Ухвала

від 29.12.2017 по справі 522/20057/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/20057/17

Кримінальне провадження1-кс/522/24848/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року м. Одеса

Слідчий судя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Єланець, Єланецького району, Миколаївської області, українки, маючої вищу освіту, на даний час не працюючої (на підставі Указу Президента України від 29.09.2016 року про звільнення судді ОСОБА_4 з посади судді за порушення присяги), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових № 42015160000000124 від 02.03.2015 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_5

підозрюваної ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України в рамках кримінального провадження № 42015160000000124 від 02.03.2015 року, за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 Указом Президента України від 20.02.2010 за № 200/2010 призначено на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. 22.02.2010 ОСОБА_4 склала присягу судді.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється включно судами.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 126 Конституції України судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.

Статтею 128 Конституції України встановлено, що перше призначення на посуду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

На підставі статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_4 , як професійний суддя, реалізовувала судову владу в Україні.

Статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України.

Відповідно до ст. 1 Кодексу професійної етики судді, затвердженого 24.10.2002 V з`їздом суддів України, суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Статтею 2 Кодексу визначено, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та не вправі використовувати своє службове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб.

Згідно з вимогами статей 5 та 7 Кодексу суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов`язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні.

Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначеному процесуальним законом, і виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Крім того, статтями 10 та 11 Кодексу визначено, що суддя має утримуватись від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри в рівність професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

У статті 12 Кодексу зазначено, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, здійснювала функції представника судової влади.

Проте будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 вчинила умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2014 року, точну дату та час у ході розслідування не встановлено, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, розташованого за адресою: вул. Військової слави 27, м. Білгород-Дністоровськ, Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , про стягнення боргу за договором позики у розмірі 20 000 гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 495/3285/14-ц.

01.09.2014 сторони провадження надали суду заяву про визнання мирової угоди, яку вони уклали 29.08.2014 та просили закрити провадження по справі та визнати мирову угоду, укладену на наступних умовах: сторони домовляються між собою, що по даній мировій угоді відповідач передає у власність позивачеві адміністративну будівлю літ. «А», яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 154,4 кв.м. У свою чергу позивач відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача у вигляді стягнення заборгованості за договором позики, що складає грошову суму коштів у розмірі 20000 гривень.

02.09.2014 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 винесено ухвалу про визнання мирової угоди між ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , якою за ОСОБА_6 визнано право власності на адміністративну будівлю літ. «А», яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 154,4 кв.м. Провадження у даній справі закрито. Роз`яснено сторонам наслідки, передбачені ч. 3 ст. 206 ЦПК України.

Вказане судове рішення, на думку органу досудового слідства, є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими через зловживання ОСОБА_4 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_4 , на думку органу досудового слідства, здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов`язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. Цим же Законом (ст. 15) передбачено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Проте, як вказано в клопотанні прокурора, суддею ОСОБА_4 не встановлено, щодо набуття сторонами права власності у встановленому законом порядку на адміністративну будівлю літ. "А", яка розташована за адресою: вул. Лазурна, 19, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, загальною площею 154,4 кв.м.

Крім того, як вказано в клопотанні прокурора, судом залишено поза увагою і наявність будь-яких правовстановлюючих документів у сторін на земельну ділянку, на якій розташоване спірне нерухоме майно.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні га інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади га здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону земель», до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань ресурсів у галузі охорони земель відноситься участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм охорони земель.

Згідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445, Держземагенство України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до п. 14 Положення Держемагенство відповідно до покладених на нього завдань проводить відповідно до законодавства моніторинг земель та охорону земель.

Згідно ст. 1 Закону України «Про землеустрій» обумовлено, що землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Відповідно до п. 16 Положення організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру покладена на Держземагенство.

Таким чином, визнаючи мирову угоду між сторонами, суддею ОСОБА_4 не перевірено законність умов мирової угоди та чи не суперечить вона вимогам чинного законодавства. Внаслідок чого, на думку прокурора, суддя порушила вимоги ч. 5 ст. 175 ЦПК України, відповідно до якої, у випадку якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_4 ухвали від 02.09.2014 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської облас від 28.01.2015, рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 02.09.2014 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.

26.03.2015 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 , на підставі повторної неявки у судове засідання позивача ОСОБА_6 , винесено ухвалу про залишення справи за цивільним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості - без розгляду.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 19.02.2013 за вхідним номером 3401/13вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_9 до ФОП ОСОБА_10 , про стягнення боргу за договором позики у розмірі 100 000 гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 20.02.2013 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 495/1254/13-ц. Розгляд справи призначено на 27.02.2013.

21.02.2013 сторонами провадження до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області направлено мирову угоду. Відповідно до вказаної мирової угоди сторони домовились між собою, що по даній мировій угоді відповідач передасть у власність позивача спальний корпус № 33 площею 384,0 кв.м. та бар-магазин № НОМЕР_1 площею 23,0 кв.м., які розташовані на базі відпочинку «Ізюмінка», Шабівська сільська рада, Білгород-Дністровського району, Одеської області, у свою чергу, позивач відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача, та просять суд визнати вказану мирову угоду і закрити провадження у справі.

27.02.2013 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 винесено ухвалу про визнання мирової угоди між ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 , якою за ОСОБА_9 визнано право власності на спальний корпус № 33 площею 384,0 кв.м. та бар-магазин № НОМЕР_1 площею 23,0 кв.м., які розташовані на базі відпочинку «Ізюмінка», Шабівська сільська рада, Білгород-Дністровського району, Одеської області. Провадження у справі, відповідно до зазначеної ухвали - закрито.

Вказане судове рішення, на думку прокурора є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими через зловживання ОСОБА_4 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_4 , на думку прокурора, здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, не встановив наявності або відсутності обставин, що мають значення для вирішення справи, та визнав право власності на спальний корпус та бар-магазин, не маючи жодного доказу того, що таке нерухоме майно належить відповідачу, оскільки матеріали справи не містили жодного правовстановлюючого документа щодо нерухомого майна, право на яке визнано судовим рішенням. Зокрема, 05.12.2008 року між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 укладено довгостроковий договір оренди земельної ділянки площею 0,545 га. Відповідно до пункту 17 вказаного договору однією з умов збереження стану об`єкта оренди є проведення будівництва об`єктів згідно з вимогами чинного законодавства. Як вбачалось зі змісту технічного паспорта, виготовленого 21.12.2009 року, на орендованій земельній ділянці самочинно збудовано триповерховий спальний корпус загальною площею 384 кв. м, а також бар-магазин площею 23 кв. м.

Таким чином, з порушенням вимог статті 376 Цивільного кодексу України суд першої інстанції визнав за позивачем, який не був власником або користувачем земельної ділянки та не був особою, яка здійснила самочинне будівництво, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не залучивши до участі у справі власника земельної ділянки Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_4 ухвали від 27.02.2013 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 10.12.2013, рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 27.02.2013 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.

Крім того, за результатами розгляду вказаної цивільної справи постановлено окрему ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10.12.2013 у справі № 22-ц/785/9282/13 з метою довести до відома голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області про допущені суддею ОСОБА_4 порушення норм матеріального та процесуального права для належного реагування та вжиття заходів у встановлений законом строк.

18.03.2014 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_11 , на підставі клопотання позивача ОСОБА_9 , винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 27.11.2012 за вхідним номером 27337/12вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_12 до ОСОБА_13 , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на 18/100 частин житлового будинку.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 28.11.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/10071/2012. Розгляд справи призначено на 11.12.2012.

11.12.2012 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 винесено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_12 задоволено, а договір купівлі укладений 28.09.2012, згідно з яким, ОСОБА_12 придбав, а ОСОБА_14 , діючи в інтересах ОСОБА_13 на підставі довіреності від 27.09.2012, посвідченої приватним нотаріусом, продав 18/100 частин домоволодіння під АДРЕСА_4 , яке в цілому складається з чотирьох житлових будинків, зазначених на плані під літерою «А», житловою площею 58,8 кв.м., загальною площею 143,9 кв.м., під літерою «Б», житловою площею 18,3 кв.м., загальною площею 33,4 кв.м., під літерою «Д», житловою площею 20,1 кв.м., загальною площею 60,3кв.м., під літерою «В», житловою площею 29,7 кв.м., загальною площею 104,7кв.м., надвірних будівель під літерами «К» - сараю, «Г», «Ж», «М», «З» - сараїв, споруд № 1-7, розташований на земельній ділянці площею 1085 кв.м.

Вказане судове рішення, на думку прокурора, є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими через зловживання ОСОБА_4 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаного рішення суддею ОСОБА_4 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, під час розгляду цивільної справи № 1505/10071/2012 суддею ОСОБА_4 умисно порушено вимоги статті 220 Цивільного кодексу України щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, який уклали між собою сторони, оскільки такий договір підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню та подальшій державній реєстрації. Слід зауважити, що під час нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна підлягають сплаті обов`язкові платежі до бюджету держави (державне мито, збір до Пенсійного фонду України, у деяких випадках і податок на прибуток від продажу нерухомого майна) у відсотковому співвідношенні від вартості майна. Вартість відчужуваного майна повинна підтверджуватися висновком незалежної експертизи. Ці обставини суддею ОСОБА_4 також проігноровано.

З урахуванням викладеного, на думку прокурора, рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки суддя ОСОБА_4 розглядаючи вказану цивільну справу, у порушення вимог матеріального, процесуального права, надала перевагу неналежним доказам.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_4 ухвали від 11.12.2012 року, на думку прокурора, підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 02.07.2013, рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 11.12.2012 скасовано, в задоволені позовних вимог ОСОБА_12 - відмовлено.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що 17.10.2012 за вхідним номером 23900/12вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_15 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради та Гаражно-будівельного кооперативу «Сонячний», про визнання права власності на самочинне будівництво.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 18.10.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/8988/2012. Розгляд справи призначено на 26.11.2012.

26.11.2012 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 винесено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_15 задоволено та визнано за ОСОБА_15 право власності на самочинно збудований гараж № НОМЕР_2 АДРЕСА_5 , розміром 4,8 х 6,48 м, площею 25,2 кв.м. у м. Білгород-Дністровський, Одеської області.

Вказане судове рішення, на думку прокурора, є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими через зловживання ОСОБА_4 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаного рішення суддею ОСОБА_4 , на думку прокурора, здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, суд першої інстанції, на думку прокурора, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. За наявності спору, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України); за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

Разом з тим, вирішуючи спір, суд не врахував, що відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій», будівництво об`єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, суддею ОСОБА_4 , на думку прокурора, свідомо залишено поза увагою вимоги ч. 1 ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво може мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Проте, суддя ОСОБА_4 , на думку прокурора, в порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, не встановила, чи звертався позивач до відповідних органів з питання оформлення йому права власності на спірні самочинні прибудови, та дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення його позову.

Також, відсутня і експертна оцінка новоствореного майна на предмет відповідності його встановленим будівельним технічним, санітарним та пожежним нормам.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_4 рішення від 26.11.2012 року підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 26.06.2013, рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 26.11.2012 скасовано, в задоволені позовних вимог ОСОБА_15 - відмовлено.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.06.2012 за вхідним номером 14169/12 вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_16 до Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровський, про визнання права власності на самочинно зведені будівлі.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 26.06.2012 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/5632/2012. Розгляд справи призначено на 13.07.2012 року.

19.07.2012 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 винесено заочне рішення, яким позовну заяву ОСОБА_16 задоволено.

Вказане судове рішення, на думку прокурора, є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими через зловживання ОСОБА_4 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаного заочного рішення суддею ОСОБА_4 , на думку прокурора, здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, судом вказано на такі обставини: будівля магазину розташована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без дозволу та належно затвердженого проекту, відтак будівля є самочинним будівництвом; особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 Цивільного кодексу України); правовим наслідком самочинного будівництва є неможливість набуття права власності на нього особою, яка здійснила таке будівництво; результат будівництва є об`єктом нерухомості, реєстрація прав на нього не проводиться; особа, яка вчинила самочинне будівництво, є власником лише будівельних матеріалів.

Крім того, предметом судового розгляду може бути не розгляд заяви про відведення земельної ділянки під збудоване майно, про прийняття будівлі в експлуатацію та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи відмова ради у відведенні земельної ділянки, оформленні права на новостворене майно, а визнання рішень, дій, бездіяльності протиправними, скасування рішень чи зобов`язання вчинити певні дії відповідно до компетенції тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України правові підстави для визнання права власності за позивачем на самочинно збудоване нерухоме майно відсутні, а згідно з частиною другою ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Проте, 17.07.2012 суддя ОСОБА_4 розглядаючи цивільну справу з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, не пересвідчилась, зокрема, в тому, що ОСОБА_16 є власником або користувачем земельної ділянки, не з`ясувала фактичні обставини справи у зв`язку з чим не визначилась із характером спірних правовідносин та нормами матеріального право, які підлягають застосуванню.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_4 ухвали від 19.07.2012 року на думку прокурора, підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 21.05.2013, рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 19.07.2012 скасовано.

В задоволенні позову ОСОБА_17 до Затоківської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Також, встановлено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, 30.11.2012 перебуваючи у приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду вчинила умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, встановлено, що 08.11.2012 за вхідним номером 25958/12 вх. до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_18 до підприємства «База відпочинку Харків» (ЄДРПО 31411397), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» (ЄДРПО 22640757), про стягнення з підприємства «База відпочинку Харків» на користь ОСОБА_18 грошових коштів у розмірі 100 151 гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 09.11.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/9645/2012. Розгляд справи призначено на 29.11.2012.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений під час досудового розслідування час та спосіб, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла мирова угода між сторонами у справі № 1505/9645/2012. Відповідно до зазначеної мирової угоди сторони домовились про наступне:

відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 погоджується з тим, що дійсно перед позивачем ОСОБА_18 існує заборгованість у розмірі 100 151 гривень. У зв`язку з відсутністю коштів відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 пропонує позивачу ОСОБА_18 здійснити погашення заборгованості шляхом передачі на користь позивача частини майна підприємства, а саме: Будівлі адміністративного корпусу літ «А», Будівлю котельної літ. «П», металеві вагончики літ. «С», «Т», «Р», Споруду № 9 (металеві цистерни), будівлі очисних споруд літ «М», будинок відпочинку літ. «1Ж», «1Є», «1І», «1З», «1Ф», що складає 17/100 частин бази відпочинку «Харків»;

- ОСОБА_18 погоджується з запропонованим варіантом вирішення спору та приймає у власність від відповідача Будівлі адміністративного корпусу літ «А», Будівлю котельної літ. «П», металеві вагончики літ. «С», «Т», «Р», Споруду № 9 (металеві цистерни), будівлі очисних споруд літ «М», будинок відпочинку літ. «1Ж», «1Є», «1І», «1З», «1Ф», що складає 17/100 частин бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вказані споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» погоджується з таким вирішенням спору.

30.11.2012 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 винесено ухвалу, якою визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_18 , підприємством «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 та Первинною профспілковою організацією Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод».

За ОСОБА_18 визнано право власності на Будівлі адміністративного корпусу літ «А», Будівлю котельної літ. «П», металеві вагончики літ. «С», «Т», «Р», Споруду № 9 (металеві цистерни), будівлі очисних споруд літ «М», будинок відпочинку літ. «1Ж», «1Є», «1І», «1З», «1Ф», що складає 17/100 частин бази відпочинку «Харків». Провадження у справі закрито.

Вказане судове рішення, на думку прокурора, є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими лише через зловживання ОСОБА_4 повноваженнями судді та професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_4 , на думку прокурора, здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, на думку прокурора, вказана ухвала постановлена з порушенням вимог закону. Зокрема, суддя ОСОБА_4 , задовольнивши заяву сторін про затвердження мирової угоди, якою визнала право власності за позивачем, не прийняла до уваги, що позивач не заявляв вимог про визнання за ним права власності. Крім того, суддя ОСОБА_4 не перевірила належним чином факт наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем та фактично мировою угодою затвердила договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості, не з`ясувавши, що заважало сторонам при визнанні заборгованості відповідача перед позивачем належним чином оформити за ним право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_4 ухвали від 30.11.2012 року, на думку прокурора, підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 24.07.2013, ухвала судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 30.11.2012 скасована. Справу направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_11 03.10.2013 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язка із заявою ОСОБА_18 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Також, під час досудового розслідування встановлено, що 09.11.2012 за вхідним номером 25982/12 вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_20 до підприємства «База відпочинку Харків» (ЄДРПО 31411397), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» (ЄДРПО 22640757), про стягнення з підприємства «База відпочинку Харків» на користь ОСОБА_20 грошових коштів у розмірі 104 368, 10 (сто чотири тисяч триста шістдесят вісім гривень десять копійок) гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 26.11.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/9655/2012. Розгляд справи призначено на 30.11.2012 року.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений під час досудового розслідування час та спосіб, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла мирова угода між сторонами у справі № (номер не вказано). Відповідно до зазначеної мирової угоди сторони домовились про наступне:

відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 погоджується з тим, що дійсно перед позивачем ОСОБА_20 існує заборгованість у розмірі 104 368, 10 (сто чотири тисяч триста шістдесят вісім гривень десять копійок) гривень. У зв`язку з відсутністю коштів відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 пропонує позивачу ОСОБА_20 здійснити погашення заборгованості шляхом передачі на користь позивача частини майна підприємства, а саме: Будівлі їдальні літ «Г», Будівлю дизельної літ. «Ж», будівлю складу літ. «Є» (овочевий цех), будівлю трансформаторної підстанції літ. «О», Будівлю складу літ. «Д», навіс літ. «У», будівля вбиральні літ «Л», будинки відпочинку літ. «Х», «Ф», «Ц», «Ч», що складає 31/100 частин б/в «Харків».;

- ОСОБА_20 погоджується з запропонованим варіантом вирішення спору та приймає у власність від відповідача Будівлі їдальні літ «Г», Будівлю дизельної літ. «Ж», будівлю складу літ. «Є» (овочевий цех), будівлю трансформаторної підстанції літ. «О», Будівлю складу літ. «Д», навіс літ. «У», будівля вбиральні літ «Л», будинки відпочинку літ. «Х», «Ф», «Ц», «Ч», що складає 31/100 частин б/в «Харків».; Вказані споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» погоджується з таким вирішенням спору.

30.11.2012 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 винесено ухвалу, якою визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_20 підприємством «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 та Первинною профспілковою організацією Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод».

За ОСОБА_20 визнано право власності на Будівлі їдальні літ «Г», Будівлю дизельної літ. «Ж», будівлю складу літ. «Є» (овочевий цех), будівлю трансформаторної підстанції літ. «О», Будівлю складу літ. «Д», навіс літ. «У», будівля вбиральні літ «Л», будинки відпочинку літ. «Х», «Ф», «Ц», «Ч», що складає 31/100 частин б/в «Харків».; Вказані споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Провадження у справі закрито.

Вказане судове рішення, на думку прокурора, є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими на думку прокурора, лише через зловживання ОСОБА_4 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_4 , на думку прокурора, здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, вказана ухвала, на думку прокурора, постановлена з порушенням вимог закону. Зокрема, суддя ОСОБА_4 , задовольнивши заяву сторін про затвердження мирової угоди, якою визнав право власності за позивачем, не прийняла до уваги, що позивач не заявляв вимог про визнання за ним права власності. Крім того, суддя ОСОБА_4 не перевірила належним чином факт наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем та фактично мировою угодою затвердила договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості, не з`ясувавши, що заважало сторонам при визнанні заборгованості відповідача перед позивачем належним чином оформити за ним право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_4 ухвали від 30.11.2012 року, на думку прокурора, підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 19.07.2013, ухвала судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 30.11.2012 скасовано. Справу направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_21 12.09.2013 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язка із заявою ОСОБА_20 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 09.11.2012 за вхідним номером 25959/12 вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_22 до підприємства «База відпочинку Харків» (ЄДРПО 31411397), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» (ЄДРПО 22640757), про стягнення з підприємства «База відпочинку Харків» на користь ОСОБА_20 грошових коштів у розмірі 58 664, 58 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні п`ятдесят вісім копійок) гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 26.11.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 1505/9647/2012. Розгляд справи призначено на 30.11.2012.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений під час досудового розслідування час та спосіб, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла мирова угода між сторонами у справі № (номер не вказано). Відповідно до зазначеної мирової угоди сторони домовились про наступне:

відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 погоджується з тим, що дійсно перед позивачем ОСОБА_20 існує заборгованість у розмірі 58 664, 58 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні п`ятдесят вісім копійок) гривень. У зв`язку з відсутністю коштів відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 пропонує позивачу ОСОБА_22 здійснити погашення заборгованості шляхом передачі на користь позивача частини майна підприємства, а саме: Будівлі спального корпусу літ «Б», споруду № 1 спортивний майданчик, будинки відпочинку літ. «1У», «1П», «1С», «1Р», «1Т» що складає 7/100 частин б/в «Харків».;

- ОСОБА_22 погоджується з запропонованим варіантом вирішення спору та приймає у власність від відповідача Будівлі спального корпусу літ «Б», споруду № 1 спортивний майданчик, будинки відпочинку літ. «1У», «1П», «1С», «1Р», «1Т» що складає 7/100 частин б/в «Харків»;

- Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» погоджується з таким вирішенням спору.

30.11.2012 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 винесено ухвалу, якою визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_22 , підприємством «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 та Первинною профспілковою організацією Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод».

За ОСОБА_22 визнано право власності на Будівлі спального корпусу літ «Б», споруду № 1 спортивний майданчик, будинки відпочинку літ. «1У», «1П», «1С», «1Р», «1Т» що складає 7/100 частин б/в «Харків». Провадження у справі закрито.

Вказане судове рішення, на думку прокурора, є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими лише через зловживання ОСОБА_4 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_4 , на думку прокурора, здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, вказана ухвала, на думку прокурора, постановлена з порушенням вимог закону. Зокрема, суддя ОСОБА_4 , задовольнивши заяву сторін про затвердження мирової угоди, якою визнав право власності за позивачем, не прийняла до уваги, що позивач не заявляв вимог про визнання за ним права власності. Крім того, суддя ОСОБА_4 не перевірила належним чином факт наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем та фактично мировою угодою затвердила договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості, не з`ясувавши, що заважало сторонам при визнанні заборгованості відповідача перед позивачем належним чином оформити за ним право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_4 ухвали від 30.11.2012 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 01.10.2013, ухвала судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 30.11.2012 скасовано. Справу направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_23 03.02.2013 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язка із заявою ОСОБА_22 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 18.02.2013 за вхідним номером 32988/13 вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_24 до підприємства «База відпочинку Харків» (ЄДРПО 31411397), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» (ЄДРПО 22640757), про стягнення з підприємства «База відпочинку Харків» на користь ОСОБА_24 грошових коштів у розмірі 40 000 (сорок тисяч гривень) гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 23.02.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 495/1205/13-ц. Розгляд справи призначено на 15.03.2013.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений під час досудового розслідування час та спосіб, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла мирова угода між сторонами у справі № (номер не вказано). Відповідно до зазначеної мирової угоди сторони домовились про наступне:

відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 погоджується з тим, що дійсно перед позивачем ОСОБА_24 існує заборгованість у розмірі 40 000 (сорок тисяч гривень) гривень. У зв`язку з відсутністю коштів відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 пропонує позивачу ОСОБА_24 здійснити погашення заборгованості шляхом передачі на користь позивача частини майна підприємства, а саме: Будівлі кінотеатру літ «З», склад літ. «І», побутовий корпус літ. «К», будівлю більярдної літ «Н», будинки відпочинку під літ «Д», «Г», «В», «Б», «Щ», «Ш», що складає 11/100 частин б/в «Харків».;

- ОСОБА_24 погоджується з запропонованим варіантом вирішення спору та приймає у власність від відповідача Будівлі кінотеатру літ «З», склад літ. «І», побутовий корпус літ. «К», будівлю більярдної літ «Н», будинки відпочинку під літ «Д», «Г», «В», «Б», «Щ», «Ш», що складає 11/100 частин б/в «Харків»;

- Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» погоджується з таким вирішенням спору.

