Рішення

від 17.01.2018 по справі 803/1713/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1713/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача Максимчука Ю.В.,

представника відповідача Копка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Буд Вест Груп до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Буд Вест Груп (далі - ТзОВ Інтер Буд Вест Груп , позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2017 року №0008751401 та №0008741401.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ Інтер Буд Вест Груп з питань податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 pоку, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складено акт №8682/14-01/38740681 від 23.08.2017 року.

На підставі даного акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 11.09.2017 року №0008701405, згідно якого було застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, №0008741401 згідно якого встановлено порушення пп. 140.4.2. п. 140.4 ст. 140 ПК України та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 316 106 грн., №0008751401 згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 926 110 грн. Із податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2017 року №0008701405 погодилися та не оскаржували його, штрафні санкції сплачені.

Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про безтоварність операцій, оскільки реальність, правомірність і відповідність господарських операцій діючому законодавству підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2017 року №0008751401 та №0008741401.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що в ході перевірки не встановлено факту реального здійснення господарських операцій між ТзОВ Інтер Буд Вест Груп та фізичними особами, а первинні документи складені позивачем не можуть братися до уваги як достовірні. Вказав, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення сформовані у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак просив суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що позивач ТзОВ Інтер Буд Вест Груп зареєстроване як юридична особа 23.05.2013 року.

ГУ ДФС у Волинській області в період з 28.07.2017 року по 17.08.2017 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ Інтер Буд Вест Груп з питань податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 pоку, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складено акт №8682/14-01/38740681 від 23.08.2017 року.

Однак, з висновками акту перевірки ТзОВ Інтер Буд Вест Груп не погодилося та подало заперечення.

Рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 08.09.2017 року №8203/10/03-20-14-01-08 Про розгляд заперечення вимоги, викладені в запереченні було задоволено частково, а саме в частині порушень пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, п. 7, п. 28 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 звіт про фінансові результати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87; п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 p. № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ; пп. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 року № 637, затвердженого Постановою Нацбанку України від 15.12.2004 р. за № 637 та зареєстрованого в Мін'юсті України 13.01.2005 р. за № 40/10320 не підлягають задоволенню, а вимоги в частині порушень: а п. 176.2 ст. 176 ПК України; ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було задоволено.

На підставі даного акту перевірки винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0008741401 згідно якого встановлено порушення пп. 140.4.2. п. 140.4 ст. 140 ПК України та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 316 106 грн., №0008751401 згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 740 888 грн. та штрафні (фінансові) санкції 185 222 грн., а всього в розмірі 926 110 грн. Із податковим повідомленням-рішенням від 11.09.2017 року №0008701405 погодилися та не оскаржували його, штрафні санкції сплачені.

Однак, із висновками акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями від 11.09.2017 року №0008741401 та №0008751401 не погодилися і подали скаргу до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 28.11.2017 року №27852/6/99-99-11-01-01-25 Про результати розгляду скарги , скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство України, яке регулює спірні правовідносини, приходить до висновку, що не заслуговує на увагу суду висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства по реальності господарських операцій та спростовується наступним.

Як встановлено судом, серед видів діяльності товариства є: КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

В користуванні позивача наявний склад, який знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська,22 та офісне приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Драгоманова, 11, що підтверджується оглянутими в судовому засіданні договорами оренди від 30.01.2015 року №30/01/15-1, від 01.07.2015 року, від 01.07.2016 року і не заперечується контролюючим органом.

Так, впродовж 2015-2016 років ТзОВ Інтер Буд Вест Груп серед іншого здійснювало продаж товарів (будівельних матеріалів) фізичним особам на підставі публічного договору. Загалом за перевіряємий період було реалізовано товару 46 фізичним особам на загальну суму 18 161 483,13 грн. з ПДВ.

Статтею 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ст. 699 ЦК України пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору. Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, договори купівлі - продажу товарів із вказаними у акті перевірки фізичними особами укладалися в усному порядку. Продавець передав у власність покупцям товари відповідно до рахунків - фактур та видаткових накладних.

По факту реалізації товарно-матеріальних цінностей фізичним особам ТзОВ Інтер Буд Вест Груп оформлялись видаткові, які оглянуті судом (а. с. 41-89). Вказані господарські операції були відображені в оборотно-сальдових відомостях та у складі податкових зобов'язань у відповідних деклараціях.

Відповідно до ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

При цьому, згідно ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відтак, товар передавався покупцям в момент укладення правочину, що підтверджується виписаними видатковими накладними.

Стосовно оплати отриманого товару, то відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Статтею 706 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.

Таким чином, позивач здійснював продаж товару на підставі публічного договору. Ціна зазначалася на момент укладення такого договору і фіксувалася у рахунках та накладних. При цьому, усною домовленістю сторони визначали порядок та строки оплати, що не заборонено чинним законодавством. Оплата за проданий товар була здійснена в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується відповідними банківськими виписками, не заперечується актом перевірки та представником відповідача в судовому засіданні. При цьому, у встановлених податковим органом порушеннях інтервал часу між відвантаженням продукції та її оплатою становив менше 30 днів, а в решті господарських операцій оплата за товар відбулася в день відпуску товару.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань, позивачем як під час проведення перевірки так і до матеріалів позову було надано примірники первинних документів (рахунки - фактури, видаткові та податкові накладні які оглянуті судом) щодо фізичних осіб-покупців, які містять номер та дату, прізвище, ім'я та по-батькові покупця, назву продукції, її кількість і ціну, тобто усі необхідні реквізити для первинних документів.

Оглянуті копії перелічених первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості та не призвели до зміни в структурі активів платника податків.

Порушень в оформленні цих документів, які б могли слугувати про нереальність спірних операцій, судом не виявлено.

При цьому, суми доходів від господарських взаємовідносин з фізичними особами відображено у повному обсязі у фінансовій та податковій звітності ТОВ Інтер Буд Вест Груп , про що свідчить дані оглянутих судом податкових декларацій.

Окрім того, за наслідками проведення зазначених господарських операцій відбувся рух активів, а саме товар був реалізований та вибув зі складу, що підтверджується відповідними оборотно-сальдовими відомостями, які досліджені судом. А кошти, які були сплачені покупцями, надійшли на банківський рахунок позивача.

Окрім того, відповідно до розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 р. № 174, 1.3. касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.

Отже, вказаною Інструкцією не передбачено права та обов'язку банківських установ вимагати від платника (в даному випадку покупця) продукції будь-яких інших відомостей, що ідентифікують платника, крім його імені (найменування).

Відтак, з огляду на вищевикладене, висновки перевіряючих про те, що отримання ТзОВ Інтер Буд Вест Груп грошових коштів за товар, які поступали від покупців вважати безповоротною фінансовою допомогою, є безпідставними.

Так, відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Положенням п. 137.10 ст. 137 ПК України визначено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що інспекторами контролюючого органу не встановлено укладення позивачем, перелічених у ст. 14 ПК України договорів. Отримання коштів відображено як оплата за реалізовані товари покупцям - фізичними особами, внаслідок чого, розрахунок за отриманий товар не може розглядатися як безповоротне надання коштів.

Одночасно необхідно зазначити, що відповідно до п. 135.1. ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу, (п. 135.2 ст. 135 ПК України).

Згідно з п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу; дохід банківських установ.

Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (пп. 135.5.4 п. 135.5ст. 135 ПК України).

Аналізуючи приписи ст. ст. 2, 3, 8, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні необхідно вказати, що господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. У протилежному випадку є обґрунтовані підстави для висновку про відсутність самої господарської операції.

Факт реального придбання товарів фізичними особами підтверджується первинними документами встановленої форми, які оглянуті судом. Надані документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і в контролюючого органу не було підстав ставити під сумнів їх достовірність.

Окрім цього, слід зазначити, що актом перевірки не заперечується той факт, що ТзОВ Інтер Буд Вест Груп за вказаний період правомірно сформувало свої зобов'язання по податку на додану вартість і у податкового органу з приводу зазначеного виду податку будь-які претензії відсутні.

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року не встановлено жодного заниження (завищення) показників задекларованих ТзОВ Інтер Буд Вест Груп у рядках 2000, 2120 Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва.

У випадку якщо відповідач вважає, що сума 5 432 173 грн. є безповоротною фінансовою допомогою, то податковий орган мав зняти цю суму з рядка Дохід (виручка) від реалізації продукції та перенести її в рядок Інші доходи , що ними не було зроблено.

Таким чином, контролюючий орган з однієї сторони визнає правильність декларування позивачем доходів та той факт, що ці доходи є виручкою від реалізації продукції, а з іншої сторони цю ж суму донараховує повторно як Інші доходи (поворотна фінансова допомога), що не відповідає чинному законодавству.

З огляду на вищевикладене, твердження податкового органу про заниження податку на прибуток на загальну суму 740 888 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 185 222 грн. є надуманими, безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам, тому податкове повідомлення-рішення №0008751401 - слід визнати протиправним та скасувати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 05.04.2016 року в справі №К/800/387/15 та від 28.03.2017 року в справі №К/800/16283/16.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0008741401 суд зазначає наступне

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу.

Для відображення цієї суми передбачено рядок 3.2.4 Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III ПК України) додатку РІ Різниці до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємств Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-) .

Відтак, підприємством у відповідності до чинного законодавства у декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2016 pік, а саме у рядку 3.2.4. додатку РІ Різниці було відображено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в розмірі 1 516 921 грн.

З врахуванням того, що прибуток за 2016 року становив 200 815 грн., що відображено у рядку 02 Декларації, то у відповідності до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єкт оподаткування за 2016 рік становить - 1 316 106 грн. (рядок 02 + рядок З РІ).

Відтак, відсутнє жодне завищення від'ємного значення, про яке зазначав податковий орган.

Крім того, у висновках акта перевірки №8682/14-01/38740681 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ Інтер Буд Вест Груп не міститься жодної інформації про порушення позивачем п. 140.4.2 ПК України, відтак податкове повідомлення-рішення №0008741401 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи ні відповідачем, ні його представником в судовому засіданні, не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами та не доведений факт порушення позивачем вимог чинного законодавства, в т.ч. ПК України.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази, в їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність встановлених ГУ ДФС у Волинській області в акті документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Інтер Буд Вест Груп обставин, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 11.09.2017 року №0008741401 згідно якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 316 106 грн. та №0008751401 згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 926 110 грн. слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Волинській області на користь ТзОВ Інтер Буд Вест Груп слід стягнути судовий збір в розмірі 15 491,65 грн., сплачений позивачем відповідно до квитанції №ПН821 від 04.12.2017 року.

Керуючись статтями 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 11.09.2017 року №0008751401 та №0008741401.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Буд Вест Груп судові витрати в розмірі 15 491,65 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто одна гривня) 65 копійок.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Буд Вест Груп (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 22, ідентифікаційний код 38740681).

Відповідач Головне управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 39400859).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 22.01.2018 року.