Рішення

від 18.01.2018 по справі 920/208/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.2018 Справа № 920/208/17

За позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства Сумиобленерго , м. Суми,

до відповідача : Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Лермантова 1 А , м. Суми,

про врегулювання розбіжностей,

Головуючий суддя Заєць С.В.

суддя Резніченко О.Ю.

суддя Костенко Л.А.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2;

Від відповідача:ОСОБА_3, ОСОБА_4;

Секретар судового засідання - Малюк Р.Б.,

Суть спору: позивач відповідно до вимог позовної заяви просить суд врегулювати розбіжності по договору про постачання електричної енергії від 04.01.2017 № 1613133, виклавши спірні пункти договору (п. 4.2.1., 4.2.5., абз. 6 п. 5.1., п. 5.2., абз. 4 п. 6.1.1., п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 п. 6.1.3., п. 6.2., п. 6.3., п. 7.3., п. 7.9., пункт 9 додатку № 4 до договору, пункт 10 додатку № 4 до договору) та додатки 1, 3.1, 3.2, 7, 12 до договору в редакції позивача, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.03.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

18.04.2017 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки визначення договірних величин споживання електричної енергії (п. 5.1. Договору та Додаток 1), встановлення розміру обсягів очікуваного споживання електричної енергії власниками (п. 5.2 Договору), або резервування обсягу електричної енергії (п. 7.9 Договору) для ОСББ є неможливим, так як розмір та інтенсивність споживання електричної енергії мешканцями будинку не залежить від об'єднання. Більше того, механізм розрахунку обсягів очікуваного споживання електричної енергії співвласниками багатоповерхових будинків відсутній. Вимога позивача щодо встановлення обсягів постачання електричної енергії суперечить п. 2 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги . Пункти 5.1. та 5.2 Договору в редакції позивача стосуються юридичних осіб, які є прибутковими організаціями та не можуть застосовуватись до ОСББ. Типовий договір не містить положень, викладених позивачем у п. 4.2., п. 4.2.5., абз 5 п. 5.5., абз. 4 п. 6.1.1., п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 п. 6.1.3., п. 6.2., п. 6.3. та п. 7.3 договору про постачання електричної енергії. Відповідач заперечує проти визначення пені, 3% річних та інфляційних збитків в договорі, оскільки ОСББ є неприбутковою організацією. Крім того, відповідач заперечує проти здійснення розрахунку використаної електричної енергії з використанням загальнобудинкового лічильника, оскільки розрахунки повинні проводитись з урахуванням даних кожного окремого лічильника.

26.10.2017 позивач подав додаткові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 12.10.2017, на підставі ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, судом було зобов'язано спеціаліста Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Сумській області роз'яснити суду наступні питання: 1) Чи є обов'язковими для ОСББ вимоги ПАТ Сумиобленерго щодо визначення об'ємів споживання електричної енергії, її потужності, а також вимоги щодо сплати за реактивну енергію; 2) Чи є обов'язковою для ОСББ Лермонтова 1 А схема електропостачання об'єкта Споживача - житловий будинок, м. Суми, вул. Лермонтова, 1А (додаток №7 до Договору про постачання електричної енергії №1613133 від 04.01.17) в редакції ПАТ Сумиобленерго , яка передбачає зняття показань використаної електричної енергії із використанням загальнобудинкового лічильника; 3) Чи відповідає схема позивача, викладена у додатку № 7 до договору про постачання електричної енергії від 04.01.2017 № 1613133 проектній документації; 4) Чи передбачені загальнобудинокові обліки проектом на постачання електричної енергії житловому будинку; 5) Чи відповідає нормам чинного законодавства схема електропостачання об'єкта Споживача - житловий будинок, м. Суми, вул. Лермонтова, 1А (додаток №1 до протоколу розбіжностей від 10.02.17 до Договору про постачання електричної енергії №1613133 від 04.01.17) в редакції ОСББ Лермонтова 1 А .

24.10.2017 на виконання зазначеної ухвали суду Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Сумській області надала письмові пояснення.

15.12.2017, після порушення провадження у справі, набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017).

Відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень ГПК (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи те, що по справі № 920/208/17 було порушено позовне провадження, суд визнав за необхідне продовжувати розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Представники сторін у судовому засіданні 18.01.2017 надали усні пояснення та підтримали свої позиції, викладені раніше у поданих ними до суду документах.

Клопотань про відкладення розгляду справи чи надання додаткових документів до суду від сторін надано не було.

Приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 13 та ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем ОСОБА_1 акціонерним товариством Сумиобленерго 24.01.2017 було надано об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку Лермонтова 1А (відповідач) два примірника проекту договору № 16131133 від 04.01.2017 про постачання електричної енергії разом з додатками.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 10.02.2017 № 3 відповідач повернув позивачу договір про постачання електричної енергії 16131133 від 04.01.2017, підписаний з протоколом розбіжностей від 10.02.2017 щодо пунктів 4.2.1, 4.2.5, 4.4, 4.5, 5.1, 5.2, 5.5, 6.1.1, 6.1.3 (підпункти 2-8), 6.2, 6.3, 7.3, 7.9 договору, пункту 1 Додатку № 1 до договору, Додатку № 3.1 до договору, додатку № 3.2 до договору, пунктів 9-11 Додатку № 4 до договору, Додатку № 7 до договору, додатку № 12 до договору.

Лист відповідача № 3 від 10.02.2017 з додатками, отриманий позивачем 20.02.2017, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції (вх. № 3240).

Листом від 03.03.2017 за № 57-09/1484 позивач надіслав на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей від 02.03.2017, в якому наполягає на викладенні вищезазначених пунктів договору та додатків до нього у редакції, запропонованій позивачем, однак погоджується викласти пункт 4.4 договору у редакції, запропонованій відповідачем у протоколі розбіжностей, а також виключити пункт 4.5 з договору № 16131133 від 04.01.2017.

10.03.2017 позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей по договору № 16131133 від 04.01.2017 про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про електроенергетику , п. 1.3., п. 1.6. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3 Правил) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Слід зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02.03.2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення ОСББ, вступу до нього.

Таким чином, власники квартир і виділених нежитлових приміщень, щодо яких оформлено право власності на певну особу (певних осіб) (далі - виділені нежитлові приміщення), у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в ньому. При цьому чинним законодавством України не передбачено оформлення окремого документа щодо права власності на спільне майно багатоквартирного будинку.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до положень статей 4 та 6 вказаного Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.

Статтями 3 та 7 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що діяльність ОСББ здійснюється на основі статуту, який складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з положеннями статті 12 даного Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.

Враховуючи вищенаведене, факт створення в багатоквартирному будинку ОСББ є підтвердженням факту надання власниками квартир та виділених нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Разом з тим взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442 (із змінами).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (абзац другий пункту 1.1 ПКЕЕ).

Пунктами 5.5, 5.6, 5.7 Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування постачальника електричної енергії та споживача; 2) місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії; 3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); 4) величини дозволеної та приєднаної потужності; 5) клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо; 6) режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача; 7) значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ); 8) узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності); 9) порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом); 10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; 11) порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин; 12) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі; 13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування; 14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин; 15) порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків; 16) строк дії договору; 17) умови та порядок розірвання договору; 18) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є:

1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо);

3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання;

4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми;

5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

У разі укладення договору про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються додатково такі умови: 1) відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників; 2) обсяги передачі електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання; 3) порядок припинення електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках; 4) порядок розрахунку втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов'язаних з передачею електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання; 5) порядок розрахунку балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача); 6) порядок передачі даних про обсяги переданої електричної енергії в електроустановки інших суб'єктів господарювання, у тому числі у випадках порушення розрахункового обліку електричної енергії у цих суб'єктів господарювання; 7) підпункт 7 пункту 5.7 виключено

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про врегулювання розбіжностей по договору з дотриманням строку визначеного ст. 181 Господарського кодексу України.

Спірними, згідно з позовною заявою, протоколом узгодження розбіжностей від 02.03.2017 залишились редакції наступних пунктів договору: підпункти 4.2.1, 4.2.5, абз. 6 пункту 5.1, пункт 5.2, абз. 4 пункту 6.1.1, підпункти 2,3,4,5,6,7,8 пункту 6.1.3, пункти 6.2, 6.3, 7.3, 7.9 Договору та пункти 9, 10 додатку 4 до Договору, а також додатки 1, 3.1, 3.2, 7, 12 до Договору.

Підпункт 4.2.1 договору відповідач запропонував викласти в такій редакції: За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком 4 Порядок розрахунків , Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком .

Позивач не погоджується з такою редакцією зазначеного підпункту оскільки пунктом 4.2.1 Типового Договору передбачено обов'язок споживача за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, сплатити пеню за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Також, відповідно до підпунктів 2 та 8 пункту 8.1 розділу 8 Правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України, на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.

Згідно статей 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 2 та 3 статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів організацій та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Таким чином, редакція позивача підпункту 4.2.1 договору, а саме встановлення розміру пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, повністю відповідає умовам Типового договору, положенням Правил, а також вимогам чинного законодавства України.

Відповідно, редакція вказаного підпункту договору, викладена відповідачем в протоколі розбіжностей, позбавляє позивача встановленого законом права забезпечення виконання зобов'язання.

Відтак, суд дійшов висновку, що підпункт 4.2.1 договору № 1613133 від 04.01.2017 підлягає викладенню у редакції, наведеній позивачем.

Підпункт 4.2.5 позивач пропонував викласти у наступній редакції: Споживач, який має на обслуговуванні житловий фонд, несе відповідальність за наявність та збереження приладів обліку електричної енергії: загальнобудинкового, освітлення місць загального користування, енергозабезпечення ліфтів та насосів підкачки води, лічильників димовидалення та пожежогасіння, поквартирних, встановлених в електрощитових на сходових клітинах житлових будинків, а також пломб на всіх перелічених лічильниках, згідно з додатками 3.1, 3.2, 11 до Договору .

Відповідач, у свою чергу, запропонував виключити зазначений пункт із тексту договору.

