Рішення

від 07.12.2010 по справі 2-3636/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Ленінський районний суд м. Миколаєва

54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 68-А, тел. (0512) 55- 95-00

Справа № 2- 3636/2010 р.

РІШЕННЯ

іменем України

07 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі : судді Костюченко Г.С., при секретарі - Ордановій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк про визнання наказу про стягнення заборгованості по заробітній платні, премії та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2010 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк .

Вимоги мотивував тим, що відповідно до наказу про звільнення № ZAKL - 2009/1 - 5546 від 17.08.2009 р. його звільнено з посади провідного менеджера-заступника керуючого відділенням Садове Миколаївського РУ ЗАТ КБ ПриватБанк за п.2 ст.41 КЗпП України у зв'язку з втратою довіри.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.01.2010р. його було поновлено на роботі.

В подальшому позивача було звільнено за власним бажанням.

Але, при звільненні з позивачем не було проведено повного розрахунку. Невиплаченою залишилася плата за період з 11.01.2010р. по 22.03.2010р., яка складає 15465 грн.

Також залишилася невиплачена премія у розмірі 5000 грн., яка була нарахована відповідно до наказу від 09.09.2009р.

Відповідач перерахував грошові кошти на кредитний рахунок, в зв'язку з чим позивач при знятті цих коштів сплатив 1% комісії, що склало 127 грн.

В зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача на його користь 15465 грн. середньої заробітної плати заборгованості, 5000 грн. нарахованої але невиплаченої премії, 127 грн. відшкодування комісії за зняття грошових коштів та моральну шкоду у розмірі 1600 грн.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

18.05.2004 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу Миколаївським Філіалом ЗАТ КБ ПриватБанк на посаду касира - операціоніста Відділення № 24, Наказ № 216-К. Також з ОСОБА_1 було укладено договір про повну майнову відповідальність.

В подальшому ОСОБА_1 було неодноразово переведено на різні посади, в останнє - Наказом № 329-К від 19.02.2007 року переведено на посаду провідного менеджера -заступника керуючого відділенням Садове . Договір про матеріальну відповідальність не переукладався.

Середня заробітна плата ОСОБА_2 складала 7895,73 грн.

Наказом № PR - 2008 - 398 від 10.11.2008 року ЗАТ КБ ПриватБанком було доведено до відома працівників регламентація депозитної маркетингової акції та актуалізації Методики стимулювання за залучення вкладів в частині професійних бонусів співробітників, в подальшому було видано Наказ № СП - 2009 - 419 від 19.05.2009 р. Об актуалізації Методики стимулювання за залучення вкладів фізичних осіб .

ОСОБА_2 проводив лонгацію депозитних вкладів клієнтів, залучених працівниками інших відділень, на 5-й день, фіксуючи свій логін, без проведення, обов'язкової при цьому, безпосередньої роботи з клієнтом. Ці дії обумовили порушення вимог Наказів № PR - 2008 - 398 від 10.11.2008 року та № СП - 2009 - 419 від 19.05.2009 р. та отримання ОСОБА_1 грошового заохочення.

Внаслідок вище означеного, Наказом № ZAKL - 2009/1 - 5546 від 17.08.2009 р., ОСОБА_1 було звільнено з посади провідного менеджера-заступника керуючого відділенням Садове Миколаївського РУ ЗАТ КБ ПриватБанк за п.2 ст.41 КЗпП України у зв'язку з втратою довіри.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.01.2010р. його було поновлено на роботі.

В подальшому 07.04.2010р. позивача було звільнено за власним бажанням.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення на роботі лише 11.03.2010 р відповідно до його заяви було поновлено на роботі 16.03.2010р., що підтверджується наказом ві 22.03.2010р. № Є. 28.0.0.0./1-23.

Тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення 15465 грн. за період з 11.01.2010 р. по 22.03.2010 р.є безпідставними, оскільки він не працював цей час та не надав суду доказів про намагання приступити до роботи з 11.01.2010р.

В частині вимог про стягнення з відповідача 5000 грн. нарахованої але невиплаченої премії, суд вважає необхідним задовольнити вказані вимоги, оскільки відповідно до наданих суду письмових доказів, ОСОБА_1 відповідно до наказу від 09.09.2009р. № PR\2-2009-2811 дійсно було нарахована вказана сума, але невиплачена при звільненні.

Згідно зі ст. 116 КЗпІІ України, при звільнені працівника виплата всіх сум провадиться день його звільнення.

В частині стягнення 127 грн. комісії необхідно відмовити, оскільки позивачем не надане письмових доказів в підтвердження вказаної вимоги, що є порушенням ст. 60 ЦПК У країни.

В задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди також необхідно відмовити, оскільки ОСОБА_1 не надав суду доказів моральних страждань та порушення його звичайного укладу життя, стягнення невиплаченої премії є достатнім встановленням порушеного права.

На підставі викладеного вище, з урахуванням усіх наданих доказів, суд вважає, що праві позивача порушені, його позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Також на підставі ст.. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та ІТЗ 120 грн.

Керуючись ст.ст. 82, 83 116, 236, 238 КЗпП України, ст.ст. 5, 8, 10,14, 60, 62, 212, 21 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк на користь ОСОБА_1 невиплачену премію у розмірі 5000 грн.

В інший частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та ІТЗ 120 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст. 294 ЦПК України

Суддя: