Постанова

від 15.01.2018 по справі 922/1671/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Справа № 922/1671/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3429 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі № 922/1671/16 (ухвалене колегією суддів: головуючий суддя Новікова Н.А., суддя Калініченко Н.В., суддя Сальнікова Г.І.; повний текст рішення складено 23.10.2017)

за позовом ОСОБА_1, м.Харків, до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 1. Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю, м.Харків, 2. ОСОБА_2, м.Харків, 3. ОСОБА_3, м. Харків, 4. ОСОБА_4, м.Харків, 5. ОСОБА_5, с.Петрівське Київської області, 1. Департаменту реєстрації Харківської міської ради, м.Харків, 2. ОСОБА_6, м.Харків, 3. ОСОБА_7, м.Харків, 4. ОСОБА_8, смт. Пісочин Харківської області про визнання недійсним рішення зборів учасників та змін до установчих документів, переведення прав покупця частки, зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Харківської області з позовними вимогами до Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" товариство з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про: 1) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016, викладеного у формі протоколу; 2) визнання недійсними змін до установчих документів СМНП "Стройсвязь", внесених на підставі рішення загальних зборів учасників від 14.04.2016; 3) переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_2 у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу за ціною 12500 грн. та перерахування ОСОБА_2 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 12500 грн.; 4) переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_3 у розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу за ціною 7500 грн. та перерахування ОСОБА_3 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 7500 грн.; 5) зобов'язання відповідача-1 внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2017 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю від 14.04.2016, викладені у формі протоколу. Визнано недійсними зміни до установчих документів Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю, внесені на підставі рішення загальних зборів учасників від 14.04.2016. Переведено на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця частки учасника Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 у розмірі 6.25% від загального розміру статутного капіталу за ціною 3125,00 грн. Перераховано ОСОБА_2 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 3125,00 грн. Переведено на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця частки учасника Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 у розмірі 3,75% від загального розміру статутного капіталу за ціною 1875,00 грн. Перераховано ОСОБА_3 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 1875,00 грн. Стягнуто з Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 5512,00 грн. Перераховано ОСОБА_1 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 15000,00 грн. залишку внесених коштів. В решті позову відмовлено.

Позивач, ОСОБА_1, з рішенням частково не погодилася, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи в частині переведення на позивача прав та обов'язків покупця часток товариства лише пропорційно до розміру своєї частки - просить оскаржуване рішення скасувати в частині результатів розгляду позовних вимог щодо: переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_2 у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу за ціною 12500 грн. та перерахування ОСОБА_2 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 12500 грн.; переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_3 у розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу за ціною 7500 грн. та перерахування ОСОБА_3 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 7500 грн.; зобов'язання відповідача-1 внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Апелянт просить прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, на думку заявника, суд першої інстанції неправомірно дійшов висновку про те, що переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_2 у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу та частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_3 у розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу порушує принцип пропорційності, визначений у ст.147 ЦК України та ст.53 Закону України "Про господарські товариства". На думку заявника скарги, судом не враховано, що відповідно до вищевказаних норм учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника. ОСОБА_1 також зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив у позові в частині зобов'язання відповідача-1 внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - оскільки, на її думку, перехід права на частку до іншої особи можна вважати завершеним лише з моменту внесення та державної реєстрації відповідних змін до статуту товариства, а також відомостей про товариство, що містяться в державному реєстрі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2017 вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження, запропоновано учасникам процесу надати суду апеляційної інстанції: апелянту - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; іншим учасникам процесу - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Четвертий відповідач, ОСОБА_4, 30.11.2017 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи апелянта позбавлені належного нормативно-правового обгрунтування. Водночас, оскаржуване рішення місцевого господарського суду ОСОБА_4 також вважає необгрунтованим, оскільки, на його думку, суд не прийняв до уваги докази, які суттєво впливають на вирішення справи по суті і є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі; на думку четвертого відповідача, перерозподіл судом часток у статутному капіталі всупереч волі учасників товариства є прямим порушенням корпоративних прав учасників та права власності набувачів корпоративних прав - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Четвертий відповідач просить суд апеляційної інстанції: апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, перевірити законність та обґрунтованість рішення у повному обсязі та повністю його скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Разом з тим, ОСОБА_4 не оскаржено рішення суду першої інстанції від 17.10.2017 у встановленому порядку. Подану ним апеляційну скаргу на вказане рішення було повернуто ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2017; повторно ОСОБА_4 з апеляційною скаргою до суду не звертався.

01.12.2017 позивач надав правові обґрунтування апеляційної скарги, в яких наполягає на тому, що неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що є підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними, а також зазначає про порушення переважного права позивача на купівлю частки у статутному капіталі товариства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 розгляд справи відкладено на 18.12.2017, запропоновано учасникам процесу не пізніше, ніж за три дні до судового засідання, надати суду: позивачу - мотивовані пояснення з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 04.12.2017 (зокрема, щодо розподілу часток учасників товариства з урахуванням частки ОСОБА_7.), іншим учасникам процесу - відзиви на апеляційну скаргу та мотивовані пояснення щодо правової позиції у даній справі.

18.12.2017 позивач надав пояснення, в яких зазначає, що виключений учасник ТОВ СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_7 в даному судовому спорі не оскаржує свого виключення зі складу учасників, а також на даний час не бере участі в управлінні товариством не реалізує свої права та не несе обов'язків щодо діяльності товариства; позивач не може бути ініціатором захисту порушених прав третьої особи; розмір частки ОСОБА_7 (5%) дає йому можливість скористатися своїм переважним правом на купівлю часток інших учасників у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1; щодо виходу інших осіб зі складу учасників товариства, то з матеріалів справи вбачається, що такий вихід був добровільним, але був здійснений з порушенням переважного права позивача на придбання часток статутного капіталу товариства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.01.2018 в порядку ст.216 ГПК України, що набрав чинності з 15.12.2017, визначено строк для подання учасниками справи відзивів на апеляційну скаргу, мотивованих пояснень щодо своєї правової позиції в даній справі, доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв і клопотань, пов'язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин раніше (за наявності таких заяв чи клопотань та обґрунтування поважності причин) - по 10.01.2018 включно.

Третя особа - Департамент реєстрації Харківської міської ради - надала пояснення на апеляційну скаргу. Як вбачається зі змісту вказаних пояснень вони стосуються не апеляційної скарги ОСОБА_1, а апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2017, яку було повернуто ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2017. Департамент реєстрації Харківської міської ради зазначає, що, на його думку, оскаржуване рішення в частині визнання недійсними змін до установчих документів Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю, внесених на підставі рішення загальних зборів учасників від 14.04.2016, є необґрунтованим у зв'язку з тим, що судом не були досліджені інші документи, подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів. Зазначений учасник справи просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представники позивача та третьої особи - Департаменту реєстрації Харківської міської ради - присутні в судовому засіданні 15.01.2018, підтримали викладену ними письмово правову позицію. Інші учасники справи, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, не направили своїх представників для участі у вказаному засіданні, не надали суду пояснень, доказів, а також заяв та клопотань.

В ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники учасників справи погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України.

За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи у судовому засіданні, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Відповідно до Статуту Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - Товариство), в редакції чинній на дату прийняття оспорюваного рішення, затвердженого Загальними зборами учасників (Протокол зборів №1 від 25.07.2011) та зареєстрованого 12.08.2011 Виконавчим комітетом Харківської міської ради (номер запису №14801050009007040) учасниками Товариства є наступні особи (із зазначенням розміру їх часток у статутному капіталі):

- ОСОБА_2 - 12 500,00 грн. - 25,0% статутного капіталу;

- ОСОБА_3 - 7 500,00 грн. - 15,0% статутного капіталу;

- ОСОБА_6 - 2 500,00 грн. - 5,0% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 (позивач у справі) - 12 500,00 грн. 25,0% статутного капіталу;

- ОСОБА_7 - 2 500,00 грн. - 5,0% статутного капіталу;

- ОСОБА_8 - 12 500,00 грн. 25,0% статутного капіталу.