Позивач свою вимогу щодо включення спірного пункту до договору обґрунтовує положеннями п. 3.2 Правил, згідно з яким відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору та п. 3.3 Правил, яким передбачено відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб.

Пунктом 3.3 Правил визначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно підпункту 26 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Таким чином, обов'язковою умовою для притягнення споживача до відповідальності за незбереження цілісності пломб на засобах обліку електроенергії є наявність акту про пломбування, що не було враховано позивачем у спірному пункті договору.

Відтак, суд дійшов висновку про виключення з договору № 1613133 від 04.01.2017 підпункту 4.2.5.

Абзац 6 пункту 5.1. Договору позивач наполягає на викладенні у наступній редакції Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди . Відповідач в протоколі розбіжностей запропонував виключити з тексту договору даний абзац 6 пункту 5.1.

Обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначає, що абзац 6 п. 5.1 Договору повністю відповідає абзацу 2 п. 5.1. Договору, а також узгоджується з абзацом 5 п. 4.2 Правил, якими визначено, споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за неврегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.

Оскільки абзац 6 пункту 5.1. договору узгоджується з іншими положеннями договору та кореспондується з положеннями Правил, суд приходить до висновку про викладення абзацу 6 п. 5.1. Договору в редакції запропонованій позивачем.

Пункт 5.2 договору № 1613133 позивач просив викласти у наступній редакції: Узгоджений Сторонами обсяг очікуваного споживання електричної енергії є договірною величиною споживання електроенергії і оформлюється додатком 1 Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії Споживачу та субспоживачу до Договору.

Відповідач даний пункт у протоколі розбіжностей виклав у наступній редакції: Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях, заявлених Споживачем згідно з пунктом 5.1 цього Договору обсягів .

Суд не погоджується з такою редакцією зазначеного пункту, оскільки, відповідно до абз. 6 п. 4.2 Правил узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Згідно положень Правил, договір містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема згідно пп. 3 п. 5.5 Правил істотною умовою Договору є договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно). Крім того, пунктом 9.1 договору, який не змінюється відповідачем, визначено, що всі додатки до цього договору, а саме додаток 1 Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу є невід'ємними частинами договору.

Таким чином, пункт 5.2 договору повністю узгоджується з положеннями Правил, а також умовами договору, з конкретизацією, яким саме додатком оформляється обсяг очікуваного споживання електричної енергії.

Оскільки останній за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції пункту 5.2. Типового договору, однак визначений п. 5.5. Правил, не порушує прав відповідача, конкретизує форму визначення обсягу очікуваного споживання електричної енергії, суд вважає вимогу позивача щодо викладення пункту 5.2. у тексті договору обґрунтованим та правомірним в редакції, що узгоджується з п. 5.5. Правил.

Позивач у пункті 5.5 договору наводить способи визначення фактичного активного навантаження споживача, яке виконується постачальником у години максимуму навантаження енергосистеми. Так, згідно з абз. 5 пункту 5.5 договору при наявності приєднаних до технологічних електричних мереж Споживача електроустановок інших споживачів (субспоживачів) фактичне активне навантаження споживача визначається відніманням від загальної величини електричної потужності, зафіксованої засобами автоматизованої системи обліку електроенергії Споживача, величини потужності субспоживачів, яка зазначена в Акті про розподіл обсягів споживання електричної потужності» .

Відповідач в протоколі розбіжностей вважає за необхідне виключити зазначений абзац з тексту договору.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 4.7 Правил користування електричною енергією для визначення режимів роботи об'єднаної енергосистеми України та споживачів відповідні електропередавальні організації двічі на рік у характерні режимні дні літнього та зимового періоду організовують проведення споживачами вимірів добових графіків споживання електричної енергії. Під час проведення режимних днів обмеження споживання електричної енергії та величини потужності та контроль за дотриманням установлених режимів електроспоживання не застосовуються. У разі введення (з будь-яких причин) у день зняття добового графіка обмежень цей графік не застосовується і має бути знятий повторно в узгоджений сторонами день. Основні споживачі в добових графіках споживання електричної енергії та величини потужності окремо визначають обсяги електричної енергії та величини потужності, яка передається субспоживачам.

Разом з тим, суд зауважує, що даним пунктом Правил не передбачений механізм визначення фактичного активного навантаження споживача шляхом віднімання від загальної величини електричної потужності, зафіксованої засобами автоматизованої системи обліку електроенергії Споживача, величини потужності субспоживачів, яка зазначена в Акті про розподіл обсягів споживання електричної потужності.

Крім того, зазначений спосіб визначення фактичного активного навантаження споживача відсутній у Типовому договору про постачання електричної енергії.

Таким чином, суд дійшов висновку про виключення з договору абзацу 5 пункту 5.5 договору наступного змісту: при наявності приєднаних до технологічних електричних мереж Споживача електроустановок інших споживачів (субспоживачів) - відніманням від загальної величини електричної потужності, зафіксованої засобами автоматизованої системи обліку електроенергії Споживача, величини потужності субспоживачів, яка зазначена в Акті про розподіл обсягів споживання електричної потужності .

Абзац 4 пункту 6.1.1 договору наступного змісту: - приєднання Споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж Постачальника поза розрахунковими засобами обліку або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями після оформлення у встановленому порядку акта про порушення , викладений позивачем у договорі, відповідач згідно з протоколом розбіжностей вважає за необхідне викласти в наступній редакції: - приєднання Споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж Постачальника поза розрахунковими засобами обліку .

Суд зазначає, що відповідно до абз. 4 пункту 6.1.1 Типового договору, а також згідно з п. 7.6 Правил у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами і обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

З урахуванням викладених положень, оскільки абзац 4 пункту 6.1.1 договору, за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, узгоджуються з п. 7.6. Правил, жодним чином не порушує прав відповідача, при цьому останнім не обґрунтовано необхідності виключення вказаних речень, крім посилань на відсутність у Типовому договорі, розділ 6 визначає порядок обмеження та припинення електропостачання, суд вважає вимоги позивача щодо викладення абз. 4 пункту 6.1.1 у тексті договору правомірними та обґрунтованими.

Позивач наполягає на викладенні пункту 6.1.3. договору в наступній редакції:

З повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі:

1) відсутності у Споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок;

2) недопущення Споживачем до електроустановок, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

3) несплати Споживачем рахунків за активну електроенергію, реактивну електроенергію, перевищення договірної величини споживання електричної енергії та/або потужності, пеню, інфляційні нарахування, 3% річних відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ, і в терміни, передбачені додатком 4 «Порядок розрахунків» до Договору;

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку (в т.ч. автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (далі - АСКОЕ) або локального устаткування збору та обробки даних (далі - ЛУЗОД)) в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або не укладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі Споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж .

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, у пункті 6.1.3 договору підпункт 2) викладено у наступній редакції: «недопущення Споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов'язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії» ; підпункт 7) викладено у наступній редакції: «споживання електричної енергії Споживачем після закінчення строк дії цього Договору» та запропоновано вважати даний підпункт підпунктом 3) відповідно; виключено підпункти3), 4), 5), 6), 8).

Позивач в обґрунтування своєї редакції пункту 6.1.3 договору посилається на п. 7.5. Правил.

Відповідач зазначає, що запропонована ним редакція дослівно відповідає змісту Типового договору.

Розділ 6 договору регулює порядок обмеження та припинення електропостачання.

Пункт 6.1.3. договору визначає випадки, коли електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником, з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні.

Відповідно до п. 6.1.3 Типового договору, електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником з повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі:

відсутності у Споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок;

споживання електричної енергії Споживачем після закінчення строку дії цього Договору;

недопущення Споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов'язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії;

несплати Споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком «Порядок розрахунків» .

Згідно з п. 7.5. Правил, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:

1) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

2) недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

3) підпункт 3 абзацу першого пункту 7.5 вилучено

3) несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами (для споживача, який у встановленому законодавством порядку визнаний банкрутом, припинення повністю або частково постачання електричної енергії здійснюється без попередження у разі наявності від'ємного сальдо на особовому рахунку згідно з показаннями засобу обліку, крім випадків, коли такий споживач, щодо якого в установленому порядку вживаються заходи для запобігання банкрутству, здійснює своєчасний розрахунок поточної плати за спожиту електричну енергію, а погашення його заборгованості включено до заходів щодо забезпечення вимог кредиторів);

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

З урахуванням викладених положень, оскільки у пункті 6.1.3 договору підпункти 2), 4), 5), 7), 8), запропоновані позивачем, за своїм правовим змістом відповідають вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачені у редакції Типового договору, узгоджуються з п. 7.5. Правил, розділ 6 визначає порядок обмеження та припинення електропостачання, суд вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 6.1.3 договору, а саме спірних підпунктів 2), 4), 5), 7), 8) в редакції позивача обґрунтованими та правомірними.

Стосовно підпункту 3) пункту 6.1.3 договору, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо редакції вказаного пункту, суд вважає вимоги позивача щодо викладення вказаного пункту договору у запропонованій ним редакції, такими, що підлягають частковому задоволенню, шляхом викладення підпункту 3) пункту 6.1.3 договору в редакції, яка відповідає за змістом положенням Типового договору та п. 7.5 Правил:

« 3) несплати Споживачем рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ, і в терміни, передбачені додатком 4 «Порядок розрахунків» до Договору» .

Стосовно підпункту 6) пункту 6.1.3 договору, позовні вимоги щодо викладення останнього у редакції позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом викладення вказаного пункту у редакції, що узгоджується з п. 7.5. Правил, без зазначення « (в т.ч. автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (далі - АСКОЕ) або локального устаткування збору та обробки даних (далі - ЛУЗОД))» :

« 6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів» .

Позивач наполягає на викладенні пункту 6.2. договору в наступній редакції:

«Споживачу може бути обмежено або повністю припинено постачання електричної енергії в інших випадках, необумовлених у Договорі, але передбачених в діючих нормативно-правових актах, в тому числі у ПКЕЕ» .

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 6.2. договору виключено, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Позивач вказує, що пункт 6.2 договору узгоджується з пунктами 6. 18, 7.6 та 7.8 Правил, якими визначено також підстави для проведення відключення електроустановок споживача.

Так, згідно з п. 6.18. Правил, постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. За умови одночасного розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, та звернення нового споживача щодо укладення договору про постачання електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об'єкта не здійснюється.

Відповідно до п. 7.6. Правил, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Згідно з п. 7.8. Правил, електроустановка може бути відключена електропередавальною організацією (основним споживачем) за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін.

Виходячи з положень Правил, в тому числі вищезазначених пунктів, оскільки за своїм правовим змістом пункт 6.2. договору відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції Типового договору, узгоджуються з п. 2.1. договору, розділ 6 визначає порядок обмеження та припинення електропостачання, суд вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 6.2 у тексті договору правомірними та такими, що не порушують прав та законних інтересів відповідача.

Позивач наполягає на викладенні пункту 6.3. договору в наступній редакції:

«Постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень Споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов'язані з таким обмеженням або повним відключенням Споживача.

Повне відключення чи обмеження Споживача в постачанні електроенергії не звільняє його від сплати пені за кожний день прострочення терміну сплати платежів по цьому Договору» .

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 6.3. договору виключено, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Позивач вказує, що пункт 6.3. договору відповідає підпункту 8 пункту 8.1, підпункту 4 пункту 8.6, Правил та ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» .

Згідно з умовами підпункту 8 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.

За змістом пункту 4 пункту 8.6. Правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у порядку, встановленому цими Правилами, та/або застосованого відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» , енергопостачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому порядку.

Виходячи з вказаних положень Правил та Закону України «Про електроенергетику» , суд вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 6.3. у редакції позивача, такими, що підлягають задоволенню в частині, яка узгоджується з п. 8.6. Правил та ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» :

«Постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень Споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов'язані з таким обмеженням або повним відключенням Споживача» .

В частині викладення другого абзацу пункту 6.3. договору, вимоги позивача необґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

Позивач наполягає на викладенні пункту 7.3. договору в наступній редакції:

«У разі розміщення засобів обліку Споживача у приміщеннях, які не відповідають визначеним нормативно-технічними документами вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень, січень, лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5% у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку» .

Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 7.3. договору запропоновано виключити, що дослівно відповідає змісту Типового договору.

Розділом 7 договору, визначені умови щодо обліку електричної енергії та порядку розрахунків.

Як зазначає позивач, пункт 7.3. договору повністю відповідає абз. 6 п. 6.21 Правил.

Відповідно до абз. 6 п. 6.21 Правил користування електричною енергією, у разі, якщо умови температурного режиму в місці встановлення належного споживачу засобу обліку не відповідають визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень - лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5 % у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку.

З урахуванням зазначеного, оскільки пункт 7.3. договору за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, хоча і не передбачений у редакції Типового договору, узгоджуються з п. 6.21. Правил, жодним чином не порушує прав відповідача, при цьому останнім не обґрунтовано необхідності виключення вказаного пункту, крім посилань на відсутність у Типовому договорі, суд вважає вимоги позивача щодо викладення пункту 7.3. у тексті договору правомірними та обґрунтованими.

Позивач наполягає на викладенні пункту 7.9 договору про постачання електричної енергії викласти у наступній редакції: «Розмір платежу за резервування обсягу електричної енергії, необхідного для забезпечення електричною енергією на термін дії аварійної броні до повного відключення Споживача, визначається відповідно до актів екологічної, аварійної і технологічної броні» .

Відповідач у протоколі розбіжностей пропонує пункт 7.9 договору виключити.

Однак суд зауважує, що редакція вказаного пункту передбачена п. 7.7 Типового договору, який викладено у такій редакції: «Розмір платежу за резервування обсягу електричної енергії, необхідного для забезпечення електричною енергією на термін дії аварійної броні до повного відключення Споживача, визначається відповідно до актів екологічної, аварійної і технологічної броні» .

Відтак, суд вважає правомірною позовну вимогу щодо викладення пункту 7.9 договору у редакції, наведеній позивачем, оскільки така редакція повністю (дослівно) відповідає умовам п. 7.7 Типового Договору.

Позивач вважає за необхідне залишити додаток 1 до договору у запропонованій позивачем редакції, посилаючись на п. 4.2., п. 5.5. Правил.

Відповідач, згідно з протоколом розбіжностей, пропонує за текстом додатку у таблиці даних по кожному стовпчику «Назва розрахункового періоду» та «Разом» цифровий показник замінити словами «без обмежень» , вказуючи на те, що вимога позивача про встановлення обсягів споживання електричної енергії при наявності норм Правил, що передбачають визначення таких обсягів за фактичними показами засобів обліку електричної енергії є необґрунтованою.

Обґрунтовуючи свою позицію відповідач зазначає, що споживачами фактично є співвласники багатоквартирного будинку - фізичні особи (ОСББ є лише формою управління).

Відповідно до положень п. 1.2. Правил населення - це споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності.

Враховуючи зазначене наперед встановити обсяги постачання електричної енергії споживачу для ОСББ є неможливим, так як розмір та інтенсивність споживання електричної енергії мешканцями будинку не залежить від об'єднання. Більше того, механізм розрахунку обсягів очікуваного споживання електричної енергії співвласниками багатоповерхових будинків відсутній.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання оплачує електричну енергію за цінами (тарифами), встановленими для населення, п 2. ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачає, що у разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Додаток 1 «Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу» до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017, укладеного між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 1А» вважати укладеним на умовах поданого ОСОБА_1 акціонерним товариством «Сумиобленерго» проекту додатку (а.с. 11, том 1), за виключенням цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії у таблиці по кожному стовпчику «Назва розрахункового періоду» та «Разом» , заміни цифрових показників словами «без обмежень» ;

Додатки 3.1, 7 до договору позивач просить викласти у редакції, наведеній ним у проекті договору.

Відповідач наполягає на викладенні зазначених додатків у своїй редакції, а саме: в таблицю додатку 3.1 внести зміни - рядок № 1 викласти в такій редакції по номерам стовпців: № 2 - Комунальне освітлення житлового будинку, м. Суми, вул.. лермонтова, буд. 1А, ТП-18; № 3 - СТК1- 10.К5210St. № 120175. Кт.:1.0.Р.п.:V/2008, покази:120426 (СА); №4- Спож; №№ 5-9- - ; №10- ВРП-0,4;, №№ 11-15 -ні; №16 -3: № 17-2, № 18 -506, №19 -ВС: №20-ІІ: №21-ні. Рядок № 2 додати, та викласти у такій редакції по номерам стовпців:№ 2- Аварійне освітлення житлового будинку, м. Суми, вул.. Лермонтова, буд. 1А, ТП-18; №3- ЦЄ6803В, № 07478880102050240, К.т.: 1.0. Р.п.: ЦІ/2008, покази: 14418 (СА);, №4- Спож; №№ 5-9- - ; № 10 - ВРП-0,4;, №№11-15 - ні; №16-З; № 17-2, №18-506, №19-ВС;№20-ІІ;№21-ні. У рядку № 3 замінити у стовбці №3 текст №0747880102050225 замінити на текст №0747880102050226 . Рядок 4 виключити з таблиці. Таблицю додатку 7 (схему електропостачання об'єкта Споживача, житлового будинку, м.Суми, вул. Лермонтова, 1А) викласти відповідно до додатку 1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.6 Правил користування електричною енергією підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.

Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком.

Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.

Схема електропостачання об'єкта споживача (Житловий будинок, м.Суми, вул. Лермонтова, 1А), яка наведена в додатку №7 до договору про постачання електричної енергії №1613133 від 04.01.2017, передбачає розрахунковий загально- будинковий облік електричної енергії.

Схема електропостачання об'єкта споживача (Житловий будинок, м.Суми, вул. Лермонтова, 1А), яка наведена в додатку №1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017 до договору про постачання електричної енергії №1613133 від 04.01.2017 передбачає технічний загальнобудинковий облік електричної енергії.

Згідно роз'яснення Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (лист від 06.05.2014 за № 2654/26/47-14) незалежно від форми управління багатоквартирним житловим будинком (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив тощо), питання щодо постачання електричної енергії споживачам - власникам квартир (мешканцям) відповідних багатоквартирних житлових будинків має бути врегульоване за вибраною безпосередньо самими споживачами (власниками квартир) однією із двох можливих схем, а саме:

1) укладення між енергопостачальною компанією та власниками квартир (мешканцями) відповідного багатоквартирного житлового будинку договорів про користування електричною енергією згідно з Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 (із змінами), та укладення згідно з Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442 (із змінами), між енергопостачальною компанією та відповідним управителем багатоквартирного житлового будинку договору про постачання електричної енергії для електрозабезпечення технічних цілей (робота ліфтів, насосів) та освітлення дворів, східців і номерних знаків багатоквартирного житлового будинку. При цьому, управитель має забезпечити встановлення за власний рахунок розрахункового засобу (засобів) обліку електричної енергії з метою обліку та розрахунків за електричну енергію, що споживається для електрозабезпечення технічних цілей (робота ліфтів, насосів) та освітлення дворів, східців і номерних знаків багатоквартирного житлового будинку. У такому разі енергопостачальна компанія (електропередавальна організація) має право встановлювати за власний рахунок згідно з погодженою проектно-кошторисною документацією загальнобудинковий прилад обліку електричної енергії, який використовуватиметься енергопостачальною компанією як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку;

2) за відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку постачання електричної енергії для електрозабезпечення багатоквартирного житлового будинку здійснюється відповідно до вимог Розділу 12 Правил користування електричною енергією. У такому разі управитель має забезпечити встановлення розрахункового загальнобудинкового приладу обліку електричної енергії для розрахунків за загальний обсяг електричної енергії, спожитої "населеним пунктом". При цьому необхідно зауважити, що згідно з абзацом другим пункту 5 Правил користування електричною енергією для населення, у багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.

Схема електропостачання об'єкта споживача (Житловий будинок, м.Суми, вул. Лермонтова, 1А), яка наведена в додатку № 7 до договору про постачання електричної енергії №1613133 від 04.01.2017 передбачає розрахунковий загальнобудинковий облік електричної енергії, та схема електропостачання об'єкта споживача (Житловий будинок, м. Суми, вул. Лермонтова, 1А), яка наведена в додатку №1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017 до договору про постачання електричної енергії №1613133 від 04.01.2017 передбачає технічний загальнобудинковий облік електричної енергії відповідають технічним умовам та робочому проекту.

У зв'язку з виключенням постановою НКРЕ № 1449 від 25.12.2008 «Про внесення змін до постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 та затвердження змін до ПКЕЕ» з пункту 3.6 Правил четвертого абзацу, який передбачав встановлення розрахункового обліку електроенергії на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж та мереж електропередавальної організації у багатоквартирних будинках, суд дійшов висновку, що позивач не має правових підстав для застосування загальнобудинкового лічильника як розрахункового.

Додаток 3.1 до Договору визначає «Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживачу» .

До даного переліку Позивачем включено побутових споживачів. В свою чергу, постановою НКРЕКП № 220 від 26.02.2015 встановлено, що електрична енергія, яка витрачається в багатоквартирних будинках та гуртожитках на технічні цілі (роботу ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, відпускається за тарифом 107,5 коп. за 1 кВт/год (без податку на додану вартість). Отже, для ОСББ визначено вид електричної енергії (комунальна) та окремий тариф за яким здійснюється її оплата.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову позивачу у викладенні Додатку 3.1 та Додатку 7 до договору про постачання електричної енергії у запропонованій ним редакції, та викладає зазначені додатки в редакції відповідача.

Додаток 3.2. до Договору відповідач пропонує виключити з редакції договору, а додаток 12 змінити, а саме у таблиці додатку № 12 виключити рядок 1.1. З такою позицією позивач не погоджується, оскільки згідно п. 1.2 Правил субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднанні до технологічних електричних мереж основного споживача. Відповідно до п. 5.7 Правил уразі укладенні договору між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання (субспоживачів або електропередавальних організацій), у ньому зазначаються відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та їх власників. .

Приймаючи до уваги вищезазначене суд приходить до висновку:

Додаток 3.2. "Перелік та дані комерційних засобів обліку субспоживачів" до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017, укладеного між ОСОБА_1 акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лермонтова 1А" - виключити.

Додаток 12 «Перелік об'єктів Споживача (з урахуванням площадок вимірювання) та об'єктів субспоживачів (з урахуванням площадок вимірювання), їх потужність, режим роботи електроустановок» до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017, укладеного між ОСОБА_1 акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лермонтова 1А" вважати укладеним на умовах поданого ОСОБА_1 акціонерним товариством "Сумиобленерго" проекту додатку

Пункт 9 Додатку 4 позивач пропонує викласти у наступній редакції: «У разі несвоєчасної оплати обумовлених цим додатком до Договору платежів, Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому, сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням, встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника, який вказується в рахунках» .

Відповідач у протоколі розбіжностей пропонує виключити цей пункт із Додатку 4 до договору, оскільки вважає, що він не є обов'язковим для сторін та відсутність такої норми не порушує інтересів позивача як постачальника за договором.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч.1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України та статей 173, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів організацій та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Розмір пені, встановлений у підпункті 4.2.1 Договору не передбачає додаткового отримання коштів позивачем - ПАТ «Сумиобленерго» , а лише виступає забезпеченням належного виконання зобов'язань з боку споживача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів Цивільного кодексу України передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі наведеного, суд вважає правомірним включення пункту 9 до Додатку 4 до договору про постачання електричної енергії у редакції, запропонованій позивачем.

Що стосується пункту 10 Додатку 4 до договору, суд зазначає наступне.

Згідно редакції позивача «оплата за перетікання реактивної електроенергії сплачується Споживачем на поточний рахунок Постачальника, який зазначається у відповідних рахунках» .

Відповідач пропонує виключити даний пункт із тексту Додатку 4 до договору про постачання електричної енергії.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до положень статті 4 вказаного Закону, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Згідно з положеннями статті 12 Закону, управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.

Враховуючи вищенаведене, факт створення в багатоквартирному будинку ОСББ є підтвердженням факту надання власниками квартир та виділених нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 22 Закону, об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Згідно з положеннями пункту 1.2 Правил, населений пункт - юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту; населення - споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької та/або незалежної професійної діяльності.

Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів визначені у розділі 12 Правил.

Електрична енергія постачається населеному пункту на підставі договору про постачання електричної енергії (п. 12.1 Правил.).

Точка продажу електричної енергії населеному пункту встановлюється на межі балансової належності електроустановок цього населеного пункту (п. 12.2 Правил).

Населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення комунально-побутових потреб споживачів населеного пункту, для технічних цілей та інших потреб населеного пункту. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується населений пункт відповідно до умов договору( п. 12.3 Правил).

До населення та населених пунктів у частині використання електричної енергії на комунально-побутові потреби не застосовується нарахування підвищеної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною обсягу електричної енергії та між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності (п. 12.16.).

Виходячи зі змісту викладених норм, ОСББ є юридичною особою - споживачем, який споживає електричну енергію для забезпечення колективних комунально-побутових потреб населення, відповідно до останнього не можуть бути застосовані вимоги енергопостачальної компанії щодо здійснення оплати за перетікання реактивної електроенергії.

Судом також беруться до уваги роз'яснення НКРЕ від 29.11.2016 №1256/20.2/7-16, відповідно до яких до ОСББ не можуть бути застосовані вимоги енергопостачальної організації щодо здійснення оплати за перетікання реактивної електроенергії.

З урахуванням викладеного, суд вважає неправомірними та необґрунтованими вимоги позивача щодо включення до додатку 4 до договору пункту 10.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з фактичних обставин справи, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати покладаються на сторін порівну, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 800 грн. 00 коп. відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Спірні пункти договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017, укладеного між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова, 1А» вважати укладеними:

1) Пункт 4.2.1 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти на наступній редакції:

«За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком 4 «Порядок розрахунків» до Договору, споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати» ;

2) Пункт 4.2.5 договору № 1613133 від 04.01.2017 виключити;

3) Абзац 6 пункту 5.1 договору викласти в такий редакції:

«Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди.»

4) Пункт 5.2 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«Узгоджений Сторонами обсяг очікуваного споживання електричної енергії є договірною величиною споживання електроенергії і оформлюється додатком 1 «Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії Споживачу та субспоживачу» до Договору» ;

5) Абзац 5 пункту 5.5 договору № 1613133 від 04.01.2017 виключити;

6) Абзац 4 пункту 6.1.1 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

« - приєднання Споживачем власних струмоприймачів або струмоприймачів третіх осіб до мереж; Постачальника поза розрахунковими засобами обліку або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями після оформлення у встановленому порядку акта про порушення» ;

7) Підпункт 2) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«недопущення Споживачем до електроустановок, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки» ;

8) Підпункт 3) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«несплати Споживачем рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ, і в терміни, передбачені додатком 4 «Порядок розрахунків» до Договору;

9) Підпункт 4) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«несплати за недораховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства» ;

10) Підпункт 5) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади» ;

11) Підпункт 6) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів» ;

12) Підпункт 7) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між: суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ» ;

13) Підпункт 8) пункту 6.1.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж:, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі Споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж» ;

14) Пункт 6.2 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«Споживачу може бути обмежено або повністю припинено постачання електричної енергії в піших випадках, необумовлених у Договорі, але передбачених в діючих нормативно-правових актах, в тому числі у ПКЕЕ» ;

15) Пункт 6.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«Постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень Споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов'язані з таким обмеженням або повним відключенням Споживача» ;

16) Пункт 7.3 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«У разі розміщення засобів обліку Споживача у приміщеннях, які не відповідають визначеним нормативно-технічними документами вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень, січень, лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5% у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку» ;

17) Пункт 7.9 договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«Розмір платежу за резервування обсягу електричної енергії, необхідного для забезпечення електричною енергією на термін дії аварійної броні до повного відключення Споживача, визначається відповідно до актів екологічної, аварійної і технологічної броні» ;

18) Додаток 1 «Обсяги постачання (договірні величини споживання) електричної енергії споживачу та субспоживачу» до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017, укладеного між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Сумиобленерго» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 1А» вважати укладеним на умовах поданого ОСОБА_1 акціонерним товариством «Сумиобленерго» проекту додатку (а.с. 28, том 1), за виключенням цифрових показників щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії у таблиці по кожному стовпчику «Назва розрахункового періоду» та «Разом» , заміни цифрових показників словами «без обмежень» ;

19) Додаток 3.1 до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.012017 «Перелік та дані комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію Споживачу» вважати укладеним на умовах згідно з протоколом розбіжностей від 10.02.2017» , запропонованих відповідачем;

20) Додаток 7 до договору про постачання електричної енергії № 1613133 від 04.01.2017 «Схема електропостачання об'єкта Споживача Житловий будинок, м. Суми, вул. Лермонтова, 1А» вважати укладеним на умовах Додатку 1 до протоколу розбіжностей від 10.02.2017, запропонованого відповідачем;

21) Пункт 9 Додатку 4 «Порядок розрахунків» до договору № 1613133 від 04.01.2017 викласти у наступній редакції:

«У разі несвоєчасної оплати обумовлених цим додатком до Договору платежів, Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому, сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника, який вказується в рахунках» ;

22) Пункт 10 Додатку 4 «Порядок розрахунків» до договору № 1613133 від 04.01.2017 виключити.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лермонтова 1А» (40004, м. Суми, вул. Лермонтова,1 А; код ЄДРПОУ 40522469) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Прокоф'єва, 9; код ЄДРПОУ 23293513) 800 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 23.01.2018.

Головуючий суддя С.В. Заєць

Судді: О.Ю. Резніченко

ОСОБА_5