Ухвала

від 22.01.2018 по справі 908/39/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/5/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.01.2018 Справа № 908/39/17

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.,

При секретарі Хилько Ю.І.

Розглянувши заяву Обслуговуючого гаражного кооперативу «Спілка» про розстрочку виконання судового рішення та зняття арешту з рахунку у справі № 908/39/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Стандарт» (69096, АДРЕСА_1)

до відповідача: Обслуговуючого гаражного кооперативу «Спілка» (69114, АДРЕСА_2)

про стягнення суми,

Заінтересована особа: Хортицький відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 48-А)

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача (заявника): не з'явився;

від заінтересованої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

На адресу господарського суду Запорізької області від Обслуговуючого гаражного кооперативу «Спілка» (відповідача) надійшла заява (вих. б/н від 10.01.2018р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 р. у справі № 908/39/17 з грудня 2017 р. по грудень 2020 р. включно та про зняття арешту з розрахункового рахунку Обслуговуючого гаражного кооперативу «Спілка» .

Обґрунтовуючи свою заяву відповідач посилається на те, що на теперішній час, Обслуговуючий гаражний кооператив Спілка , який є неприбутковою організацією, знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду, та робить його виконання фактично неможливим. Це обумовлено тим, що щомісяця Обслуговуючий гаражний кооператив Спілка змушений розраховуватись із постачальниками послуг (постачання води, електроенергії), та по заробітній платі працівникам. Окрім цього, звертає увагу на те, що сукупний дохід кооперативу на місяць складає близько 4000,00 грн. - внесків членів кооперативу, дві третини з яких покривають всі вищезазначені витрати.

Відповідач наголошує, що у разі здійснення стягнення з ОГК Спілка , на користь ТОВ ТД Стандарт , суми грошових коштів у розмірі 38365,07 грн., це неминуче призведе до ще більшого ускладнення фінансового становища, та як наслідок до банкрутства ОГК Спілка , скорочення штату працівників, утворення заборгованості по заробітній платі, та неможливості здійснення подальшої господарської діяльності. Проте, як вказує заявник, ОГК Спілка , має можливість поетапного виконання рішення суду, шляхом затвердження графіка розстрочки виконання рішення: з грудня 2017 р. по листопад 2020 р. зі сплатою щомісяця по 1036,89 грн. та зі сплатою суми 1036,91 грн. у грудні 2020 р.

Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить заяву задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2018 р. по справі № 908/39/17 розгляд заяви призначено на 22.01.2018 р.

Позивач, відповідач та заінтересована особа - вимоги суду, викладені в ухвалі від 15.01.2018 р., щодо надання витребуваних судом документів не виконали, процесуальним правом на участь представників в судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Зважаючи на обмежений статтею 331 ГПК України 10-ти денний строк розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, та приймаючи до уваги, що про час та місце слухання заяви по даній справі позивач, відповідач та заінтересована особа були повідомлені належним чином, заява розглядається за відсутності їх представників, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 22.01.2018 р. судом винесено ухвалу.

Розглянувши заяву Обслуговуючого гаражного кооперативу «Спілка» , проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Запорізької області від 28.02.2017р. по справі № 908/39/17 позов задоволено частково: стягнуто з Обслуговуючого гаражного кооперативу «Спілка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Стандарт» суму 21544,99 грн. основного боргу, суму 908,15 грн. 3% річних, суму 14553,64грн. втрат від інфляції та суму 1358,29 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

У зв'язку із набранням рішення законної сили, на його виконання було видано відповідний наказ.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. № 2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017 р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 19.2 частини 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України встановлено, що оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового рішення, відповідач посилається на скрутне фінансове становище та неможливість виконання судового рішення без поетапного погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин , достатніх та необхідних для розстрочки виконання судового рішення в розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, заявник, в порушення ст.ст. 74, 77 ГПК України, не надав жодних доказів в підтвердження своїх доводів.

Заявник не надав документів, які підтверджують тяжке фінансове становище, документально не підтвердив неприбутковість підприємства, не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим одночасне і повне виконання рішення суду по даній справі у встановлений строк.

При цьому, судом враховується, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

До того ж, кожна із Сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У відповідності до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Наведені заявником доводи, суд не може сприймати у якості достатньої підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки, вони не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку належного виконання зобов'язань за судовим рішенням.

Додатково суд зазначає, що правопорушення, наслідком якого стало стягнення за рішенням суду від 28.02.2017р. з відповідача на користь позивача в т.ч. суми основного боргу в розмірі 21544,99 грн., було вчинено відповідачем у жовтні 2014 р. Тобто, з моменту вчинення правопорушення і станом на момент судового розгляду заяви відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення (лютий 2017р.), минув значний період часу, що негативно впливає на майнові інтереси самого позивача у вигляді тривалого ненадходження грошових коштів.

Крім того, в заяві про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач просить розстрочити виконання рішення до грудня 2020 р . включно, що із урахуванням довготривалості такого періоду часу, наявності інфляційних процесів в економіці, вкрай негативно вплине на майнові інтереси позивача.

До того ж, як вже зазначалось вище, ч. 5 ст. 331 ГПК України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, викладені та повідомлені суду відповідачем обставини, за змістом ст. 331 ГПК України, не є підставою для розстрочки виконання рішення суду. Таким чином, відповідач не довів належними доказами наявність виключних обставин , які дають підстави для застосування розстрочки виконання рішення суду.

За таких обставин суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду від 28.02.2017 р. у справі № 908/39/17 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, судом залишається без задоволення вимога про зняття арешту з розрахункового рахунку Обслуговуючого гаражного кооперативу Спілка , оскільки така процесуальна дія, нормами чинного ГПК України не передбачена.

При цьому, на вимогу суду, відповідач письмове пояснення з нормативним та процесуальним обґрунтуванням вимоги про зняття арешту з рахунку, не надав.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Обслуговуючого гаражного кооперативу «Спілка» про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017р. по справі № 908/39/17 та зняття арешту з розрахункового рахунку Обслуговуючого гаражного кооперативу «Спілка» - відмовити.

Відповідно до ст. 235 ГПК України Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно із ст. 235, ст. 255, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України, ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу складено згідно з вимогами ст. 234 ГПК України та підписано - 24 січня 2018 р.

Суддя М.В. Мірошниченко