Постанова

від 25.01.2018 по справі 522/19500/16-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

25.01.2018

Справа №522/19500/16-к

1-кс/522/1867/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при підготовці до розгляду клопотання слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , узгодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна, по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016160000000134 від 28.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , узгодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016160000000134 від 28.09.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про арешт майна, яке було 02.11.2017 року вилучено у службових осіб ТОВ «Тіс-Зерно» (код ЄДРПОУ 37468469), а саме на: завірену копію листа № 3 від 23.10.2017 р.; завірену копію листа № 2 від 23.10.2017 р.;завірену копію листа № 4 від 23.10.2017 р.; довідку про залишок на складі ТМЦ; сільськогосподарську продукцію (пшениця 2 класу вагою 68, 160 тон., пшениця вагою 519, 480 тон.)

Слідчий у судове засідання не прибула.

Представник ТОВ «Сарматік» - адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд клопотання слідчого за його відсутності.

Розглянувши клопотання слідчого, вважаю необхідним у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити з наступних підстав.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Згідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як зазначено ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1 - 4 частини першої статті 96 2 Кримінального кодексу України.

ТОВ «Сарматік» набуло права власності на пшеницю 2 класу вагою 68, 160 тон., пшеницю вагою 519, 480 тон. на законних підставах та у законний спосіб за відплатними договорами (контрактами), укладеними з ТОВ «ВОЛОТ ФІНАНС»: № 22-2017 від 28.08.2017 року (пшениця), № 23-2017 від 28.08.2017 року (ячмінь), № 24-2017 від 28.08.2017 року (рапс). Таким чином, господарські операції з придбання сільськогосподарської продукції з боку ТОВ «САРМАТІК» носили реальний характер та були проведені з дотриманням чинних норм діючого законодавства України. Також ТОВ «САМАТІК» своєчасно здає податкову звітність, начисляє заробітну плату співробітникам та на теперішній час є платником ПДВ, що свідчить про відсутність претензії з боку ДФС до діяльності ТОВ «САРМАТІК».

Згідно із ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора та власника майна.

У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із п. п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому згідно до пп. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні та не вказав жодної підстави, яка обгрунтовано свідчила про те, що зазначене майно може бути втрачено, пошкоджено чи використано таким чином, що може перешкодити кримінальному провадженню та не обґрунтував необхідність накладання арешту на вилучене майно.

Для накладання арешту на тимчасово вилучене майно обов`язково повинна бути наявна обґрунтована підозра, що передбачено ч. 3 ст. 132 КПК України. Обґрунтована підозра визнається такою, якщо є факти або інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення у межах кримінального провадження, і це може бути підтверджено пред`явленою підозрою згідно зі ст. 276-278 КПК України. (рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, п. 175 та «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990, п. 32,). Ані ОСОБА_6 директору ТОВ «Сарматік», ані будь-кому з ТОВ «Сарматік» в рамках кримінального провадження № 32016160000000134, внесеного до ЄРДР 28.09.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України про підозру не повідомлялось.

Крім того, відповідно до роз`яснень у розділі другому пп. 6 п. 2.6 п. 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за 2014 рік, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Крім того, в порушення вимог ч. 8 ст. 170 КПК України не враховано співрозмірність обмеження права особи користуватися майном з нанесеними збитками та можливим розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди, що за наслідком, призведе до надмірного та необґрунтованого обмеження правомірної підприємницької діяльності товариства та інших негативних наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Так, слідчим суддею у судовому засіданні встановлено, що у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170 174 КПК Країни, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , узгодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна, по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016160000000134 від 28.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1