ВЕРХОВНИЙ СУД
УХВАЛА
28.12.2017 Київ К/9901/972/17 817/403/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Анцупової Т.О., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 817/403/17 за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Державного реєстратора комунального підприємства Центр Реєстрації прав Корецької районної ради Рівненської області Ютовця Олега Федоровича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Гуддей про визнання протиправним та скасування реєстраційного запису,
у с т а н о в и в:
18 грудня 2017 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (далі - Закон № 2147-VІІІ), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), шляхом викладення його в іншій редакції.
Згідно відбитку поштового штемпелю на конверті касаційна скарга подана 14 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ.
Відповідно до пп. 12 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Частиною 5 ст. 213 КАС Українив редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII (далі - Закон № 2136-VIII), що діяла на момент подання касаційної скарги, було визначено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Однак, всупереч вимогам ст. 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VIII скаржником до касаційної скарги документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі не додано.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ).
Підпунктом 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI в редакції Закону України від 17 травня 2017 року №2037-VIII, що діяла на момент подання касаційної скарги, встановлена ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є юридичною особою, звернувся до суду у 2017 році, заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 грн.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 1920 грн. (120% від 1600).
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; призначення платежу - *; 101;
Водночас, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що на кошти, які містяться на його рахунках, накладено арешт.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС Українив редакції Закону № 2147-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таке правове регулювання було передбачено й ч. 1 ст. 88 КАС України в редакції Закону№ 2136-VIII, яка була чинною на час подання касаційної скарги.
Наведенні норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Проте, оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.
Отже, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За відсутності документа про сплату судового збору касаційну скаргу слід залишити без руху для усунення скаржником зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 332, п. 12 ч. 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України, -
у х в а л и в:
Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 817/403/17 залишити без руху.
Установити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Анцупова
Суд | Верховний Суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2017 |
Оприлюднено | 04.01.2018 |
Номер документу | 71425163 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд
Анцупова Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні