Ухвала

від 15.01.2018 по справі 2-421/12

ВЕРХОВНИЙ СУД

У Х В А Л А

1 5 січня 2018 року

м. Київ

Справа № 2-421/12

Провадження № 14-1 звц 18

Суддя Великої Палати Верховного Суду Д.А. Гудима перевірив заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд за виключними обставинами судових рішень у справах № 2-2119/12, № 2-421/12, № 2-422/12, № 2-412/12 і № 2-411/12 на відповідність вимогам статті 426 Цивільного процесуального кодексу України. За результатами перевірки

в с т а н о в и в:

10 січня 2018 року до Верховного Суду надійшла заяваОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - заявники) від 4 січня 2018 року про перегляд за виключними обставинами судових рішень у справах № 2-2119/12 (про визнання рішень загальних зборів частково незаконними, визнання установчого договору частково незаконним, внесення змін до Статуту, стягнення моральної шкоди), № 2-421/12 (про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 8 452,50 грн), № 2-422/12 (про відшкодування матеріальної шкоди на спеціальний медичний догляд та звичайний сторонній догляд, що виникли внаслідок каліцтва), № 2-412/12 (про відшкодування матеріальної шкоди по втраті заробітної плати) і № 2-411/12 (про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП) у зв'язку з ухваленим Європейським судом з прав людини рішенням від 2 березня 2017 року у справі Янцев та інші проти України ( Yantsev and Others v. Ukraine , заяви № 47247/09, № 4764/13 і № 73560/14) .

У цій справі Європейський суд з прав людини розглянув вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо тривалості розгляду в Україні ініційованих ними справ, розгляд яких завершився у третій інстанції: 11 лютого 2003 року, 21 грудня 2007 року, 6 вересня 2012 року, 11 лютого 2003 року, 3 березня 2008 року та 25 червня 2012 року. Номери цих справ, які були їм присвоєні на національному рівні, Європейський суд з прав людини у згаданому рішенні не вказував.

За результатами розгляду всіх отриманих матеріалів справи щодо вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що скарги, подані цими заявниками у заяві № 4764/13 стосовно розгляду їх справи від 21 травня 2001 року до 6 вересня 2012 року (зупиненої з 12 лютого 2003 року до 29 січня 2006 року та з 3 серпня 2007 року до 1 лютого 2011 року) слід відхилити, оскільки вони не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) або у протоколах до неї (п. 7 мотивувальної частини рішення у справі Янцев та інші проти України ). Як наслідок, Європейський суд з прав людини оголосив скарги, подані заявниками у заяві № 4764/13 стосовно провадження у справі від 21 травня 2001 року до 6 вересня 2012 року неприйнятними (п. 2 резолютивної частини рішення у справі Янцев та інші проти України ).

Щодо інших скарг ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на тривалість судового розгляду в їхніх цивільних справах і відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку зі скаргами на таку тривалість Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту 1 статті 6 і статті 13 Конвенції та присудив заявникам 900 (дев'ятсот) євро справедливої сатисфакції на відшкодування матеріальної та моральної шкоди і понесених витрат.

Порушення інших статей Конвенції чи протоколів до неї Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Янцев та інші проти України щодо заяви № 4764/13 не встановив.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року, яким чинний Цивільний процесуальний кодекс України викладений у новій редакції. Відтак, на заяву, подану до Верховного Суду 4 січня 2018 року, поширюються вимоги Цивільного процесуального кодексу України у редакції вказаного Закону України.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.

Отже, перегляд судових справ за заявою про виникнення виключних обставин на підставі пункту 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України можливий у випадку встановлення Європейським судом з прав людини такого порушення Україною гарантованих Конвенцією прав, яке призвело до постановлення на національному рівні судового рішення, що суперечить Конвенції або протоколам до неї.

Згідно зі статтею 426 Цивільного процесуального кодексу України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. У заяві зазначаються: 1) найменування суду, якому адресується заява; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження; 3) інші учасники справи; 4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

До заяви про перегляд судових рішень суду за виключними обставинами додаються: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу; 6) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

Заява ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 4 січня 2018 року не відповідає вимогам статті 426 Цивільного процесуального кодексу України за формою і змістом .