15.03.2013 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 винесено ухвалу, якою визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_18 , підприємством «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 та Первинною профспілковою організацією Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод».

За ОСОБА_24 визнано право власності на Будівлі кінотеатру літ «З», склад літ. «І», побутовий корпус літ. «К», будівлю більярдної літ «Н», будинки відпочинку під літ «Д», «Г», «В», «Б», «Щ», «Ш», що складає 11/100 частин б/в «Харків». Провадження у справі закрито.

Вказане судове рішення, на думку прокурора, є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими лише через зловживання ОСОБА_4 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_4 , на думку прокурора, здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, на думку прокурора, вказана ухвала постановлена з порушенням вимог закону. Зокрема, суддя ОСОБА_4 , задовольнивши заяву сторін про затвердження мирової угоди, якою визнав право власності за позивачем, не прийняла до уваги, що позивач не заявляв вимог про визнання за ним права власності. Крім того, суддя ОСОБА_4 не перевірила належним чином факт наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем та фактично мировою угодою затвердила договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості, не з`ясувавши, що заважало сторонам при визнанні заборгованості відповідача перед позивачем належним чином оформити за ним право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_4 ухвали від 15.03.2013 року, на думку прокурора, підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 21.06.2013, ухвала судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 15.03.2013 скасовано. Справу направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 30.01.2014 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

Також, під час досудового розслідування встановлено, що 21.02.2013 за вхідним номером 3619/13 вх до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_25 до підприємства «База відпочинку Харків» (ЄДРПО 31411397), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» (ЄДРПО 22640757), про стягнення з підприємства «База відпочинку Харків» на користь ОСОБА_25 грошових коштів у розмірі 92 000 (дев`яносто двох тисяч гривень) гривень.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 22.02.2012 за вказаною позовною заявою відкрито провадження, справа № 495/1310/13-ц. Розгляд справи призначено на 15.03.2013.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений під час досудового розслідування час та спосіб, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла мирова угода між сторонами у справі № (номер не вказано). Відповідно до зазначеної мирової угоди сторони домовились про наступне:

відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 погоджується з тим, що дійсно перед позивачем ОСОБА_25 існує заборгованість у розмірі 40 000 (сорок тисяч гривень) гривень. У зв`язку з відсутністю коштів відповідач підприємство «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 пропонує позивачу ОСОБА_25 здійснити погашення заборгованості шляхом передачі на користь позивача частини майна підприємства, а саме: будівлю складу літ. «1Ц», будівлю складу літ. «1Ч», будівлю спального корпусу літ «В», будинки відпочинку під літ «1О», «1Н», «1Л», «Я», «Ю», «1К», що складає 34/100 частин б/в «Харків».;

- ОСОБА_25 погоджується з запропонованим варіантом вирішення спору та приймає у власність від відповідача будівлю складу літ. «1Ц», будівлю складу літ. «1Ч», будівлю спального корпусу літ «В», будинки відпочинку під літ «1О», «1Н», «1Л», «Я», «Ю», «1К», що складає 34/100 частин б/в «Харків»;

- Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Первинна профспілкова організація Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод» погоджується з таким вирішенням спору.

15.03.2013 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 винесено ухвалу, якою визнано мирову угоду укладену між ОСОБА_25 , підприємством «База відпочинку Харків» у особі директора ОСОБА_19 та Первинною профспілковою організацією Відкритого Акціонерного Товариства «Харківський електроапаратний завод».

