Постанова

від 18.01.2018 по справі 322/1009/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 322/1009/16 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/510/18 ОСОБА_1

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_3 на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_6, про визнання договору оренди землі недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ТОВ Торговий ОСОБА_3 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним, в якому просив суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, щодо оренди земельної ділянки площею 7,29 га, кадастровий номер 2323686600:14:019:0009, яка розташована на території Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, речове право користування (право оренди) зареєстровано Реєстраційною службою Нововимколаївскього районного управління юстиції Запорізької області 29.01.2016 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав - 13086095).

У листопаді 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з зустрічним позовом до ТОВ Торговий ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_6, про визнання договору оренди землі недійсним, посилаючись на те, що 29.01.2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали з ОСОБА_6 договір оренди землі, яка була успадкована ними після смерті матері ОСОБА_7, площею 7,29 га, кадастровий номер 2323686600:14:019:0009, розташованої на території Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Після отримання первісної позовної заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дізналися про існування договору оренди землі, укладеного 10.10.2012 року між ТОВ Торговий ОСОБА_3 та ОСОБА_7, який вони вважають недійсним, з огляду на таке:

- в п. 7 Договору вказано, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексації. Це, на їх думку, означає, що орендну плату, зазначену в п. 6 договору в розмірі 3530,00 грн. у тому числі прибутковий податок, без застосування індексації вони будуть отримувати до кінця строку дії договору на рік;

- в п. 10 договору не вказано в які строки може переглядатися розмір орендної плати, а зазначені тільки випадки перегляду, один з яких - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів одразу ж блокується п. 7 Договору;

- п. 5 договору, на їх думку, не відповідає вимогам ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка передбачає можливість зміни умов договору при поновленні договору оренди землі за згодою сторін. А у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється;

- договором взагалі не передбачена істотна умова щодо передачі в заставу та внесення до статутного фонду орендарем права оренди земельної ділянки, натомість п. 21 договору передбачено, що Орендодавець (власник землі) не має права заставляти орендовану ділянку і в односторонньому порядку орендарем доповнено пункт умовою: та передавати до статутного фонду , що суперечить п. 28 договору, який наголошує, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін;

- пунктом 15 договору передбачено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівняні з тим, у якому він одержав її в оренду. В Акті прийому-передачі, доданому до договору, взагалі відсутня інформація до якого договору він належить і яка ділянка за ним передана та в якому стані. До того ж в межах земельної ділянки знаходиться об'єкт, який не підлягає використанню, про що повинно бути зазначено в акті прийому-передачі, але про це ніде не згадується;

- зі змісту Акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) також неможливо ідентифікувати земельну ділянку, оскільки він не має жодної інформації про земельну ділянку.

Також, вони ставлять під сумнів і те, що ОСОБА_7 могла підписати договір оренди землі від 10.10.2012 року, оскільки з квітня 2012 року вона потребувала постійної сторонньої допомоги за станом здоров'я.

Посилаючись на зазначені обставини просили суд визнати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ Торговий ОСОБА_3 10 жовтня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області, про що в державному реєстрі вчинено запис від 07.12.2012 року за № 23236866001246, недійсним з моменту укладення.

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2017 року позовну заяву ТОВ Торговий ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2017 року позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_7 та товариством з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_3 10 жовтня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області, про що в державному реєстрі вчинено запис від 07 грудня 2012 року за № 23236866001246.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 понесені ним судові витрати на проведення експертизи в розмірі 7 142,40 грн.

У апеляційній скарзі ТОВ Торговий ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги товариства, в задоволені зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 10.10.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_3 (орендар) та ОСОБА_7 (орендодавець) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області, про що у державному реєстрі вчинено запис від 07.12.2012 року за № 23236866001246, строком на 10 років (п. 5 договору).

Об'єктом оренди за договором від 10.10.2012 року є земельна ділянка з кадастровим номером 2323686600:14:019:0009 (п. 3 договору).

ОСОБА_7 померла 26 березня 2013 року, земельна ділянка з кадастровим номером 2323686600:14:019:0009, що належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ЗП № 030518 від 04.07.2003 року, була успадкована в рівних частинах її дітьми - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 05.12.2013 року № 1230 та від 05.12.2013 року № 1231 відповідно та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.12.2013 року № 13991236, № 14000003.

31 грудня 2015 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (орендодавці) та ОСОБА_6 було укладено договір оренди землі, державну реєстрацію права оренди за яким проведено 29 січня 2016 року, за номером 13086095, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.02.2016 року № 52463724.

Об'єктом оренди за договором від 31.12.2015 року є земельна ділянка з кадастровим номером 2323686600:14:019:0009.

Таким чином встановлено, що в обох вищезазначених договорах оренди землі об'єктом оренди є одна і та сама земельна ділянка, відносно якої 26.03.2013 року права та обов'язки орендодавця за договором оренди землі від 10.10.2012 року перейшли від ОСОБА_7 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до висновку експерта № 1762-17 від 26.07.2017 року, підписи від імені ОСОБА_7 у договорі оренди землі від 10.10.2012 року, укладеному між ОСОБА_7 та ТОВ Торговий ОСОБА_3 , зареєстрованих у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області 07.12.2012 року за № 23236866001246, виконані не ОСОБА_7, а іншою особою.

Враховуючи наведене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження позивачів є доведеними, спірний договір оренди землі від 10.10.2012 року не відповідав внутрішній волі ОСОБА_7, оскільки зазначений договір підписано не нею, а невстановленою особою, на час укладення цього договору ОСОБА_7 не була ознайомлена з його змістом, отже і не могла висловити своєї згоди щодо усіх істотних умов договору, а тому даний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, а саме, щодо обізнаності позивачів про існування спірного договору оренди, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2017 року по цій справі без змін.

Дата складання повної постанови 22 січня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: