Постанова

від 10.01.2018 по справі 570/3455/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

з участю представників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 12 жовтня 2017 року ухваленого під головуванням судді Кушнір Н.В. в справі № 570/3455/15-ц (повний текст виготовлено 13.10.2017 року) за позовом ОСОБА_3 до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_5 про визнання рішень протиправними, їх скасування, визнання державного акту, свідоцтва про право власності недійсними, визнання права власності на будинковолодіння,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до районного суду з позовом до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_5 про визнання рішення протиправним, його скасування, визнання свідоцтва про право власності недійсними, визнання права власності на ? частину будинковолодіння.

В обґрунтування вказаного позову зазначала про те, що є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері - ОСОБА_6, яка відкрилась 26.08.2003р. на житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Рівненській, 70 в с. Колоденка, Рівненського району Рівненської області. Спадщину вона прийняла, однак не оформила на себе, враховуючи, що діюче на момент відкриття спадщини законодавство не передбачало такого обов'язку. В липні 2015р. їй стало відомо, що на підставі рішення виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району від 30.09.2004р. № 240 ОСОБА_7 (співмешканцем матері) оформлено право приватної власності на вказаний вище житловий будинок. 30 вересня 2004р. йому видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 є відповідач ОСОБА_5 Вказує на те, що винесення незаконного рішення порушує її право на успадкування об'єкту нерухомості, а тому є протиправним, підлягає скасуванню, свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомості має бути визнане недійсним, а ОСОБА_3І має право на успадкування ? частини вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями.

18 липня 2016 року позивачем подано останню редакцією заяви про збільшення позовних вимог, згідно якої просила :

- визнати право власності на житловий будинок з надвірними будівлями №70 по вул. Рівненська в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області за ОСОБА_3, як за спадкоємицею ОСОБА_6;

- визнати право користування земельною ділянкою площею 0,18 га, на якій розташований вказаний житловий будинок;

- визнати незаконним та з цих підстав недійсним рішення Корнинської сільської ради від 29 вересня 2003 року про безкоштовну передачу у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,18 га.;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Колоденка Корнинської сільської ради площею 0,177 га з кадастровим номером 5624685903:02:004:001, виданий 09.06.2005 року ОСОБА_7;

- визнати незаконним та з цих підстав скасувати рішення виконавчого комітету Корнинської сільської ради від 30 вересня 2004 року № 240 про оформлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 70 по вул. Рівненська в с. Колоденка Рівненського району ОСОБА_7;

- скасувати реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 70 по вул. Рівненська в с. Колоденка рівненського району від 07.10.2004 року за ОСОБА_7;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями №70 по вул. Рівненська в с. Колоденка Рівненського району від 06.10.2004 року видане ОСОБА_7

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 12 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає про те, що судом першої інстанції встановлено і доведено належними доказами, що рішенням від 13 червня 1979р. ОСОБА_6 надано дозвіл на будівництво (перебудову) житлового будинку по вул. Рівненській 70 в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області. На вказаній земельній ділянці у 1979 році був побудований сімє'ю ОСОБА_3 (сім'я позивачки, дочки ОСОБА_6С.) будинок. Для формального узаконення права власності на який ОСОБА_6 був складений договір дарування будинку своїй дочці ОСОБА_3 Сам факт проведення будівництва будинку сім'єю ОСОБА_3 на земельній ділянці, виділеній для будівництва житлового будинку ОСОБА_6 був недостатній для реєстрації збудованого будинку за подружжям ОСОБА_3. У зв'язку з таким даруванням, була розділена земельна ділянка та виділено окреме домогосподарство. На земельній ділянці, яка лишилася ОСОБА_6 (і була виділена їй під будівництво), було побудовано житловий будинок 1980р. забудови. Головою домогосподарства на початок і на кінець будівництва була ОСОБА_6.

Вказує на те, що ні на земельну ділянку, ні на житловий будинок за таких обставин за життя ОСОБА_6 ні в кого іншого, крім неї, не виникало встановлених законом прав. Збудований в 1980 році будинок ОСОБА_6 нікому не дарувала, в інший спосіб не переходило право власності на нього до інших осіб. Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрованим не був. Виготовлення ОСОБА_7 у 1985 році будівельного паспорту на будівництво "на існуючій земельній ділянці" житлового будинку, не надавало йому права власності на збудований у 1980 році будинок.