За ОСОБА_25 визнано право власності на будівлю складу літ. «1Ц», будівлю складу літ. «1Ч», будівлю спального корпусу літ «В», будинки відпочинку під літ «1О», «1Н», «1Л», «Я», «Ю», «1К», що складає 34/100 частин б/в «Харків».;. Провадження у справі закрито.

Вказане судове рішення є завідомо неправосудним та ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, які стали можливими лише через зловживання ОСОБА_4 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_4 , здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, вказана ухвала постановлена з порушенням вимог закону. Зокрема, суддя ОСОБА_4 , задовольнивши заяву сторін про затвердження мирової угоди, якою визнав право власності за позивачем, не прийняла до уваги, що позивач не заявляв вимог про визнання за ним права власності. Крім того, суддя ОСОБА_4 не перевірила належним чином факт наявності або відсутності заборгованості відповідача перед позивачем та фактично мировою угодою затвердила договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості, не з`ясувавши, що заважало сторонам при визнанні заборгованості відповідача перед позивачем належним чином оформити за ним право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_4 ухвали від 15.03.2013 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 21.11.2013, ухвала судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 від 15.03.2013 скасовано. Справу направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_26 23.01.2014 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України постановлення суддею завідомо неправосудного рішення.

29.08.2017 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 375 КК України.

Під час досудового розслідування 29.09.2017 процесуальним керівником винесено постанову, про об`єднання матеріалів досудового розслідування № 42016160000000892 об`єднано з матеріалами кримінального провадження № 42015160000000124 та вказаному провадженню присвоєно єдиний номер № 42015160000000124.

31.08.2017 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.10.2017 строк дії запобіжного заходу продовжено до 29.12.2017 року.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2017 раніше обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту змінено на особисте зобов`язання.

Відповідно до вказаної ухвали слідчого судді, на підозрювану ОСОБА_4 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Чотиримісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, оскільки для повного, об`єктивного та всебічного розслідування вказаного кримінального провадження необхідно виконати наступне: провести допити свідків, а саме сторін цивільних справ, провести допити співробітників Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, провести одночасні допити підозрюваної зі свідками, виконати інші слідчі дії, необхідність в яких виникне під час проведення досудового розслідування, виконати вимоги ст. ст. 290-291 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Постановою заступника прокуратури Одеської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 27.02.2018 року.

У зв`язку із цим, прокурор звернувся з клопотанням до слідчого судді для продовження строків обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_4 .

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні та не зменшились, тому підозрювана може знищити, сховати документи, які є речовими доказами, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Захисник ОСОБА_5 та підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання слідчого.

Вивчивши надані матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрювану, вислухавши думку прокурора, адвоката, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підозра ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами в їх сукупності, зокрема: матеріалами цивільних справ № 495/3285/14-ц, № 495/1254/13-ц, № 1505/10071/2012, № 1505/8988/2012, № 1505/5632/2012, № 1505/9645/2012, № 1505/9655/2012, № 1505/9647/2012, № 495/1205/13-ц, № 495/1310/13-ц.

На теперішній час підстав для скасування чи зміни покладених на підозрювану обов`язків немає, оскільки не зменшились заявлені під час обрання їй запобіжного заходу ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може знищити, сховати документи, які є речовими доказами, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, якою строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 продовжений в межах строку досудового розслідування, неможливо, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати слідчі дії, а саме: провести допити свідків, а саме сторін цивільних справ, провести допити співробітників Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, провести одночасні допити підозрюваної зі свідками, виконати інші слідчі дії, необхідність в яких виникне під час проведення досудового розслідування, виконати вимоги ст. ст. 290-291 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, залишились, а також, приймаючи до уваги, що обставини, які стали підставами для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України, продовжують існувати, слідчий суддя приходить до висновку, що строк виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно продовжити до 6-х місяців.

Керуючись ст. ст. 84 -89, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків - задовольнити.

Продовжити строк виконання підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, до 4-х місяців, тобто до 27.02.2018 року.

Продовжити строк дії обов`язків підозрюваного, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відлучатися з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Ухвала слідчого судді припиняє свою дію 27.02.2018 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

29.12.2017