Рішення

від 22.05.2007 по справі 12/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.07р.

Справа № 12/20

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський експериментально-дослідний завод зварювальних матеріалів", м. Дніпропетровськ 

до  В-1Дніпропетровської міської Ради, м. Дніпропетровськ

до В-2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал”, м. Дніпропетровськ

3я особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональні інвестиційні системи", м. Дніпропетровськ 

про встановлення сервітуту.

Суддя  Жукова Л.В.

при секретарі - пом. судді Конєва С.О.

Представники:

  Від позивача Шеремет Л.В. довіреність від 30.05.2006р.

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився

Від третьої особи не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням уточнення до позовних вимог від 19.07.2006р., просить встановити на користь позивача постійний сервітут на право проходу по пішохідному тротуару та право проїзду автодорогою, розташованими на земельній ділянці за адресою: м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе в районі будинку 37 кадастровий номер 1210100000:03:044:0029 (69137039), що має державну форму власності і знаходиться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал”; зобов'язати Дніпропетровську міську раду провести державну реєстрацію сервітуту у встановленому порядку.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що він є власником будівель та споруд, які розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд. 37 та земельна ділянка загальною площею 5,5469 га розташована за адресою Запорізьке шосе, 37, 37А (кадастровий номер 1210100000:03:044:0028) знаходиться у користуванні у позивача на підставі договору оренди від 07.02.2005р. Автодорога та пішохідний тротуар, які ведуть до центральної прохідної позивача, розташовані на земельній ділянці під кадастровим номером 1210100000:03:044:0029 (69137039), яка знаходиться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал”. Влітку 2006р. позивач звернувся до відповідача-2 з клопотанням про необхідність встановити сервітут за договором та надав примірник договору, однак відповідач-2 проігнорував його вимоги та клопотання про встановлення сервітуту не розглянув. Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на ст.ст. 396, 402 ЦК України, ст.ст. 99, 100 Земельного кодексу України та вказує на те, що прохід та проїзд автотранспортом до центральної прохідної здійснювався завжди через земельну ділянку, яка надана відповідачеві-2 в оренду та у випадку блокування проїзду і проходу на їх підприємство зі сторони центральної прохідної діяльність позивача фактично буде паралізовано. В письмових поясненнях від 10.10.2006р. позивач посилається на ст. 100 Земельного кодексу України, ст. 401 ЦК України.

Відповідачі-1, 2 та третя особа в судове засідання не з'явилися, витребуваних судом документів не надали, з клопотанням не звернулися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення та, відповідачі, як юридичні особи, мали можливість  уповноважити своїх представників для участі в судовому засіданні.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне розглядати справу за наявними у ній доказами за відсутності представників відповідачів та третьої особи відповідно до ст. 75 ГПК України, оскільки відповідачі, зловживаючи правом на оскарження  рішення, в судові засідання неодноразово не з'являються хоча є належно повідомленими про час і місце слухання справи.

Клопотання відповідача-2 щодо зупинення провадження у справі у зв'язку  з поданням ним заяви про перегляд постанови Вищого господарського Суду України від 22.11.2006р. за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, так як із наявної в матеріалах справи ухвали ВГСУ від 27.04.2007р. вбачається, що зазначена вище заява відповідача-2 повернута заявникові без розгляду, а отже виходячи з  вищенаведеного  підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши  представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

          Відкрите акціонерне товариство „Дніпропетровський експериментально-дослідний завод зварювальних матеріалів” є користувачем земельної ділянки загальною площею 5,5469 га, яка розташована за адресою Запорізьке шосе, 37, 37А в м. Дніпропетровську ( кадастровий номер 1210100000:03:044:0028) та на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, що підтверджується договором оренди землі від 07.02.2005р.

          08.12.2004р.  було прийнято рішення Дніпропетровською міською радою № 353/22 „Про передачу земельної ділянки по Запорізькому шосе в районі  будинку № 37 (Жовтневий район) в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „Ареал” для проектування та будівництва торговельно-сервісного центру з продажу автомобілів”. За п.1 цього рішення Товариству з обмеженою відповідальністю „Ареал” затверджено проект відведення земельної ділянки і передано в оренду земельну ділянку площею 0,3686 га ( кадастровий номер 1210100000:03:044:0029) строком на три роки.

          Зі схем і графічних та схематичних даних Державного Земельного Кадастру наявних в матеріалах справи видно, що автодорога та пішохідний тротуар, які ведуть до центральної прохідної позивача розташовані на земельній ділянці під кадастровим номером 1210100000:03:044:0029  (69137039). Ця земельна ділянка за рішенням Дніпропетровської міської ради від 08.12.2004р. знаходиться у оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал”.

          Як вбачається з наявних в матеріалах   справи документів позивач 03.07.2006р. звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал” з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 402 ЦК України до якої був доданий проект договору. Дана пропозиція була направлена позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал” 03.07.2006р., що підтверджується реєстром поштових відправлень від 03.07.2006р.

          Відповідач –2 –Товариство з обмеженою відповідальністю „Ареал” на пропозицію позивача відповіді не надав.

          Відповідно до ст. 100 Земельного кодексу України власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки. Земельний сервітут  встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на  підставі  договору або за рішенням суду.

          За ст. 401 ЦК України право користування  чужим майном ( сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого рухомого майна для задоволення потреб інших осіб,  які не можуть бути задоволені іншим способом.

          Як встановлено в судовому засіданні встановлення постійного земельного сервітуту на право проходу по пішохідному тротуару та право проїзду автодорогою розташованою на земельній ділянці за адресою Запорізьке шосе, в районі будинку 37 в м. Дніпропетровську, яка знаходиться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал” обумовлене тим, що цей прохід і проїзд є одним шляхом під'їзду до центральної прохідної позивача через який здійснюється пропуск робітників, автотехніки на територію підприємства. Судом також встановлено, що центральна прохідна  спеціально обладнана телефонним зв'язком, пунктом охорони, саме з в'їзду від центральної прохідної йде сполучення до усіх будівель, споруд, інженерних мереж та комунікацій. Інші проходи на територію підприємства не дають змоги, у випадку надзвичайної ситуації, полегшити доступ відповідних служб до усіх об'єктів та комунікацій, що розташовані на території позивача. Існуючий в'їзд на територію заводу із східної від адміністративного корпусу сторони є в'їздом виробничого значення та цей в'їзд не обладнаний і не придатний для руху пішоходів. Зробити цей в'їзд відкритим неможливо, оскільки будуть порушені норми охорони праці, правила техніки безпеки, крім того, з даного в'їзду відсутній під'їзд легкового транспорту до адміністративної будівлі. У разі блокування проїзду та проходу зі сторони центральної прохідної буде фактично паралізовано діяльність підприємства.

          Згідно ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а у разі необхідності –від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту ( ч. 2 ст. 404 ЦК України).

          Відповідач-2  в судове засідання не з'явився, доказів, які б спростовували вищенаведене  суду не надав.

          Отже, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині встановлення сервітуту підлягають задоволенню, а в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача-1 провести державну реєстрацію сервітуту слід відмовити, оскільки ці позовні вимоги позивача є передчасними.

          Керуючись ст. 100 Земельного кодексу України,  ст. 401, 402, 404 Цивільного Кодексу України,  ст.ст. 49,  75, 82-85    Господарського  процесуального  кодексу України, господарський  суд –

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

          1. Встановити на користь  Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський експериментально-дослідний завод зварювальних матеріалів” (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 37, п/р № 26004000425001 у філії АКБ „Надра”, МФО 306016, і.к. 01412839) –постійний сервітут на право проходу по пішохідному тротуару та право проїзду автодорогою, розташованими на земельній ділянці за адресою:  м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, в районі будинку № 37, кадастровий № 1210100000:03:044:0029 (69137039), що має державну форму власності і знаходиться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал”.

          2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Ареал” ( 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, б. 26, кв. 213, ЄДРПОУ 32812577) на  користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровський експериментально-дослідний завод зварювальних матеріалів” (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 37, п/р № 26004000425001 у філії АКБ „Надра”, МФО 306016, і.к. 01412839) –витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн., про що видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

          В іншій частині позову відмовити.

Суддя

 Л.В. Жукова

Рішення підписано 18.05.2007р. відповідно до ст.ст. 84, 85 ГПК України.