Постанова

від 15.01.2018 по справі 909/42/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Справа № 909/42/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого - судді Малех І.Б.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційні скарги Прокуратури Івано-Франківської області № 05-459вих-17 від 03.04.2017 та Калуської міської ради Івано-Франківської області №1059/02-29/04 від 03.04.2017

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2017 (суддя Малєєва О.В., повний текст рішення складено 24.03.2017, м. Івано-Франківськ)

у справі № 909/42/17

за позовом: Першого заступника керівника Калуської місцевої прокуратури, м. Калуш в інтересах держави в особі Калуської міської ради Івано-Франківської області, м. Калуш

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2А.) м. Бровари Київської області

про стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 312 717, 22 грн.

за участю представників:

від прокуратури (скаржника): ОСОБА_3 (посвідчення №047917 від 13.09.2017)

від позивача (особа, яка подала апеляційну скаргу): ОСОБА_4 (довіреність №24/02-29/01 від 12.01.2018)

від відповідача: ОСОБА_5 (договір б/н від 12.01.2018)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області у даній справі від 21.03.2017 (суддя Малєєва О.В.) в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 312 717,22 грн. відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що сторони поновили договір оренди та уклали додаткову угоду до нього. При цьому в п. 3 рішення Калуської міської ради №733 від 30.01.2017 «Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок» конкретно вказано на те, що в додаткових угодах із землекористувачами необхідно передбачити пункт щодо сплати орендної плати за землю за період з моменту закінчення дії попереднього договору оренди і до дати укладання додаткової угоди. Вказівка в додатку до рішення і в додатковій угоді, що договір поновлено з 10.01.2017 до 10.01.2022, не спростовує того, що сторони самим фактом поновлення договору поширили його дію на відносини з часу закінчення попередньо визначеного сторонами строку договору.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відшкодування шкоди згідно зі ст. 1166 ЦК України здійснюється в позадоговірних (деліктних) зобов'язаннях, а сторони поширили договірні правовідносини оренди землі на спірний період з 01.01.2014 по 01.07.2016, то підстави для відшкодування заявленої до стягнення шкоди - відсутні.

Не погоджуючись із таким рішенням, першим заступником прокурора Івано-Франківської області та Калуською міською радою подано апеляційні скарги, які загалом обґрунтовуються тим, що станом на дату подання позову в даній справі ще не існувало ні рішення Калуської міської ради № 733 від 30.01.2017 «Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок» , ні укладеного між радою та ОСОБА_2 на виконання вказаного рішення додаткової угоди від 14.02.2107 , якою поновлено з 10.01.2017 до 10.01.2022 договір оренди землі від 15.12.2010.

Окрім цього, звертають увагу, що п. 3 вказаного вище рішення міської ради, визначалася необхідність передбачати в додаткових угодах із землекористувачами умови щодо сплати орендної плати за землю за період з моменту закінчення попереднього договору оренди і до дати укладення додаткової угоди. Оскільки у додатковій угоді від 14.02.2017 р. така умова не передбачена, тому вважають, що умовами такого договору не врегульовано орендних відносин, з дати закінчення попереднього договору оренди землі по дату складання акту визначення збитків власнику землі від 19.07.2016 станом на 01.07.2016 , тому за цей період правомірно було нараховано збитки за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

На підставі викладеного, просять апеляційні скарги задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2017 у справі № 909/42/17 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Зокрема, Відповідач з огляду на ст. 631 ЦК України зазначає про те, що сторони поновили договір оренди та уклали додаткову угоду до нього, тим самим поширивши його дію на відносини з часу закінчення попередньо визначеного сторонами строку договору.

Постановою Вищого господарського суду від 24.10.2017 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 частково задоволено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі №909/42/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Як на підставу скасування постанови суду апеляційної інстанції в даній справі, суд касаційної інстанції зазначив про те, що господарським судом апеляційної інстанції не встановлено у діях відповідача та не наведено в оскаржуваній постанові всіх елементів складу цивільного правопорушення для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування збитків.

В доповненнях до апеляційної скарги Позивач зазначає про те, що відповідач в період з 01.01.2014 по 01.07.2016 користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, так як додаткова угода ним підписана не була, державна реєстрація права оренди проведена не була, натомість ним було оскаржено рішення Калуської міської ради від 30.10.2013 № 2227 Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок . Також, позивач зазначає, що доказом користування відповідачем земельною ділянкою є той факт, що на ній знаходиться незавершене будівництво заводу баштових кранів, яке належить відповідачу на праві власності.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 прийнято до провадження апеляційні скарги Прокуратури Івано-Франківської області № 05-459вих-17 від 03.04.2017 та Калуської міської ради Івано-Франківської області №1059/02-29/04 від 03.04.2017 та призначено до розгляду на 27.11.2017.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 розгляд справи відкладено на 20.12.2017.

У зв'язку із заявленням представником ФОП ОСОБА_2 в судовому засіданні в усному порядку заяви про відвід членам колегії суддів по розгляду справи № 909/42/17 суддям Малех І.Б. та Кордюк Г.Т. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 провадження у справі зупинено для вирішення питання про відвід - суддею, який не входить до складу колегії суддів по розгляду справи №909/42/17 у відповідності до ч.3 ст. 39 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2017 року справу № 909/42/17 для вирішення питання про відвід розподілено колегії суддів: головуючий суддя Скрипчук О.С., судді Галушко Н.А., Зварич О.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 у складі колегії суддів: головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Галушко Н.А., Зварич О.В. заяву ФОП ОСОБА_2 (заявлену в усному порядку у судовому засіданні 20.12.2017) про відвід членам колегії суддів Малех І.Б. та Кордюк Г.Т. відхилено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 15.01.2018.

У судовому засіданні 15.01.2018 прокурор та представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційних скаргах та у відзиві на них.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.01.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у них докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та представників сторін, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, керуючись наступним:

На підставі рішення Калуської міської ради №1308 від 05.10.2010, між Івано-Франківською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, 26.10.2010 укладений договір оренди землі площею 1,1102 га в м. Калуш на вул. ОСОБА_6 для добудови викуплених будівель та споруд незавершеного будівництва заводу баштових кранів. Договір укладений до 05.10.2013 та зареєстрований у Державному реєстрі земель 15.12.2010 за №041029600259.

Вказаний договір оренди зареєстрований в Калуському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах» 15.12.2010 за № 041029600258.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено до 05.10.2013.

Після закінчення строку вищезазначеного договору Калуська міська рада прийняла рішення № 2227 від 30.10.2013 про внесення змін в договір оренди та його поновлення з 06.10.2013 по 06.10.2018.

Як зазначає позивач, у зв'язку з цим, Калуська міська рада надіслала відповідачу додаткову угоду до договору оренди землі, яку останній не підписав.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2016, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2016 у справі № 909/670/14, зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсним вищезазначене рішення органу місцевого самоврядування про поновлення договору оренди та відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог Калуської міської ради про зобов'язання внести зміни до договору від 26.10.2010.

Надалі, після подання позовної заяви у даній справі (грудень 2016 року), за зверненням підприємця ОСОБА_2, Калуська міська рада прийняла рішення №733 від 30.01.2017 "Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок", згідно з яким, вирішила продовжити (поновити) термін дії договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком; зобов'язати землекористувачів, що зазначені в додатку, подати додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок на державну реєстрацію; в додаткових угодах із землекористувачами передбачити пункт, щодо сплати орендної плати за землю за період з моменту закінчення дії попереднього договору оренди і до дати укладання додаткової угоди. В додатку до даного рішення в переліку землекористувачів, яким продовжено (поновлено) термін дії договорів оренди земельних ділянок вказано підприємця ОСОБА_2, який є землекористувачем за договором № 041029600258 від 15.12.2010, термін дії договору 05.10.2013, земельна ділянка загальною площею 8,1825 га знаходиться по вул. Б. Хмельницького, договір поновлено з 10.01.2017 по 10.07.2022.

На підставі рішення Калуської міської ради №733 від 30.01.2017 "Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок", між Калуською міською радою, як орендодавцем та підприємцем ОСОБА_2, як орендарем, укладено додаткову угоду від 14.02.2017 до договору оренди № 041029600259 від 15.12.2010, відповідно до умов якої договір оренди поновлено з 10.01.2017 до 10.01.2022.

Відповідно до додаткової угоди п. 1 договору оренди викладено в такій редакції: "Орендодавець, відповідно до рішення Калуської міської ради №733 від 30.01.2017 поновлює термін оренди земельної ділянки кадастровий номер (2610400000:06:002:0001) для добудови викуплених будівель та споруд незавершеного будівництвом заводу баштових кранів, яка знаходиться в м. Калуші на вулиці ОСОБА_6."

Також змінено пункт 8 договору оренди: "Договір поновлено з 10.01.2017 до 10.01.2022. Після закінчення строку договору орендар має переважне право продовження його на новий строк. У цьому разі орендар повинен, не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата продовжує нараховуватись незалежно від того, зареєстрував орендар пролонгацію договору чи ні.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відшкодування шкоди згідно зі ст. 1166 ЦК України здійснюється в позадоговірних (деліктних) зобов'язаннях, а сторони поширили договірні правовідносини оренди землі на спірний період з 01.01.2014 по 01.07.2016, то підстави для відшкодування заявленої до стягнення шкоди - відсутні.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом положень статей 122, 123 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтями 152, 156, 157 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Необхідно зазначити, що відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних, внаслідок законного вилучення земельних ділянок на користь інших осіб, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, здійснюється згідно приписів ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено повноваження міської ради у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст шляхом розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З огляду на загальні положення наведених вище норм для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, додаткова угода від 11.11.2013 до договору оренди від 15.12.2010, яка була підготовлена відповідно до рішення Калуської міської ради від 30.10.2013 № 2227 та надсилалася на адресу відповідача, ним не підписана та відповідно право оренди в порядку встановленому законом не зареєстровано. При цьому, суд зазначає про те, що про рішення Калуської міської ради від 30.10.2013 № 2227 Про продовження (поновлення) договорів оренди земельних ділянок оскаржувалося відповідачем в судовому порядку шляхом подання зустрічної позовної заяви при розгляді справи № 909/670/14 (Т. І, а.с. 43-44).

Відповідно до акту про визначення збитків власнику землі від 19.07.2016 № 4, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Калуської міської ради від 29.08.2016 № 168, яке не оспорене та не скасоване, сума неодержаного територіальною громадою м. Калуша доходу визначається збитками, які нанесені міській раді за час фактичного використання ФО-П ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,1102 га за адресою: вул. Б. Хмельницького у м. Калуші, та складає 312 717,22 грн.(Т. І, а.с. 52-53). Як вбачається з матеріалів справи Відповідача листом від 07.07.2016 було повідомлено про засідання комісії з відшкодування Калуській міській раді збитків, завданих користуванням спірною земельною ділянкою. Проте, відповідач на засідання не з'явився (Т. І, а.с. 20-21).

Як вбачається з договору купівлі-продажу незавершеного будівництва заводу баштових кранів від 10.10.2006 відповідач є власником незавершеного будівництва баштових кранів, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, яка за умовами договору оренди від 15.12.2010 надавалася для добудови споруд цього незавершеного будівництва (Т. І, а.с. 153-157). Дана обставина відповідачем не спростована.

З врахуванням вищенаведеного та того факту, що за станом на дату подання позову прокурором в інтересах держави та відповідно органу місцевого самоврядування, не існувало додаткової угоди від 14.02.2017 до договору оренди землі від 15.12.2010, а на момент звернення з позовом до суду докази про вжиття відповідачем заходів щодо його продовження (поновлення) з урахуванням вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та п.8 вказаного договору шляхом подання відповідної заяви протягом двох місяців до дати його завершення в матеріалах справи відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не виконав обов'язку щодо посвідчення прав на земельну ділянку та укладення договору оренди земельної ділянки.

Тобто, бездіяльність відповідача у своєчасному оформленні права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне йому з 2006 на праві власності нерухоме майно, призвела до неправомірного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів протягом періоду з 01.01.2014 по 01.07.2016, що свідчить про наявність з боку відповідача протиправної поведінки.

Доводи відповідача про те, що якщо сторони поновлюють договір оренди землі через певний час після закінчення терміну його дії, вони тим самим поширюють дію договору на відносини, які виникли до укладення додаткової угоди, якою термін дії договору був продовжений, є безпідставними, не ґрунтуються на нормах матеріального права та не спростовують вину відповідача у безпідставному невиконанні ним свого обов'язку як землекористувача щодо посвідчення прав на земельну ділянку та укладення договору оренди земельної ділянки протягом періоду з 01.01.2014 по 01.07.2016, адже за умовами додаткової угоди від 14.02.2017 договір оренди землі від 15.12.2010 поновлено лише з 10.01.2017 по 10.01.2022.

За таких обставин, враховуючи, що термін дії договору оренди припинився 05.10.2013 (п. 8 договору оренди), а встановлені судом обставини свідчать про бездіяльність відповідача щодо вчинення передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, що належить відповідачу на праві приватної власності, та наявності причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та понесеними позивачем збитками у вигляді неодержання доходів (орендної плати) за час використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про підставність та обґрунтованість заявлених позовних вимог та стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Калуської міської ради 312 717, 22 грн. збитків за користування земельною ділянкою без правоустановлюючих документів

З огляду на таке, помилковими вважаються висновки суду першої інстанції про врегулювання спірних правовідносин за спірний період прийнятим рішенням ради № 733 від 30.01.2017 та укладеною на його виконання додатковою угодою від 14.02.2017 до договору оренди від 15.12.2010, оскільки, як зазначалося вище, вони виникли після подання позову, а також враховуючи те, що виходячи із змісту п.8 додаткової угоди, договір оренди землі поновлено лише з 10.01.2017 по 10.07.2022 , тобто на майбутнє і зворотня дія в часі, щодо нарахування орендної плати чи інше врегулювання плати за попередній період у ньому не передбачені.

У даному разі апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянтів про те, що користування відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавило міську раду, як власника землі права отримувати дохід у розмірі орендної плати, що стало підставою для встановлення факту наявності усіх елементів складу господарського (цивільного) правопорушення, а тому збитки підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокуратури Івано-Франківської області № 05-459вих-17 від 03.04.2017 задоволити.

2. Апеляційну скаргу Калуської міської ради Івано-Франківської області №1059/02-29/04 від 03.04.2017 задоволити.

3. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2017 у справі № 909/42/17 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (07400, м. Бровари Київської бласті, вул. Кирпоноса, 5/63, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Калуської міської ради (77300, м. Калуш Івано-Франківської області, вул. І. Франка, 1, ідентифікаційний код 33578261) суму 312 717, 22 грн. збитків за користування земельною ділянкою без правоустановлюючих документів та суму 5 159,84 грн. витрат по оплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (07400, м.Бровари Київської бласті, вул. Кирпоноса, 5/63, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь прокуратури Івано-Франківської області (76015, м.Івано-Франківськ, вул.Грюндвальська, 11, ідентифікаційний код 03530483) суму 4 690,76 грн. витрат по оплаті судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та суму 5 159,84 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

6. Господарському суду Івано-Франківської області видати накази на виконання даної постанови.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлений 18.01.2018.

Головуючий-суддя Малех І.Б.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Плотніцький Б.Д.