Ухвала
від 09.01.2018 по справі 810/3307/16
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 Київ К/9901/5114/17 810/3307/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

матеріали касаційної скарги Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 у справі №810/3307/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд звернулося до адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2016 №0000241404 та №0000251404.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 10.11.2016 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.01.2017 (повний текст складено 12.01.2017) залишив постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 без змін.

Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області 14.11.2017 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017.

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. під час перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) встановила, що касаційна скарга подана з порушенням частини четвертої цієї статті (до касаційної скарги не додано документу про підтвердження повноважень особи, якою видано довіреність на представника податкового органу, що підписав касаційну скаргу), частини п'ятої цієї статті (до касаційної скарги не додано належним чином оформлені копії оскаржуваних судових рішень). Крім того, з'ясовано, що касаційну скаргу подано з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент подання касаційної скарги) строку без поважних підстав такого пропуску. Інших недоліків в оформленні касаційної скарги не виявлено.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. від 15.11.2017 зазначена касаційна скарга була залишена без руху з вищезазначених підстав з наданням скаржнику строку для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 15.11.2017 була отримана відповідачем 22.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102921215573.

На виконання вимог ухвали від 15.11.2017 відповідачем надіслано копії оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, документ про підтвердження повноважень особи, якою видано довіреність на представника податкового органу, що підписав касаційну скаргу, а також клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

За результатами автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Касаційному адміністративному суді визначено суддю Шипуліну Т.М.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України , шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При розгляді клопотання скаржника про поновлення строку касаційного оскарження, суд виходить з такого.

Як вбачається з оскарженої ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 вказане судове рішення набрало законної сили з моменту проголошення, повний текст складено 12.01.2017.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Таким чином, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку був день із датою 01.02.2017.

Судом з'ясовано, що скаржником вперше подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у справі №810/3307/16 в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку (К/800/2723/17).

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 31.01.2017 вказану касаційну скаргу було залишено без руху, зокрема, у зв'язку з невиконанням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору) та надано строк для усунення вказаних недоліків до 17.02.2017.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 17.02.2017 Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги до 10.03.2017.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 17.03.2017 Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернуто касаційну скаргу з підстав, визначених пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України - відповідач не усунув недоліки касаційної скарги.

Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області вдруге 14.11.2017 подала касаційну скаргу у справі №810/3307/16 з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

Як зазначено вище, суддею Вищого адміністративного суду України встановлено, що касаційна скарга у справі №810/3307/16 подана з пропуском встановленого процесуальним законом строку касаційного оскарження.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги податковий орган посилається на те, що відсутність бюджетних асигнувань з державного бюджету об'єктивно виключила можливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги. На підтвердження вказаних доводів відповідач надав копію листа Головного управління ДФС у Київській області від 07.08.2017 №1904/10-36-10-02 щодо отримання від відповідача оригіналу документу про сплату судового збору за подання касаційної скарги з метою оскарження у касаційному порядку судових рішень у справі №810/3307/16.

Наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк та у визначеному порядку.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду касаційної інстанції) покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, яка є чинною на дату розгляду судом клопотання про поновлення строку касаційного оскарження) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Згідно з абзацом 2 пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 , під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Утім, податковим органом не було надано суду таких доказів щодо вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №810/3307/16 фінансування з Державного бюджету України з початку перебігу строку касаційного оскарження судового рішення.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 у справі №810/3307/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бориспільміськбуд до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Судді Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення09.01.2018
Оприлюднено11.01.2018
Номер документу71519896
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/3307/16

Ухвала від 26.03.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 09.01.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 15.11.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 17.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Ухвала від 17.02.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Ухвала від 31.01.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Ухвала від 12.01.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Беспалов О.О.

Ухвала від 19.12.2016

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Беспалов О.О.

Ухвала від 19.12.2016

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Беспалов О.О.

Постанова від 10.11.2016

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні