний виконавець звертався до суду із заявою про встановлення способу виконання судового рішення, проти яких заперечила Держгеонадра України, в задоволенні якої судом відмовлено ухвалою від 8 грудня 2016 року (т.7 а.с.4-8, 189-195, т.8 а.с.30-33).

Суд зазначає, що відповідач фактично клопоче про перенесення відповідальності за допущене ним порушення на позивача, оскільки перекладає процедуру поновлення порушеного права на останнього, залишаючи за собою адміністративну та дискреційну функції. При цьому невиконання судового рішення триває з травня 2014 року.

При виконанні судового рішення, суб'єкт владних повноважень має додержуватись принципу захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

Сприяття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-яка особа, перед тим, як вдатися до певних дій, мала змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються.

Як відзначав Європейський суд принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

При цьому не може бути виключений позитивний обов'язок держави забезпечувати виконання судового рішення, яким встановлено порушення прав суб'єкта господарювання владним органом держави.

Згідно із частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов'язковості судових рішень є одним із основоположним принципів адміністративного судочинства, що закріплено у статтях 7, 14, 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Крім того, варто врахувати положення частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В силу вимог статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України зазначив: пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Враховуючи наведені вище положення, остаточне судове рішення є обов'язковим до виконання, а тому, боржник має вчинити всі залежні від нього дії для виконання такого рішення у найкоротший строк.

Судове рішення в адміністративній справі №2-а-14863/08/0470 переглянуто в апеляційному та касаційному порядку і набуло статусу остаточного, з огляду на що є обов'язковим до виконання.

Вирішуючи заявлене клопотання по суті, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження може звернутись до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Зазначена норма визначає підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження і повністю кореспондується із вимогами Закону України Про виконавче провадження .

На думку суду, задовольнивши вимогу заявника, фактично буде змінено постанову суду, що є неприпустимим.

Крім того, суд не наділений правом законотворчої функції, та своїми рішеннями не може вносити зміни до нормативно-правових актів та/або створювати нові нормативно-правові акти.

Підставою для застосування правил статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим, зокрема, відсутність коштів або майна тощо, зазначені умови фактично відсутні.

Зазначені заявником доводи не створюють підстав для встановлення заявленого порядку та способу виконання судового рішення, оскільки виконання судового рішення за наслідками розгляду адміністративного спору у даному випадку направлене на відновлення порушених прав позивача, що намагається змінити заявник.

Розглядаючи клопотання заявника про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2009 року у справі №2а- 14863/08/0470 до набрання рішення за результатами розгляду заяви Держгеонадр про зміну порядку і способу законної сили, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення, оскільки у суду першої інстанції відсутні відповідні процесуальні повноваження щодо прийняття такого рішення.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав, визначених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, для задоволення розглянутої заяви.

Керуючись статтями 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної служби геології та надр України про встановлення порядку і способу виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2009 року в адміністративній справі №2-а-14863/08/0470 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 9 серпня 2017 року.

Судді І.О. Верба

ОСОБА_4

ОСОБА_5