Ухвала

від 23.01.2018 по справі 915/1202/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

23 січня 2018 року Справа № 915/1202/16

м. Миколаїв

Кредитори:

1.Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001).

2.Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, під. 2).

3.Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (код ЄДРПОУ 41250753, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018)

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Кристал - сервіс +» (код ЄДРПОУ 32390750, АДРЕСА_1, 54029).

Ліквідатор: арбітражний керуючий ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, Україна, 54017).

Суддя Ржепецький В.О.,

за участі представників:

від Головного управління ДФС у Миколаївській області: ОСОБА_2, довіреність №2382/14-29-10-06-06 від 26.12.2017,

від Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів: ОСОБА_3, довіреність №08-01/03 від 03.01.2017;

від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області: не зв'явився,

від банкрута: не з'явився,

ліквідатор: не з'явився,

арбітражний керуючий ОСОБА_4О: ОСОБА_5, довіреність від 03.10.2017,

суть спору : про банкрутство,

встановив:

01.11.2017 арбітражним керуючим ОСОБА_4 подано до господарського суду заяву №02-06/79 від 01.11.2017 з вимогами: 1) стягнути з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь арбітражного керуючого ОСОБА_4 грошову винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Кристал - сервіс +» в розмірі 15070,90 грн.; 2) видати відповідний наказ.

Розгляд заяви арбітражного керуючого ОСОБА_4 неодноразово відкладався, останній раз ухвалою суду від 10.01.2018 розгляд заяви відкладено на 23.01.2018.

В судовому засіданні представник арбітражного керуючого ОСОБА_4 просить суд задовольнити заяву за №02-06/79 від 01.11.2017, стягнути з ініціюючого кредитора, з урахуванням здійснення процесуального правонаступництва, грошову винагороду арбітражного керуючого ОСОБА_4 за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Кристал - сервіс +» в розмірі 15070,90 грн.

Присутні в судовому засіданні представники кредиторів не заперечують проти задоволення заяви арбітражного керуючого ОСОБА_4

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Ухвалою суду від 12.12.2017 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Кристал - сервіс +» (код ЄДРПОУ 32390750), з урахуванням ухвали суду від 27.02.2017 про виправлення описки, визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області в сумі 764686,54 грн., решту вимог кредитора в сумі 7448,82 грн. відхилено, введено процедуру розпорядження майном боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Кристал - сервіс +» (код ЄДРПОУ 32390750) строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 06.04.2017, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4 (свідоцтво арбітражного керуючого №34, видане 08.02.2013).

Пунктом 7 даної ухвали суду встановлено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів кредитора.

Відповідно до частини 1 статті 98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, понесених під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено положеннями статті 115 Закону про банкрутство.

Відповідно до частин 1, 2 статті 115 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Ухвалою суду від 03.04.2017 задоволено спільне клопотання голови комітету кредитора ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Кристал - сервіс +» та розпорядника майна ОСОБА_4 №02-06/52, затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_4 за виконання повноважень розпорядника майна у справі №915/1202/16 про банкрутство ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Кристал - сервіс +» з розрахунку дві мінімальні заробітні плати щомісяця за період з 12.12.2016 по 02.03.2017 в розмірі 15070,90 грн., а також затверджено звіт про здійснення та відшкодування витрат розпорядника майна ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Кристал - сервіс +» - арбітражного керуючого ОСОБА_4 за період з 12.12.2016 по 02.03.2017 в розмірі 248,40 грн.

Кредитором не здійснено авансування та не сплачено арбітражному керуючому грошової винагороди та відшкодування витрат за виконання ним повноважень розпорядника майна, що стало причиною звернення арбітражного керуючого ОСОБА_4 до суду із заявою про стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Кристал - сервіс +» в розмірі 15070,90 грн.

Ухвалою суду від 22.01.2018 задоволено клопотання ГУ ДФС у Миколаївській області (вх. №608/18 від 16.01.2018), здійснено заміну ініціюючого кредитора у справі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області на правонаступника - ГУ ДФС у Миколаївській області.

В судовому засіданні представником арбітражного керуючого ОСОБА_4 підтримано заяву від 01.11.2017 підтримано, з урахуванням заміни ініціюючого кредитора на його правонаступника, представники кредиторів проти задоволення заяви арбітражного керуючого ОСОБА_4 не заперечили.

Статтею 169 ГПК України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, господарський суд звертає увагу на те, що у відповідності до положень ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно приписів ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, законодавцем у Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко встановлено джерело оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, а саме, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (кредитор або боржник), шляхом авансування цієї грошової винагороди.

Відповідно, виключена можливість застосування положень ч. 5 ст. 115 Закону про банкрутство у випадку вирішення питання щодо джерела фінансування грошової винагороди розпоряднику майна.

Враховуючи встановлені у справі обставини, зокрема те, що ухвалою про порушення провадження у цій справі встановлено розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна та покладено її авансування на ініціюючого кредитора, яким вимоги вказаної ухвали та ст. 115 Закону про банкрутство не виконано, затвердження поданого розпорядником майна звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, а також норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, наявні підстави для стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна. (Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 20.08.2015 у справі №918/1551/14 та від 13.10.2015 у справі №922/4908/13).

Таким чином, приймаючи до уваги, що ініціюючим кредитором не виконано приписи ч. 2 ст. 115 Закону щодо авансування та сплати арбітражному керуючому грошової винагороди за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника, суд вважає заяву арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 01.11.2017 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, з урахуванням обставин заміни ініціюючого кредитора його правонаступником, що встановлені в ухвалі господарського суду від 22.01.2018.

Керуючись ст. ст. 98, 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , ст. ст. 52, 233, 234 ГПК України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву арбітражного керуючого ОСОБА_4 №02-06/79 від 01.11.2017 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління ДФС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6, ідентифікаційний код 39394277) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_4 (рахунок №26208012170802 в ПАТ Укрсоцбанк , МФО 300023, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2, 54017) грошову винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Кристал - сервіс +» в розмірі 15070,90 грн.

3. Дану ухвалу направити кредиторам, банкруту, ліквідатору, арбітражному керуючому ОСОБА_4

4. Видати наказ.

Відповідно до ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ч. 17.5 ст. 1 Перехідних Положень ГПК України,. до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст ухвали складено і підписано 25 січня 2018 року.

Суддя В.О.Ржепецький