Ухвала

від 26.12.2017 по справі 826/13305/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

26.12.2017 Київ К/9901/44/17 826/13305/16

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі № 826/13305/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мандарин до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

15 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі № 826/13305/16. Касаційна скарга подана до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - Закон №2147-VІІІ).

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Разом з тим, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, вимоги Кодексу в цій частині не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600,00грн.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду позивачу необхідно було сплатити півтора відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогу майнового характеру, що складало 4298,73грн. Отже, за подання касаційної скарги відповідач має сплатити 5158,48грн. cудового збору (4298,73грн. х 120%).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. рахунок отримувача: 31213207700007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд ).

Також слід зауважити, що у касаційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано відсутністю бюджетного фінансування з Державного бюджету України, що позбавляє податковий орган можливості виконати вимоги положень частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, неможливість сплати судового збору податковим органом є невмотивованим, спростовується відомостями наведеними у Додатку №3 до Державного бюджету України на 2017 рік, а також наявністю коштів виділених органам Державної фіскальної служби для сплати судового збору в обсязі 710 млн. грн., з яких за даними Державної казначейської служби України використано 554784253,00грн. станом на 15 грудня 2017 року, внаслідок чого, за будь-яких умов причини несплати судового збору визнаються судом неповажними.

Отже, враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для відстрочення такої сплати.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду документ про його сплату.

Крім того, частиною четвертою статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Частиною сьомою статті 56 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

На час звернення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві з касаційною скаргою вимоги до оформлення документів щодо підтвердження повноважень представника визначались частиною третьою статті 58 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка передбачала, що довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).

Проте, заявником касаційної скарги, на підтвердження своїх повноважень, додана копія довіреності не засвідчена належним чином.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З урахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору та належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 332, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі №826/13305/16.

Касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі № 826/13305/16 - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Хохуляк