Постанова

від 18.01.2018 по справі 925/1343/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2018 р. Справа№ 925/1343/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання Каніковський А.О.

без повідомлення (виклику) сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "УкрАгроНПК"

на рішення господарського суду Черкаської області

від 01.12.2017 (повний текст рішення складено 01.12.2017)

у справі №925/1343/17 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро"

до Приватного акціонерного товариства "УкрАгроНПК"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство "Джерело"

про стягнення 106644,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "УкрАгроНПК" про стягнення заборгованості за договором поставки №Л420 від 15.11.2016 у розмірі 96027,12 грн., з яких 68040,00 грн. основного боргу та 27987,12 грн. пені; за договором поставки №Л421 від 16.11.2016 у розмірі 10617,26 грн., з яких 7560,00 грн. основного боргу та 3057,26 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності поставки товару згідно умов договорів №Л420 від 15.11.2016 та №Л421 від 16.11.2016.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.11.2017 було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство "Джерело".

Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.12.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "УкрАгроНПК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" 68040,00 грн. основного боргу, 27 837,43 грн. пені за договором поставки №Л420 від 15 листопада 2016 р.; 7560,00 грн. основного боргу, 3 057,26 грн. пені за договору поставки № Л421 від 16 листопада 2016 р. та 1600,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "УкрАгроНПК" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2017 у справі №925/1343/17 в частині стягнення за договором поставки №Л420 від 15.11.2016 пені в розмірі 27837,43 грн.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі скаржником зокрема зазначено, що судом першої інстанції, при розрахунку пені, що підлягає відшкодуванню за договором поставки №Л420, помилково враховано та зазначено як перший день прострочення виконання зобов'язань 16.12.2016, проте першим днем прострочення виконання зобов'язань відповідача є 17.12.2016. За твердженнями скаржника штрафні санкції за порушення зобов'язань відповідача щодо поставки товару загальною вартістю 2880360,00 грн. повинні нараховуватись за період з 17.12.2016 по 29.01.2017; відносно поставки товару загальною вартістю 68040,00 грн. пеня має нараховуватися з урахуванням положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, а отже не може перевищувати 6 місяців, тому штрафні санкції передбачені договором за такий період становлять 27823,82 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "УкрАгроНПК" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2017 у справі №925/1343/17; відновлено Приватному акціонерному товариству "УкрАгроНПК" строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2017 у справі №925/1343/17; відкрито апеляційне провадження у справі №925/1343/17; призначено справу до розгляду на 18.01.2018.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. Позивач вказує, що судом правильно встановлено строк, з якого починається нарахування пені за договором №Л420 - 17.12.2016, правильно встановлено розмір пені.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII (далі - ГПК України).

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

15.11.2016 між приватним акціонерним товариством "Украгро НПК", як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", як покупцем, укладено договір поставки № Л420 (далі-договір №Л420)

За умовами договору поставки №Л420 постачальник зобов'язався поставити позивачу нітроамофоску (азофоску) марки NPK 16-16-16 Біг-бег 0,9 тн. в кількості 351 тонна на загальну суму 2948400,00 грн ( п. 1.1 договору №Л420).

Загальна вартість товару за цим договором складає 2457000,00 грн., ПДВ (20%) 491400,00 грн., разом 2948400,00 грн., +/- 10 % в залежності від кількості фактично поставленого товару (п. 2.1. договору №Л420).

За умовами п. 4.1. договору №Л420, поставка здійснюється на умовах повної попередньої оплати протягом 3-х днів з дати укладення договору.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3. договору №Л420 поставка здійснюється залізничним транспортом протягом 30 днів з дня повної оплати товару на корись одержувача ПП "Джерело" (код 30892430 за адресою: Харківська область, смт. Великий Бурлук, вул. Терешкової № 5, код на залізниці 5738).

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив оплату вартості поставки (2948400,00 грн.) двома платежами: 1179360,00 грн. платіжним дорученням №7131617853 від 15.11.2016, 176040,00 грн. платіжним дорученням № 91 від 16.11.2016.

Таким чином, поставку товару за договором №Л420 відповідач мав здійснити до 16.12.2016 (включно).

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем за договором №Л420 поставлено товар на суму 2880360,00 грн. лише 30.01.2017, що підтверджується видатковою накладною №Л23 від 30.01.2017. Залишок суми, на яку товар не поставлено, становить 68040,00 грн.

На поставку аналогічного товару в кількості 70,2 тони вартістю 589680,00 грн. між сторонами було укладено договір поставки №Л421 від 16.11.2016.

За умовами пунктів 3.1, 3.3. договору поставки №Л421 поставка здійснюється залізничним транспортом протягом 30 днів з дня повної оплати товару на корись одержувача ПП "Джерело" (код 30892430 за адресою: Харківська область, смт. Великий Бурлук, вул. Терешкової № 5, код на залізниці 5738).

Позивач повністю оплатив поставку всього товару передоплатою, про що свідчить платіжне доручення №Л402 від 17.11.2016 на суму 589680,00 грн.

Таким чином, поставку товару за договором №Л421 відповідач мав здійснити до 17.12.2016 (включно).

Натомість відповідач на користь одержувача поставив товар на суму 582120,00 грн. лише 11.01.2017, що підтверджується видатковою накладною №Л5 від 11.01.2017. Залишок суми, на яку товар не поставлено, становить 7560,00 грн.

Спірні правовідносини між сторонами виникли із договорів поставки №Л420 від 15.11.2016 та №Л421 від 16.11.2016, які відповідають положенням ст. 712 ЦК України. Згідно цієї норми за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В матеріалах справи міститься складений та підписаний сторонами акт звірки розрахунків за договором №Л420 від 15.11.2016, яким підтверджено сплату та отримання 2948400,00 грн. коштів і товару на суму 2880360,00 грн. (борг 68040,00 грн.) та акт звірки за договором №Л421 від 16.11.2016, яким підтверджено сплату та отримання 589680,00 грн. грошових коштів і поставку товару на суму 582120,00 грн. (борг 7560,00 грн.)

Доказів проведення повного розрахунку за договорами поставки відповідач суду не надав, тому до стягнення з відповідача на користь позивача належить 68040,00 грн. за договором поставки №Л420 та 7560,00 грн. за договором поставки №Л421 як вартість оплаченого, але не поставленого товару.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 27987,12 грн. пені за договором №Л420 та 3057,26 грн. пені за договором №Л421 за прострочення поставки товару.

Згідно ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК визначає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, за правилами ГК України можливе застосування пені за порушення немайнового зобов'язання.

Аналогічний висновок про правомірність застосування передбаченої договором пені за непоставку товару викладено у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №3-192гс15.

У відповідності до п. 5.1. договорів №Л420 та №Л421, у випадку несвоєчасної поставки товару покупцю, постачальник сплачує пеню в розмірі 0,02 % (два сотих відсотка) від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки, але не більше 3 % (трьох відсотків) від вартості непоставленого товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок пені за договорами №Л420 та №Л421 позивачем здійснено невірно, оскільки нарахування пені необхідно нараховувати із встановленого в договорі розмірі 0,02%, але не більше 3 % (трьох відсотків) від вартості непоставленого товару.

Крім того, період нарахування пені необхідно обмежити шістьма місяцями, починаючи з дати, коли зобов'язання повинно бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

За здійсненим судом першої інстанції розрахунком, перевіреним судом апеляційної інстанції, розмір пені за договором №Л420 становить 27837,43 грн. (за період з 17.12.2016 по 29.01.2017 на суму 2948400,00 грн. розмір пені становить 25945,92 грн.; за період з 30.01.2017 по 17.06.2017 на суму 68040,00 грн. розмір пені становить 1891,51 грн.), а за договором №Л421 - 3070,87 грн. (за період з 18.12.2016 по 10.01.2017 на суму 589680 грн. розмір пені становить 2830,46 грн.; за період з 30.01.2017 по 17.06.2017 на суму 7560 грн. розмір пені становить 240,21 грн.).

З огляду на викладене, з урахуванням встановлення факту прострочення відповідачем терміну виконання зобов'язання з поставки товару, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно нараховано пеню, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 27837,43 грн. за договором №Л420 та 3057,26 грн. (у розмірі, заявленому позивачем до стягнення) за договором №Л421 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 149,69 грн. за договором №Л420 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "УкрАгроНПК" залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2017 у справі №925/1343/17 - без змін.

Поновити дію рішення господарського суду Черкаської області від 01.12.2017 у справі №925/1343/17.

Матеріали справи №925/1343/17 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288, 289 ГПК України.

(повний текст постанови складено 23.01.2018)

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко