КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Суддя першої інстанції: В.П. Тимошенко
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2018 року Справа № 823/596/17
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, головного інспектора з будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Класікбудінвест про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області (далі - відповідач-1), головного інспектора з будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Руслана Ігоровича (далі - відповідач-2), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Класікбудінвест про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду управління ДАБІ у Черкаській області від 17.03.2017 р. № 192 Про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Дахнівська Січ, 20 (додаток до наказу департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 30.03.2016 р. № 18).
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами перевірки управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради було встановлено порушення об'єктом нагляду вимог законодавства в галузі містобудівної діяльності під час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих як додаток до наказу Департаменту від 30.03.2016 р. № 18.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана постанова суду прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ст. 310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у користуванні ТОВ Класікбудінвест на підставі договору оренди від 01.08.2012 р. № 570-01-2014/8448725, укладеного з Черкаською міською радою, перебуває земельна ділянка (кадастровий номер 7110136700:01:027:0021) за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська Січ, 20 (колишня вул. Ворошилова, 20)
Відповідно до п. 16 Договору цільове призначення земельної ділянки - землі оздоровчого призначення.
Рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 р. № 2-513 затверджено план зонування м.Черкаси, відповідно до якого земельна ділянка по вул. Ворошилова, 20 (вул. Дахнівська Січ) відноситься до перспективної рекреаційної зони озеленених територій загального користування (Р-Зп).
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.02.2016 р. № 191 затверджено детальний план території між вулицями Ворошилова, Сержанта Волкова, Постишева та Павла Тичини в місті Черкаси, який, зокрема включає в себе: пояснювальну записку, в якій на сторінці 14 приведені техніко-економічні показники, а також вихідні дані для проектування, графічні матеріали, додатки.
Намірами забудовника, згідно із заявою ТОВ Класікбудінвест від 28.02.2016 № 3025-арх, яка надійшла до виконавчого комітету Черкаської міської ради, Центру надання адміністративних послуг Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради 02.03.2016 р., товариство визначило: забудова під житлове будівництво (блокована забудова) та просило видати містобудівні умови та обмеження щодо земельної ділянки площею 1,98 га за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська Січ, 20 (колишня вул. Ворошилова, 20), до якої додав відповідні документи.
30.03.2016 р. Департаментом архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради прийнято наказ № 18 Про надання ТОВ Класікбудінвест містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Дахнівська Січ, 20 , яким товариству надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (кадастровий номер 7110136700:01:027:0021) за адресою: м.Черкаси, вул. Дахнівська Січ, 20 для блокованої житлової забудови та, зокрема наказано забудовнику внести зміни в правоустановчі документи в порядку, передбаченому чинним законодавством, щодо цільового та функціонального призначення земельної ділянки, отримати вихідні дані на проектування та замовити в організаціях, що мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, розроблення проекту блокованої житлової забудови по вул. Дахнівська Січ, 20, розробити та виконати проект благоустрою та озеленення території, прилеглої земельної ділянки, укласти договір зі спеціалізованим підприємством на вивіз будівельних відходів та забезпечити його виконання, звернутися до виконавчого комітету із заявою про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та надати документи, що підтверджують вартість будівництва об'єкту.
Вказані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки затверджені як додаток до зазначеного наказу.
Відстані від об'єкту будівництва до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови у наданих ТОВ Класікбудінвест містобудівних умовах та обмеженнях зазначено 0,0 м (п. 4 містобудівних умов та обмежень).
Діючим зонінг-планом міста Черкаси не визначені червоні лінії по вул. Набережна та Івана Ле.
Розміщення житлових будинків проектувалось у відповідності до існуючої лінії забудови, а відстань до червоних ліній вул. Дахнівська Січ складає 13,0 м, що не суперечить встановленим вимогам.
У п. 9 містобудівних умов та обмежень передбачено: В складі проекту передбачити: забезпечити умови для комфортного перебування та безперешкодного пересування маломобільних груп населення (відповідно до вимог ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення та розділу 12 ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення ).
Відповідно до висновку управління планування та архітектури від 14.04.2016 р. № 5351-з детальний план території між вулицями Дахнівська Січ (Ворошилова), Сержанта Волкова, Праславянська (Постишева) та Павла Тичини в місті Черкаси, який розроблений ФОП ОСОБА_5 та затверджений рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.02.2016 № 191, передбачає розміщення на вказаній ділянці блокованої житлової забудови.
Рішенням Черкаської міської ради від 20.09.2016 р. № 2-1028 (п.п. 2, 3) затверджено проект відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення площею 1,9800 га товариству з обмеженою відповідальністю Класікбудінвест із земель оздоровчого призначення на землі житлової та громадської забудови по вул. Дахнівська Січ, 20.
За основним цільовим призначенням вказаним рішенням ради земельну ділянку площею 1,9800 га (кадастровий номер 7110136700:01:027:0021) по вул. Дахнівська Січ, 20, що перебуває в оренді ТОВ Класікбудінвест , віднесено до земель житлової та громадської забудови під будівництво блокованої житлової забудови.
24.11.2016 р. на підставі цього рішення Черкаською міською радою та ТОВ Класікбудінвест , як сторонами договору оренди від 01.08.2012 р. № 570-01-2014/8448725, до вказаного договору внесено зміни, зокрема щодо функціонального та цільового призначення земельної ділянки (під будівництво блокованої житлової забудови, за функціональним призначенням: на період будівництва - до категорії земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво, після завершення будівництва - до земель житлової забудови).
Управлінням ДАБІ у Черкаській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, за результатами якої складено акт від 09.03.2017 р.
У вказаному акті встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Дахнівська Січ, 20 видані з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:
1) використання земельної ділянки не відповідає договору оренди землі від 01.08.2012 р. (згідно договору оренди земля за цільовим призначенням відноситься до категорії земель оздоровчого призначення, за функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель комерційного використання, в оренду передається земельна ділянка площею 19800 кв. м. під об'єкт незавершеного будівництва профілакторію на 312 Місць з метою його будівництва та подальшої експлуатації), чим порушено абз.2 ч. 2 ст. 24, ч.4 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;
2) в п. 4 розділу містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень відстань від об'єкту будівництва встановлено 0.0 м до меж: червоних ліній та ліній регулювання забудови, чим порушено п. 3.14, п.3.19 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ;
3) форма Містобудівних умов та обмежень не відповідає додатку до Порядку надання містобудівних умов ти обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом, Мінрегіонбуду від 07.07.2011 № 109 (далі - Порядок), змінено зміст пункту 13, чим порушено вимоги п.3.6 Порядку;
4) на отримання Містобудівних умов та обмежень замовником подано неповний пакет документів, перелік яких визначається п.2.2 Порядку, а саме: відсутній містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності) або черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
5) містобудівні умови та обмеження видані Управлінням відповідно до детального плану території, затвердженого рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.02.2016 №191, при тому що наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням плану зонування території, затвердженому рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, та генерального плану, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської, ради від 29.12.2011 № 3-505, а саме: згідно плану зонування території земельна ділянка відноситься до зони Р-Зп - зона призначена для організації повсякденного відпочинку населення, згідно генерального клану земельна ділянка відноситься до території рекреаційних закладів, чим порушено абз.2 п, 2.4 розділу 11 Порядку, ч.1 ст.17, ч.2, ц.5, ч.7 ст.18, ч. 1, ч. 10 ст. 19 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , п.4.1, п.4.5, п.6.1 ДБН Б.1.1-15-2012, п.4.5, п.4.7, п. 4.10. п. 5.11, п. 6.7 ДСТУ- НББ.1.-12-2011, п.4.1, п.4.2, п.7.3 ДБН Б.1.1-14-2012.
Зазначений акт складений головними інспекторами будівельного нагляду управління ДАБІ у Черкаській області Глазепою Р.І. та Безкровною К.В. та підписаний, зокрема керівником об'єкту нагляду - Чернухою В.В., який зазначив, що він не згоден з актом, і надано заперечення Департаменту в особі директора Савіна А.О. на висновки контролюючого органу.
На підставі висновків перевірки Управлінням ДАБІ у Черкаській області в особі головного інспектора Глазепи Р.І. прийнято рішення від 17.03.2017 р. № 192 про скасування дії містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Дахнівська Січ, 20 (додаток до до наказу Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 30.03.2016 р. № 18).
Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Колегія суддів встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення від 17.03.2017 р. № 192 прийнято управлінням ДАБІ у Черкаській області необґрунтовано, недобросовісно та неправомірно, а також, що з того, що застосовуючи такий крайній захід адміністративного впливу як скасування містобудівних умов та обмежень за відсутності достатніх правових підстав та без використання можливості щодо зупинення їх дії, управління ДАБІ у Черкаській області порушило необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI ), Про будівельні норми від 05.11.2009 р. № 1704-VI (далі - Закон № 1704-VI), Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінетом міністрів України від 09.07.2014 р. № 294 (далі - Положення № 294), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 р. № 698 (далі - Порядок № 698), Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 р. № 109 (далі - Порядок № 109), ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (далі - ДБН).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 41 № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
У ч. 3 ст. 6 Закону № 3038-VI визначено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Пунктом 1 Положення № 294 передбачено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до п.п. 1, 2, ч. 3 п. 2 Порядку № 698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Одним із основних завдань нагляду є скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
У свою чергу, в п. 8 ст. 1 Закону № 3038-VI закріплено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно зі ст. 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Водночас, статтею 29 Закону № 3038-VI передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Аналогічна норма закріплена у п. 2.4 Порядку № 109.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.4 Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин. Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: Розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови;д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд.
Згідно з Порядком № 109 містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Пунктом 3.14 ДБН передбачено, що житлові будинки з квартирами на перших поверхах треба розміщувати, як правило, з відступом від червоних ліній. По червоній лінії допускається розміщувати житлові будинки з вбудованими у перші поверхи приміщеннями громадського призначення, а на житлових вулицях в умовах реконструкції забудови, яка склалася, - житлові будинки з квартирами на перших поверхах тільки як виняток. Формування малоповерхової високощільної забудови повинне здійснюватися на основі компактного розміщення блокованих житлових елементів при забезпеченні нормативних санітарно-гігієнічних вимог. Мінімальні розміри формованих внутрішніх двориків визначаються вимогами інсоляції при забезпеченні відстані між вікнами квартир, розміщених з протилежного боку, не менше 15 м (побутовий розрив), а також протипожежними вимогами (додаток 3.1), включаючи забезпечення в'їзду пожежних машин. Проїзди у внутрішні дворики треба приймати (у світлі) не менше 3,4 м, заввишки - не менше 4,25 м.
У пункті 3.19* ДБН зазначено, що площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погодженні з планувальною структурою міста і системою громадських центрів. Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій. Гранична площа земельних ділянок, які надаються громадянам для житлового будівництва, встановлюється відповідними місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування відповідно до земельного законодавства. В умовах забудови, що склалася, присадибна ділянка може бути збережена в існуючих розмірах, якщо це не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту. До площі садибної ділянки включається площа забудови житлових будинків, господарських будівель. Ширину садиби по фронту вулиці слід приймати залежно від планувальної структури району, рельєфу місцевості, типів житлових будинків, господарських будівель і гаражів з урахуванням забезпечення компактності садибної забудови і дотримання нормативних розривів між будівлями. Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній. Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці. 3.20 Розрахункову щільність населення територій районів садибної забудови.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 1704-VI застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У ст.ст. 17, 18, 19 Закону № 3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення Генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Згідно зі ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) зазначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Пунктом 6 частини 12 статті 41 Закону № 3038-VI передбачено, що в разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства.
Згідно з п. 32 Порядку № 698, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що містобудівні умови та обмеження є основними складовими вихідних даних і видаються в порядку, визначеному Законом № 3038-VI.
При цьому, системний аналіз законодавства в галузі містобудівної діяльності дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Водночас, у контексті викладеного слід зазначити, що кінцевим документом містобудівної документації є детальний план території, що уточнює положення генерального плану міста.
Виходячи з викладеного, колегія суддів звертає увагу на наступне.