Так, у заяві не зазначені найменування інших учасників справи, їх місце проживання чи місцезнаходження. Вказувати ці дані необхідно для належного повідомлення всіх учасників справи про перегляд Великою Палатою Верховного Суду рішень у справах № 2-2119/12, № 2-421/12, № 2-422/12, № 2-412/12 і № 2-411/12, якщо ВеликаПалата Верховного Суду відкриє провадження про такий перегляд за виключними обставинами.

Відповідно до кількості учасників у цих справах потрібно також додати необхідну кількість копій заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами з додатками для скерування таким учасникам. Цей процесуальний обов'язок заявників слідує з положень пункту 1 частини третьої статті 426 та частини четвертої статті 427 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, у заяві про перегляд судових рішень за виключними обставинами від 4 січня 2018 року заявники не вказали ні дати, ні зміст судових рішень, про перегляд яких вони просять у Великої Палати Верховного Суду у справах № 2-2119/12, № 2-421/12, № 2-422/12, № 2-412/12 і № 2-411/12. Відтак, заявники не конкретизували предмет перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у зазначених справах відповідно до встановлених Європейським судом з прав людини порушень Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні вказаних справ на національному рівні.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного, у межах десятирічного строку для звернення з такою заявою, визначеного пунктом 2 частини другої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України.

До матеріалів заяви від 4 січня 2018 року заявники додали лист Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 22 березня 2017 року №1706/7/3171-0-30-17/1201-17, що був скерований на адресу заявників зі стислим викладом рішення Європейського суду з прав людини від 2 березня 2017 року у справі Янцев та інші проти України у додатку. Тому заявники достеменно дізналися про набуття вказаним рішенням Європейського суду з прав людини статусу остаточного зі згаданого листа.

Отже, заявники пропустили тридцятиденний строк, визначений пунктом 5 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України, для звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень у зв'язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні відповідних справ судом на національному рівні.

У додатках до заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами від 4 січня 2018 року та в її змісті відсутнє клопотання заявників про поновлення строку на подання такої заяви з мотивацією поважності причин його пропуску. Необхідність подання такого клопотання передбачена пунктом 6 частини 3 статті 426 Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на наведене заява ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за виключними обставинами від 4 січня 2018 не відповідає вимогам статті 426 Цивільного процесуального кодексу України та залишається без руху на підставі положень статті 185 та частини третьої статті 427 Цивільного процесуального кодексу України.

Для усунення недоліків зазначеної заяви заявникам надається десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

Заяву буде повернуто, якщо заявники не усунуть її недоліки протягом встановленого строку (частина третя статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що у заяві про перегляд судових рішень за виключними обставинами від 4 січня 2018 року заявники згадали про своє звернення 14 грудня 2017 року до Богунського районного суду м. Житомира про відновлення об'єднаного провадження у справах № 2-2119/12, № 2-421/12, № 2-422/12, № 2-412/12 і № 2-411/12. Проте заявники не додали жодного процесуального документа, на підставі якого справи №2-2119/12, №2-421/12, № 2-422/12, № 2-412/12 і №2-411/12 були об'єднані в одне провадження. У випадку відсутності такого документа перегляд за виключними обставинами судових рішень має здійснюватися у кожній справі окремо згідно з відповідними заявами, оформленими відповідно до вимог статті 426 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України право користуватися правничою допомогою мають учасники справи.

Заявники можуть скористатись правничою допомогою, зокрема, для роз'яснення встановлених судом недоліків поданої ними заяви про перегляд за виключними обставинами судових рішень у справах №2-2119/12, №2-421/12, № 2-422/12, № 2-412/12 і №2-411/12, а також для з'ясування змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі Янцев та інші проти України і заходів, що можуть бути вжиті для його виконання в Україні.

Стаття 131 2 Конституції України передбачає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, і виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді.

Тому з урахуванням змісту підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV Перехідні положення Конституції України у разі звернення заявників за професійною правничою допомогою таку допомогу, зокрема з представлення інтересів заявників у Великій Палаті Верховного Суду, може надавати лише адвокат.

Керуючись статтями 185, 423, 424, 426, 427 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

1. ЗаявуОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд за виключними обставинами судових рішень у справах №2-2119/12, №2-421/12, № 2-422/12, № 2-412/12, №2-411/12 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків поданої заяви протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Д.А. Гудима