Ухвала

від 11.01.2018 по справі 760/12116/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Будінвест» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13 липня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання начальника другого ВКР СУ ФР МГУ ДФС ЦО з ОВС ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на рахунках в тому числі і ТОВ «Будінвест» № НОМЕР_1 , які відкриті у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», з забороною розпоряджатися вказаними грошовими коштами за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди державі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на майно ТОВ «Будінвест» та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого в цій частині відмовити. Так, на думку апелянта, ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, оскільки постановлена без повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи. Зокрема апелянт вказує, що висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на майно ТОВ «Будінвест» є безпідставними, оскільки посадовим особам вказаного товариства про підозру не повідомлено, а причетність цього товариства до кримінального правопорушення та незаконність походження грошових коштів, стороною обвинувачення недоведена.

Також, апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення його власника, а копія постановленого судом рішення ним була отримана 21 вересня 2017 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив рішення слідчого судді залишити в силі, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення особи, яка подала апеляційну скаргу, а матеріали судового провадження не містять будь-яких відомостей щодо отримання останнім копії постановленого судом рішення, колегія суддів, приймає до уваги доводи ОСОБА_6 щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне його поновити.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, Слідчим управлінням ФР МГУ ДФС ЦО з обслуговування ВП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100110000067 від 26 лютого 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до наданих суду матеріалів, в ході досудового розслідування було встановлено, що службові особи ТОВ «Науково-впроваджувальна фірма «Криптон», протягом 2015 року , при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Деко-ОЮ», ТОВ «Гудтехнолоджи», ТОВ «Провстан», ТОВ «Інженергосервіс», ТОВ «Мульті Голден Груп», ТОВ «ТК Реал-Трейдінг», ТОВ «Інженерголайн», ТОВ «Барклай-Авто», ТОВ «Альберто Юніт», ТОВ «Глобус-ЮТК», ТОВ «Дота», ТОВ «Інтермаркетком», ТОВ «Київ срібний», ТОВ «Ліга-Ком» ТОВ «Алтеха», ухилилися від сплати ПДВ на суму 6046358, 30 грн.

Також встановлено, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , з метою прикриття незаконної діяльності створили та придбали ряд «фіктивних» підприємств в тому числі і ТОВ «Будінвест».

Проведеним аналізом діяльності підприємств з ознаками фіктивності встановлено, що за допомогою цих товариств, організованою групою здійснюється незаконна діяльність пов`язана з ухиленням від сплати податків підприємствами реального сектору економіки, шляхом відображення у податковому та бухгалтерському обліках взаємовідносини з такими СГД, тобто проведення безтоварних операцій.

Крім того, згідно доводів клопотання, оперативними працівниками встановлено особи, які створили організовану злочинну групу з чітким розподілом функцій учасників групи, які мають міцні внутрішні зв`язки між собою та прагнуть досягти єдиного злочинного результату шляхом створення «конвертаційного центру», який діє на території м. Києва та Київської області та надає послуги реальному сектору економіки по ухиленню від сплати податків, шляхом відображення у податковому та бухгалтерському обліках взаємовідносини з підконтрольними «фіктивними» СГД, та шляхом формування схемного податкового кредиту з податку на додану вартість.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , безпосередньо здійснюють керування злочинною діяльністю, мають зустрічі зі своїми спільниками, відвідують місці переховування доказів.

Також, вказані особи безпосередньо обговорюють з клієнтами службовими особами реального сектору економіки механізм мінімізації податкових зобов`язань та процентної частки оплати за надані послуги, надають вказівки своїм пособникам щодо прийому заявок у електронному вигляді, які у подальшому виготовляють фінансово-господарські документи, а бухгалтерія отримує заявки, та використовуючи систему «клієнт-банк», перераховує грошові кошти, для подальшого їх обготівкування.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на даний час для конвертації грошових коштів використовують рахунки ряду підприємств, в тому числі і ТОВ «Будінвест» № 26006052666552.

Постановою старшого слідчого з ОВС другого ВКР СУ ФР МГУ ДФС ЦО з обслуговування великих платників ОСОБА_7 від 01 липня 2016 року грошові кошти ТОВ «Будінвест» які містяться на рахунку № НОМЕР_1 відкритому у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» визнано речовим доказом.

Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, слідчий зазначивши, що метою застосування даного заходу є забезпечення відшкодування завданої державі шкоди, а також збереження цього майна як речового доказу.

Враховуючи вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що грошові кошти ТОВ «Будінвест» які містяться на рахунку № НОМЕР_1 відкритому у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом та може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність у посадових осіб ТОВ «Будінвест» статусу підозрюваних чи обвинувачених у даному кримінальному провадженні, що на думку апелянта виключає можливість накладення арешту на майно цього товариства, то відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання директора ТОВ «Будінвест» ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13 липня 2016 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 13 липня 2016 року, якою задоволено клопотання начальника другого ВКР СУ ФР МГУ ДФС ЦО з ОВС ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Будінвест» № НОМЕР_1 , які відкриті у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», з забороною розпоряджатися вказаними грошовими коштами за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, залишити без зміни, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Будінвест» ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/8/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїОСОБА_16

Доповідач ОСОБА_1