Рішення

від 18.01.2018 по справі 927/693/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/693/17 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.

за участю: секретаря судового засідання Гринчук О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №927/693/17

за позовом: ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_2

адреса для листування: АДРЕСА_3

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс", вул. Вокзальна, 9, с. Вершинова Муравійка, Куликівський район, Чернігівська область, 16313

до відповідача 2 : ОСОБА_3,АДРЕСА_1, 02140

про: зобов'язання учасників здійснити перерозподіл часток та зобов'язання вчинити дії по державній реєстрації змін в установчих документах

у присутності:

представника позивача: Пшеничної Л.І. адвоката, довіреність №400 від 12.06.2017

представника відповідача1 : не з'явився

представника відповідача 2 : Душина А.В. адвоката, на підставі договору

ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" та ОСОБА_3 про: - зобов'язання учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" ЄДРПОУ 37444700 здійснити перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" ЄДРПОУ 37444700 відповідно до грошових вкладів учасників, а саме визначити за ОСОБА_1 100% вартості внеску у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" ; - зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною розміру статутного капіталу та складу учасників Товариства.

Позивач посилається на те, що внесене учасником ОСОБА_3 майно в 2010 році не є внеском до статутного фонду товариства, оскільки статутний капітал створюється лише за рахунок грошових вкладів учасників за умовами Статуту в новій редакції затвердженого загальними зборами товариства 17.04.2014 року, стверджує що ОСОБА_1 є єдиним учасником хто здійснив грошовий вклад до статутного капіталу в розмірі 122 200 грн., саме в частині внесення грошових коштів, формування статутного капіталу відбулось з порушеннями Статуту.

Ухвалою від 24.07.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.08.2017.

У судовому засіданні представником відповідача-2 подано клопотання від 02.08.2017 про зупинення провадження у даній справі до набрання чинності рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017 по справі 927/524/17 законної сили.

Ухвалою від 02.08.2017 судом відкладено розгляд справи на 11.09.2017.

До початку судового засідання на електронну адресу суду від відповідача-1 надійшла заява про визнання позовних вимог, яка підписана ОСОБА_1 із зазначенням посади - директор товариства.

У судовому засіданні представником позивача подано письмові пояснення б/н від 11.09.2017 щодо визначення чітких вимог до кожного з відповідачів, обґрунтування обраного способу захисту, пояснення щодо наявності спору з учасниками товариства з огляду на відомості з ЄДР станом на 06.07.2017, стосовно заявленого відповідачем-2 клопотання про зупинення провадження, а також письмові пояснення щодо повернення відповідачу-2 майнового внеску у сумі 153000,00 грн.

Також, представником позивача було подано заяву б/н від 11.09.2017 про здійснення направлення судової кореспонденції позивачу за адресою: 02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі 1/20, офіс 138, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 11.09.2017 судом здійснено перехід до розгляду справи по суті.

Представником відповідача-2 було подано суду копії апеляційної скарги на рішення суду від 18.07.2017 по справі №927/524/17 та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 щодо прийняття такої апеляційної скарги до розгляду та порушення апеляційного провадження.

Представник відповідача-2 наполягав на задоволенні поданого у судовому засіданні від 02.08.2017 клопотання про зупинення розгляду даної справи до набрання рішенням по справі №927/524/17 законної сили.

Представник позивача заперечував проти задоволення такого клопотання, посилаючись на обґрунтування викладені по тексту вищевказаних поданих письмових пояснень, зокрема, на те, що правовідносини по даній справі виникли набагато раніше, починаючи з моменту прийняття ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ "Куликівка Постачсервіс", ніж ті правовідносини яким було надано судом правову оцінку при розгляді справи №927/524/17.

Предметом розгляду даної справи №927/693/17 є зобов'язання учасників здійснити перерозподіл часток та зобов'язання вчинити дії по державній реєстрації змін в установчих документах, а саме визначити за позивачем - ОСОБА_1 100% вартості внеску у статутному капіталі відповідача-1 - ТОВ "Куликівка Постачсервіс", у зв'язку із невнесенням відповідачем-2 - ОСОБА_3 до статутного капіталу товариства грошових коштів у розмірі відповідному до належної їй частки у статутному капіталі товариства, а саме 153 000 грн.

З наданих письмових пояснень позивача вбачається, що вимога про зобов'язання учасників товариства здійснити перерозподіл часток заявлена до 2-го відповідача ОСОБА_3, а вимога про зобов'язання вчинити дії по державній реєстрації до 1-го відповідача - ТОВ "Куликівка Постачсервіс".

В свою чергу, предметом розгляду у справі №927/524/17 було визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Куликівка Постачсервіс" від 17.05.2017, яким, зокрема було виключено ОСОБА_3 зі складу учасників товариства та визначено за ОСОБА_1 100% вартості внеску у статутному капіталі товариства в розмірі 306 000 грн.

Тобто, фактично рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Куликівка Постачсервіс" оформлених протоколом №2 від 17.05.2017, визнання яких недійсними було предметом спору у справі 927/524/17, вже було визначено за позивачем у даній справі 100% вартості внеску у статутному капіталі ТОВ "Куликівка Постачсервіс" у зв'язку із виключенням ОСОБА_3 зі складу учасників товариства та внесені відомості про це в ЄДР ЮОФОПта ГФ. Окрім того, рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Куликівка Постачсервіс" оформлених протоколом №2 від 17.05.2017 було обрано директором ОСОБА_1 та внесена до реєстру відповідна інформація.

При цьому, рішенням господарського суду по справі №927/524/17 від 18.07.2017 було визнано рішення загальних зборів оформлених протоколом №2 від 17.05.2017 недійсними, надано оцінку внесення ОСОБА_3 належної їй частки до статутного капіталу товариства.

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.07.2017, який було долучено позивачем до позовної заяви, вбачається, що позивач - ОСОБА_1 є єдиним учасником ТОВ "Куликівка Постачсервіс" із внеском до статутного фонду у розмірі 306000,00 грн. та є керівником даного товариства.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем заявлена вимога до ОСОБА_3 як учасника, яка за відомостями з ЄДР ЮОФОПта ГФ станом на 06.07.2017 року не є учасником, сформовано позицію по заявленому позову 1-им відповідачем за підписом ОСОБА_1 В той же час, підстави внесених відомостей до ЄДР ЮОФОПта ГФ про виключення ОСОБА_3 та обрання директором ОСОБА_1, зазначення єдиним учасником ОСОБА_1 з часткою в розмірі 306 000 грн., а саме рішення загальних зборів від 17.05.2017 року, оспорюються за вимогами у справі 927/524/17 й сторони у цій справі обізнані про це, що вбачається з апеляційної скарги та Ухвали КАГС від 14.08.2017 року.

При цьому, заперечення представника позивача щодо виникнення правовідносин по предмету розгляду даної справи раніше, ніж ті, які встановлено та описано у рішенні від 18.07.2017 по справі №927/524/17, судом до уваги не прийняті, з огляду на їх необґрунтованість, а також беручи до уваги зазначену вище позицію суду, у тому числі зважаючи, що одночасний розгляд даних справ, може призвести до ускладнення або унеможливлення виконання таких судових рішень, обов'язковість виконання яких закріплено у Конституції України та чинному законодавстві України та є однією зі складових судочинства у цілому.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області по справі 927/693/17 зупинено провадження по справі 927/693/17 до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017 по справі № 927/524/17 та зобов'язано сторони надати набувший законної сили процесуальний документ прийнятий Київським апеляційним господарським судом за результатом розгляду апеляційної скарги по справі № 927/524/17.

Позивачем, електронною поштою через канцелярію суду, здійснено направлення заяви про поновлення провадження у справі № 927/693/17 оскільки відпали обставини, які зумовили його зупинення, та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 по справі № 927/524/17.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2017 поновлено провадження по справі та призначено розгляд справи на 21.12.2017 о 10:30 год.

Господарським судом Чернігівської області отримано 19.12.2017 заяву про поновлення провадження у справі № 927/693/17, яка раніше була отримана судом електронною поштою.

15 грудня 2017 року набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2174-УШ, підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень якого передбачено, що справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що на момент набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України чинності, суд перейшов до розгляду справи № 927/693/17 по суті, розгляд вказаної судової справи розглядається на стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 21.12.2017 визначено, що 21.12.2017 року є днем початку розгляду справи по суті за правилами ГПК України в редакції Закону №2147-УШ від 03.10.2017.

В судове засідання 21.12.2017 з'явилися уповноважені представники позивача та 2-го відповідача. Ухвали суду від 14.12.2017 та 21.12.2017 року 1-им відповідачем отримано, в судове засідання представник не з'явився, заяв та клопотань не подавав.

В судове засідання 11.01.2018 , після оголошеної перерви в судовому засіданні 21.12.2017 представники сторін не з'явились, в зв'язку з чим судом оголошена перерва до 18.01.2018 та винесена Ухвала повідомлення учасникам справи про призначення судового засідання на 18.01.2018.

В судове засідання 18.01.2018 з'явились представники позивача та 2-го відповідача.

Позивачем надані письмові пояснення на виконання Ухвали суду від 14.12.2017.

1-им відповідачем надано відзив на позов за підписом в.о. директора товариства Мозгового А.В., в якому просить відмовити в позові та зазначає, що про визнання позову незаконного призначеного директором товариства ОСОБА_1 є недійсним, з огляду на рішення господарського суду у справі № 927/524/17, вважає поданий позов безпідставним, зміст позовних вимог вважає такими, що не відповідають законним способам захисту, вважає , що позивач просить суд вирішити питання які належать до виключної компетенції загальних зборів товариства.

2-им відповідачем після судового засідання 11.01.2018 надані письмові пояснення з доказами , а саме витяг з ЄДР ЮОФОПтаГФ з відомостями про товариство станом на 11.01.2018, акти оцінки та приймання передачі майна учасників товариству.

Усно, в судовому засіданні 18.01.2018, представником 2-го відповідача заявлено про невизнання позову, з посиланням на протокол товариства від 07.12.2010 року та акти приймання передачі майна учасниками, що заперечує доводи позивача, вважає зміст позовних вимог не відповідає встановленим способам захисту та таким, що не може бути реалізований (виконаний). Представник усно пояснив, що заявлений спосіб захисту фактично є виключенням учасника з товариства та зменшенням статутного капіталу, позов фактично заявленим позивачем відносно себе, оскільки має зобов'язати учасників вчинити дії, а позивач також є учасником.

В судовому засіданні 18.01.2018 оголошувалась перерва , в зв'язку з задоволенням усного клопотання позивача та ним використано право на ознайомлення з наданими 1 та 2 відповідачами документами.

Представником позивача усно в судовому засіданні 18.01.2018 зазначено, що надані акти оцінки та передачі учасниками товариству майна стосуються лише дій вчинених в 2010 році та не мають відношення до статутного капіталу 2014 року й не стосуються предмету спору.

На запитання суду, представник позивача стверджував, що ОСОБА_1 фактично як учасником товариства внесено до статутного капіталу в 2014 році грошові кошти 115200 грн. та 7000 грн., загалом 122200 грн., а не 153000 грн.

В судових засіданнях 21.12.2017, 11.01.2018 оголошувались перерви в судових засіданнях, про що зазначено в протоколах судових засідань.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, 2-го відповідача, оцінивши письмові докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Позивачем заявлено корпоративний спір до ОСОБА_3 та товариства , та зазначено в позові що відповідно до протоколу зборів-учасників Товариства з обмеженою відповідальністю від 01.12.2016 на підставі свідоцтва про шлюб було змінено прізвище учасника товариства ОСОБА_3 на ОСОБА_3 та внесено зміни до статуту в редакції, який зареєстровано 02.02.2016. Наведений факт сторонами не заперечуєтся.

Позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06.07.2017 за критерієм пошуку код ЄДРПОУ 37444700, згідно якого в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс 16313 Куликівський р-н, с. Вершинова Муравійка, вул. Вокзальна, 9, засновником (учасником) юридичної особи зазначено ОСОБА_1, розмір внеску до статутного фонду - 306000 грн, керівником зазначено ОСОБА_1, 18.05.2017.

Статут Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс затверджено загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс № 1 від 07.12.2010, державну реєстрацію юридичної особи проведено 20.12.2010, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 10.07.2014.

Відповідно до статуту учасниками товариства зазначено: ОСОБА_3 , ОСОБА_9, ОСОБА_10 Відповідно до п. 7.1 статуту статутний капітал товариства становить 190800 грн. Відповідно до п. 7.2 статуту частки становлять: ОСОБА_3 як внесок до статутного капіталу передає товариству майно на суму 153000 грн або 80,2 % статутного капіталу товариства: склад металевий S-1123 вартістю 90713,55 грн, склад металевий вартістю 36846,76 грн, трансформатор вартістю 19,54 грн, огорожа вартістю 16256,50 грн, електромережа на залізобетонних опорах вартістю 19,50 грн, залізничний тупик вартістю 6875,76 грн, склад металевий вартістю 65 грн, козловий кран КС-12,5 штук 2 вартістю 1100 грн, підкрановий шлях 1 одиниця вартістю 1103,39 грн. ОСОБА_11 як внесок до статутного капіталу передає товариству майно на суму 15400 грн та грошові кошти в сумі 3500 грн, всього на суму 18900 грн, це складає 9,9 % статутного капіталу товариства, ОСОБА_10 як внесок до статутного капіталу передає товариству майно на суму 15400 грн та грошові кошти в сумі 3500 грн, всього на суму 18900 грн, це складає 9,9 % статутного капіталу.

17.04.2014 проведено збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс , про що складено протокол № 9. На зборах присутні: ОСОБА_3 - 80,2 % статутного капіталу, ОСОБА_9 - 9,9 % статутного капіталу, ОСОБА_10 - 9,9 % статутного капіталу.

На порядок денний винесено наступні питання: 1/ про вибори голови і секретаря загальних зборів; 2/ про виключення зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс громадян України з зв'язку з продажею своїх часток; 3/ про прийняття до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс ОСОБА_1 на підставі поданої заяви; 4/ Про збільшення статутного фонду товариства за рахунок коштів ОСОБА_1; 5/ про затвердження статуту в новій реакції; 6/ про надання повноважень директору товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс представляти інтереси в реєстраційній службі стосовно внесення змін в установчих документах.

По першому питанню вирішено вибрати головою зборів ОСОБА_9, секретарем - ОСОБА_10, по другому питанню - ОСОБА_9, ОСОБА_10 виключити зі складу учасників в зв'язку з продажем своїх часток ОСОБА_1, по третьому питанню - прийняти до складу учасників товариства ОСОБА_1, по четвертому питанню - збільшити статутний фонд товариства за рахунок коштів ОСОБА_1 до суми 306000 грн, всього статутний капітал становить 306000 грн., по п'ятому питанню - затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс в новій редакції зі зміною статутного капіталу, по шостому питанню - надати повноваження директору Товариства з обмеженою відповідальністю представляти інтереси в реєстраційній службі стосовно внесення змін в установчих документах.

Таким чином, внесення ОСОБА_3 як учасником товариства майна на суму 153 000 грн. відбулось до моменту набуття позивачем ОСОБА_1 статусу учасника товариства в квітні 2014 року.

19.04.2014 укладено договір купівлі-продажу часток учасників товариства. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 продано 19,8% статутного фонду товариства вартістю 37800 грн. ОСОБА_1. Відповідно до п.1.2 договору визначено, що ОСОБА_3 є учасником товариства з часткою 80,2% статутного фонду. Відповідно до п.3.1. з моменту укладення договору ОСОБА_1 як покупець становиться по відношенню до товариства його учасником.

Статут Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс (нова редакція) затверджено загальними зборами учасників товариства № 9 від 17.04.2014, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 10.07.2014.

Відповідно до п. 1.2 статуту Товариство з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс створене шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності учасників: ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Згідно п. 7.1 Статуту, статутний капітал (фонд) товариства створюється за рахунок грошових вкладів учасників і складає 306000 грн. Вклади оцінюються у гривнях і становлять частку учасника у статутному капіталі (фонді) товариства. Розміри часток учасників товариства у статутному капіталі становлять: ОСОБА_3 внесок до статутного капіталу 153000 грн., 50 % вартості внеску у статутному капіталі, ОСОБА_1 внесок до статутного капіталу 153000 грн., 50 % вартості внеску у статутному капіталі.

Згідно п. 7.2 статуту за рішенням загальних зборів учасників товариства вкладами учасників товариства, крім грошових вкладів також можуть бути: будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права ( в тому числі на об'єкти інтелектуальної власності), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті, які оцінюються в гривнях.

Господарським судом Чернігівської області винесено 18.07.2017 рішення по справі 927/524/17 за позовом ОСОБА_3 до 1 відповідача ОСОБА_1 до 2 відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Куликівка Постачсервіс про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства від 17.05.2017 року та статуту товариства в новій редакції від 17.05.2017.

Предметом заявленого позову є визнання рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" недійсними, а саме: - рішення загальних зборів учасників про виключення ОСОБА_3 із Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" (код ЄДРПОУ 37444700, місцезнаходження: 16313, Чернігівська обл., Кликівський район, с. Вершинова Муравейка, вул. Вокзальна, 9); - рішення загальних зборів учасників про призначення ОСОБА_1 директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" (код ЄДРПОУ 37444700, місцезнаходження: 16313, Чернігівська обл., Кликівський район, с. Вершинова Муравейка, вул. Вокзальна, 9); - зміни, внесені до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" (код ЄДРПОУ 37444700, місцезнаходження: 16313, Чернігівська обл., Кликівський район, с. Вершинова Муравейка, вул. Вокзальна, 9) на підставі рішення загальних зборів учасників про виключення ОСОБА_3 зі складу учасників товариства.

Позивачем було подано заяву про конкретизацію позовних вимог, відповідно до якої просив: - визнати рішення загальних зборів учасників відповідача-2 викладені в пунктах 1-6 протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Куликівка Постачсервіс" щодо обрання голови та секретаря зборів, звільнення та призначення директора товариства, виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_3, про перерозподіл часток в статутному капіталі товариства, про затвердження статуту товариства в новій редакції та про призначення ОСОБА_1 уповноваженим з питань державної реєстрації статуту товариства в новій редакції; - визнати недійсним статут ТОВ "Куликівка Постачсервіс" в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників від 17 травня 2017 року. Така заява позивача була розцінена судом як зміна предмету позову, подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням такої заяви.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області по справі 927/524/17 позов задоволено частково: вимоги відносно 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" задоволено. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" викладені в пунктах 1-6 протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Куликівка Постачсервіс" (16313, Чернігівська область, Куликівський район, с. Вершинова Муравейка, вул. Вокзальна, 9, код ЄДРПОУ 37444700) щодо обрання голови та секретаря зборів, звільнення та призначення директора директора товариства, виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_3, про перерозподіл часток в статутному капіталі товариства, про затвердження статусу товариства в новій редакції та про призначення ОСОБА_1 уповноваженим з питань державної реєстрації статуту товариства в новій редакції. Визнано недійсним статут учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" (16313, Чернігівська область, Куликівський район, с. Вершинова Муравейка, вул. Вокзальна, 9, код ЄДРПОУ 37444700) в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників від 17 травня 2017 року (протокол №2). Відмовлено в задоволенні позовних вимог відносно 1-го відповідача ОСОБА_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 по справі 927/524/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017 у справі № 927/524/17 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2017 у справі № 927/524/17 залишено без змін. В Постанові апеляційної інстанції зазначено, щодо посилань відповідача 1 на невнесення позивачем грошових коштів до Статутного капіталу Товариства відповідно до належної йому частки, таке.

Частина 1 ст. 52 Закону встановлює, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 13 Закону в редакції, яка діяла станом на дату створення Товариства - примітка суду). Пунктом 7.2 Статуту Товариства, затвердженого загальними зборами учасників Товариства № 1 від 07.12.2010 (а.с. 28-35 т. 1) та зареєстрованого державним реєстратором 20.12.2010, номер запису № 1 049 102 0000 000306, визначено, що позивач (до зміни прізвища ОСОБА_3 - примітка суду) як внесок до статутного фонду передає майно на суму 153 000 грн. Відповідачі не заперечують проти того, що майно на зазначену суму позивачем Товариству як внесок до статутного фонду було передано. Отже, внесок до статутного фонду позивачем було проведено за рахунок передачі Товариству майна, що не було заборонено чинним на дату створення Товариства законодавством. За таких обставин, посилання відповідача 1 на невнесення позивачем грошових коштів до Статутного капіталу Товариства відповідно до належної йому частки колегією суддів до уваги не прийнято.

Обставини встановлені постановою КАГС у справі 927/524/17 не підлягають доказуванню у справі №927/693/17 та мають преюдиціальний характер.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст.11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до ст..13-14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відтак, судом критично оцінюється розуміння позивачем умов п.7.1., 7.2. Статуту щодо обв'язку учасника ОСОБА_3 внести 153 000 грн. протягом року після 17.04.2014 року (прийняття рішень загальних зборів про визначення позивача учасником товариства та затвердження нової редакції статуту) саме грошовими коштами, оскільки виконання обов'язку щодо внесення своєї частки учасником ОСОБА_3 відбулось раніше й не потребує повторного його виконання.

Таким чином, посилання позивача на відсутність внесення учасником товариства ОСОБА_3 частки в розмірі грошовими коштами 153000 грн. після 17.04.2014 року є неправомірним, судом відхиляється й визначається таким, що не є обґрунтованим.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент звернення з позовом до суду) право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Приписами ст..5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 3,4 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Нормами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до частин 2 та 3 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

За змістом положень вказаних норм суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси, які порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосудді, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення. Суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15.11.1996р. у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Звертаючись до господарського суду, позивач повинен вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто самостійно визначити, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права. Натомість, вирішуючи спір, судам належить з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про господарські товариства вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками й таке господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу за приписами ст.ст. 113 та п.1 ч.1 ст. 115 ЦК України.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників, а розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів, про що визначено у ч.2 ст.115 та ч.1ст.144 ЦК України.

Факт відсутності внесення грошових коштів в розмірі 153000 грн. як вклад до статутного капіталу товариства після 17.04.2014 року учасником ОСОБА_3 не заперечується. Факт внесення учасником товариства ОСОБА_3 до статутного капіталу майнового вкладу вартістю 153 000 грн. до 17.04.2014 року сторонами також не заперечується.

Надані 2-им відповідачем акти оцінки та акти приймання передачі майна при формуванні статутного капіталу товариства в 2010 році не спростовані позивачем, а тому, з урахуванням й інших наявних доказів та зроблених судом висновків, є такими, що заперечують позицію позивача щодо невнесення учасником ОСОБА_3 в 2010 році свого вкладу в розміром 153000 грн. та підтверджують наявність сплаченої частки 50% в статутному капіталі товариства, в т.ч. на момент набрання статусу учасника товариства позивачем ОСОБА_1 в 2014 році.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що здійснена грошова оцінка майнового вкладу ОСОБА_3 розміром (вартістю) 153 000 грн., внесеного нею до 17.04.2014 року, та зазначення в розділі 7 п.7.1 Статуту товариства в редакції від 17.04.2014 року , зареєстрованого 10.07.2014 року, визначення розміру внеску до статутного капіталу 153 000 грн. за учасником ОСОБА_3 з відсотковою часткою внеску у статутному капіталі як 50% не протирічить законодавству. А тому, обов'язок учасника ОСОБА_3 внести грошові кошти в сумі 153 000 грн. після 10.07.2014 року відсутній, оскільки обов'язок повторного вчинення таких дій не передбачений чинним законодавством, з огляду на раніше вчинене належне виконання учасником ОСОБА_3 такого обов'язку перед товариством - до 17.04.2014.

В зв'язку з цим, посилання позивача, що внесене учасником ОСОБА_3 майно в 2010 році не є внеском до статутного фонду товариства, оскільки статутний капітал створюється лише за рахунок грошових вкладів учасників за умовами Статуту в новій редакції затвердженого загальними зборами товариства 17.04.2014 року, твердження позивача що ОСОБА_1 є єдиним учасником хто здійснив грошовий вклад до статутного капіталу в розмірі 122200 грн., саме в частині внесення грошових коштів, формування статутного капіталу з порушеннями Статуту, судом оцінюється як безпідставне та необґрунтоване та визнається судом як неправомірне розуміння позивача на одноосібне володіння корпоративними правами в товаристві, не враховуючи наявність таких прав у учасника ОСОБА_3.

Окрім того, як стверджує сам позивач по тексту письмових пояснень від 11.09.2017, відповідно до ч.2 ст.52 Закону України Про господарське товариство , якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Дійсно, згідно ч. 2 ст. 52 Закону України Про господарські товариства , якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: - про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; - про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; - про ліквідацію товариства.

Таким чином, законодавцем віднесено саме до компетенції загальних зборів товариства прийняття рішень з питань перерозподілу часток учасників товариства, а не до способу захисту порушеного права шляхом подання позову. При цьому, господарські суди мають перевіряти повноважність, законність та правомірність прийнятих загальними зборами товариства рішень, в разі заявлення вимоги .Однак, в матеріалах справи відсутні, сторонами справи суду не надано докази, що товариством приймались рішення з питань перерозподілу часток учасників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 після 17.04.2014.

Слід зазначити, що питання внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу, відповідно до ч.4 п. б ст.41, ст.52 Закону України Про господарські товариства є виключною компетенцією загальних зборів товариства, а потенційними та правовими наслідками перерозподілу часток, про який заявлено позивачем, є виключення учасника з товариства, зменшення статутного капіталу до певної суми , замість визначених 306 000 грн., відповідно до п.7.1. Статуту зареєстрованого 10.07.2014 або ліквідація товариства.

А тому, у суду відсутні підстави перебирати на себе функції учасників товариства на прийняття рішень з питань перерозподілу часток та зобов'язувати учасників здійснювати будь-який перерозподіл відповідно до грошових вкладів та як наслідок фіксувати й встановлювати за певним учасником відсоткові значення його внеску у статутному капіталі.

Зі змісту позовної заяви та наданих позивачем пояснень взагалі чітко не визначено, які саме корпоративні права порушені та підлягають судовому захисту.

Суд погоджується з твердженням 2-го відповідача, що вимога про зобов'язання учасників товариства здійснити перерозподіл часток заявлена відносно самого ж позивача, який є учасником товариства та не відповідає способам захисту та не може бути фактично реалізований в подальшому, в разі задоволення позову. Окрім того, відзив на позов 1-го відповідача за підписом в.о. директора товариства Мозгового А.В. , визнається судом обґрунтованим й таким, що враховується судом. В зв'язку з цим, наявний в матеріалах справи відзив на позов про визнання позову за підписом ОСОБА_1 як директора товариства, враховуючи відсутність відомостей в ЄДР ЮОФОПтаГФ станом на 11.01.2018 про наявність у ОСОБА_1 повноважень директора та підписанта, судом відхиляється.

А тому, враховуючи зроблені судом вище висновки, обраний позивачем спосіб захисту, викладений в п.1 прохальної частини позовної заяви судом визнається неправомірним й таким, що не відповідає чинному законодавству, а саме приписам ст.16 ЦК України та ст. 20 ГК України та є неефективним.

З огляду на такий висновок суду, недоведеність позивачем порушень його прав відповідачем 2 щодо невнесення грошового вкладу, наявності факту внесення відповідачем 2 вкладу, вимога про зобов'язання учасників товариства здійснити перерозподіл часток є неправомірною й задоволенню не підлягає.

Заявлена друга вимога про зобов'язання товариства вчинити дії по реєстрації суд визнає передчасною та такою, що не доведена позивачем з огляду на відсутність фактичної відмови товариства від вчинення таких дій та оскільки особа не може бути примушена до вчинення дій які не набули ознак зобов'язання. А тому й відсутнє порушене право позивача яке підлягає судовому захисту саме у такій спосіб.

Окрім того, заявлений позов в частині зобов'язання товариства вчинити дії щодо державної реєстрації змін в установчих документах товариства в зв'язку зі зміною розміру статутного капіталу та складу учасників товариства, враховуючи її похідний характер від вимоги за якою судом зроблено висновок про її неправомірність, визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню .

За приписами ст..2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, суд враховуючи практику ЕСПЛ зазначає, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід ( рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010). А тому, інші доводи та заперечення сторін судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищезроблені судом висновки.

З огляду на зроблені вище висновки, суд приходить до висновку про повну відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат, а саме сплачений позивачем судовий збір покладається на нього в повному обсязі, з урахуванням висновку про відмову в позові та розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 2, 5, 73-79, 91, 129, 194, 232-233, 238, 239, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2/ адреса для листування: АДРЕСА_3)

до відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликівка Постачсервіс" (вул. Вокзальна, 9, с. Вершинова Муравійка, Куликівський район, Чернігівська область, 16313, ідентифікаційний код юридичної особи 37444700),

відповідача 2: ОСОБА_3, (АДРЕСА_1, 02140)

про зобов'язання учасників товариства здійснити перерозподіл часток у статутному капіталі товариства відповідно до грошових вкладів учасників, а саме визначити за позивачем 100% вартості внеску у статутному капіталі товариства та про зобов'язання товариства вчинити дії щодо державній реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною розміру статутного капіталу та складу учасників товариства

відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням ч.1 п.17.5 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Дата складання повного тексту рішення 23 січня 2018 року

Суддя І.А.Фетисова