Ухвала

від 10.04.2017 по справі 446/977/15-ц

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/977/15-ц

УХВАЛА

10.04.2017 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бакай І. А.

при секретарі: Новосад І.В.

з участю

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про самовідвід головуючого судді Бакай І.А. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Батятицької сільської ради про визнання заповіту недійсним,-

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним позовом.

У судовому засіданні суддя Бакай І.А. заявила про самовідвід по зазначеній цивільній справі, оскільки представником позивача ОСОБА_1 поширюються відомості, зокрема, через мережу Інтернет про некомпетентність судді Бакай І.А., затягування розгляду справи, неналежне відношення до неї головуючого-судді та працівників суду, що може в подальшому викликати сумніви в об«єктивності та неупередженості головуючого у даній справі, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об«єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів неупередженість судді у розгляді даної справи та для прискорення подальшого розгляду справи по суті, головуючий підлягає самовідводу.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про самовідвід головуючого-судді Бакай І.А. заперечила, просить продовжити розгляд справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні покликався на вирішенні питання на думку суду.

Заслухавши сторони, дослідивши зміст заяви про самовідвід головуючого-судді Бакай І.А. та матеріали цієї справи, суд дійшов висновку, що вищезазначена заява судді Кам«янка-Бузького районного суду Львівської області ОСОБА_5 про самовідвід у цій справі підлягає задоволенню.

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією Економічної та ОСОБА_6 ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об«єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об«єктивності і неупередженості судді.

Частиною 1 ст. 23 ЦПК України встановлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобовязані заявити самовідвід.

Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з«їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов«язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об«єктивного рішення у справі.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і, відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства (далі - Конвенція) кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов«язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначив, що Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено: Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру… .

Вимога безсторонності , згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах Білуха проти України (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року, Салов проти України (заява № 65518/01) від 6 вересня 2005 року, Мироненко проти України (заява № 15938/02) від 18 лютого 2010 року, Фельдман проти України (заява № 76556/01) від 8 квітня 2010 року) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Окрім того, у рішеннях у справі Посохов проти Росії (заява № 63486/00) від 4 березня 2003 року та у справі Федотова проти Росії (заява № 73225/01) від 13 квітня 2006 року Європейський суд з прав людини також вказав, що суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані.

Таким чином, можна стверджувати, що судом, встановленим законом (пункт 1 ст. 6 Конвенції) не вважається суд, який розглядає справу, не дивлячись на наявність підстав для заявлення самовідводу.

Отже, самовідвід - це обов«язок, зокрема судді, метою якого є гарантування неупередженості та об«єктивності здійснення правосуддя, який попереджає можливість скасування рішення з мотивів незаконності складу суду.

Враховуючи те, що представник позивача поширює через засоби масової інформації свої сумніви у компетентності судді, зазначає про численні порушення процесуального законодавства, допущенні останньою, тому подальший розгляд справи може в подальшому викликати сумніви в об«єктивності та неупередженості головуючого у даній справі, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об«єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів неупередженість судді у розгляді даної справи та для прискорення подальшого розгляду справи по суті, головуючий підлягає самовідводу.

У відповідності до ч.1 ст.25 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому ч.3 ст.11-1 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 20, 23, 24, 25 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву головуючого судді Кам«янка-Бузького районного суду Львівської області ОСОБА_5 у цивільній справі ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Батятицької сільської ради про визнання заповіту недійсним задовольнити.

Справу передати до канцелярії Кам«янка-Бузького районного суду Львівської області для перерозподілу в порядку ст. 11-1 ЦПК України.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя:

Оригінал ухвали