1. Твердження контролюючого органу про порушення позивачем при наданні ТОВ Класікбудінвест містобудівних умов та обмежень абз. 2 ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 26 Закону № 3038-VI, що полягає у використанні земельної ділянки всупереч договору оренди землі від 01.08.2012 р., яким визначено її цільове призначення - оздоровче призначення, а функціональне використання - комерційне використання, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 26 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що намірами забудовника, згідно із заявою ТОВ Класікбудінвест від 28.02.2016 № 3025-арх, яка надійшла до виконавчого комітету Черкаської міської ради, Центру надання адміністративних послуг Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради 02.03.2016 р., товариство визначило: забудова під житлове будівництво (блокована забудова) та просило видати містобудівні умови та обмеження щодо земельної ділянки площею 1,98 га за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська Січ, 20 (колишня вул. Ворошилова, 20).
При цьому, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у договорі оренди від 01.08.2012 р. № 570-01-2014/8448725, укладеному між ТОВ Класікбудінвест і Черкаською міською радою, цільовим призначенням земельної ділянки, щодо якої позивачем видано містобудівні умови є оздоровче призначення, але за домовленістю сторін вказаного договору 24.11.2016 р. до нього було внесено зміни, зокрема в частині щодо цільового і функціонального призначення земельної ділянки та визначено ним - будівництво блокованої житлової забудови, за функціональним призначенням: на період будівництва - до категорії земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво, після завершення будівництва - до земель житлової забудови /Т.1 а.с.63-64/.
При цьому, вказані зміни внесені у зв'язку з прийняттям Черкаською міською радою рішення від 20.09.2016 р. № 2-1028 щодо зміни цільового призначення відповідної земельної ділянки шляхом віднесення її до земель житлової та громадської забудови під будівництво блокованої житлової забудови /Т.1 а.с.129-131/.
Крім того, у детальному плані території між вулицями Ворошилова, Сержанта Волкова, Постишева та Павла Тичини в м. Черкаси, затвердженому рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради, зокрема призначенням земельної ділянки визначено зблоковану житлову забудову /Т.1 а.с.46/.
Таким чином, наміри забудови земельної ділянки відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що вказує на відсутність у позивача достатніх та необхідних правових підстав для відмови в наданні ТОВ Класікбудінвест містобудівних умов та обмежень.
Крім того, законодавчі норми, які за твердженням апелянта були порушені позивачем, а саме абз. 2 ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 26 Закону № 3038-VI, визначають правові засади забудови земельної ділянки, а не отримання містобудівних умов та обмежень, що є лише одним з етапів дозвільної процедури для здійснення будівництва.
2. Доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем п. 3.14, п.3.19 ДБН при визначенні у пункті 4 розділу містобудівні умови та обмеження Містобудівних умов та обмежень відстані від об'єкту будівництва 0.0 м до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки по вул. Набережна та Івана Ле (суміжні території) червоні лінії не визначені діючим зонінг-планом міста. Водночас, розміщення житлових будинків проектувалось у відповідності до існуючої лінії забудови, а відстань до червоних ліній вул. Дахнівська Січ складає 13,0 м, що не суперечить встановленим вимогам.
Крім того, норми ДБН, які за твердженням відповідачів та апелянта порушені позивачем, не містять імперативних нормативів відстані від об'єкту будівництва до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови при складанні містобудівних умов та обмежень.
3. Доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем додатку до порядку № 109 та п. 3.6 вказаного порядку через невідповідність форми Містобудівних умов та обмежень таким нормативним вимогам, що полягає у не забезпеченні умов для безперешкодного життєвого середовища осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення, апеляційний суд вважає безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.
Так, пунктом 9 самих Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом від 30.03.2016 р. № 18 чітко передбачено: В складі проекту передбачити: забезпечити умови для комфортного перебування та безперешкодного пересування маломобільних груп населення (відповідно до вимог ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення та розділу 12 ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення ) /Т.1 а.с.27/.
Отже, вимоги щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення в містобудівних умовах та обмеженнях враховано.
4. Доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем пункту 2.2 Порядку № 109 через видання Містобудівних умов та обмежень за відсутності містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, кадастрової довідки з містобудівного кадастру (у разі наявності) або чергового кадастрового плану (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру), апеляційний суд також вважає необґрунтованими, оскільки, як було правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, детальний план території між вулицями Ворошилова, сержанта Волкова, Постишева та Павла Тичини включає в себе: пояснювальну записку, яка містить техніко-економічні показники, а також вихідні дані для проектування, графічні матеріали, додатки.
