Ухвала

від 15.01.2018 по справі 810/2525/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

15.01.2018 Київ К/9901/4584/17 810/2525/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 810/2525/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Завод Ореол-1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

22 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області із касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 810/2525/16 (до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - КАС України). Також заявником було поставлено питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року касаційну скаргу відповідача було залишено без руху у зв'язку з тим, що касаційна скарга подана з пропуском строку, встановленого статтею 212 КАС України, а також з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України з огляду на несплату судового збору.

Зазначеною ухвалою суду заявнику було надано строк для усунення недоліків протягом 30 днів з моменту отримання ухвали, а саме: скаржнику необхідно вказати інші або обґрунтувати вказані ним підстави для поновлення строку касаційного оскарження, та надати документ про сплату судового збору.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

28 грудня 2017 року матеріали касаційної скарги передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою судді-доповідачу Хохуляку В.В.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 810/2525/16 прийнято до провадження.

Відповідно до положень частини третьої статті 3 КАС України, що діє з 15 грудня 2017 року провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Підпунктом 12 частини першої Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 212 КАС України (в редакції чинній на момент звернення із касаційною скаргою) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 04 січня 2018 року від заявника надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

В той же час, частина друга статті 49 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду касаційної інстанції) покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції, яка є чинною на дату розгляду судом клопотання про поновлення строку касаційного оскарження) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, наданого на виконання вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року, яке за змістом відповідає клопотанню, долученому до матеріалів при поданні даної касаційної скарги, заявник зазначає, що ним було здійснено відповідні заходи щодо оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 810/2525/16. Крім того, заявник зазначає, що він був позбавлений можливості у визначений судом строк усунути недоліки у зв'язку з тим, що потребував додаткового часу.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2017 року касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області повторно залишено без руху у зв'язку з допущеною помилкою у реквізитах для сплати судового збору, а саме - у розрахунковому рахунку отримувача, внаслідок чого не відбулося зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2017 року за клопотанням Головного управління ДФС у Київській області продовжено строк на усунення недоліків. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено, касаційну скаргу повернуто скаржнику.

В той же час, будь яких доказів щодо звернення до суду касаційної інстанції з часу повернення первинно поданої касаційної скарги (більше півроку) та вчинення будь-яких дій з метою отримання фінансування на сплату суми судового збору заявником не надано. Також не надано Головним управлінням ДФС у Київській області документ про сплату й на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року.

Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, враховуючи що заявником вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року не виконано та не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадженні слід відмовити.

У відповідності до частини 7 статті 333 КАС України копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подала касаційну скаргу. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 248, 333, 355, 359 підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 810/2525/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Ореол-1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна