Ухвала

від 23.05.2016 по справі 522/6294/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/687/16

Номер справи місцевого суду: 522/6294/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

при секретарі: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

захисника ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,

розглянувши апеляційні скарги захисника ФОП ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2016р., якою було задоволено клопотання ст. слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42016160000000259 від 10.04.2016р. за ч.2 ст. 364 КК України та накладено арешт на майно, яке вилучено у ході проведення обшуку автомобіля Mercedes-Benz Actros державний номер НОМЕР_1 з причепом державний номер НОМЕР_2 , які належать на праві власності ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий першого слідчого відділу СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області ОСОБА_10 , про накладення арешту на вилучене у ході проведення обшуку автомобіля Mercedes-Benz Actros, з причепом яке належить на праві власності ОСОБА_7 .

Суд, приймаючи вказане рішення мотивував його тим, що під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено та прокурором доведено необхідність накладення арешту на вказане в клопотанні майно, відповідно до КПК України воно може бути речовими доказами, які можуть бути використаними як докази факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального (адміністративного) провадження. З метою недопущення їх зникнення, втрати, пошкодження, слідчий суддя прийшов до висновку за необхідне прийняти вказане рушення.

В апеляційний скаргах захисник ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_8 , просить поновити їй строк на оскарження, оскільки вона його пропустила з поважних причин.

Крім того, просить скасувати ухвалу суду та винести нову, якою в задоволені клопотання слідчому відмовити, в зв`язку з порушенням чинного законодавства та не відповідністю висновків суду з обставинами кримінального провадження.

Заслухавши суддю доповідача, виступ захисника ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_8 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, виступ прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи захисника про те що вона пропустила строк на оскарження з поважних причин не спростовні, та підтверджуються матеріалами справи, а тому строк на оскарження підлягає поновленню.

Так, перевіривши матеріали кримінального провадження та їх проаналізувавши, колегія суддів, приходить до висновку, що доводи захисника повинні бути взяті до уваги, оскільки вони ґрунтуються на вимогах Закону, з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Положеннями ч. 2 вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вказано в оскаржуваній Ухвалі, з наданих матеріалів вбачається, що першим слідчим відділом СУ прокуратури Одеської області здійснюється досудове розслідування злочину, передбаченого ч. 2 ст. 354 КК України, у кримінальному провадженні №42016160000000259 від 10.04.2016 року.

У період з 11.04.2016 по 12.04.2016 року, на підставі ухвали слідчого судді від 11.04.2016 року проведено обшук автомобілю Mercedes-Benz Actros державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , які належать на праві власності ОСОБА_7 , під час якого виявлено та вилучено майно, яке не відповідає заявленому у митній декларації.

Вказаний вантажний автомобіль мав прибути на митний пост «Шостка» протягом 10-ти днів, тобто у період до 17.04.206 року, але безпідставно був затриманий працівниками Головного управління Національної поліції в Одеській області вже 10.04.2016 року. При затриманні не було надано жодного документу, який би став підставою для затримання, а Ухвала про проведення обшуку вказаного автомобілю була винесена слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси лише 12.04206 року.

Вирішуючи питання про накладення арешту на автомобіль та причеп, які належать ФОП ОСОБА_7 на праві приватної власності, слідчий суддя посилається на те, що «у відповідності до ч.2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК України».

При цьому ч. 2 ст. 167 КПК передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

В клопотанні немає жодного доказу на обґрунтування необхідності та правомірності арешту автомобілю та технічних паспортів на автомобіль та причеп, слідчим та прокурором не доведено існування зазначених обставин КПК.

На думку колегії суддів, суддя першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що встановлено наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для арешту вказаного майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, на яку посилається у своїй ухвалі суддя, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

З огляду на той факт, що у кримінальному провадженні №42016160000000259 від 10.04.2016 року здійснюється досудове розслідування злочину, передбаченого ч. 2 ст. 354 КК України, ні автомобіль, ні причеп, ні технічні паспорти не можуть бути знаряддям та засобами вчинення вказаного кримінального правопорушення, а тому на них не може бути накладений арешт.

Крім того, автомобіль Mercedes-Benz Actros державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом державний реєстраційний номер НОМЕР_4 належать на праві власності ОСОБА_7 , який здійснював перевезення на підставі замовлення на перевезення вантажу автомобільним транспортом, копія якого надана до матеріалів справи, та до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, не має жодного відношення. Також ця позиція підкріплюється положеннями, викладеними у ч. 10 ст. 170 КПК України про те, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частина 4 ст. 170 КПК України закріплює, що арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Однак, ці доводи захисту не були прийняті до уваги слідчим суддею та не знайшли належної оцінки в ухвалі судді.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що в клопотанні немає жодного доказу на обґрунтування необхідності та правомірності арешту вказаного автомобілю з причепом та технічних паспортів на автомобіль та причеп.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Таким чином, приймаючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя помилково дійшов висновку про те, що тимчасово вилучене майно - автомобіль, причеп та технічний паспорт на автомобіль та причеп - є засобами вчинення кримінального правопорушення», а сама ухвала прийнята з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України!.

Крім того, колегія суддів, звертає увагу на ту обставину, що Ухвалою слідчого судді місцевого Приморського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2016 року було задоволено аналогічне клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42016160000000259 від 10.04.2016 року за ч. 2 ст. 364 КК України. На вказану ухвалу слідчого судді захисником була подана апеляційна скарга, яка була задоволена ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.04.2016р.

У вказаній ухвалі апеляційний суд висловив свою думку щодо накладення арешту на вказаний автомобіль.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 407, 409 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити строк захиснику ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_8 на оскарження.

апеляційну скаргу захисника ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.04.2016 року по справі №522/6294/16-к (провадження №1- кс/522/8160/16) за клопотанням старшого слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42016160000000259 від 10.04.2016р. за ч. 2 ст. 364 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу СУ прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №42016160000000259 від 10.04.2016 року за ч. 2 ст. 364 КК України.

Тимчасово вилучене майно - автомобіль Mercedes-Benz Actros державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом державний реєстраційний номер НОМЕР_4 та оригінали технічних паспортів - повернути особі, у якої воно було вилучено.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3

(підпис) (підпис) (підпис)

Копія вірна.

Суддя апеляційного суду ОСОБА_2