Стверджує про те, що суд першої інстанції не вказав жодного доказу відмови від користування земельною ділянкою ОСОБА_6 або надання нею дозволу на будівництво ОСОБА_7 будинку на земельній ділянці, виділеній їй. Однак, було достеменно встановлено, що за життя ОСОБА_6 у ОСОБА_7 не виникало та не було зареєстровано прав на будинок та земельну ділянку на якій він збудований. Після смерті ОСОБА_6 єдина спадкоємиця ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину, успадкувала належний її матері будинок і до неї перейшло право користування земельною ділянкою на тих умовах, на яких воно було у спадкодавця.

Вважає висновок суду першої інстанції про те, що рішення сільської ради про оформлення права власності на житловий будинок по вул. Рівненській, 70 в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області за ОСОБА_7 прийняте відповідно до чинного законодавства та у межах компетенції органу місцевого самоврядування є безпідставним, суперечить встановленим обставинам та нормам законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Відмова суду в скасуванні реєстрації права власності на спірний житловий будинок з мотивів, що така реєстрація є "похідною дією" є підставою для задоволення вказаної позовної вимоги саме з підстав її "похідного характеру" з мотивів обґрунтованості наведених вище позовних вимог.

Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 В якому вказує на те, що діюче на момент будівництва ОСОБА_7 будинку №70 по вул. Рівненській у Колоденка законодавство не передбачало механізму вилучення раніше виділених земельних ділянок, так як на той час не існувало і поняття приватної власності. Однак ОСОБА_7 в погосподарських книгах значився головою господарства, в користуванні якого знаходилась земельна ділянка і житловий будинок, а в період з 1980 по 2001 рік діяло законодавство (ст. 20 Земельного кодексу Української РСР 1970 року і ст. 23 Земельного кодексу України 1990 року) згідно з якими факт користування землею підтверджувався записами в погосподарській книзі. Такі записи і визначення головою господарства ОСОБА_7, ні ОСОБА_6 за життя, ні ОСОБА_3 в судовому порядку не оскаржували.

Також вказує на те, що оформлення після смерті ОСОБА_6 спірних житлового будинку і земельної ділянки відбулося не по праву спадкування, а по праву володіння таким майном ОСОБА_7 як до так і після смерті ОСОБА_6.

Крім того вказує на те, що судом першої інстанції було допитано всіх свідків, досліджено письмові докази, з'ясовано і проаналізовано усі аргументи сторін по справі.

Представник позивачки ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, покликаючись на поданий відзив, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Корнинської сільради достовірно був повідомлений про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явився та причин неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за його відсутності.

15 грудня 2017 року набирала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 прийняла спадщину і це ніким не оспорюється, однак за отримання свідоцтва не зверталась до нотаріуса, якого суд підміняти не може. Крім того, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджені свої позовні вимоги або обраний неправильний спосіб їх захисту, об'єктивних і переконливих доказів, які спростовували би заперечення відповідача, позивач не надав, а судом їх здобуто не було.

Такі висновки місцевого суду є необґрунтованими, суперечливими та не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що позивачка не довела свої позовні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 - мати позивачки та ОСОБА_7 - батько відповідачки, в господарстві за адресою вул. Рівненська б.70 в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області проживали однією сімє'ю без реєстрації шлюбу з 1963 року до 26 серпня 2003 року - дня смерті ОСОБА_6 Там же ОСОБА_7 проживав і до дня своєї смерті - 04 березня 2015 року (а.с.15-16).

Після смерті ОСОБА_6 спадкова справа не заводилась.

Після смерті ОСОБА_7 26 травня 2015 року за заявою його доньки ОСОБА_5 було заведено спадкову справу і її брат ОСОБА_8 заявою від 19 липня 2015 року відмовився від спадщини на користь сестри.

З наявних в справі доказів вбачається, що головою зазначеного вище господарства за адресою вул. Рівненська б.70 в с. Колоденка по 1982 рік значилась ОСОБА_6.

