Рішення

від 21.12.2017 по справі 446/977/15-ц

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/977/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2017 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Самсін М. Л.

при секретарі Груба Л.М.,

представників позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 сільської ради Кам'янка-Бузького району про визнання недійсним заповіту,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2015р. до суду надійшов позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 сільської ради Кам'янка-Бузького району, в якому позивач просить визнати недійсним заповіт від 14.11.2014р., вчиненого від імені ОСОБА_7, посвідченого секретарем Батятицької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 261.

В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_4 зазначає, що звернувшись до Кам'янка-Бузької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини по смерті ОСОБА_7, який помер 17.11.2014р., з матеріалів спадкової справи їй стало відомо про наявність заповіту ОСОБА_7 від 14.11.2014р., яким він усе своє майно заповідає ОСОБА_5 Позивач вважає даний заповіт недійсним у зв'язку з тим, що на ньому міститься підпис іншої особи, а не особисто заповідача ОСОБА_7

15.05.2015р. ухвалою судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Бакай І.А. відкрито провадження у даній справі.

15.05.2015р. ухвалою судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області за заявою позивача ОСОБА_4 вжито заходів забезпечення позову.

11.06.2015р., 10.12.2015р. та 18.04.2016р. судом вживались заходи забезпечення доказів шляхом їх витребування, про що суд постановляв відповідні ухвали.

13.10.2015р. ухвалою суду призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На час проведення експертизи провадження в справі було зупинено.

14.03.2016р. на адресу суду надійшов висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 4150 від 10.03.2016р.

16.09.2016р. ухвалою суду призначено у справі повторну судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Львівського НДЕКЦ МВС України. На час проведення експертизи провадження в справі було зупинено.

10.11.2016р. на адресу суду надійшло повідомлення №6/423 від 02.11.2016р. Львівського НДЕКЦ МВС України про неможливість проведення судової експертизи.

10.04.2017р. суддею Бакай І.А. заявлено самовідвід у даній цивільній справі. Цього ж дня вказана цивільна справа передана судді Котормус Т.І., який визначений згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями.

12.04.2017р. суддею Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Котормус Т.І. дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду, про що постановлено відповідну ухвалу.

26.06.2017р. ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Котормуса Т.І.

26.06.2017р. за результатами розгляду клопотань сторін судом постановлено ухвалу про призначення у даній справі повторної судово-почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На час проведення експертизи провадження в справі було зупинено.

29.08.2017р. на адресу суду надійшов висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13002/13003/17-32/13004/17-33 від 21.08.2017р.

30.08.2017р. ухвалою судді Котормус Т.І. поновлено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

12.09.2017р. в судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про призначення по справі повторної почеркознавчої експертизи заповіту від 14.11.2014р. вчиненого від імені ОСОБА_7 на вирішення якої поставити питання про те, чи зроблений підпис під рукописним текстом на двох примірниках заповіту померлим ОСОБА_7, а проведення такої експертизи доручити експертам Львівського НДІ СЕ.

За результатами розгляду цього клопотання, 12.09.2017р. судом постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про призначення по справі повторної судово-почеркознавчої експертизи.

Окрім цього, в судовому засіданні 12.09.2017р. представник позивача звернувся до суду із заявою про відвід судді Котормус Т.І. За результатами розгляду даної заяви, судом постановлено ухвалу про відвід головуючого судді Котормус Т.І., а справу передано для здійснення автоматизованого розподілу між суддями. Вказана цивільна справа передана судді Самсін М.Л., який визначений згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями.

20.09.2017р. суддею Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Самсін М.Л. дану справу прийнято до свого провадження, про що постановлено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 02.11.2017р. за результатами розгляду заявлених сторонами клопотань, виникла необхідність у з'ясуванні обставин здійснення оплати вартості проведення Київським НДІ СЕ судової експертизи у даній справі, у зв'язку з чим 06.11.2017р. судом скеровано відповідний запит на адресу Київського НДІ СЕ.

28.11.2017р. у відповідь на запит суду Київським НДІ СЕ скеровано лист від 23.11.2017р., з якого вбачається, що оплату судової експертизи №13002-13004/17-32 проведено в повному обсязі у розмірі 5952 грн.

21.12.2017р. через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про стягнення судових витрат.

В судовому засіданні 21.12.2017р. позивач ОСОБА_4 не з'явилась, її представники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, покликаючись на висновок Львівського НДІ СЕ №4150 від 10.03.2016р. Представники позивача просили суд позов ОСОБА_4 задовольнити повністю

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання 21.12.2017р. не з'явився, його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, додатково надавши пояснення з приводу того, що відповідність підпису заповідача на спірному заповіті його виконавцеві, а саме - ОСОБА_7, підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи від 21.08.2017р., проведеного Київським НДІ СЕ, тому, підстав для визнання цього заповіту недійсним немає.

Відповідач ОСОБА_6 сільська рада Кам'янка-Бузького району в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали даної цивільної справи у їх сукупності та системному зв'язку, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

17.11.2014р. помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.11.2014р. серії 1-СГ № 369716.

За життя ОСОБА_7 склав заповіт, який було посвідчено секретарем Батятицької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 261.

Відповідно до цього заповіту ОСОБА_7 на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: "усе моє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде мені належати на день моєї смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1".

Судом встановлено, що 23.12.2014р. у Кам'янка-Бузькій державній нотаріальній конторі, державний нотаріус - ОСОБА_8 заведено спадкову справу № 302/2014 по смерті ОСОБА_7, який помер 17.11.2014р., номер у спадковому реєстрі 56942016, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №39260549 від 23.12.2014р.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що 23.12.2014р. заяву про прийняття спадщини було подано спадкоємцем за заповітом, відповідачем у справі, ОСОБА_5

30.01.2015р. із відповідною заявою про прийняття спадщини звернулась до нотаріальної контори також позивачка ОСОБА_4

Із свідоцтва про шлюб серії І-СГ №238536 дошлюбне прізвище ОСОБА_4 - ОСОБА_7.

Як вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії І-ЯР №312605 та свідоцтва про народження ОСОБА_9 серії І-УР № 353995, ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9) є рідною сестрою померлого ОСОБА_7

Відповідно до положення ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч.2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем, а також заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до положень ст.ст. 1233-1234 ЦК України , заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто.

З положень ст.ст. 202 , 1233 ЦК України вбачається, що заповіт є одностороннім правочином, тобто дією однієї сторони, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Заповіт як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Зважаючи на те, що підставою цього позову були обставини, що оспорюваний заповіт ОСОБА_7 від 14.11.2014р. складався не особисто заповідачем, а підпис на цьому заповіті належить іншій особі, тому, такі обставини підлягали перевірці та дослідженню судом в судовому засіданні.

Оскільки, суд не володіє спеціальними знаннями щодо дослідження підписів та рукописних текстів на предмет їх належності особам, зазначених в правочині, то з метою з'ясування цих обставин, судом призначались судові експертизи.

За результатами судово-почеркознавчої експертизи, проведеної Львівським НДІСЕ на підставі ухвали суду 13.10.2015р., складено Висновок №4150 від 10.03.2015р. криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підписів.

Із змісту Висновку Львівського НДІСЕ №4150 від 10.03.2016р. вбачається наступне:

"1. Рукописні записи "Мною, гр. ОСОБА_10 Івановичем, текст заповіту прочитано вголос і власноручно підписано" на двох примірниках заповіту від імені ОСОБА_7 від 14.11.2014р. виконані однією особою. Вказані рукописні записи виконані не ОСОБА_7, а іншою особою. Ознак наслідування почерка ОСОБА_7, експертом не виявлено.

2. Підписи від імені ОСОБА_7, розташовані після слова "Підпис" на двох примірниках заповіту від імені ОСОБА_7 від 14.11.2014р., виконані однією особою. Встановити чи відписи від імені ОСОБА_7, розташовані після слова "Підпис" на двох примірниках заповіту від імені ОСОБА_7 від 14.11.2014р., виконані самим ОСОБА_7 під впливом збиваючих факторів природного характеру чи ці підписи виконані іншою особою з намаганням наслідувати підписи ОСОБА_7, не виявилось можливим з причин, викладених в дослідницькій частині висновку".

Надаючи оцінку вищевказаному Висновку Львівського НДІСЕ №4150 від 10.03.2016р., суд приходить до переконання, що такий висновок є неповним, оскільки, не містить категоричної відповіді на питання щодо того, чи підписи від імені ОСОБА_7 на оспорюваному заповіті виконано особисто ОСОБА_7 чи іншою особою. Зокрема, як вбачається із дослідницької частини цього Висновку, неможливість сформувати категоричний висновок щодо виконавця підписів на заповіті, пояснюється тим, що у розпорядження експерта не були надані вільні зразки підписів ОСОБА_7 максимально наближені до часу виконання підписів на представлених на експертизу документах.

За таких обставин, суд відхиляє доводи сторони позивача щодо визнання недійсним оспорюваного заповіту з покликанням на результати судово-почеркознавчої експертизи Львівського НДІ СЕ Висновок №4150 від 10.03.2016р., оскільки, даним експертним дослідженням не встановлено обставин визначених ст.ст. 203, 215, 1257 ЦК України, що спростовували б вільне волевиявлення заповідача чи вказували б на порушенням інших визначених законом вимог, дотримання яких є необхідними для чинності правочину.

Разом з цим, у даній справі з підстав визначених в ухвалі від 26.10.2017р. судом призначалась повторна судово-почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Київському НДІСЕ.

За результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи судовими експертами Київського НДІСЕ складено Висновок №13002/13003/17-32/13004/17-33 від 21.08.2017р. у якому зазначено наступне:

1. "Підписи від імені ОСОБА_7, що містяться у графі "Підпис" у двох примірниках заповіту від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_5 від 14.11.2014р. та підпис від імені ОСОБА_7, що міститься у графі: "Підпис осіб (їх представників)", які звернулись за вчиненням нотаріальної дії по заповіту за реєстровим №261 у Реєстрі реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування ОСОБА_6 сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області (т.1 - на 72 арк.), виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів.

Примірник заповіту від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_5 від 14.11.2014р., в якому відсутні сліди скріплення, служив підложкою при виконанні рукописного запису "Мною, гр. ОСОБА_10 Івановичем, текст заповіту прочитано в голос і власноручно підписано" та підпису від імені ОСОБА_7 у графі "Підпис " у другому примірнику заповіту від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_5 від 14.11.2014р. (судовий експерт першого кваліфікаційного класу ОСОБА_11 )

2.Рукописні записи: "Мною, гр. ОСОБА_10 Івановичем, текст заповіту прочитано в голос і власноручно підписано" та підписи від імені ОСОБА_7, що містяться у графі "Підпис" у двох примірниках заповіту від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_5 від 14.11.2014р. та підпис від імені ОСОБА_7, що міститься у графі: : "Підпис осіб (їх представників)", які звернулись за вчиненням нотаріальної дії по заповіту за реєстровим №261 у Реєстрі реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування ОСОБА_6 сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області (т.1 - на 72 арк.), виконані ОСОБА_10 Івановичем під впливом на процес письма збиваючих факторів природного характеру до яких може відноситись похилий або старечий вік виконавця, його хворобливий стан та інше (судові експерти першого кваліфікаційного класу ОСОБА_12 та ОСОБА_13В.)".

Надаючи оцінку Висновку Київського НДІСЕ від 21.08.2017р., суд приймає до уваги те, що дане експертне дослідження проводилось з урахуванням цього, що у даній справі уже проводилась судово-почеркознавча експертиза Львівським НДІСЕ, за результатами якої складено Висновок №4150 від 10.03.2016р.

Як вбачається також із дослідницької частини Висновку Київського НДІСЕ від 21.08.2017р. судовими експертами Київського НДІСЕ в ході дослідження використовувались для порівняння вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_7 у документах 2013 - 2014 років, тобто у документах, які датовані максимально наближено до дати складання оспорюваного заповіту. В той час як, під час проведення експертного дослідження Львівським НДІСЕ для порівняння почерку та підписів ОСОБА_7 використовувались в основному документи датовані 1996 - 2002 років та 2014 року.

Таким чином, суд приймає до уваги результати судово-почеркознавчої експертизи Київського НДІСЕ згідно Висновку від 21.08.2017р., оскільки, такий Висновок містить відповіді на усі поставлені судом питання в ухвалі від 26.06.2017р., є повним, зрозумілим та обґрунтованим.

Зважаючи на вищенаведене, судом встановлено, що рукописний текст та підпис ОСОБА_7 на заповіті від 14.11.2014р., а також підпис ОСОБА_7 у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій ОСОБА_6 сільської ради, - виконані ОСОБА_7

Доводи позивача з приводу того, що оспорюваний заповіт підписано не заповідачем ОСОБА_7 суд вважає недоведеними. Інші підстави щодо визнання заповіту недійсним позивач не обґрунтував жодними належними і допустимими доказами.

Суд також не погоджується з доводами позивача про те, що оспорюваний заповіт не відповідає вимогам закону й за формою його складення, оскільки, дата складення заповіту не написана власноручно заповідачем ОСОБА_7

Відповідно до положень п.2.10 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом МЮУ №3306/5 від 11.11.2011р. тексти нотаріально посвідчуваних заповітів, заяв, дублікатів нотаріальних документів, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту заповітів, заяв, повинні бути позначені хоча б один раз словами.

Із змісту оспорюваного заповіту вбачається, що на обох примірниках цього заповіту дату його складання позначено словами "Чотирнадцяте листопада дві тисячі чотирнадцятого року".

Натомість вимог щодо написання дати складання заповіту власноручно заповідачем положенням чинного законодавства не передбачено, тому доводи сторони позивача з цього приводу, судом відхиляються.

Відтак, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 215, 1257 ЦК України, оскільки, позивач у відповідності ч.1 ст. 81 ЦПК України не представив жодних доказів, які вказували б на те, що оспорюваний заповіт є недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отож, враховуючи, що при складанні заповіту порушень щодо його оформлення та посвідчення, передбачених ст.1257 ЦК України , в судовому засіданні не встановлено, а волевиявлення ОСОБА_7 на складання заповіту було вільним і відповідало його волі, тому підстав для визнання цього заповіту недійсним немає.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання недійсним заповіту ОСОБА_7 від 14.11.2014р. задоволенню не підлягають.

Вирішуючи клопотання відповідача ОСОБА_5 про стягнення судових витрат, суд приходить до переконання про його часткове задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 та п.1, п.2 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із проведенням експертизи.

Відповідно до ч.6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Ухвалою суду від 26.06.2017р. про призначення судової експертизи оплату за проведення експертизи відносно питання №1 та №2 покладено на відповідача ОСОБА_5, відносно питання №3 на позивача ОСОБА_4

Згідно рахунку №5807 від 24.07.2017р. Київського НДІСЕ відповідачу ОСОБА_5 виставлено до оплати 2 976 грн. за проведення судової експертизи.

Понесення ОСОБА_5 витрат на проведення експертизи Київським НДІСЕ у розмірі 2976 грн. підтверджується платіжною квитанцією №70 від 31.07.2017р., оригінал якої долучено відповідачем до матеріалів справи. Таким чином, суд погоджується щодо віднесення вказаної суми у розмірі 2976 грн. до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи, які в порядку ст.ст. 133, 139, 141 покладаються на позивача.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката відповідачем надано суду наступні документи: копію договору про надання правової допомоги №15 від 16.05.2015р., укладеного з адвокатом ОСОБА_14, копію акту наданих послуг правової допомоги від 08.09.2017р., копію рахунку №15 за надання правової допомоги від 08.09.2017р. на суму 3 658,46 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю виданого адвокату ОСОБА_14, оригінал платіжної квитанції №238803314 від 12.09.2017р. на суму 3658,46 грн.; копію договору про надання правової допомоги №29/03 від 29.03.2016р., укладеного з адвокатом ОСОБА_3, копію ордера на надання правової допомоги, копію додаткової угоди №1 від 29.03.2016р., копію додаткової угоди №2 від 30.04.2016р., копію додаткової угоди №3 від 30.12.2016р., копію акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 06.09.2017р., копію рахунку №29/03-01 від 06.09.2017р. на суму 7670,4 грн., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю виданого адвокату ОСОБА_3, оригінал платіжної квитанції №57 від 08.09.2017р. на суму 7670,4 грн.

Надавши оцінку вищенаведеним письмовим документам, представлених відповідачем ОСОБА_5 в якості доказів понесених витрат на правову допомогу, суд частково погоджується щодо суми цих витрат.

У відповідності до положень ст.ст. 133, 137 та 141 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти на позивача понесені відповідачем ОСОБА_5 витрати на правову допомогу в розмірі 5530,06 грн., а саме витрати понесені ним в якості оплати за участь адвокатів в судових засіданнях.

Визначаючи суму витрат (5530,06 грн.) на правову допомогу за участь адвокатів у судових засіданнях, суд виходив з наступних розрахунків: судове засідання 11.06.2015р. - 102,3 грн.; судове засідання 24.09.2015р. - 55,12 грн.; судове засідання 13.10.2015р. - 1488,24 грн.; судове засідання 18.04.2016р. - 220 грн.; судове засідання 16.09.2016р. - 1450 грн.; судове засідання 10.04.2017р. - 192 грн.; судове засідання 17.05.2017р. - 448 грн.; судове засідання 26.06.2017р.. - 1574,4 грн.

Обставини надання адвокатами правової допомоги в судових засіданнях підтверджуються також журналами судових засіданнях, що знаходяться в матеріалах справи. Обставини понесення відповідачем ОСОБА_5 вищевказаних витрат підтверджуються платіжними квитанціями №238803314 від 12.09.2017р. та №57 від 08.09.2017р.

Натомість, на переконання суду, обставини надання адвокатами правової допомоги щодо вивчення обставин справи, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та подання процесуальних документів, а також щодо вартості цих послуг, - не підтверджено належними та допустимими доказами. Відтак, доводи відповідача ОСОБА_5 в цій частині понесених витрат, - суд відхиляє.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на вище наведене, суд вважає за необхідне покласти на позивача ОСОБА_4 понесені відповідачем ОСОБА_5 судові витрати всього у розмірі 8 506,06 грн., з яких 2976 грн. витрат на оплату проведення судової експертизи та 5530,06 витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.9 та ч.10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

15.05.2015р. ухвалою судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Бакай І.А. у даній справі вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Кам'янка-Бузькій державній нотаріальній конторі та її державним нотаріусам видавати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, померлого 17.11.2014р., а також заборони ОСОБА_5 вчиняти дії спрямовані на оформлення права на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, померлого 17.11.2014р.

Зважаючи на те, що суд відмовляє у задоволенні цього позову у повному обсязі, то у відповідності до положень ч.9 та ч.10 ст. 158 ЦПК України суд приходить до переконання щодо скасування вжитих на підставі ухвали від 15.05.2015р. заходів забезпечення позову після набрання даним судовим рішення законної сили.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 81, 141, 239, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,ст.ст. 203, 215, 1257 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2), ОСОБА_6 сільської ради Кам'янка-Бузького району (Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Батятичі, вул. І.Франка, 112, код ЄДРПОУ - 04374157) про визнання недійсним заповіту від 14.11.2014р., вчиненого від імені ОСОБА_7, посвідченого секретарем Батятицької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 261, - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 8 506,06 грн., з яких 2 976 грн. витрати на оплату проведення судової експертизи та 5 530,06 грн. витрати на правову допомогу.

Вжиті у даній справі заходи забезпечення позову на підставі ухвали судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 15.05.2015р. - скасувати після набрання рішенням законної сили, зокрема, скасувавши заборону Кам'янка-Бузькій державній нотаріальній конторі та її державним нотаріусам видавати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, померлого 17.11.2014р., а також скасувавши заборону ОСОБА_5 вчиняти дії спрямовані на оформлення права на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, померлого 17.11.2014р.,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29 грудня 2017 року.

Суддя Самсін М.Л.