Рішення

від 29.05.2018 по справі 322/1009/16

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

29 травня 2018 рокуСправа № 322/1009/16

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_2 до:ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5 про:визнання договору недійсним.

06 жовтня 2016 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, щодо оренди земельної ділянки площею 7,29 га, кадастровий номер 2323686600:14:019:0009, яка розташована на території Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, речове право користування (право оренди) зареєстровано Реєстраційною службою Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області 29.01.2016, номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 13086095.

Ухвалою судді від 21.10.2016 було відкрито провадження у справі.

07.11.2016 відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було пред'явлено зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_2 , в якому просили визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ Торговий ОСОБА_2 10 жовтня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області, про що в державному реєстрі вчинено запис від 07.12.2012 за № 23236866001246.

Ухвалою суду від 10.11.2016, постановленою у судовому засіданні без виходу суду до нарадчої кімнати, зустрічний позов було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 22.09.2017 первісний позов було залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22.09.2017, залишеним без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 18.01.2018, зустрічний позов було задоволено, визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_2 10 жовтня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області, про що в державному реєстрі вчинено запис від 07 грудня 2012 року за № 23236866001246.

Водночас постановою апеляційного суду Запорізької області від 18.01.2018 ухвалу суду першої інстанції від 22.09.2017 було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

В обґрунтування первісного позову позивач зазначив таке.

10.10.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області, про що у державному реєстрі вчинено запис від 07.12.2012 за № 23236866001246.

Пунктом 5 Договору оренди встановлений строк оренди - 10 (десять) років.

Проте за інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, 30.01.2016 стало відомо, що між ОСОБА_4, ОСОБА_3, як орендодавцями та ОСОБА_5, як орендарем було зареєстровано речове право користування (право оренди) вищезгаданої земельної ділянки Новомиколаївським районним управлінням юстиції Запорізької області від 29.01.2016, номер запису про право (в державному реєстрі прав) - 13086095.

Таким чином, договір між відповідачами було укладено за наявності чинного Договору, який на момент подання цього позову діє, не розірваний та не визнаний судом недійсним.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру право власності у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникло на підставі свідоцтв про право на спадщину після померлої ОСОБА_6, які видані 05.12.2013 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_7, номери запису про право (в державному реєстрі прав) - 3689738 та 3687732.

Перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в порядку спадкування, не є підставою ані для зміни, ані для припинення (розірвання) договору оренди.

Отже, за наявності чинного договору оренди землі, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як нові власники земельної ділянки, у порушення приписів законодавства України та чинного Договору оренди землі, уклали новий Договір щодо оренди земельної ділянки з ОСОБА_5

Виходячи з наведеного та посилаючись на норми ст.ст. 13, 203, 215, 770, 1216, 1218, 1225 ЦК України, ст.ст. 18, 25, 32, 33 Закону України Про оренду землі , представник позивача підтримав позов у судовому засіданні.

З урахуванням вищезазначеного рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області, представник позивача у судовому засіданні додатково пояснив, що на його думку, договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, все одно слід визнати недійсним, оскільки на момент його укладення дійсним був договір оренди землі, укладений між ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_2 10 жовтня 2012 року.

Відповідачі, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибули, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

10.10.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_2 (орендар) та ОСОБА_6 (орендодавець) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області, про що у державному реєстрі вчинено запис від 07.12.2012 за № 23236866001246, строком на 10 років (п. 5 договору).

Об'єктом оренди за договором від 10.10.2012 є земельна ділянка з кадастровим номером 2323686600:14:019:0009 (п. 3 договору).

ОСОБА_6 померла 26 березня 2013 року, а земельна ділянка з кадастровим номером 2323686600:14:019:0009, що належала їй на підставі Державного акту на право власності не земельну ділянку серії IV-ЗП № 030518 від 04.07.2003, була успадкована в рівних частинах її дітьми - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 05.12.2013 № 1230 та від 05.12.2013 № 1231 відповідно та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.12.2013 № 13991236, № 14000003.

31 грудня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (орендодавці) та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі, державну реєстрацію права оренди за яким проведено 29 січня 2016 року, за номером 13086095, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.02.2016 № 52463724.

Об'єктом оренди за договором від 31.12.2015 є земельна ділянка з кадастровим номером 2323686600:14:019:0009.

З огляду на викладене, в обох вищезазначених договорах оренди землі об'єктом оренди є одна і та сама земельна ділянка.

Разом з цим, згідно з висновком експерта № 1762-17 від 26.07.2017, підписи від імені ОСОБА_6 у договорі оренди землі віл 10.10.2012, укладеному між ОСОБА_6 та ТОВ Торговий ОСОБА_2 , зареєстрованих у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області 07.12.2012 за № 23236866001246, виконані не ОСОБА_6, а іншою особою.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Недійсність договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_2 10 жовтня 2012 року, встановлена рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22.09.2017, що набрало законної сили.

За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

З огляду на викладене, посилання позивача на те, що на момент укладення відповідачами договору оренди землі від 31.12.2015 ще не був визнаний недійсним договір оренди землі від 10.10.2012, є безпідставними, оскільки незалежно від часу визнання договору недійсним, він (договір) є недійсним з моменту його укладення.

Таким чином, в силу положень ч. 1 ст. 216 ЦК України, позивач не набув прав орендаря за недійсним договором оренди землі від 10.10.2012, відтак укладення відповідачами договору оренди землі від 31.12.2015 у будь-якому разі не порушує прав позивача.

Виходячи з наведеного, суд визнає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами вирішено судом в рішенні від 22.09.2017. Додаткових судових витрат відповідачами не понесено.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору недійсним - відмовити повністю.

2. Реквізити учасників справи:

- позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Торговий ОСОБА_2 , вул. Леніна, 48, с. Заливне Новомиколаївського району Запорізької області, 70132, ідентифікаційний код 33199111;

- відповідач: ОСОБА_3, АДРЕСА_1, 69000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

- відповідач: ОСОБА_4, АДРЕСА_2, 69000, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2;

- відповідач: ОСОБА_5, вул. Леніна, 1-а, с. Заливне Новомиколаївського району Запорізької області, 70132, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 05 червня 2018 року.

Суддя С.С. Гасанбеков