Постанова

від 10.01.2018 по справі 916/901/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 рокуСправа № 916/901/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ДП Одеський морський торговельний порт ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність № 23-11/27, дата видачі: 25.04.17 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ на рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. (суддя суду першої інстанції: ОСОБА_7; час і місце оголошення рішення: 12.06.2017р. з 10:00 до 10:15, м. Одеса, пр. Шевченка, 29, господарський суд Одеської області, зал судового засідання № 15) у справі№ 916/901/17 за позовом Державного підприємства Одеський морський торговельний порт до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача проОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області стягнення 63162,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Одеський морський торговельний порт звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ про стягнення 63162,83грн. з яких 50579,66грн. - основна заборгованість, 5412,25грн. - пеня, 1417,39грн.- 3% річних, 5753,53грн. - індекс інфляції та судовий збір.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. позов задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ на користь Державного підприємства Одеський морський торговельний порт 50579,66грн. - основна заборгованість, 5412,25грн. - пеня, 1417,39грн.- 3% річних, 5753,53грн. - індекс інфляції та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Вказане рішення суд першої інстанції мотивував наступним.

20.03.15 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (далі - Орендодавець), з одного боку, та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Грін-Порт (далі - Орендар, Відповідач), з іншого боку, було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ-396.

Вказаним Договором був передбачений обов'язок Орендаря перераховувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним.

У разі несвоєчасного перерахування орендної плати або не в повному обсязі, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Балансоутримувичем Орендарю виставлені рахунки №250040 від 09.02.16р., №250146 від 10.03.16р., №250250 від 11.04.16р., №250356 від 10.05.16р., №250462 від 09.06.16р. та №250570 від 11.07.16 р. на загальну суму 50579,66грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не сплачував орендну плату у встановлений строк по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ-396, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед Державним підприємством Одеський морський торговельний порт в сумі 50579,66грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі 5412,25 грн., 3% річних у розмірі 1417,39грн. та індекс інфляції у розмірі 5753,53грн. (3% річних та інфляційні нарахування обґрунтовані вимогами ч. 2 ст. 625 ЦК України). Судом першої інстанції встановлено, що розрахунок пені, 3% річних та індексу інфляції здійснений належним чином, а тому позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 63162,83 грн. з яких 50579,66грн. - основна заборгованість, 5412,25грн. - пеня, 1417,39грн.- 3% річних, 5753,53грн. - індекс інфляції, є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

12.07.2017р. до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ на рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р., відповідно до якої скаржник просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. у справі № 916/901/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Державного підприємства Одеський морський торговельний порт відмовити.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на порушенням норм процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, які мали значення для повного вирішення спору, а саме:

- на момент існування господарських відносин між ДП ОМТП та ТОВ Грін-Порт (з 20.03.2015р. по червень 2016р.) генеральним директором останнього був ОСОБА_8, який від імені ОСОБА_6 уклав та підписав спірний договір оренди нерухомого майна № ДФ-396;

- згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ Грін-Порт № 105 від 29.06.2016р. на посаду директора ТОВ Грін-Порт призначено ОСОБА_9;

- колишній директор при звільнені не повідомив нового керівника ТОВ Грін-Порт про існування будь-яких правовідносин з ДП ОМТП , а також про існування заборгованості відповідача перед позивачем за користування нерухомим майном (складом № 8);

- про існування судового спору у справі № 916/901/17 відповідач дізнався лише після ознайомлення представником з матеріалами справи та отримання копії судового рішення від 12.06.2017р., а тому відповідач своєчасно не зміг скористуватися наданим йому ст. 22 ГПК України процесуальним правом щодо надання відзиву на позовну заяву.

- вказані вище обставини всупереч вимогам ст. 43 ГПК України не були досліджені господарським судом першої інстанції, останній не надав оцінки зазначеним вище фактам, всебічно, повно і об'єктивно не дослідив у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Аленіна О.Ю., Жекова В.І.) прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ до провадження та справу призначено до розгляду на 04.09.2017р. об 11:00.

30.08.2017р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_9 на рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. по справі № 916/901/17.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_9 на рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. у справі № 916/901/17 повернуто без розгляду.

Розпорядженням керівника апарату суду № 989 від 01.09.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Жекова В.І. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.09.2017р., сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Аленін О.Ю., Мишкіна М.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.) прийнято апеляційну скаргу до провадження з призначеним розглядом на 04.09.2017р. об 11:00.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.) розгляд апеляційної скарги по справі № 916/901/17 відкладено на 11.10.2017р. о 12:00.

02.10.2017р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_9 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017р. у справі № 916/901/17 про повернення апеляційної скарги без розгляду.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1174 від 05.10.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебування суддів Аленіна О.Ю. та Мишкіної М.А. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.10.2017р., справу № 916/901/17 розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Жекова В.І., Таран С.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Жекова В.І., Таран С.В.) прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ на рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. по справі № 916/901/17 до провадження; зупинено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ на рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. по справі № 916/901/17 до повернення даної справи з суду касаційної інстанції; матеріали справи № 916/901/17 надіслано до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2017р. клопотання ОСОБА_9 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 року відхилено; касаційну скаргу ОСОБА_9 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 року повернуто без розгляду.

04.12.2017р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла справа №916/901/17.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1376 від 07.12.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Жекова В.І. з 06.12.2017року.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.12.2017р., справу № 916/901/17 розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів Таран С.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2017р. (у складі колегії суддів: головуючого - Богатиря К.В., суддів - Таран С.В., Філінюка І.Г.) прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ на рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. по справі № 916/901/17 до провадження; поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ на рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. по справі № 916/901/17; розгляд апеляційної скарги призначено на: 10.01.2018р. о 10:30. Також ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2017р. залучено до участі у справі № 916/901/17 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 09.01.18 № 28 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/901/17, у зв'язку із перебуванням судді Таран С.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, справу розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Богатиря К.В., суддів Жекова В.І., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.01.2018р. прийнято до свого провадження у новому складі колегії суддів апеляційну скаргу ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ на рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. по справі № 916/901/17 з призначеним розглядом на 10.01.2018р. о 10:30 та розпочато апеляційний розгляд справи № 916/901/17 по суті за правилами спрощеного позовного провадження з відкриття першого судового засідання 10.01.2018.

У судове засідання 10.01.2018 з'явився тільки представник Державного підприємства Одеський морський торговельний порт , відповідач по справі не з'явився без повідомлення про причини неявки. Доказом фактичного направлення ухвали ОАГС від 07.12.2017 на адресу сторін є відбиток штампу канцелярії Одеського апеляційного господарського суду на зворотньому боці останнього аркушу вказаної ухвали та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається отримання ухвали ОАГС від 07.12.2017 Регіональним відділенням ФДМУ 20.12.2017, а ТОВ Грін-Порт - 15.12.2017. Вказані документи додані до матеріалів справи та в повній мірі свідчать про належне повідомлення відповідача та третьої особи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги Одеським апеляційним господарським судом.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 10.01.2018р., не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд встановив наступне.

20.03.2015року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (далі по тексту - Орендодавець) та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Грін-Порт (далі по тексту - Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № ДФ-396 (далі по тексту - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення будівлі на першому поверсі складу № 8 (інв.№061500), реєстровий номер майна 01125666.1АААИГА172, (далі - Майно), загальною площею 425,60 кв.м, за адресою: 65026, м. Одеса, Митна пл., 1, що обліковується на балансі Державного підприємства Одеський морський торговельний порт (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ ОФ ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА станом на 31 жовтня 2014р. і становить 870 500,00грн.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання - передавання Майна.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 (зі змінами) (надалі методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (грудень 2014р.) - 11 420,63грн.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.5. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж . Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві та Балансоутримувачу 30%.

Як визначено п. 3.6. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.7. Договору, за ініціативою Орендодавця та Балансоутримувача стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.

Пунктом 3.10. Договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі.

Відповідно до п. 5.3. Договору, Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 10.1. Договору, цей Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 20 березня 2015р. до 20 березня 2016р. включно, який діє з моменту підписання його сторонами.

Пунктом 10.4. Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання Орендарем умов цього договору, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженому управляти об'єктом оренди, наданих Орендодавцю у встановлений законодавством термін.

Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № ДФ-396 від 20.03.2015р. підписаний Орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, Орендарем - ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Грін-Порт , а також погоджений з балансоутримувачем - Державним підприємством Одеський морський торговельний порт , усі підписи скріплені печатками підприємств.

Факт передачі обумовленого вищевказаним Договором майна підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 20.03.2015р. приймання-передачі державного нерухомого майна, що обліковується на балансі Державного підприємства Одеський морський торгівельний порт до договору оренди від 20.03.2015р., укладеного з ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Грін-Порт (а.с. 22).

Як вбачається з матеріалів справи, балансоутримувачем - Державним підприємством Одеський морський торговельний порт Орендарю виставлені наступні рахунки з посиланням на договір ДФ-396 від 20.03.2015:

- № 250040 від 09.02.16р. на суму 8 257,28грн. за період з 01.01.2016 по 31.01.2016;

- № 250146 від 10.03.16р. на суму 8 224,25грн. за період з 01.02.2016 по 29.02.2016;

- № 250250 від 11.04.16р. на суму 8 306,49грн. за період з 01.03.2016 по 31.03.2016;

- № 250356 від 10.05.16р. на суму 8 597,22грн. за період з 01.04.2016 по 30.04.2016;

- № 250462 від 09.06.16р. на суму 8 605,82грн. за період з 01.05.2016 по 31.05.2016;

- № 250570 від 11.07.16р. на суму 8 588,60грн. за період з 01.06.2016 по 30.06.2016.

Загальна сума заборгованості по вищевказаним рахункам склала 50 579,66 грн. (а.с. 25-30). До кожного рахунку окрім 30% від щомісячної суми орендної плати на користь балансоутримувача (п. 3.5 Договору) включено нарахування ПДВ на суму 70% орендної плати на користь Державного бюджету, оскільки згідно п. 3.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Повернення орендованого майна орендарем орендодавцю відбулося згідно Акту від 22.06.2016 прийому-передачі (повернення) майна до Договору оренди від 20.03.2015, який містить підписи та печатки орендаря, орендодавця та балансоутримувача (а.с. 24).

Тобто, нерухоме майно перебувало в оренді відповідача у період з 20.03.2015 по 22.06.2016, а позовні вимоги стосуються періоду з січня по червень 2016 року, що охоплюється загальним періодом орендних правовідносин між сторонами договору.

У матеріалах даної справи відсутні будь-які докази про внесення відповідачем як орендарем на умовах спірного договору оренди відповідних сум орендної плати та суми нарахованого ПДВ на користь балансоутримувача в особі позивача за період з січня по червень 2016 року.

Позивач не є орендодавцем згідно умов договору оренди, але є балансоутримувачем орендованого майна, який погоджував умови вказаного договору оренди підписом та печаткою, та вказані умови договору прямо впливають на законні права позивача щодо отримання від орендаря 30% місячної суми орендної плати та ПДВ на суму орендної плати. У разі порушення орендарем договірних обов'язків щодо внесення балансоутримувачу своєчасно та у повному обсязі суми орендної плати разом з ПДВ останній має законне право на захист в суді порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна №2269-XII від 10.04.1992р. орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При цьому, умовами п. 3.11. Договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі.

Відповідно до матеріалів справи, 22.06.2016р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю Грін-Порт та Державним підприємством Одеський морський торговельний порт підписано акт прийому-передачі (повернення) майна до Договору оренди від 20.03.15 нерухомого майна, що належить до Державної власності (обліковий номер договору № 209840911276), згідно якого Орендар - ТОВ Грін-Порт передав, а Балансоутримувач - ДП Одеський морський торговельний порт прийняв у подальше господарське відання державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення будівлі на першому поверсі складу № 8, загальною площею 425,60кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, Митна пл., 1.

На думку колегії суддів з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, оскільки останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Що стосується правомірності нарахування ПДВ на усю місячну суму орендної плати колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на 01.01.2016), об'єктом оподаткування є операції платників податку, окрім іншого, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Як визначено в п. 186.2. ст. 186 Податкового кодексу України, місцем постачання послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна.

Згідно ст. 188 Податкового кодексу України, до бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до ст. 194 Податкового кодексу України, операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті а пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

В підпункті а пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України зазначено, що ставка податку встановлюються у розмірі 20 відсотків.

Згідно із п. 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995р. № 786, у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій (крім підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, що належать до сфери управління Мінкультури, - на період до 31 грудня 2019 р.) - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

Наказом Фонду державного майна України від 22 серпня 2000 року № 1765 затверджено Роз'яснення і рекомендації до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, відповідно до яких Фонд державного майна України рекомендує орендодавцям державного майна:

1. Зазначати у договорах оренди (додаткових угодах до договорів оренди), що орендар самостійно розділяє кожен черговий платіж за оренду державного майна відповідно до вимог п. 17 чинних методики і порядку і направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо до Державного бюджету України (на рахунки, визначені фінансовими органами) та державному підприємству або господарському товариству.

2. До отримання офіційних роз'яснень від Державної податкової адміністрації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) частини орендної плати, які сплачує орендар до Державного бюджету України та державному підприємству або господарському товариству, визначати і зазначати у договорах оренди розмір орендної плати без ПДВ, одночасно покладаючи на орендаря обов'язок сплачувати всі податки і збори, передбачені законодавством України.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що заборгованість у сумі 50 579,66грн. підтверджується матеріалами справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, погоджується в висновками господарського суду в частині щодо стягнення вказаного боргу.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом п. 3.6. Договору зазначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання

Позивачем, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору, розраховано пеню. Розрахунок розміру пені за Договором наведений в позовній заяві.

Розрахунок пені перевірено колегією суддів апеляційного господарського суду, такий розрахунок здійснено позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів законодавства та умов Договору, тому сума пені у розмірі 5 412,25грн. також підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до заяви, Державним підприємством Одеський морський торговельний порт , у зв'язку із несплатою боржником суми основного боргу, відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, нараховано індекс інфляції у розмірі 5 753,53грн. та 3% річних у розмірі 1 417,39грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегією суддів апеляційного господарського суду перевірено розрахунок індексу інфляції та 3% річних за неналежну оплату по Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № ДФ-396 від 20.03.2015р. та встановлено, що вони є арифметично вірними, відповідають умовам договорів, обставинам справи та здійснені у відповідності до приписів чинного законодавства.

Стаття 269 ГПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) встановлює межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме:

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи скаржника про призначення нового керівника боржника та не повідомлення попереднього керівника ТОВ Грін-Порт про існування Договору № ДФ-396 від 20.03.2015р. та наявність заборгованості за цим договором колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги виходячи з наступного:

По-перше, стороною в договорі є сама юридична особа - ТОВ Грін-Порт , а не одноособово керівник підприємства, тому зміна керівництва юридичної особи не є підставою для можливості неналежного виконання юридичною особою зобов'язань за договором.

По-друге, апелянтом не доведено факт того, що новий керівник ТОВ Грін-Порт - ОСОБА_9 не був обізнаний про існування правовідносин з ДП ОМТП .

Будь-яких інших та конкретних доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права апелянт в апеляційній скарзі не зазначив.

Доводи про те, що вказані апелянтом обставини всупереч вимогам ст. 43 ГПК України не були досліджені господарським судом першої інстанції, останній не надав оцінки зазначеним вище фактам, всебічно, повно і об'єктивно не дослідив у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, що призвело до прийняття неправильного рішення, на думку колегії суддів є надуманими та безпідставними, не підтвердженими матеріалами даної справи.

Що стосується доводів скаржника про відсутність можливості надання відзиву на позовну заяву колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне:

Згідно ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017р.) відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати:

1) господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.

Відзив підписується повноважною особою відповідача або його представником.

Відзив повинен містити: найменування позивача і номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обгрунтовують відхилення позовної вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).

До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Ухвала про порушення провадження у справі від 18.04.2017р. по справі № 916/901/17 була спрямована відповідачу ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ , однак дана ухвала не була отримана відповідачем та повернута до господарського суду Одеської області у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2017р. розгляд справи № 916/901/17 було призначено на 12.06.2017р. В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ухвала від 31.05.2017р. отримана відповідачем - 07.06.2017р. (а.с. 98). Таким чином, відповідач ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ був обізнаний про дату, час та місце розгляду даної справи господарським судом Одеської області та мав реальну можливість до 12.06.2017р. (дати судового засідання) при наявності бажання скористатися правом, наданим ст. 59 ГПК України, щодо надсилання відзиву на позовну заяву до суду та в копії - до позивача. Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач ТОВ ГРІН-ПОРТ наданим правом не скористався та не надав відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак залишається без змін на підставі ст. 276 ГПК України.

Відповідно до п. в ч. 4 ст. 282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на ТОВ ГРІН-ПОРТ , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю ГРІН-ПОРТ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2017р. по справі № 916/901/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.І. Жеков

ОСОБА_3