Ухвала

від 22.01.2018 по справі 911/2504/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"22" січня 2018 р. Справа№ 911/2504/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 (повне рішення складено 22.11.2017) у справі № 911/2504/16 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Коширенкова Семена Вячеславовивча

до Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Української міської ради Обухівського району Київської області

2. Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області

3. Обухівської районної державної адміністрації Київської області

про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2017 (повне рішення складено 22.11.2017) у справі № 911/2504/16 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим по справі рішенням, Трипільська сільська рада Обухівського району Київської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило наведене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Пункт 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з цією апеляційною скаргою, визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Тобто, для визначення ставки судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, необхідно визначити суму судового збору, яка підлягала сплаті на момент звернення з відповідним позовом.

Ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка була чинною на момент звернення позивача з відповідним позовом у серпні 2016 року визначала, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України у 2016 році" визначено з 1 січня 2016 мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1378,00 гривень.

П.п. 2 п. 2 ч. 2 статті 4 названого Закону (в редакції чинній станом на день подання позовної заяви) встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом у серпні 2016 року з двома позовними вимогами немайнового характеру, а саме: визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки від 29.08.2002 та від 03.03.2008. При зверненні позивача з позовом до господарського суду були встановлені ставки судового збору в таких розмірах: - за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою має бути сплачений в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, незалежно від того, в якій частині апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції з двома вимогами немайнового характеру (визнання недійсними 2-х договорів оренди землі), сума судового збору, яка підлягала сплаті, становила 2 756,00 грн. (2 вимоги х 1378,00 грн.), і судовий збір сплачено за 2 вимоги немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду апеляційної інстанції скаржником мав бути сплачений судовий збір в сумі 3 031,60 грн (2 756,00 грн. * 110%).

В той же час, при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору.

При цьому, актом Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 № 07-13/196/2017 зафіксовано, що під час розкриття конверту, надісланого Липчей О.О., представника Трипільської сільської ради Обухівського району, встановлено відсутність документу вказаного в додатку до апеляційної скарги: квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 апеляційна скарга Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 (повне рішення складено 22.11.2017) у справі № 911/2504/16 на підставі ст. ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України була залишена без руху з метою надання стороні можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою (протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали), доказів сплати судового збору.

Крім того, скаржнику було роз"яснено про наслідки неподання у визначений судом строк доказів сплати судового збору, обумовлені п. 4 ст. 174, п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно поштового повідомлення 0872200085652 про вручення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 про залишення без руху апеляційної скарги, вказана ухвала отримана Трипільскою сільською радою 27.12.2017, а отже, 10-денний строк на усунення вказаного у ній недоліку сплив 09.01.2018 (з урахуванням вихідних та святкових днів 06-08.01.2018).

Проте, апелянтом у встановлений судом строк недолік апеляційної скагри - не усунуто, судовий збір у розмірі, зазначеному в ухвалі суду апеляційної інстанції - не сплачено.

Проте, від Трипільської сільської ради надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків, в якій скаржник, посилаючись на відсутність відкритих рахунків наступного бюджетного періоду і можливість відкритя таких не раніше 15.01.2018, що є загальновіомим фактом на переконання скаржника, просив продовжити строк на усуненя недоліків.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши вказану заяву, дійшов висновку про її необгрунтованість, оскільки заявником не поданого жодного доказу в підтвердження викладених у заяві тверджень, а також не подано і відомостей про закриття рахунку поточного бюджетного періоду, у звязку з чим подана заява судом відхиляється.

Частиною 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом 5 днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки апелянтом у встановлений судом строк недолік апеляційної скарги - не усунуто, судовий збір у розмірі, зазначеному в ухвалі суду апеляційної інстанції - не сплачено, апелянту було роз"яснено наслідки неподання у визначений судом строк доказів сплати судового збору, обумовлені п. 4 ст. 174, п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, а тому апеляційна скарга Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 (повне рішення складено 22.11.2017) у справі № 911/2504/16 вважається неподаною і підлягає поверненню скаржнику.

Роз"яснити скаржнику, що згідно з ч. 2 ст. 260, ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з дотриманням вимог ст.ст. 256, 258 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2017 (повне рішення складено 22.11.2017) у справі № 911/2504/16 вважати неподаною та повернути скаржнику.

2. Матеріали справи № 911/2504/16 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку і строки, встановлені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

М.Л. Яковлєв