Згідно пункту 8.6. Статуту, Учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасниками Товариства, а також третім особам за згодою решти Учасників Товариства. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному капіталі Товариства або в іншому погодженому ним розмірі. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася третім особам. Якщо учасники Товариства не скористалися своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом Товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Пунктом 9.5. Статуту передбачено, що учасника Товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, може бути виключено з Товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Як вбачається з копій нотаріально засвідчених заяв (т.1, а.с.169 - 172), 14.04.2016 ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3., ОСОБА_8 заявили про вихід зі складу учасників Товариства та про відчуження своїх часток ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ними були укладені із вказаними особами відповідні договори купівлі-продажу часток від 14.04.2016 (т.1, а.с.173 - 177).

Апеляційним господарським судом встановлено, що того ж дня, 14.04.2016, після оформлення вищевказаних заяв та укладання договорів, було проведено Загальні збори учасників Товариства, на яких позивач, ОСОБА_1, не був присутній. Зборами затверджено вихід ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3., ОСОБА_8 зі складу учасників Товариства та відчуження належних учасникам корпоративних прав у розмірі 70% статутного капіталу Товариства, що у грошовому вигляді складає 35000,00 грн., на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 14.04.2016.

Зборами також затверджено виключення ОСОБА_7 та ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства. Ухвалено належні учасникам частки у статутному капіталі, частину прибутку та вартість частини майна, згідно ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", пропорційні часткам учасників у статутному капіталі, виплатити грошовими коштами протягом року з дня затвердження річного балансу. Зобов'язано ОСОБА_4 довнести частки виключених учасників за рахунок власних коштів. Частки у статутному капіталі Товариства перерозподілено наступним чином: ОСОБА_5 - 25000,00 грн., що складає 50% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_4 - 25000,00 грн., що складає 50% статутного капіталу Товариства.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі, який було частково задоволено судом першої інстанції.

Згідно з ч.4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У відповідності до ч.2 ст.277 ГПК України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Отже, предметом апеляційного перегляду, у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, є оскаржуване рішення суду саме в зазначеній частині - в межах вимог апеляційної скарги позивача. У зв'язку з цим, вимоги, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, наданих ОСОБА_4 та Департаментом реєстрації Харківської міської ради, судом не розглядаються.

Як було встановлено вище, апелянт, ОСОБА_1 не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині результатів розгляду позовних вимог щодо: переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_2 у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу за ціною 12500 грн. та перерахування ОСОБА_2 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 12500 грн.; переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_3 у розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу за ціною 7500 грн. та перерахування ОСОБА_3 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 7500 грн.; зобов'язання відповідача-1 внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_1 вважає, що її вимоги мають бути задоволені в повному обсязі, а не в тих пропорціях, що визначені рішенням місцевого господарського суду.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 2 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції щодо порядку розподілу часток учасників та щодо результатів розгляду позовних вимог в частині зобов'язання відповідача-1 внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слід погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 147, ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця.

Аналогічні положення встановлені ст. 53 Закону України "Про господарські товариства".

Пунктом 8.6. Статуту передбачено, що учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасниками Товариства, а також третім особам за згодою решти Учасників Товариства. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному капіталі Товариства або в іншому погодженому ним розмірі. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася третім особам. Якщо учасники Товариства не скористалися своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом Товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд правильно застосував вищевказані норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про наявність порушення прав позивача як учасника Товариства, якого не було повідомлено про намір ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відчуження їх корпоративних прав.

Разом з тим, вимога позивача про переведення на неї прав та обов'язків покупця частки учасника Товариства ОСОБА_2 в розмірі 25% та частки ОСОБА_3 в розмірі 15% статутного капіталу суперечить Статуту Товариства та законодавству України, оскільки порушує принцип пропорційності визначений у статті 147 ЦК України та статті 53 Закону України "Про господарські товариства" .

У відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 147 ЦК України, учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.

Аналогічні положення встановлені ст. 53 Закону України "Про господарські товариства".

