ВЕРХОВНИЙ СУД
УХВАЛА
26.12.2017 Київ К/9901/132/17 826/27269/15 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М., розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі №826/27269/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Далманіс до 1. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві, 2. Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа: Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 12.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними дії відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району Головного управління юстиції у м.Києві щодо внесення запису від 03.12.2015 №10671430015022493 про відсутність юридичної особи за адресою до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Визнав протиправним та скасував рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09.12.2015 №24922/10/26-53-11-01-11 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю Далманіс .
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві звернулася 13.12.2017 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017.
Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України , шляхом викладення його в іншій редакції.
Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд здійснювати перевірку поданої касаційної скарги на відповідність вимогам процесуального закону у редакції, чинній на момент звернення до суду касаційної інстанції.
При вирішенні питання щодо дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Далманіс строку касаційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Як вбачається з оскарженої ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 в повному обсязі ухвала складена 22.11.2017.
Таким чином, останнім днем строку касаційного оскарження є 12.12.2017.
Відповідачем касаційна скарга подана 13.12.2017, тобто після закінчення встановленого законом строку на касаційне оскарження, та не містить заяви особи, яка подала касаційну скаргу, про його поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
При вирішення питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, чинного на момент звернення до суду касаційної інстанції, суд виходить з такого.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги відповідач не додав документу про сплату судового збору.
Органи доходів і зборів не належать до суб'єктів, визначених у статті 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) звільнених від сплати судового збору.
До касаційної скарги відповідачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, в обґрунтування якого податковий орган посилається на відсутність відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України для своєчасної сплати судового збору.
Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на таке.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Як зазначено вище, частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондують положенням частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою).
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію, тому відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - грудень 2015 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2015 місячний розмір мінімальної заробітної плати становив 1218грн (стаття 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік від 28.12.2014 № 80-VIII).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання позову) за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
У справі подано позовну заяву немайнового характеру, яка об'єднує дві немайнові вимоги, таким чином судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову складає 1218грн. х 2 = 2436грн.
Отже, судовий збір, який відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2436грн. х 120% = 2923,20грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ;101;
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та встановити строк, протягом якого Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:
- заяву в якій обґрунтувати причини, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження;
- документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтями 332, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі №826/27269/15.
2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі №826/27269/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Далманіс до 1. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві, 2. Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа: Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
3. Встановити відповідачу строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Направити відповідачу копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Шипуліна
Суд | Верховний Суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2017 |
Оприлюднено | 04.01.2018 |
Номер документу | 71425292 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Верховний Суд
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні