Рішення

від 04.01.2018 по справі 906/1054/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1054/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

при секретарі: Макарчук В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність від 27.11.2017

від відповідача 1: ОСОБА_2 - директор (наказ № 03-12/08 від 23.12.2008).

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рукос-Полісся"

до 1. Дочірнього підприємства "Лугинське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська лісопереробна група"

2. Лугинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області

про визнання права власності на кошти в розмірі 112260,95 грн. та зняття арешту з рахунків

Позивач подав позов про:

- визнання за позивачем права власності на кошти в розмірі 112260,95 грн., що знаходяться на рахунках ДП "Лугинське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська лісопереробна група";

- зняття арешту з рахунків ДП "Лугинське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська лісопереробна група", які відкриті в Печерській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Київ ( МФО 300711), в межах 112260,95 грн., накладений в межах відкритого виконавчого провадження №510004921 та №51639124, яке здійснюється державним виконавцем органу ДВС Лугинського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.12.2017.

Ухвалою від 12.12.2017 суд відклав розгляд справи на 04.01.2017.

Вищевказаною ухвалою зобов'язано Державне підприємство "Лугинське лісове господарство" надати письмові пояснення щодо правовідносин, які виникли між ТзОВ "Рукос-Полісся" та ДП "Лугинське лісове господарство", а також вказати підстави надання останнім рахунку № 29 від 12.06.2017 на оплату лісопродукції на суму 112260,95 грн.

Зобов'язано Житомирське РУ ПАТ КБ "Приватбанк" письмово повідомити інформацію про банківську операцію, яка була здійснена 22.09.2017 р. згідно квитанції № 855916633 на суму 112260,95 грн., зокрема, щодо особи, з банківського рахунку якої здійснювалось перерахування коштів, та способу оплати.

29.12.2017 ПАК КБ "ПрииватБанк" подано до суду матеріали службової перевірки № ZAKL-2017/1-9159790 від 15.12.2017 щодо обставин перерахування коштів ТОВ "Рукос-Полісся" на рахунок ДП "Лугинське" ТОВ " Європейська лісопереробна група".

Так, за даними проведеної службової перевірки отримано докази того, що в діях працівників банку відсутні будь-які ознаки неправомірності, помилок, неуважності або неналежного виконання своїх функціональних обов'язків при здійсненні платежу 22.09.2017 в сумі 112260,95 грн. на рахунок ДП Лугинське ТОВ "Європейська лісопереробна група"

04.01.2017 на адресу суду від ДП "Лугинське лісове господарство" надійшли письмові пояснення стосовно надання для оплати ТОВ "Рукос-Полісся" рахунку № 29 від 12.06.2017 (а.с. 125).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с. 132-135).

Представник відповідача -1 в судовому засіданні повідомив, що господарських правовідносин з позивачем не має. Підтвердив, що кошти перераховані помилково.

Другий відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 114). У письмовому відзиві відповідач-2 просив, в разі відсутності представника відділу, розглядати справу без участі представника відповідача ( а.с. 48-51).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач, 22.09.2017 директором підприємства ТОВ "Рукос- Полісся" ОСОБА_3 була здійснена господарська операція - оплата за товар згідно рахунку № 29 від 12.06.2017 в сумі 112260,95 грн., яка повинна була надійти на рахунок Державного підприємства "Лугинський лісгосп".

Підтвердженням того, що кошти в сумі 112260,95 грн. мали бути перераховані на рахунок ДП "Лугинське лісове господарство" позивач надав рахунок на оплату товару № 29 від 12.06.2017 (а.с.29).

Проте, після здійснення вказаної господарської операції, позивачем було встановлено, що кошти в сумі 112260,95 грн. перераховано не на рахунок Державного підприємства "Лугинський лісгосп", а на рахунок № 26003052747250 Дочірнього підприємства "Лугинське" ТОВ "Європейська лісопереробна група", що підтверджується квитанцією № 0.0855916633 1 від 22.09.2017 (а.с. 15).

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем -1 не існує жодних договірних відносин, тому підстав для перерахування коштів в сумі 112260,95 грн. на його рахунок не було, тобто відповідач -1 дані кошти отримав безпідставно.

Враховуючи, що ДП "Лугинське" ТОВ "Європейська лісопереробна група" (відповідач-1) не надавало позивачу жодних товарів, робіт та послуг, позивач 22.09.2017 звернувся до відповідача-1 з вимогою про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 112260,95 грн. (а.с. 14).

У відповідь на вище вказану вимогу відповідач-1 повідомив позивача, що готовий повернути кошти в сумі 112260,95 грн., проте не має такої можливості, оскільки рахунок, на який перераховано кошти, арештований відповідно до постанов державного виконавця від 18.08.2017 за виконавчим провадженням № 51639124 та № 51004921 про арешт коштів боржника ДП "Лугинське ТОВ "Європейська лісопереробна група".

Водночас повідомив позивача, що звернеться до установи банку з листом про повернення коштів (а.с.16).

06.10.2017 ПАТ КБ "Приватбанк" на лист ДП "Лугинське" ТОВ "Європейська лісопереробна група" від 26.09.2017 повідомив останнього, що банк відповідно до ЦК України, ЗУ "Про платіжні системи", ЗУ "Про банки і банківську діяльність" та Постанови НБУ № 22 має право здійснювати списання коштів з рахунків клієнта лише за рішенням суду (а.с. 19).

Позивач зазначає, що повернення помилково перерахованих коштів відповідачем-1 в добровільному порядку неможливе, оскільки розрахунковий рахунок 26003052747250 ДП Лугинське" ТОВ "Європейська лісопереробна група" арештований відповідно до постанов про арешт коштів боржника від 18.08.2016 державного виконавця органу державної виконавчої служби Лугинського районного управління юстиції в межах виконавчих проваджень № 51639124 та № 51004921 (а.с. 30,31).

Позивач вказує, що другим відповідачем - Лугинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області проводяться заходи з примусового виконання наказів господарського суду Житомирської області № 906/79/16 від 13.04.2016 та № 376/16 від 23.06.2016, боржником в яких виступає ДП "Лугинське" ТОВ "Європейська лісопереробна група".

В ході розгляду спору судом встановлено, що кошти, в сумі 112260,95 грн. були перераховані відповідачу-2 ОСОБА_3 , який є директором ТОВ "Рукос-Полісся"

Представник позивача надав пояснення щодо підстав перерахування коштів відповідачу-1 через директора підприємства ТОВ "Рукос-Полісся" ОСОБА_3

Так, останній зазначає, що відповідно до п. 8.3.4 статуту підприємства директор без довіреності представляє інтереси Товариства перед третіми особами та відповідно до п. 8.4.3 має право розпоряджатись майном підприємства.

Кошти в сумі 112410,95 грн. були видані директору Товариства під звіт, що підтверджується Звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1 від 22.09.2017 (а.с. 105) та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 3721 за вересень 2017 року, з якого вбачається заборгованість перед ОСОБА_3 в сумі 112410,95грн.

Оплата у такий спосіб здійснювалась через те, що на кошти, які знаходились на розрахункових рахунках позивача, було накладено арешт згідно Ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 18.07.2017 у справі № 295/7795/17 (а.с. 132-141).

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки кошти, які перераховані позивачем помилково першому відповідачу на рахунок, який є арештованим, та їх повернення в добровільному порядку з вказаного рахунку є неможливим, позивач, посилаючись на норми ст.ст. 59, ч.6 ст.51 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 392 ЦК України, ст.ст.1,3 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", звернувся з даним позовом про визнання за позивачем права власності на кошти в розмірі 112260,95 грн. та зняття арешту з рахунків відповідача-1, які відкриті в Печерській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Київ (МФО300711) в межах 112260,95 грн., накладений в межах відкритого виконавчого провадження № 51004921 та № 51639124, яке здійснюється державним виконавцем органу ДВС Лугинського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Перший відповідач - ДП "Лугинське" ТОВ Європейська лісопереробна група" в ході вирішення спору вказав, що господарських правовідносин з позивачем не має та підтвердив той факт , що кошти позивачем перераховані помилково.

Другий відповідач - Лугинський районний відділ державної виконавчої служби Лугинського районного управління юстиції, у своїх запереченнях зазначає, що 26.04.2017 року Лугинським районним відділом державної виконавчої служби було винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження по боржнику ОСОБА_4 підприємство "Лугинське" Товариства з обмеженою відповідальністю Європейська лісопереробна група . Загальна сума боргу по виконавчих документах становить 443864,16 грн.

Станом на 11.10.2017 року до зведеного виконавчого провадження входять чотири виконавчих провадження по виконанню наказів господарського суду Житомирської області № 906/79/16 від 13.04.2016 року, №906/376/16 від 23.06.2016, №906/743/16 від 28.10.2016 , №906/820/16 від 20.10.2016 року.

Зазначає, що починаючи з 04.05.2016 року, державним виконавцем вчинялися дії щодо примусового виконання наказів господарського суду Житомирської області. З метою з'ясування майнового стану боржника здійснювались запити до реєструючих установ про наявність майна та направлено вимоги керівнику підприємства боржника ОСОБА_2 для надання інформацій по майну та про виконання рішень суду.

12.07.2016 державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника.

В ході виконання виконавчих проваджень 18.08.2016 винесені постанови про арешт коштів, що містяться на рахунках підприємства боржника (відповідач 1) в Печерській філії ПАТ "КБ 2Приватбанк" м. Київ.

Вказав, що позивач самостійно перерахував кошти на рахунок відповідача-1, вина відповідача-2 у вказаних діях позивача відсутня, державний виконавець вчиняє передбачені законом дії для примусового виконання рішень суду, тому позов вважає безпідставним та просить відмовити в його задоволенні (а.с. 48-51).

Відповідно до наданих пояснень ДП "Лугинське лісове господарство", які надійшли до суду 04.01.2017, між ДП "Лугинське лісове господарство" та ТОВ "Рукос-Полісся" склались договірні відносини, відповідно до яких останній купує у лісгоспі лісопродукцію. Зазначено, що умовами укладеного договору № 04/2/17 від 03.07.2017 було передбачено продаж пиловника хвойного покупцю на умовах 100% передоплати.

Відповідно до потреби покупця було виставлено рахунок на оплату № 29 від 12.06.2017 на суму 112260,95 грн. Вказує, що станом на 01.10.2017 виникла дебіторська заборгованість покупця. При проведені звірки розрахунків виявилось, що кошти в сумі 112260,95 грн. помилково було перераховано іншій організації. Повторно кошти в сумі 112260,95 грн. було перераховано ТОВ "Рукос-Полісся" ДП " Лугинське лісове господарство" 12 жовтня 2017 року (а.с. 125).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.)

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є визнання права власності на кошти в сумі 112260,95 грн. та зняття арешту з рахунку в межах даної суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і .). .).

Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).

У сукупності ці правомочності вичерпують усі надані власнику можливості.

Згідно з нормою ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

За приписами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; тобто приписи ст. 392 ЦК України передбачають захист права власника виключно у випадку, якщо особа має статус власника, оскільки стаття 392 ЦК України підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись з вимогою про визнання права власності на кошти в розмірі 112260,95 грн., як на правову підставу пред'явлення вимоги про визнання права власності, посилається на статтю 392 ЦК України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем без законних підстав було отримано, належні позивачеві грошові кошти, повернути які неможливо в зв'язку із накладення на кошти, які знаходяться на рахунку, належному відповідачеві, арешту.

Як вже встановлено судом, грошові кошти в сумі 112260,95 грн. є власністю позивача, які безпідставно набуті відповідачем -1 та перебувають під арештом, накладеним відповідачем-2 в межах виконавчого провадження, боржником за яким є саме відповідач -1.

Водночас судом встановлено, що відповідач-1 не заперечує та не оспорює право власності позивача на грошові кошти в сумі 112260,95 грн. та підтверджує, що зазначені кошти отримані ним без належної правової підстави.

В ході судового розгляду судом також встановлено, що кошти в сумі 112260,95 грн. відповідачем -1 отримані без належної правової підстави, оскільки між ДП "Лугинське" ТОВ " Європейська лісопереробна група" та ТОВ "Рукос -Полісся" відсутні будь-які правовідносини, на виконання яких могли б бути перераховані вказані кошти.

Враховуючи вищевикладені обставини, з огляду на те, що право власності позивача на кошти в сумі 112260,95 грн. відповідачами не оспорюється, підстави для визнання права власності за позивачем на дані кошти відсутні.

Водночас суд не погоджується з посиланнями позивача на норми ЗУ "Про платіжні системи України" щодо здійснення помилкового переказу на користь відповідача-1 з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.24. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", помилковим переказом є рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

За умовами п. 1.23. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі, а неналежним платником особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до отриманої на вимогу суду інформації від ПАК КБ "ПриватБанк", згідно матеріалів службової перевірки № ZAKL-2017/1-9159790 від 15.12.2017 щодо обставин перерахування коштів ТОВ "Рукос-Полісся" на рахунок ДП "Лугинське" ТОВ "Європейська лісопереробна група" встановлено, що в діях працівників банку відсутні будь-які ознаки неправомірності, помилок, неуважності або неналежного виконання своїх функціональних обов'язків при здійсненні платежу 22.09.2017 в сумі 112260,95 грн. на рахунок ДОЧП Лугинське ТОВ "Європейська лісопереробна група". Тобто позивач здійснюючи господарську операцію щодо перерахування коштів в сумі 112260,95 самостійно вказав розрахунковий рахунок, призначення платежу, що виключає класифікацію здійсненого переказу як неналежного, саме в розумінні ЗУ "Про платіжні системи України".

Щодо вимоги позивача про зняття арешту з рахунків ДП "Лугинське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська лісопереробна група", які відкриті в Печерській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Київ ( МФО 300711), в межах 112260,95 грн., накладений в межах виконавчого провадження №510004921 та №51639124, яке здійснюється державним виконавцем органу ДВС Лугинського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, то суд дану вимогу також вважає неправомірною з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним.

Частиною 4 даної статті передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Судом встановлено та не заперечується відповідачами, що Лугинським районним відділом державної виконавчої служби Лугинського районного управління юстиції здійснюється примусове виконання наказів господарського суду Житомирської області № 906/79/16 від 13.04.2016 року, № 906/376/16 від 23.06.2016, № 906/743/16 від 28.10.2016 , № 906/820/16 від 20.10.2016 року, боржником в яких виступає ОСОБА_4 підприємство "Лугинське" Товариство з обмеженою відповідальністю Європейська лісопереробна група .

18.08.2016 державним виконавцем були винесені постанови про арешт коштів на рахунках підприємства-боржника, в тому числі накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунку, на який позивачем були перераховані кошти в сумі 112260,95 грн.

Разом з тим матеріали справи та встановлені судом обставини вказують, що позивач самостійно перерахував кошти на рахунок відповідача-1.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Накладення арешту на кошти боржника є одним із заходів примусового виконання рішень суду. Державний виконавець в межах наданих йому повноважень наклав арешт на кошти, які знаходяться на рахунках боржника (відповідача-1). До того ж, суд зауважує, що арешт накладено набагато раніше, ніж було здійснено оскаржувану господарську операцію.

Крім того в частині 4 ст. 4 ЗУ України "Про виконавче провадження" відсутня така підстава для зняття арешту з коштів, як безпідставне перерахування коштів на зазначений рахунок.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

До того ж суд зауважує, що кошти в сумі 112260,95 грн., які надійшли на рахунок відповідача -1, згідно платіжної вимоги державного виконавця відідлу примусового виконання рішень Лугинського районного відділу ДВС від 23.11.2017 були списані на рахунок Лугинського районного ВДВС № 37312001005237, який відкритий в Держказначейській службі України..

Вказана інформація щодо списання зазначенх коштів з рахунку відповідача-1 № 26003052747250 на користь Держказначейства підтверджується також матеріалами службової перевірки ПАТ КБ "ПриватБанк" № ZAKL-2017/1-9159790 від 15.12.2017.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на грошові кошти в сумі 112260,95 грн., оскільки його право ніким не оспорюється, відтак і відсутні підстави для задоволення вимоги про зняття арешту з коштів в межах здійсненої оплати в сумі 112260,95 грн.

З огляду на викладене в задоволенні позову суд відмовляє.

Водночас суд зазначає, що позивач має право захистити своє право шляхом пред'явлення позову до відповідача-1 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 112260,95 грн., в порядку ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.123,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.01.18

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (рек. з повід

3,4- відповідачам (рек. з повід.)