Як вбачається з усних та письмових пояснень представника позивача в ході розгляду справи, ОСОБА_1 фактично наполягає на тому, що розподіл часток мав відбуватися саме у визначений нею спосіб, без дотримання принципу пропорційності та без урахування розміру часток усіх учасників товариства. Зокрема, як зазначає позивач, виключений учасник ТОВ СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_7 в даному судовому спорі не оскаржує свого виключення зі складу учасників, а також на даний час не бере участі в управлінні товариством не реалізує свої права та не несе обов'язків щодо діяльності товариства; позивач не може бути ініціатором захисту порушених прав третьої особи; розмір частки ОСОБА_7 (5%) дає йому можливість скористатися своїм переважним правом на купівлю часток інших учасників у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Проте колегія суддів вважає, що наведені аргументи не спростовують висновків місцевого господарського суду, оскільки, визнавши недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 14.04.2016 у повному обсязі (проти чого позивач не заперечує), суд першої інстанції правомірно здійснив розподіл часток між учасниками з урахуванням розміру часток всіх учасників (зокрема, ОСОБА_7.)

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 в даному судовому спорі не оскаржує свого виключення зі складу учасників, а також на даний час не бере участі в управлінні товариством не реалізує свої права та не несе обов'язків щодо діяльності товариства - колегія суддів не вважає належними аргументами, оскільки, як встановлено в ході розгляду справи та не спростовано позивачем, ОСОБА_7 не виявляв бажання щодо виходу зі складу учасників Товариства та не заявляв про намір продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасниками Товариства. Натомість права ОСОБА_7 як учасника Товариства, порушені рішенням загальних зборів від 14.04.2016, було фактично відновлено оскаржуваним рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2017. Відповідно, дана особа також користуються переважним правом купівлі частки іншого учасника (в разі її відчуження) пропорційно до розміру своєї частки. Посилання апелянта на те, що розмір частки ОСОБА_7 (5%) дає йому можливість скористатися своїм переважним правом на купівлю часток інших учасників у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки вони не узгоджуються із встановленим законом принципом пропорційності. Механізм розподілу часток, який апелянт вважає справедливим, не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Позивачем в суді першої та апеляційної інстанції не наведено доводів із посиланням на норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, в обґрунтування вимоги про переведення на ОСОБА_1 часток інших учасників (ОСОБА_2 та ОСОБА_3.) у зазначеному в позовній заяві розмірі (без дотримання встановленого законом принципу пропорційності).

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги щодо переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки учасника Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 в розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу та ОСОБА_3 в розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу відповідно в розмірі 6,25% та 3,75% пропорційно розміру її частки в статутному капіталі Товариства.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд першої інстанції правомірно зазначив, що за змістом п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, в тому числі, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Тобто, за наслідками прийняття судом відповідного судового рішення, яким змінюються відомості про юридичну особу, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державний реєстратор зобов'язаний внести такі зміни до реєстру. Законом передбачена відповідна процедура внесення змін, якої необхідно дотримуватись.

Оскільки в ході розгляду справи її учасниками не було надано суду першої та апеляційної інстанції даних про те, що Спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю зверталось до державного реєстратора щодо внесення відповідних змін про юридичну особу, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо передчасності вказаної позовної вимоги. Твердження апелянта про те, що перехід права на частку до іншої особи можна вважати завершеним лише з моменту внесення та державної реєстрації відповідних змін до статуту товариства, а також відомостей про товариство, що містяться в державному реєстрі - не спростовують вищевказаних висновків, що ґрунтуються на приписах чинного законодавства (зокрема, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Закону України "Про виконавче провадження"), а відтак, доводи позивача в цій частині також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом за результатами нового розгляду справи, у відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2017 у справі № 922/1671/16, якою було скасовано рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 922/1671/16, і передано справу №922/1671/16 на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Судом касаційної інстанції, зокрема, зазначено, що при вирішенні даного спору судами було безпідставно не застосовано до спірних правовідносин норми п.2 ч.2 ст.147 ЦК України та ч.3 ст.53 Закону України "Про господарські товариства", якими встановлено принцип пропорційності при купівлі частки учасником товариства.

Колегія суддів зазначає, що при новому розгляді справи місцевим господарським судом, у відповідності до приписів ст.111-12 ГПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення 17.10.2017) було враховано вказівки суду касаційної інстанції, додержано норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а також вимог ГПК України.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі №922/1671/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22.01.18

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.