Постанова

від 17.01.2018 по справі 902/936/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року Справа № 902/936/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 асоціації "Вінницька громадська телерадіокомпанія "Вінниччина" на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 15.11.17р. суддею Банасько О.О. о 11:37 год. у м.Вінниці, повний текст складено 20.11.17р.

у справі № 902/936/17

за позовом Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області

до ОСОБА_1 асоціації "Вінницька громадська телерадіокомпанія "Вінниччина"

про стягнення 344 251,15 грн

У листопаді 2017 року Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області звернулось до господарського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 асоціації Вінницька громадська телерадіокомпанія Вінниччина про стягнення заборгованості за договором оренди № 15-5 від 27.01.2017 р. в сумі 344 251,15 грн. з яких - 315 898,78 грн. основного боргу, 2 580,32 грн. 3 % річних, 4 519,39 грн. інфляційних втрат, 21 252,66 грн. пені.

Позовні вимоги, обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області, № 15-5 від 27.01.2017 року, яке полягає у несвоєчасному та неповному внесенні орендних та експлуатаційних платежів /а.с. 2-9/.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.11.2017 року у справі № 902/936/17, позов Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області до ОСОБА_1 асоціації Вінницька громадська телерадіокомпанія Вінниччина про стягнення 344 251,15 грн. задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 асоціації Вінницька громадська телерадіокомпанія Вінниччина на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області - 315 898,78 грн. - боргу, 21 252,66 грн. - пені, 2 580,32 грн. - 3 % річних, 4 519,39 грн. - інфляційних втрат, 5 163,78 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору /а.с. 84-87/.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення норм закону та умов договору оренди приміщення, протягом періоду з січня 2017 року по вересень 2017 року (включно), ОСОБА_1 асоціація Вінницька громадська телерадіокомпанія Вінниччина своєчасно та у повному обсязі не вносила орендну плату та експлуатаційні платежі, в результаті чого станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість в сумі 315 898,78 грн., на яку правомірно нараховані 3 % річних, інфляційні втрати та пеня.

Відповідач ОСОБА_1 асоціація Вінницька громадська телерадіокомпанія Вінниччина , не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 15.11.2017р. у справі № 902/936/17 скасувати та припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає:

- при відкритті провадження у справі, місцевим господарським судом порушено процесуальні норми права, зокрема, судом взято до уваги як доказ направлення позовної заяви з додатками відповідачу копію опису, який не містить ні дати його складання, ні відомостей, до якого відправлення його вкладено;

- з опису неможливо встановити дату відправки кореспонденції, а, зважаючи на те, що раніше між сторонами вже відбувалися судові врегулювання спірних правовідносин, такий опис міг бути вкладенням до документів, які подавалися раніше, таким чином, судом першої інстанції порушено провадження у справі за відсутності належних та допустимих доказів направлення відповідачу заяви;

- відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, пеня станом на 06.11.2017 року складає 9680,29 грн., а позовна заява датована 09.10.2017 року та вказано, що сума заборгованості розрахована станом на 01.10.2017 року;

- зважаючи на неотримання позовної заяви з додатками, відповідач був позбавлений можливості належним чином захистити свої права та надати докази неправомірності нарахувань позивачем.

Таким чином, на думку скаржника, наявні усі правові підстави для скасування оскаржуваного рішення суду від 15.11.2017р. у справі № 902/936/17, оскільки дане судове рішення було прийняте як з порушенням норм матеріального так і процесуального права, а тому викладені висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи /а.с.96-98/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 асоціації Вінницька громадська телерадіокомпанія Вінниччина на рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2017р. у справі № 902/936/17 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Юрчук М.І. та призначено до розгляду на 17.01.2018 року об 11:30 год. /а.с. 95/.

05.01.2018 року Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області подано до суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 асоціація Вінницька громадська телерадіокомпанія Вінниччина (від 04.01.2018 року вих. № 01.02-01/10), в якому позивач заперечує проти апеляційної скарги та просить оскаржуване судове рішення від 15.11.2017 року у справі № 902/936/17 залишити без змін /а.с. 111-113/.

Автоматизованою системою документообігу суду на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 року у справі № 906/766/17 проведено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Демянчука Ю.Г. та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В., про що складено протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.01.2018 року /а.с. 119-120/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 асоціації Вінницька громадська телерадіокомпанія Вінниччина на рішення господарського суду Вінницької області від 15.11.17 р. у справі № 902/936/17 прийнято до провадження колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В. /а.с. 121-122/.

В судове засідання 17.01.2018 року позивач та відповідач не забезпечили явку повноважних представників, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином /а.с. 108-109/, про причини неявки суд не повідомили.

15.12.2017 року вступив в дію новий Господарський процесуальний кодекс України.

У відповідності до п.п.9 п.1 Перехідних Положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що неявка позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників судового процесу.

Відповідно до ч.1-4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

27.01.2017 р. між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (надалі - орендодавець, управління, позивач) та ОСОБА_1 асоціацією Вінницька громадська телерадіокомпанія Вінниччина (надалі - орендар, відповідач, апелянт) укладено договір на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області, № 15-5, за умовами п.1.1 якого управління надає, а орендар приймає в оренду частину адмінбудинку загальною площею 479,43 кв.м., за адресою: м.Вінниця, вул.Театральна, 15, а саме: 1 поверх (площа - 13,83 кв.м.: частина холу), 2 поверх (площа 24,6 кв.м.: половина сходової клітини), 3 поверх (площа 40,0 кв.м.: частина сходової клітини), 4 поверх (площа - 401,0 кв.м.: приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 по інвентарній справі адмінбудинку).

Згідно з п.2.1 Договору оренди, вступ орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі вказаного об'єкта.

У пункті 3.1 Договору оренди сторони узгодили, що за володіння та користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої становить 104,35 грн. за 1 кв.м. орендованої площі відповідно до рішення 13 сесії Вінницької обласної Ради 5 скликання № 419 Про оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області та 27 сесії Вінницької обласної Ради 5 скликання № 891 Про орендні ставки для бюджетних та прирівняних до них організацій . Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та в порядку визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п.3.2 Договору оренди).

Пунктами 3.3, 3.4 Договору оренди сторони погодили, що плату за комунальні послуги (вода, опалення, електроенергія, вивезення сміття і т.д.) орендар сплачує організаціям постачальникам цих послуг. Орендар відшкодовує шляхом сплати за рахунками Управління експлуатаційні витрати (витрати на утримання будинку) місячний розмір, яких складає 1,00 грн за 1 кв.м. без ПДВ. Сума відшкодування (за 1 кв.м.) змінюється пропорційно законодавчій зміні розміру мінімальної заробітної плати.

Управління до 20 числа кожного місяця підготовлює рахунки по експлуатаційним витратам та орендній платі, а орендар зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків (п.3.6 Договору оренди).

Орендар має право протягом трьох днів з моменту отримання рахунку, в разі непогодження з сумою, виставленою в рахунку, надати управлінню свої обґрунтовані письмові заперечення. Управління розглядає заперечення орендаря протягом трьох днів та в разі погодження змінює суму, виставлену в рахунку (п.3.7 Договору оренди).

В разі, якщо орендар в термін, передбачений п.3.6 Договору, не з'явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо суми, виставленої в рахунку - сума виставлена в рахунку вважається узгодженою між сторонами (п.3.8 Договору оренди).

Визначену орендну плату та плату за експлуатаційні витрати орендар зобов'язаний сплачувати на рахунок управління не пізніше 01-го числа місяця, наступного за звітним. В разі несвоєчасної оплати управління залишає за собою право стягувати орендну плату та експлуатаційні витрати через нотаріальну контору чи господарський суд. Орендна плата нараховується з моменту підписання акту приймання-передачі (п.3.9 Договору оренди).

Згідно з п.5.2 Договору оренди, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити на рахунок Управління орендну плату та плату за експлуатаційні витрати.

При проведенні платежів, в разі наявності боргу по сплаті орендної плати, плати за експлуатаційні витрати, сума платежу в першу чергу зараховується на погашення пені за прострочення платежів, а потім на погашення суми боргу відповідно по експлуатаційним витратам, орендній платі (п.3.11 Договору).

Відповідно до п.10.1 Договору оренди, договір діє з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. за правилами п.3 ст.631 ЦК України (п.10.1 Договору) /а.с.12-16/.

Згідно з актом приймання-передачі приміщень від 01.01.2017 року, управлінням передано, а орендарем прийнято нежитлові приміщення загальною площею 479,43 кв.м., що розташовані за адресою: м.Вінниця, вул.Театральна, 15 /а.с.17/.

27.01.2017 р. між сторонами підписано протокол розбіжностей № 1 до Договору оренди № 15-5 від 27.01.2017 р., згідно якого пункт 3.1 Договору викладено в новій редакції, а саме: 3.1 За володіння та використування об'єктом оренди, Орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої становить 69,56 грн. за 1 кв.м орендної площі, відповідно до рішення сесії Вінницької обласної Ради 5 скликання № 419 Про оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області та 27 сесії Вінницької обласної Ради 5 скликання № 891 Про орендні ставки для бюджетних та прирівняних до них організацій . Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця /а.с. 21/.

Так, у відповідності до п.п.3.6, 3.7, 3.8 Договору оренди № 15-5 від 27.01.2017р., позивачем виставлено до оплати відповідачу акти-рахунки за період з лютого (із урахуванням здійсненого перерахунку за січень 2017) по вересень 2017 року /а.с. 30-37/, які отримано останнім згідно з копією відомостей про отримання актів-рахунків відповідачем, що свідчать про узгодження вказаних в актах-рахунках сум сторонами /а.с. 73-80/.

Із розрахунку заборгованості /а.с.65-66/ та банківських виписок /а.с.60-63/ вбачається, що за час дії договору оренди відповідач частково сплачував орендні та експлуатаційні платежі, а саме у період квітень-травень, серпень 2017 року, в той час як орендовані приміщення перебували у його володінні з січня по вересень 2017 року.

Всього позивачем нараховано за вказаний період до сплати орендної плати та експлуатаційних витрат на суму 382 349,26 грн. (377 171,38 грн. орендна плата, 5 177,88 грн. експлуатаційних витрат), а також 16 549,52 грн. пені, а орендарем сплачено 83 000,00 грн., внаслідок чого в останнього перед Управлінням виникла заборгованість в розмірі 315 898,78 грн. (398 898,78грн. -83 000,00грн.).

За даних обставин, матеріалами справи підтверджується факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за Договором оренди № 15-5 від 27.01.2017р. в розмірі 315 898,78 грн.

Окрім того, згідно підписаного акту звірки взаємних розрахунків від 06.11.2017р., сторонами зафіксовано дебетове сальдо на користь позивача в розмірі 370 258,11 грн., з яких 360 577,82 грн. борг по експлуатаційним витратам та орендній платі, 9 680,29 грн. боргу по пені.

Враховуючи невиконання відповідачем умов договору належним чином в частині своєчасної сплати орендних та експлуатаційних платежів, позивач звернувся із відповідним позовом до господарського суду Вінницької області.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (част.1 ст.626 ЦК України).

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положення ст.759 Цивільного кодексу України, які кореспондують із ч.1 ст.283 Господарського кодексу України передбачають, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст.286 Господарського кодексу України визначено, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно з ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладені норми, а також факт користування відповідачем об'єктом оренди та умови п.п. 3.1, 3.7, 3.8 Договору оренди № 15-5, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що вимога позивача про стягнення боргу в розмірі 315 898,78 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 2 580,32 грн. 3 % річних, 21 252,66 грн. пені, 4 519,39 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором оренди № 15-5 від 27.01.2017р.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу приписів ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з п.3.10 Договору оренди, в разі несвоєчасної сплати орендної плати та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню за весь період заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

При проведенні платежів, в разі наявності боргу по сплаті орендної плати, плати за експлуатаційні витрати, сума платежу в першу чергу зараховується на погашення пені за прострочення платежів, а потім на погашення суми боргу відповідно по експлуатаційним витратам, орендній платі (п.3.11 Договору оренди).

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача (межі зазначеного ним періоду), часткової сплати відповідачем суми боргу, колегія суддів перевіривши правильність нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат прийшла до висновку, що місцевим господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 580,32 грн. 3 % річних, 21 252,66 грн. пені, 4 519,39 грн. інфляційних втрат, оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання мало місце.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неналежно оцінив докази направлення позовної заяви із додатками відповідачу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки до позовної заяви позивача у суд долучено копію опису вкладення до цінного листа (згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (зі змінами) описи оформляються тільки для цінних листів), у даному описі чітко зазначено найменування одержувача, його адреса, перераховані документи які вкладені до цінного листа, а також міститься відбиток календарного штемпеля із датою відправлення 10.10.2017 року.

Таким чином, твердження скаржника, про те, що копія опису вкладення не містить ні дати його складання, ні відомостей до якого відправлення його вкладено, а також міркування про надання якихось інших описів вкладення із іншими датами є безпідставними та непідтвердженими жодним документом.

Щодо тверджень скаржника про наявність помилки при обрахуванні пені слід зазначити наступне.

Згідно підписаного акту звірки взаємних розрахунків від 06.11.2017р., сторонами зафіксовано дебетове сальдо на користь позивача в розмірі 370 258,11 грн., з яких 360 577,82 грн. борг по експлуатаційним витратам та орендній платі, 9 680,29 грн. боргу по пені.

Проте, з урахуванням позовних вимог позивача (позовна заява від 09.10.2017р., отримана судом 11.10.2017р.) судом прийнято рішення про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 315 898,78 грн. (борг по орендній платі 311 871,54 грн., борг по експлуатаційним витратам 4 027,24 грн.) та штрафні санкції від суми прострочення, тобто вказаної заборгованості.

Окрім того, всі штрафні санкції обраховані у позовні заяві станом на 05.10.2017р., а не на 01.10.2017р., як зазначає апелянт.

Таким чином, доводи апелянта щодо наявної помилки при обрахуванні пені, колегія суддів апеляційної інстанції вважає недоведеними та безпідставними, а тому не приймаються судом до уваги.

Інші заперечення апелянта стосовно того, що відповідач був позбавлений можливості належним чином захистити свої права та надати докази неправомірності нарахувань позивачем також не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, оскільки відповідач не скористався своїм правом на надання до суду доказів в спростування обґрунтованості заявленого позову як в частині вимог про стягнення основного боргу так і пені, 3 % річних, інфляційних втрат, хоча про дату, час та місце розгляду справи в суді першої інстанції повідомлений завчасно, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 56/.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 асоціації Вінницька громадська телерадіокомпанія Вінниччина не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування рішення господарського суду Вінницької області від 15.11.2017 року у справі № 902/936/17 відсутні.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 15 листопада 2017 року у справі № 902/936/17 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 асоціації "Вінницька громадська телерадіокомпанія "Вінниччина" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку, встановленому ст.ст.286-291 ГПК України.

Справу № 902/936/17 повернути господарському суду Вінницької області.

Повну постанову складено "19" січня 2018 року

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Миханюк М.В.