Крім того, як було встановлено вище, єдиною правовою підставою для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, однак в даному випадку у позивача на момент надання замовнику спірних містобудівних умов та обмежень така підстава була відсутня.
5. Доводи контролюючого органу стосовно того, що містобудівні умови та обмеження видані відповідно до детального плану території, затвердженого рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.02.2016 р. № 191, а наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням плану зонування території, затвердженому рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 р. № 2-513, та генеральному плану, затвердженому рішенням сесії Черкаської міської, ради від 29.12.2011 р. № 3-505, а саме: згідно плану зонування території земельна ділянка відноситься до зони Р-Зп - зона призначена для організації повсякденного відпочинку населення, згідно генерального клану земельна ділянка відноситься до території рекреаційних закладів, чим порушено абз.2 п, 2.4 розділу 11 Порядку, ч.1 ст.17, ч.2, ц.5, ч.7 ст.18, ч. 1, ч. 10 ст. 19 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , п.4.1, п.4.5, п.6.1 ДБН Б.1.1-15-2012, п.4.5, п.4.7, п. 4.10. п. 5.11, п. 6.7 ДСТУ-НББ.1.-12-2011, п.4.1, п.4.2, п.7.3 ДБН Б.1.1-14-2012, є необґрунтованими з наступних підстав.
Як зазначалося вище, кінцевим документом містобудівної документації є детальний план території, що уточнює положення генерального плану міста.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету від 19.02.2016 № 191 затверджено детальний план території між вулицями Дахнівська Січ (колишня вул. Ворошилова), Сержанта Волкова, Правослов'янська (колишня Постишева) та Павла Тичини.
Відповідно до наказу Департаменту архітектури та містобудування від 30.03.2016 р. № 18 Про надання ТОВ Класікбудінвест містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Дахнівська Січ, 20 зобов'язано забудовника внести зміни щодо цільового призначення земельної ділянки.
У висновку управління планування та архітектури від 14.04.2016 р. № 5351-з згідно з детальним планом території між вулицями Дахнівська Січ (Ворошилова), Сержанта Волкова, Праславянська (Постишева) та Павла Тичини в місті Черкаси, розробленим ФОП ОСОБА_5 та затвердженим рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 19.02.2016 р. № 191, передбачено розміщення на вказаній ділянці блокованої житлової забудови.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відповідачами не було доведено наявності у позивача законодавчо визначених підстав для відмови у виданні Містобудівних умов та обмежень за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська Січ, 20 (колишня вул. Ворошилова, 20).
Крім того, апеляційний суд зауважує, що скасування рішення об'єкта нагляду про надання містобудівних умов та обмежень є крайнім заходом реагування, при застосуванні якого має бути очевидною неможливість жодним іншим чиним усунути виявлені недоліки та збережно при цьому баланс приватного і публічного інтересів, однією зі складових якого є дотримання прав та законних інтересів суб'єкта господарювання, що отримав такі містобудівні умови та обмеження.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачами та/або апелянтом не було надано жодних належних та допустимих у розумінні ст.ст. 73,74 КАС України доказів, які б підтверджували вищезазначені обставини та?окрім іншого, доводили наявність достатніх правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення від 17.03.2017 р. № 192 Про скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Дахнівська Січ, 20 .
При цьому, доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неповно та не всебічно зважав на докази, наявні у справі, та не надав оцінки доказам відповідача, є голослівними, оскільки, у матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували правомірність спірного рішення інспектора і переважно всі докази, залучені до справи за ініціативою позивача і саме ним подані.
Окрім цього, в рішенні суду першої інстанції повно та всебічно встановлено всі обставини даної справи та досліджено наявні у ній докази.
Крім того, решта доводів апеляційної скарги ДАБІ переважно містить цитування акта перевірки та спірного рішення і викладення правових норм, аналіз яким надавався судом першої інстанції.
Водночас, жодних конкретних доводів та доказів на спростовання висновків суду першої інстанції апелянтом не наведено.
Такими чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів перед судом правомірності прийнятого рішення та не переконав судову колегію у своїй правоті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції у України підлягає залишенню без задоволення, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 229, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 24 січня 2018 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2018 |
Оприлюднено | 24.01.2018 |
Номер документу | 71765686 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Епель О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні