Постанова

від 18.01.2018 по справі 923/519/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року Справа № 923/519/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Головея В.М.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С

без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, /скаржник надіслав заяву про розгляд справи без його участі; відповідач поштову кореспонденцію за юридичною адресою не отримує, тому вважається повідомленим відповідно до ч.7ст 120 ГПК України/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковалівка", с.Ковалівка Миколаївського району Миколаївської області

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.10.2017р.

про відмову у видачі дублікату наказу, прийняту без участі сторін суддею Немченко Л.М. у м.Херсоні

у справі №923/519/13

за позовом скаржника

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроинвест", м.Херсон

про стягнення 54032,62грн.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ковалівка" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "Украгроинвест" про стягнення заборгованості за договором №45 від 04.05.2012р. в сумі 54032 грн. 62 коп.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.05.2013р. (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

На підставі зазначеного рішення, яке набрало законної сили 31.05.2013, Господарським судом Херсонської області 01.07.2013 видано відповідний наказ.

12.10.2017 до суду надійшла заява ТОВ "Ковалівка" про видачу дублікату судового наказу Господарського суду Херсонської області №923/519/13 від 01.07.2013, яка мотивована необхідністю в його отриманні, оскільки 20.03.2014 виконавчий документ був повернутий стягувачу через відсутність належного боржнику майна, проте підтвердити факт повернення відділ Державної виконавчої служби /ВДВС/ не має можливості через стислий термін в 1 рік зберігання вихідної кореспонденції.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.10.2017 в задоволенні заяви ТОВ "Ковалівка" відмовлено з огляду на те, що заявник звернувся за межами строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання та не надав до заяви довідки державного виконавця або стягувача про втрату наказу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Господарського суду Херсонської області, ТОВ "Ковалівка" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати її та ухвалити постанову, якою заяву скаржника про видачу дублікату наказу задовольнити.

В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми ст. 33 та ч. 1 ст. 43 ГПК України(в редакції кодексу, яка діяла до 15.12.2017).

Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що підставою для звернення з заявою є не втрата наказу, як ,на його думку помилково, визначив суд першої інстанції, а необхідність отримання дублікату та неотримання надісланого (повернутого) органом ДВС наказу.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, оскільки висновки господарського суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Як вбачається з наявних матеріалів справи на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 16.05.2013р. 01.07.2013р. видано наказ, який було пред'явлено до виконання.

21.08.2017 на запит ТОВ "Ковалівка" заступником начальника Корабельного РВ ДВС м. Херсон Головного територіального управління юстиції /ГТУЮ/ у Херсонській області було повідомлено про те, що 20.03.2014 державним виконавцем повернуто виконавчий документ на підставі п.2. ч.1, ст.47 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції 1999 року) у зв'язку з відсутністю належного боржнику майна. Стягувачу направлено виконавчий лист рекомендованим листом з повідомленням, але відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, реєстри на відправлену кореспонденцію зберігаються 1 рік, отже реєстри на відправлену кореспонденцію 2014 року - знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Станом на 21.08.2017 відкриті виконавчі провадження щодо стягнення заборгованостей з ТОВ “Украгроинвест” на користь ТОВ “Ковалівка” відсутні.

Позивач зазначає, що судовий наказ до нього не надходив і у зв'язку з цим виникла необхідність в отримані його дублікату.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 120 ГПК України (в редакції кодексу, яка діяла до 15.12.2017), у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання; до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Таким чином, судова колегія зазначає, що єдиною підставою для видачі дублікату наказу є його втрата і тому відхиляє посилання скаржника, як на підставу для отримання дублікату наказу, необхідність такого отримання, оскільки законом така підстава для видачі дублікату наказу не передбачена.

Документів, що перелічені в ч. 3 ст. 120 ГПК України, а саме: довідки установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу або довідки стягувача про те, що наказ втрачено і в друге до виконання не пред'явлено, до заяви про видачу дублікату наказу ТОВ"Ковалівка" не додавалося, також ним на надано жодних доказів неотримання наказу, надісланого органом ДВС, зокрема, журналу реєстрації вхідної кореспонденції або довідки поштового відділення за відповідний період, а тому суд дійшов вірного висновку про те, що заява скаржника задоволенню не підлягає і вірно відмовив у видачі дублікату наказу.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі стосовно порушення судом вимог ст.ст. 32,33,43 ГПК України (в редакції кодексу, яка діяла до 15.12.2017) не заслуговують на увагу, оскільки вони об'єктивно нічим не підтверджені та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом першої інстанції, не впливають на правильність висновків суду.

Щодо доводів скаржника з приводу неможливості подальшого виконання судового рішення, колегія суддів зазначає, що вона є наслідком недбалого ставлення до забезпечення такого виконання саме позивача, позаяк він протягом п'яти років не цікавився виконавчим провадженням, не оскаржував дій або бездіяльності ВДВС і не вжив заходів для отримання дублікату наказу в строки, встановлені законом для вчинення таких дій.

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ "Ковалівка" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 19.10.2017р. - без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269 - 271, ст. ст. 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковалівка" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.10.2017р. - без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 22.01.2018 о 10.00

Головуючий суддя                                                   Г.П. Разюк

Суддя                                                                       В.М. Головей

Суддя                                                                                 С.І. Колоколов