Постанова

від 16.01.2018 по справі 910/12405/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р. Справа№ 910/12405/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 16 січня 2018 року.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 (повний текст складено 28.09.2017)

у справі №910/12405/17 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Адвокатського бюро Прагнум Віталія Бобриньова

до Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне управління справами

про стягнення 82 093,98 грн.

В С Т А Н О В И В :

Адвокатське бюро Прагнум Віталія Бобриньова (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами до Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами (далі, відповідач або ДВ Преса України ) про стягнення 82 093,98 грн., із яких: 65 917, 84 грн. - інфляційні втрати, 16 176,14 грн. - 3% річних за період з 29.04.2015 по 05.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 залучено до участі у справі Державне управління справами як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі, третя особа).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі №910/14228/15 встановлено факт неналежного виконання ДВ Преса України своїх обов'язків за договором підряду №15/107 на виконання проектних робіт стадія Робоча документація з реконструкції будівлі їдальні від 15.07.2013 та договором уступки права вимоги №16 від 27.02.2014 та присуджено до стягнення з ДВ Преса України на користь Адвокатського бюро Прагнум Віталія Бобриньова 246 320,00 грн. основного боргу, 101 349,17 грн. інфляційних втрат та 7 065,67 грн. 3% річних за період з 15.05.2014 по 28.04.2015. 05.05.2017 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази на виконання рішення суду у справі №910/14228/15.

Однак, сума боргу за вказаним рішенням суду у справі №910/14228/15 була сплачена ДВ Преса України тільки 05.07.2017 під час здійснення виконавчого провадження, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за період з 29.04.2015 по 05.07.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі №910/12405/17 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами на користь Адвокатського бюро Прагнум Віталія Бобриньова грошові кошти: 65 917,84 грн. інфляційних втрат, 16 155,89 грн., 3% річних та 1 599,52 грн. судового збору за подання позову.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що факт порушення відповідачем умов договору підряду в частині оплати вартості виконаних робі та наявність заборгованості в сумі 246 320,00 грн. встановлений постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі №910/14228/15 та є преюдиційним. Водночас, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. Відтак, оскільки погашення заборгованості відповідача за договором відбулось 05.07.2017 при виконанні постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №910/14228/15 від 07.02.2017, позовні вимоги про стягнення з відповідача заявлених інфляційних втрат та 3% річних за період, не охоплений постановою від 07.02.2017 у справі №910/14228/15, а саме з 29.04.2015 по 04.07.2017 (оскільки заборгованість за вказаним рішенням суду сплачена позивачем 05.07.2017) є обґрунтованими.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство Державне видавництво Преса України Державного управління справами звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі №910/12405/17 скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що для визначення обсягу прав за Договором відступлення права вимоги від 14.11.2016 №1/22, окрім основного Договору підряду від 15.07.2013 №15/07, судом першої інстанції також мав бути досліджений та витребуваний, як доказ наявності права вимоги щодо стягнення з ДВ Преса України 3% річних та інфляційних втрат, Договір відступлення права вимоги від 27.02.2014 №16.

Скаржник зазначає, що право вимоги по Договору відступлення права вимоги від 27.02.2014 №16 перейшло до нового кредитора лише в обсягах та межах, визначених умовами Договору підряду від 15.07.2013 №15/107, яким не передбачено застосування до ДВ Преса України штрафних санкцій за порушення строків оплати. Жодного посилання на наявність права вимоги щодо стягнення з ДВ Преса України 3% річних та інфляційних втрат в договорі від 27.02.2014 №16 передбачено не було

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 23.11.2017.

23.11.2017 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін. Позивач наголошує, що апеляційна скарга відповідача стосується переоцінки доказів, що неодноразово досліджувались у справі №910/14228/15 та у результаті вирішення якої було підтверджено факт наявності заборгованості ДВ Преса України за Договором підряду, право вимоги якої було відступлене за Договором відступлення права вимоги №16 від 27.02.2014. Також позивач зазначає, що стягнення інфляційних втрати та 3% річних в жодному разі не носить штрафний характер, як про те помилково зазначає ДВ Преса України , а розцінюється як певна компенсація від інфляційних процесів через невиконання рішення, що і відбулося при прийнятті оскарженого рішення, та не залежить від наявності чи відсутності в договорі відступлення права вимоги умови про таку компенсацію

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Михальської Ю.Б. у відпустці, судове засідання, призначене на 23.11.2017, не відбулося.

З огляду на вихід головуючого судді Михальської Ю.Б. з відпустки та необхідність розгляду апеляційної скарги Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 розгляд справи було призначено на 19.12.2017.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 19.12.2017, не з'явився та 19.12.2017 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю представника відповідача взяти участь у розгляді скарги Державного видавництва Преса України у Територіальному управлінні Міністерства юстиції по Київській області.

Представник третьої особи у судове засідання, призначене на 19.12.2017, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

15.12.2017 набрав чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Відповідно до пункту 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи першу неявку у судове засідання представника відповідача, причини неявки якого були визнані судом поважними, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 розгляд справи було відкладено на 16.01.2018.

Представник третьої особи у судове засідання знову не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третьої особи про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на відсутність передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог частини 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у позові відмовити.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

15.07.2013 між Державним підприємством Державне видавництво Преса України Державного управління справами, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю УНР ПІБ , як генпроектувальником, укладено Договір підряду №15/107 на виконання проектних робіт стадія Робоча документація з реконструкції будівлі їдальні (далі - Договір підряд), відповідно до пункту 1.1. якого генпроектувальник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати проектні роботи стадії "Робоча документація" (роботи) по об'єкту: Реконструкція будівлі їдальні в адміністративну будівлю за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 50.

27.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю УНР ПІБ , як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасне будівництво ПІБ , як новим кредитором, укладено Договір відступлення права вимоги №16, відповідно до пункту 1.1. якого, первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги за Договором підряду №15/107 від 15.07.2013, який було укладено між первісним кредитором та відповідачем (боржник), в обсягах і на умовах, встановлених договором між первісним кредитором та боржником.

Пунктом 2.1. Договору про відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги, яке відступається за цим договором, оцінено сторонами в 364 320,00 грн.

14.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасне Будівництво ПІБ , як первісним кредитором, та адвокатським бюро Прагнум Віталія Бобриньова , як новим кредитором, укладено договір відступлення права вимоги №1/22, відповідно до пункту 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає на користь нового кредитора належне йому право вимагати від Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами виконання своїх зобов'язань за договором підряду №15/107 від 15.07.2013. До нового кредитора переходять, зокрема, але не виключно, такі права: вимагати від боржника сплати основної заборгованості за договором підряду №15/107 від 15.07.2013 у розмірі 246 320,00 грн., вимагати від боржника сплати трьох відсотків річних та інфляційних втрат, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми основного боргу, реалізовувати будь-які інші права кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі договору підряду №15/107 від 15.07.2013.

Вищенаведені обставини встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі №910/14228/15.

Також, постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі №910/14228/15 встановлено факт неналежного виконання ДВ Преса України своїх обов'язків за договором підряду №15/107 на виконання проектних робіт стадія Робоча документація з реконструкції будівлі їдальні від 15.07.2013 та договором уступки права вимоги №16 від 27.02.2014 та присуджено до стягнення з ДВ Преса України на користь Адвокатського бюро Прагнум Віталія Бобриньова 246 320,00 грн. основного боргу, 101 349,17 грн. інфляційних втрат та 7 065,67 грн. 3% річних за період з 15.05.2014 по 28.04.2015.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату прийняття оскарженого рішення, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У рішенні від 25.07.2002 по справі Совтрансавто-Холдинг проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Враховуючи зазначене, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду №15/107 від 15.07.2013 та договором уступки права вимоги №16 від 27.02.2014 є преюдиційним та повторного доведення не потребує.

05.05.2017 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази у справі №910/14228/15.

Постановою державного виконавця від 07.07.2017 виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 05.05.2017 у справі №910814228/15 закінчено. Підставою для закінчення виконавчого провадження стало те, що згідно платіжних доручень №7807,7808,7809 від 29.06.2017 суму боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат стягнуто та перераховано у повному обсязі стягувачу (Адвокатському бюро Прагнум Віталія Бобриньова ).

Зважаючи на те, що погашення заборгованості відповідача за договором відбулось при виконанні постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №910/14228/15 від 07.02.2017 (05.07.2017), позивач просить стягнути з відповідача 65 917,84 грн. інфляційних, нарахованих за період з 29.04.2015 по 05.07.2017 та 3% річних в сумі 16 176,14 грн., нарахованих за період з 29.04.2015 по 05.07.2017.

Згідно пункту 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.2008 №01-8/685 Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України) , чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

Водночас, як зазначено у пункті 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Однак водночас слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються. При цьому обов'язок сплатити суму неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов'язання не є зобов'язанням в розумінні положень частини першої статті 509 ЦК, а отже відсутні підстави і для застосування до цих правовідносин статті 625 ЦК України.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Вказана стаття також передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 №10/25, від 04.07.2011 №13/210/10, від 12.09.2011 №6/433-42/183, від 14.11.2011 №12/207, від 23.01.2012 №37/64.

Як уже зазначалося, погашення заборгованості відповідача за договором відбулось 05.07.2017 при примусовому виконанні постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №910/14228/15 від 07.02.2017.

Отже, грошове зобов'язання відповідача перед позивачем припинилось 05.07.2017, а відтак, має місце прострочення його виконання за період, який не заявлявся під час вирішення справи №910/14228/15, тобто період з 29.04.2017 по 04.07.2017 (враховуючи дату сплати заборгованості згідно рішення), що згідно статті 625 Цивільного кодексу України є підставою для застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних, погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 16 155 грн. 89 коп. за період з 29.04.2015 по 04.07.2017 включно, оскільки грошові кошти отримані позивачем 05.07.2017, а також інфляційних втрат в сумі 65 917, 84 грн.

Стосовно доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Стягнення інфляційних втрат та 3% річних не має штрафного характеру, як про це помилково зазначає ДВ Преса України у апеляційній скарзі, а розцінюється як певна компенсація від інфляційних процесів через невиконання рішення, що і відбулося при прийнятті оскарженого рішення, та не залежить від наявності чи відсутності в договорі відступлення права вимоги умови про таку компенсацію

Відтак, доводи скаржника щодо відсутності у Договорі від 27.02.2014 №16 про відступлення права вимоги жодного посилання на наявність права вимоги щодо стягнення з ДВ Преса України 3% річних та інфляційних втрат, що, на його думку, є підставою для відмови у задоволенні позову, є безпідставними та спростовуються вищенаведеними нормами права.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Позивачем доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Державне видавництво Преса України Державного управління справами на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі №910/12405/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі №910/12405/17 залишити без змін.

Матеріали справи №910/12405/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко