Рішення

від 04.01.2018 по справі 702/246/17

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/702/7/18

Справа № 702/246/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2018 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І.,

з участю: секретарів - Прилуцької О.І., Шмунь Л.І., позивача -ОСОБА_1, представника відповідача -Жук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Ладіс , третя особа - селянське (фермерське) господарство Половинчик , про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Підставою для позову вважає те, що згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 01.06.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №76, він, ОСОБА_1, є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 загальною площею 3,0033 га, яка розташована на території с.Половинчик Монастирищенського району Черкаської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

17 жовтня 2007 року між ним та СФГ Половинчик в особі Плевако С.Г. укладено договір оренди землі № 85-79. Вказаний договір зареєстровано в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДГІ Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.10.2007 року за №040779100035.

Згідно п.3.1. даного договіру договір укладений на десять років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Пунктом 9.3. договору вказано, що орендар має право здавати в суборенду земельну ділянку або її частину. В 2012 році між ним та орендарем СФГ Половинчик було досягнуто згоди про передачу земельної ділянки в суборенду ФГ Ладіс , однак на умовах до закінчення строку дії договору оренди між ним та СФГ Половинчик , тобто до 17.10.2017 року.

Відповідно до довідки № К-20/0-72/6-17 від 23.01.2017 року виданої відділом Держгеокадастру у Монастирищенському районі в архіві відділу знаходиться угода про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) між СФГ Половинчик та ним (позивачем), підписана сторонами та зареєстрована відділом Держкомзему у Монастирищенському районі 28.12.2012 року за №712340004002219 при видачі довідки йому видана копія самої угоди.

При ознайомлення із даною угодою про дострокове розірвання договору оренди №85-79 від 17.10.2007 року він встановив, що дана угода укладена 10 жовтня 2012 року та дійсно містить підписи орендодавця та орендаря, а також відомості про державну реєстрацію зазначеної угоди. Однак, в графі Орендодавець підпис виконано не ним, а іншою особою, даний підпис йому не належить. Про наявність даної угоди він дізнався вперше саме з листа Держгеокадастру, раніше між ним та орендарем СФГ Половинчик ніколи не ставилось та не вирішувалось питання, щодо дострокового розірвання договору оренди землі.

Підписання угоди про дострокове розірвання договору фактично вказує на відсутність між ним та СФГ Половинчик будь-яких домовленостей за договором №85-79 від 17.10.2007 року.

В подальшому йому стало відомо, що його земельна ділянка передана відповідачу, тобто ФГ Ладіс не на умовах суборенди, а на умовах оренди даної земельної ділянки, і саме між ним та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2012 року строком на десять років, який зареєстровано відділом Держкомзему у Монастирищенському районі 28.12.2012 року за №712340004002318.

Позивач вважає договір оренди землі, який укладений між ним та відповідачем 10 жовтня 2012 року недійсним, оскільки станом на момент його підписання та подальшої реєстрації строк дії попереднього договору № 85-79 від 17.10.2007, який укладений між ним та СФГ Половинчик не закінчився, а угода про дострокове розірвання даного договору оренди земельної ділянки є недійсною через підроблений підпис орендодавця.

Згідно ст.627 ЦК України зазначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Наявність виконаного від його імені, підробленого підпису, в угоді про дострокове розірвання договору оренди від 10.10.2012 року, не може вважатися вільним волевиявленням через виконання його іншою особою, а підписаний ним договір від 10.10.2012 року з відповідачем не відповідає його внутрішній волі, оскільки наміру укладати з ФГ Ладіс договору оренди його земельної ділянки строком на десять років і на умовах зазначених в договорі, в нього не було. Він лише погоджувався з СФГ Половинчик про передачу земельної ділянки в суборенду ФГ Ладіс до закінчення строку дії договору № 85-79, тобто до 17.10.2017 року. Відсутність наміру укладати договір оренди земельної ділянки з відповідачем вказує і той факт, що розірвання договору між ним та СФГ Половинчик та підписання договору з відповідачем відбувся в один і той же день 10 жовтня 2012 року, а за умовами пункт 7.1. договору № 85-79 від 17.10.2007, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку, що мало б відбутися після 10.10.2012 року. Оскільки земельна ділянка йому не була передана СФГ Половинчик , то він не міг відповідно передавати свою земельную ділянку іншому орендарю, зокрема відповідачу, так як вона перебувала в постійному користуванні СФГ Половинчик .

Підписуючи договір з відповідачем, він був переконаний, що підписує саме договір суборенди і між ним та СФГ Половинчик зберігаються цивільно-правові відносини до закінчення строку дії договору.

Відповідно до ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено. Виходячи з того, що строк дії договору між ним та СФГ Половинчик закінчується 17.10.2017 року, то він залишається дійсним.

Крім того, за таких обставин, що він не підписував угоду про дострокове розірвання договору оренди з СФГ Половинчик і вказана угода за даних обставин повинна визнаватися такою як неукладена, то має місце існування двох договорів оренди, в яких проведена державна реєстрація, тобто фактично відбулась подвійна реєстрація однієї й тієї ж земельної ділянки, що є неприпустимо.

В зв'язку з цим договір укладений між ним та відповідачем повинен визнаватися недійсним.

Позивач просить визнати недійсним договір оренди землі, який укладений 10 жовтня 2012 між ним - ОСОБА_1 та ФГ Ладіс , який зареєстрований відділом Держкомзему у Монастирищенському районі 28.12.2012 року за № 712340004002318.

Позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить його задоволити, стягнути з відповідача на його користь судові витрати по оплаті судового збору в сумі 640 грн. та за проведення експертизи 2250,24 грн., про що подав письмову заяву від 04.01.2018.

Представник відповідача - фермерського господарства Ладіс , Жук Інна Віталіївна подала заперечення проти позову, в якому вказала, що вказаний позов відповідач не визнає повністю та просить у його задоволенні відмовити з наступних підстав.

1.Зі змісту позовної заяви не вбачається підстав для визнання договору оренди від 10.10.2012 недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди землі від 10.10.2012, який укладений між ОСОБА_1 та ФГ Ладіс , а тому дослідженню підлягає додержання вимог законодавства в момент укладення саме цього правочину. А не угоди про дострокове розірвання попереднього договору оренди, про який вказує позивач, чи будь-якого іншого правочину.

Зі змісту заявленого позову не вбачається з яких саме, передбачених ст. 215 ЦК України, підстав позивач просить визнати зазначений договір оренди землі недійсним.

Укладений між сторонами договір від 10.10.2012 відповідає вимогами чинного законодавства. Його підписанням сторони підтвердили наявність у кожної достатнього обсягу право- і дієздатності.

Про спрямованість волевиявлення сторін на виникнення між ними відносин оренди свідчить те, що вказаний договір виготовлений в трьох оригінальних примірниках, отриманих кожною зі сторін. При цьому укладений договір являє собою цілісний документ, а отже кожна зі сторін була повною мірою поінформована, щодо назви, змісту, предмету і інших умов укладеного ними договору. Що спростовує пояснення позивача про передачу належної йому земельної ділянки на умовах суборенди з СФГ Половинчик .

Крім того, починаючи з 2012 року позивач отримує від відповідача орендну плату згідно з умовами укладеного договору. Що підтверджується довідкою від 05.04.2017 №30.

За таких обставин, як в момент укладення договору оренди від 10.10.2012 так і в подальшому, позивач повною мірою усвідомлював, що належну йому земельну ділянку він передав саме на умовах оренди та саме ФГ Ладіс , згідно з підписаним ним договором оренди.

2.Одночасно надане позивачем обґрунтування фактично зводиться до оспорення угоди про дострокове розірвання договору оренди від 17.10.2007.

При цьому, предметом даного судового розгляду вказана угода не є.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину рівною мірою поширюється на правовий режим угоди про дострокове розірвання договору оренди від 17.10.2007, яка в межах даного процесу вважається дійсною, а отже і такою, що утворила відповідні правові наслідки.

З цих же підстав представник відповідача вважає необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню клопотання про призначення почеркознавчої експертизи стосовно вказаної угоди про дострокове розірвання договору оренди від 17.10.2007.

Оскільки її законність та дійсність не є предметом даного судового розгляду, а отже і предметом доказування.

Більше того, варто наголосити, що ч.1 ст. 144 ЦПК України встановлено вимоги до ухвали суду про призначення експертизи, в якій, зокрема, зазначається з яких питань потрібні висновки експертів, ім'я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об'єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів, що передаються для дослідження.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підстави для звільнення Позивача від доказування у даній справі відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Безсторонність суду розповсюджується також на заяви осіб про призначення експертизи, оскільки згідно зі ст. 143 ЦПК України, експертиза у цивільній справі може бути призначена тільки за заявою учасників процесу.

Суд не може за власної ініціативи вирішувати питання про призначення експертизи, вибір експертної установи, перелік об'єктів та матеріалів, які передаються для дослідження.

Разом з тим, в заявленому клопотанні про призначення почеркознавчої експертизи відсутні всі необхідні відомості для призначення почеркознавчої експертизи, не надано жодних матеріалів для дослідження, в силу вимог ст. 11, 60, 143 ЦПК України, суд позбавлений можливості вийти за межі заявленого клопотання.

Представник відповідача вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, просить у задоволенні позову відмовити (а.с.25-28).

10.04.2017 представник відповідача - фермерського господарства Ладіс , Жук Інна Віталіївна подала заяву про застосування позовної давності , в які вказала, що позивач просить визнати недійсним договір оренди 10.10.2012 та позовні вимоги обґрунтовані тим, що його підписанню передувало укладення додаткової угоди про дострокове розірвання попереднього договору оренди цієї ж земельної ділянки, яку, зі слів позивача, він не підписував.

Відповідач не є стороною вказаної додаткової угоди, її дійсність не є предметом судового розгляду, на неї розповсюджуються положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину. Представник відповідача вважає, що відносно позовних вимог стосовно визнання недійсним договору оренди землі, що укладений між сторонами, минули строки позовної давності, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Верховний Суд України у постанові від 03.02.2016, справа № 6- 75цс15, сформував правову позицію, відповідно до якої загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст. 261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у ч.1 ст. 261 ЦК України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вчинення цього правочину.

Положення ч.5 ст. 261 ЦК України застосовуються до вимог про зобов'язання сторін (щодо виконання правочину), а не до вимог про недійсність правочину.

На необхідність забезпечення єдності судової практики у цій частині акцентовано увагу у Аналізі окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними (лист ВССУ від 01.01.2017).

Як слідує із заявленого позову, та не заперечується сторонами, позивачем особисто було підписано оспорюваний договір оренди від 10.10.2012. При цьому договір оренди - це цілісний документ, а отже позивач був повною мірою поінформований, щодо назви, змісту, предмету і інших умов укладеного ним договору та отримав його оригінальний примірник у день підписання.

Крім того, починаючи від дати вчинення зазначеного правочину позивач отримує орендну плату саме від відповідача. Що також свідчить про поінформованість позивача щодо дійсної правової природи відносин між сторонами. Починаючи з 10.10.2012, тобто з дня укладення оспорюваного договору, позивачу були відомі обставини, які на його думку, утворюють підстави для звернення до суду з даним позовом. Тому саме з цього часу починається перебіг строку позовної давності, що сплив 10.10.2015.

Як слідує з відомостей, розміщених на офіційному веб-сайті Монастирищенського районного суду, даний позов надійшов до суду 17.03.2017, тобто з пропуском строку позовної давності.

Жодних переконливих доводів, які б свідчили про наявність істотних обставин, які б перешкоджали позивачу звернутись до суду починаючи з 2012 року не наведено.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові .

Представник відповідача просить у позові ОСОБА_1 до ФГ Ладіс про визнання договору оренди землі недійсним відмовити на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Представник третьої особи СФГ Половинчик Плевако Сергій Григорович позов визнав, не заперечує проти його задоволення, просить розглядати справу без нього, про що подав заяву від 04.01.2018.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що:

17.10.2007 між ОСОБА_1 таСФГ Половинчик укладено договір оренди землі №85-79 на строк 10 років на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,0033 га, яка знаходиться на території Половинчицької сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, договір зареєстрований в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДГІ Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України про, що у Державному реєстрі земель 17.10.2007 вчинено запис за №040779100035 (а.с.7, 8).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 01.06.2004 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №76, ОСОБА_1, є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 3,0033 га, яка розташована на території Половинчицької сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.6).

