Ухвала

від 18.01.2018 по справі 1/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

18.01.2018р. Справа №1/139

за скаргою: №31/13-5359 від 27.12.2017р. Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України на дії Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі:

за позовом: Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Макіївський металургійний комбінат , м.Макіївка

про стягнення 3914509,51 грн

за участю органу виконання судового рішення: Кіровського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Лиман

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від скаржника (позивача, стягувача): ОСОБА_1 - нач. сек.

від боржника (відповідача): не з'явився

від органу виконання судового рішення: не з'явився

Виходячи зі змісту матеріалів скарги, рішенням арбітражного суду Донецької області від 15.10.2001р. по справі №1/139 (суддя Манжур В.В.) було стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Макіївський металургійний комбінат на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України основний борг - 3812740,51 грн, пеню - 100000 грн, витрати по держмиту - 1700 грн, витрати за арбітражні інформаційно-технічні послуги - 69 грн.

На виконання вказаного рішення 26.10.2001р. господарським судом було видано відповідний наказ.

09.01.2018р. Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до господарського суду Донецької області зі скаргою №31/13-5359 від 27.12.2017р. про:

- визнання неправомірними дій органу державної виконавчої служби щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р. з виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.10.2001р. №1/139;

- визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р. з виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.10.2001р. №1/139;

- визнання неправомірними дій органу державної виконавчої служби щодо ненадіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р. з виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.10.2001р. №1/139.

У зв'язку з відрахуванням зі штату судді Манжур В.В., протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.01.2018р. скаргу у справі №1/139 передано на розгляд судді Паляниці Ю.О.

В обґрунтування скарги Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України посилається на неправомірність дій державного виконавця в частині винесення постанови від 10.11.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, незаконність дій державного виконавця в частині ненадіслання стягувачу постанови від 10.11.2014р., проведення на території Донецької області (в тому числі, у м.Макіївка) антитерористичної операції, призупинення приймання відділами поштового зв'язку поштових відправлень, що призвело до втрати органом примусового виконання рішень виконавчого документа №1/139 від 26.10.2001р.

Заявник у судове засідання 18.01.2018р. з'явився, вимоги, викладені у скарзі №31/13-5359 від 27.12.2017р. Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , підтримав.

Боржник у судове засідання 18.01.2018р. не з'явився, витребуваних судом документів не представив, будь-яких пояснень по суті скарги не надав, про розгляд скарги був обізнаний, про що свідчить наявне у матеріалах справи оголошення з офіційного веб-порталу Судова влада України ( dn.arbitr.gov.ua) , у розділі Новини та події суду про дату та час судового засідання у справі №1/139, призначеного на 18.01.2018р.

Кіровський відділ державної виконавчої служби міста Макіївки Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України у листі №14.10-13/5 від 10.01.2018р. вказував, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження за наказом 1/139 від 26.10.2001р. завершене 10.11.2014р. відповідно до п.9 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції); надати будь-яку іншу інформацію, оригінал або належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження у паперовому вигляді не вбачається можливим, оскільки знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

Крім того, орган примусового виконання рішень просив суд розглянути скаргу за відсутності власного представника.

Згідно з ч.2 ст.342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, стягувача, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга №31/13-5359 від 27.12.2017р. Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України підлягає задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 26.10.2001р.) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів скарги, на виконання рішення арбітражного суду Донецької області від 15.10.2001р., 26.10.2001р. господарським судом було видано відповідний наказ.

Згідно з постановою від 06.12.2001р. Відділом виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції за наказом №1/139 від 26.10.2001р. було відкрито виконавче провадження.

За змістом постанови від 06.12.2001р. вказаним вище відділом органу примусового виконання рішень зупинено виконавче провадження з виконання наказу арбітражного суду Донецької області від 26.10.2001р. №1/139 у зв'язку порушенням справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Макіївський металургійний комбінат .

Як вказує заявник, згідно з постановою від 10.11.2014р. державним виконавцем наказ суду №1/139 від 26.10.2001р. було повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження .

За приписами ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

За приписом ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини регулює відносини, що виникають у зв?язку з обов?язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.

Статтею 17 вказаного закону передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004р. у справі Півень проти України вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов?язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (п.35 рішення).

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) встановлювалось, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.2 вказаного нормативно-правового акту примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України Про державну виконавчу службу примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

Як встановлено, при прийнятті оскаржуваної постанови державний виконавець керувався нормами п.9 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , за змістом якого виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Обґрунтовуючи своє рішення про повернення виконавчого документа, державний виконавець посилався на приписи Закон України Про боротьбу з тероризмом , Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , розпорядження №1085-р від 07.11.2014р. Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення , обставини переміщення Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївки Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України на підконтрольну українській владі територію та залишення матеріалів виконавчого провадження з виконання наказу суду №1/139 від 26.10.2001р. на території проведення активної фази антитерористичної операції.

Аналогічні за змістом відомості містяться також у листі №14.10-13/517 від 11.12.2017р. в.о. начальника Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївки Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України.

При цьому, наведені вище нормативно-правові акти, якими державний виконавець обґрунтував постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, не відносяться до нормативних актів, які встановлюють умови і порядок проведення виконавчих дій щодо примусового виконання рішень судів. Відтак, вказаними нормативними актами не визначено, що обставини проведення антитерористичної операції виключають здійснення виконавчих дій і можуть бути підставою як для відмови у відкритті виконавчого провадження, так і для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 12.05.2016р. у справі №905/3680/14, від 19.07.2017р. у справі №20/98.

Крім того, правомірними є доводи скаржника щодо неможливості винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у разі зупинення виконавчого провадження без його поновлення, оскільки повернення виконавчого документа можливо на підставі триваючого виконавчого провадження за умови вчинення державним виконавцем послідовних дій, визначених Законом.

За таких обставин, з огляду на вищенаведене, вимоги скарги №31/13-5359 від 27.12.2017р. Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в частині визнання неправомірними дій органу державної виконавчої служби щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р. з виконання наказу від 26.10.2001р. №1/139 та визнання недійсною вказаної постанови є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, господарським судом враховано, що про існування постанови від 10.11.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві скаржнику стало відомо з листа №14.10-13/517 від 11.12.2017р. Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївки Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України, який надійшов до компанії 18.12.2017р. При розгляді цієї скарги суд виходить з того, що заявником було дотримано вимоги п.1 ч.1 ст.341 Господарського процесуального кодексу України щодо строку подання відповідної скарги, яка здана до пересилання 27.12.2017р. до відділення поштового зв'язку.

Відповідно до ч.4 ст.47 вказаного Закону України Про виконавче провадження про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.86 вказаного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, органом виконання судового рішення має бути доведено, в тому числі, факт надіслання постанови від 10.11.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві на адресу Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України .

Як вказувалось судом, за змістом листа №14.10-13/5 від 10.01.2018р. Кіровський відділ державної виконавчої служби міста Макіївки Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України зазначав, що надання будь-якої інформації, оригіналу або належним чином засвідчених копій матеріалів виконавчого провадження у паперовому вигляді не вбачається можливим у зв'язку з переміщенням вказаного відділу на підконтрольну українській владі територію та залишенням матеріалів виконавчого провадження з виконання наказу суду №1/139 від 26.10.2001р. на території проведення активної фази антитерористичної операції.

Відтак, органом виконання судового рішення не доведено наявності обставин фактичного надсилання постанови від 10.11.2014р. стягувачу.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що стягувачем вказана постанова отримана не була, за висновками суду, скарга №31/13-5359 від 27.12.2017р. Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України в частині визнання неправомірними дій органу державної виконавчої служби щодо ненадіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р. з виконання наказу від 26.10.2001р. №1/139 також є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, скарга №31/13-5359 від 27.12.2017р. Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відтак, з урахуванням змісту вказаної статті господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне зобов'язати Кіровський відділ державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області усунути порушення (поновити порушене право) Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України .

На підставі викладеного, ст.ст.234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу №31/13-5359 від 27.12.2017р. Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про:

- визнання неправомірними дій органу державної виконавчої служби щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р. з виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.10.2001р. №1/139;

- визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р. з виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.10.2001р. №1/139;

- визнання неправомірними дій органу державної виконавчої служби щодо ненадіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р. з виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.10.2001р. №1/139.

Визнати неправомірними дії органу державної виконавчої служби щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р. з виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.10.2001р. №1/139.

Визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р. з виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.10.2001р. №1/139.

Визнати неправомірними дії органу державної виконавчої служби щодо ненадіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014р. з виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.10.2001р. №1/139.

Зобов'язати Кіровський відділ державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області усунути порушення (поновити порушене право) Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України .

Повний текст ухвали складено та підписано 22.01.2018р.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та відповідно до п.17.5 п.17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю.О.Паляниця