Згідно погосподарської книги за 1977-1979 роки, особовий рахунок № 1748, суспільна група "робітнича", зареєстровані - ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова, ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2 - чоловік, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 - дочка, ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 - син, ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_5 - внук, ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_6 - внук, земельна ділянка - 0,26 га, житловий будинок - 1949 року забудови , хлів - 1969 року забудови, новий житловий будинок 1979 року забудови . В додаткових відомостях зазначено, що будинок подарований дочці ОСОБА_3 17.01.1980 року;

З погосподарської книги за 1980-1982 роки, особовий рахунок № 819, суспільна група "робітнича", зареєстровані - ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова, ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2 - чоловік, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 - дочка, ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 - син, ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_5 - внук, ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_6 - внук, земельна ділянка : 1980 рік - 0,26 га, 1981 рік - 0,26 га, 1982 рік - на 01.01.1982 року - 0,13 га, на 01.06.1982 року - 0,16 га, житловий будинок - 1949 року забудови, хлів - 1969 року забудови. В 1980 році ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11 вибули в окреме господарство житловий будинок 1979 року забудови, земельна ділянка - 0,13 га. (т.1 а.с.10).

За інформацією Корнинської сільської ради, домогосподарство по вул. Рівненській,70 в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області, згідно погосподарських книг за період з 1983 по 2015 роки за вказаною адресою розташований житловий будинок - 1980 року забудови, загальною площею 73,3 м2, житловою 53,0 м2 та хлів 1979 року забудови, земельна ділянка загальною площею 0,677 га, в т.ч. для обслуговування житлового будинку площею 0,177 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,50 га і головою господарства значиться ОСОБА_7 ( т.1 а.с.11).

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Корнинської сільради № 55 від 31 травня 1979 року ОСОБА_6 було надано дозвіл на будівництво жилого будинку на місці старої хати. (т.1 а.с. 239).

Згідно плану земельної ділянки до свідоцтва про забудову садиби та протоколу погодження меж земельної ділянки жилий будинок був зведений на частині земельної ділянки та в подальшому ОСОБА_6 подарований ОСОБА_3, яка виділилась в окреме господарство (т.1 а.с.176, 139,178-179, 46 зворот).

Докази про надання ще одного дозволу ОСОБА_6 на будівництво іншого будинку на тій же земельній ділянці по вул. Рівненській,70 в с. Колоденка - в справі відсутні.

Отже, будинок який є предметом спору в даній справі, був збудований в 1980 році без будь-яких дозволів, тобто самочинно і відповідно до діючого на той час законодавства (глава 10 ЦК УРСР) у громадян, які здійснили таке будівництво права розпорядження (власності) на нього не виникало, тому на той час воно не могло виникнути і у ОСОБА_6, яка на той час значилась головою господарства.

В зв'язку з наведеним, є безпідставними, спростованими та підлягають відхиленню аргументи апелянта, щочастина земельної ділянки, яка лишилася ОСОБА_6 була виділена їй під будівництво, яке проводилось за відповідним дозволом. Відповідно хибним є твердження, що побудований житловий будинок 1980 року забудови, який ОСОБА_6 нікому не відчужувала, ОСОБА_3 фактично успадкувала після смерті її матері будинок і до неї перейшло право користування земельною ділянкою на тих умовах, на яких воно було у спадкодавця.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідача для узаконення цього будівництва ОСОБА_7, після того як з 1983 року став головою господарства, звернувся до органів влади після зведення спірного будинку.

Згідно з виписки із рішення виконкому Рівненської районної ради народних депутатів від 15 травня 1985 року № 168, ОСОБА_7 було надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку в с. Колоденка на існуючій земельній ділянці.(а.с.46)

Відповідно до будівельного паспорту №209 за 1985 рік, забудовником індивідуального житлового будинку за адресою с. Колоденка, вул. Рівненська, 70 є ОСОБА_7 (а.с.45-48).

Доказів, що за життя ОСОБА_6 не погоджувалась з зазначеним вище рішенням № 168, чи оскаржувала його або права ОСОБА_7 як голови господарства чи забудовника - в справі немає.

Право власності на жилий будинок та земельні ділянки були оформлені ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_6.

Рішенням виконкому Корнинської сільради від 30 вересня 2004 року №240 "Про оформлення права приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в с. Колоденка, №70" ОСОБА_7 надано право оформити право приватної власності на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями (а.с.12).

Згідно з свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: Рівненська область Рівненський район, с. Колоденка, вул. Рівненська, буд. 70 є ОСОБА_7 (а.с.13,14).

Згідно даних державного земельного кадастру, 09 червня 2015 року на підставі рішення Корнинської сільської ради від 29 вересня 2003 року № 129 зареєстровано та видано ОСОБА_7 державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Колоденка Корнинської сільської ради площею 0,083 га, 0,277 га та 0,213 га з кадастровими номерами 5624685903:02:005:0027, 5624685903:02:010:0011 та 5624685903:02:004:0013 (а.с.58).

На відміну від нині діючих норм ст.1216 та 1218 ЦК України, які містять визначення, що таке спадкування та що входить до складу спадщини, розділ VII ЦК УРСР (статті 524-564), який діяв на час смерті ОСОБА_6 26 серпня 2003 року, не містив таких конкретних визначень, однак вирішуючи спір, колегія суддів виходить з загальних норм права, роз'яснень та судової практики, що існувала на той час та зазначає, що спадкування це перехід прав та обов'язків (спадщини) від померлої особи (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Будь-яких прав на майно, яке ОСОБА_3 вважає спадковим (будинковолодіння і земельна ділянка) та таким, що належало на час смерті її матері ОСОБА_6, покійна за життя не заявляла. Належних та допустимих доказів належності нині спірного майна ОСОБА_6 на час її смерті по справі не здобуто. Після її смерті, ОСОБА_3 з вимогами до ОСОБА_7 про визнання спадковим майна, яким він користувався (будинковолодіння та земельна ділянка), права на нього чи його поділ не зверталась.

Отже, майно, яке позивачка вважає своїм спадковим - жилий будинок та земельна ділянка на якій він розташований за адресою вул. Рівненська б.70 в с. Колоденка Рівненського району, на час смерті її матері в 2003 році, ОСОБА_6 не належало, а тому для позивачки це майно не є спадковим і відповідно вона не може його спадкувати.

Оскільки відсутня матеріально-правова підстава для задоволення вимоги у позивачки ОСОБА_3 щодо майна, яке не є спадковим, про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями №70 по вул. Рівненська в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області за ОСОБА_3, як за спадкоємицею ОСОБА_6, то відповідно не підлягають до задоволення вимоги, які є взаємопов'язаними та похідними від основної вимоги та поєднані з нею, тобто :

- визнати право користування земельною ділянкою площею 0,18 га, на якій розташований вказаний житловий будинок;

- визнати незаконним та з цих підстав недійсним рішення Корнинської сільської ради від 29 вересня 2003 року про безкоштовну передачу у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,18 га.;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Колоденка Корнинської сільської ради площею 0,177 га з кадастровим номером 5624685903:02:004:001, виданий 09.06.2005 року ОСОБА_7;

- визнати незаконним та з цих підстав скасувати рішення виконавчого комітету Корнинської сільської ради від 30 вересня 2004 року № 240 про оформлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 70 по вул. Рівненська в с. Колоденка Рівненського району ОСОБА_7;

- скасувати реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями № 70 по вул. Рівненська в с. Колоденка рівненського району від 07.10.2004 року за ОСОБА_7;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями №70 по вул. Рівненська в с. Колоденка Рівненського району від 06.10.2004 року видане ОСОБА_7

Зазначені вище вимоги ОСОБА_3 окремо від права спадкування не можуть порушувати її права, оскільки її не стосуються.

За таких обставин, місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 137 та п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати понесені ОСОБА_3 на правничу допомогу та з оплати судового збору покладаються на неї.

Керуючись ст.ст. 367, п.2 ч.1 ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 12 жовтня 2017 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_5 про визнання рішень протиправним, їх скасування, визнання державного акту та свідоцтва про право власності недійсними, визнання права власності на будинковолодіння відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складений 12 січня 2018 року.

Головуючий : С.В. Боймиструк

Судді : С.О. Гордійчук

ОСОБА_12