Згідно листа № К-20/0-72/6-17 від 23.01.2017, який наданий позивачеві на його заяву від 16.01.2017 (а.с.48), відділ Держгеокадастру у Монастирищенському районі Черкаської області повідомив позивача, що в архіві відділу знаходиться угода про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), яка укладена між СФГ Половинчик та ОСОБА_1, підписана сторонами та зареєстрована відділом Держкомзему у Монастирищенському районі 28.12.2012 під № 712340004002219, копія даної угоди з цим листом надана позивачеві 23.01.2017 (а.с.9).

Відповідно до угоди від 10.10.2012 про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № 85-79 від 17.10.2007, сторони: орендар - СФГ Половинчик , та орендодавець - ОСОБА_1, домовились достроково розірвати договір № 85-79 від 17.10.2007 оренди земельної частки (паю), ділянки після збирання орендарем врожаю, засіяного на орендованій землі, який, згідно з чинним законодавством України є власністю орендаря. На тексті даної угоди є запис, що договір зареєстрований у районному відділі Держкомзему у Монастирищенському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 за № 712340004002219 (а.с.10, 150).

10.10.2012 між ОСОБА_1 та фермерським господарством Ладіс , укладено договір оренди землі на строк 10 років на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,0033 га, яка знаходиться на території Половинчицької сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, договір зареєстрований у районному відділі Держкомзему у Монастирищенському районі про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 за № 712340004002318 (а.с.11-12, 143-146).

Відповідно до довідки ФГ Ладіс № 30 від 05.04.2017, ОСОБА_1 отримував орендну плату у ФГ Ладіс за період з 2012-2016 роки в повному обсязі, а саме: 1000 кг пшениці, 60 кг кукурудзи, 100 кг соняшника, оранка, солома. Заборгованості щодо розрахунків за вищевказані роки немає. Згідно договору оренди землі від 10.10.2012, який зареєстрований за № 712340004002318 відділом Держкомзему у Монастирищенському районі, був укладений на строк десять років (а.с.29).

Згідно заяви директора СФГ Половинчик від 27.09.2017 угода про дострокове розірвання договору оренди № 85-79 від 17.10.2017 між СФГ Половинчик та ОСОБА_1 10.10.2012 не укладалася. Поставлений підпис в зазначеній угоді від 10.10.2012 в графі Орендар не належить йому - директору СФГ Половинчик Плевако С.Г., а виконаний іншою невідомою йому особою (а.с.125).

Згідно висновку експерта № 1/2562 від 17.11.2017:

1.Підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець оригіналу угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № 85-79 від 17.10.2007, яка укладена між СФГ Половинчик та ОСОБА_1, зареєстрована відділом Держкомзему в Монастирищенському районі Черкаської області, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 за № 712340004002219, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

2. Підпис від імені ОСОБА_1 в оригіналі акта приймання передач земельної ділянки, який складений між орендарем СФГ Половинник в особі Плевко С.Г. та орендодавцем ОСОБА_1, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

3. Підпис від імені ОСОБА_1 в оригіналі заяви ОСОБА_1 від 10.10.2012 про дострокове розірвання договору оренди на земельну ділянку площею 3,0033 га виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

4. Підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець розділі ПІДПИСИ СТОРІН оригіналу договору оренди землі, який укладений 10.10.2012 між ОСОБА_1 та фермерським господарством Ладіс , який зареєстрований у районному відділі Держкомзему у Монастирищенському районі, про що в державному реєстрі земель вчинений запис від 28.12.2012 за № 712340004002318, виконаний самим ОСОБА_1.

5.Підпис від імені ОСОБА_1 у графі Земельну ділянку передав оригіналу акта про передачу та прийом земельної ділянки, який складений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ Ладіс в особі директора ОСОБА_4, виконаний самим ОСОБА_1 (168-174).

Відповідно до ст.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки підпис від імені ОСОБА_1 виконаний не ним, а іншою особою: на заяві про дострокове розірвання договору на адресу голови ФГ Половинчик від 10.10.2012; на угоді від 10.10.2012 про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № 85-79 від 17.10.2007, яка укладена між СФГ Половинчик та ОСОБА_1; на оригіналі акта приймання передач земельної ділянки, який складений між орендарем СФГ Половинчик в особі Плевко С.Г. та орендодавцем ОСОБА_1, суд вважає, що угода від 10.10.2012 про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки № 85-79 від 17.10.2007, яка укладена між СФГ Половинчик та ОСОБА_1, є нікчемним правочином, недійсність якого встановлена законом, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. В даній ситуації відсутнє волевиявлення учасника правочину - позивача.

Договір оренди землі від 10.10.2012 укладений між сторонами у справі в період дії договору оренди, який укладений між позивачем та ФГ Половинчик 17.10.2007 на строк десять років та зареєстрований в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДГІ Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.10.2007 № 040779100035. Реєстрація розірвання цього договору здійснена на підставі нікчемного правочину - угоди від 10.10.2012 про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), ділянки, який зареєстрований у районному відділі Держкомзему у Монастирищенському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 за № 712340004002219.

Відповідно, договір оренди землі від 10.10.2012 укладений між сторонами у справі, необхідно визнати недійсним.

Із листа відділу Держгеокадастру у Монастирищенському районі Черкаської області № К-20/0-72/6-17 від 23.01.2017, який наданий позивачеві на його заяву від 16.01.2017 (а.с.48), суд встановив, що позивач отримав копію угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), яка укладена між СФГ Половинчик та ОСОБА_1, підписана сторонами та зареєстрована відділом Держкомзему у Монастирищенському районі 28.12.2012 під № 712340004002219, 23.01.2017 (а.с.9).

Доказів наявності у відповідача інформації про укладення угоди від 10.10.2012 про дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю), яка укладена між СФГ Половинчик та ОСОБА_1 від його імені, але підписана не ним, та наявності в нього екзкмпляра даної угоди до 23.01.2017 (а.с.9) суду не надано.

Суд вважає, що позивач про наявність нікчемної угоди, а відповідно і про порушенння своїх прав, дізнався 23.01.2017, строку позовної давності не пропустив, тому підстав для застосування наслідків спливу позовної давності за заявою представника відповідача суд не вбачає.

Судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 3, 11-15, 16, 20, 203, 207, 215, 319 , 626-628 ЦК України; ст. 6, 12, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7123455500:03:001:0544), який укладений 10.10.2012 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством Ладіс і зареєстрований у районному відділі Держкомзему у Монастирищенському районі про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 р. за № 712340004002318.

Стягнути з відповідача - фермерського господарства Ладіс ( код 32503546, вул.Івана Франка, 19 в с.Сатанівка Монастирищенського району Черкаської області, 19100) на користь ОСОБА_1, ідентифікацій № НОМЕР_1, судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн. та судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи у справі в розмірі 2250,24 грн., всього 2890,24 грн. (дві тисячі вісімсот дев"яносто гривень 24 копійки).

Рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складене 08.01.2017.

Суддя Т.І.Діденко

Провадження № 2/702/7/18

Справа № 702/246/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

04 січня 2018 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І.,

з участю: секретарів - Прилуцької О.І., Шмунь Л.І., позивача -ОСОБА_1, представника відповідача - Жук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Ладіс , третя особа - селянське (фермерське) господарство Половинчик , про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7123455500:03:001:0544), який укладений 10.10.2012 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством Ладіс і зареєстрований у районному відділі Держкомзему у Монастирищенському районі про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 за № 712340004002318.

Стягнути з відповідача - фермерського господарства Ладіс (код 32503546, вул.Івана Франка, 19 в с.Сатанівка Монастирищенського району Черкаської області, 19100) на користь ОСОБА_1, ідентифікацій № НОМЕР_1, судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн. та судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи у справі в розмірі 2250,24 грн., всього 2890,24 грн. (дві тисячі вісімсот дев"яносто гривень 24 копійки).

Рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.І.Діденко