Справа № 190/2028/16-ц
Провадження №2/190/5/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2018 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого-судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Надія-Плюс про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, визнання права власності як спадкоємця четвертої черги на нерухоме майно після особи, яка мала право на спадщину і не прийняла її в зв'язку зі смертю, визнання права власності на земельну ділянку як спадкоємця четвертої черги після особи, яка мала право на спадщину і не прийняла її в зв'язку зі смертю та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, визнання права власності як спадкоємця четвертої черги на нерухоме майно після особи, яка мала право на спадщину і не прийняла її в зв'язку зі смертю, визнання права власності на земельну ділянку як спадкоємця четвертої черги після особи, яка мала право на спадщину і не прийняла її в зв'язку зі смертю.
В обгрунтування заявлених вимог зазначила, що з лютого 2011 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюб з ОСОБА_5, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. 17 березня 2016 року помер ОСОБА_6, який був батьком її цивільного чоловіка. Після його смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить домоволодіння № 24 по вул. Набережна, 24 в с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області та земельна ділянка площею 7,940 га, що розташована на території Жовтянської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області. З заявою про приняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до приватного нотаріуса П'ятихатського районного нотаріального округу звернувся його син, тобто її цивільний чоловік ОСОБА_5 Проте отримати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_5 не встиг, так як 31 березня 2016 року помер.
У зв'язку з вищевикладеним, просить визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом, після ОСОБА_5, як особи, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини; визнати її власником, як спадкоємця четвертої черги після ОСОБА_5, який мав право на спадщину після ОСОБА_6 на домоволодіння із земельною ділянкою, розташованою по вул. Набережна, 24 в с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області; визнати за нею, як спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку відповідно до державного акту серії ДП № 062908, що розташована на території Жовтянської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області.
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, вказуючи, що ОСОБА_5 є її двоюрідним братом, 31 березня 2016 року брат помер. Після смерті двоюрідного брата звернулась до П'ятихатської державної нотаріальної контори з питанням отримання свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріусом їй було роз'яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину не можливо, через відсутність документів, що підтверджують родинні стосунки між нею та ОСОБА_5 та у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_2 просить встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_5, померлим 31 березня 2016 року як між двоюрідним братом та сестрою; визнати її спадкоємцем третьої черги на спадщину, що залишилась після смерті двоюрідного брата ОСОБА_5, визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок № 24 вул. Набережна в с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області та земельну частку (пай) площею 7,940 га кадастровий номер 1224581500-02-002-0111, яка належала на праві власності померлому ОСОБА_5
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 поданий позивачем первісний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити, у зв'язку з його необгрунтованістю.
Відповідач по первісному позову ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що ОСОБА_5 однією сім'єю з ОСОБА_4 не проживав, спільне господарство не вели, покійний проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_4 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2. Подану зустрічну позовну заяву про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
Представник третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю Надія-Плюс в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням справу розглядати за її відсутності/том. № 2, а.с.115/.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є племінецею ОСОБА_2, мати ОСОБА_2 та мати померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 були рідними сестрами, у зв'язку з чим ОСОБА_2 є двоюрідною сестрою ОСОБА_5, померлого 31 березня 2016 року. Про те, що ОСОБА_5 помер дізналась від ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що покійний ОСОБА_11 перебував у зареєстрованому шлюбі з сестрою її чоловіка ОСОБА_12 Подружжя близько 17 років працювали та проживали в Росії, проте у зв'язку з хворобою ОСОБА_12 змушені були повернутися до України. В січні 2011 року дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_12 померла. Про те що ОСОБА_5 проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 їй відомо не було. Знає, що ОСОБА_2 є двоюрідною сестрою ОСОБА_5, останній їх познайомив на своєму весіллі.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона дуже добре знала померлого ОСОБА_5, оскільки працювала разом з його дружиною ОСОБА_12. Вони дружили сім'ями, тривалий час підтримували дружні відносини. В січні 2011 року дружина ОСОБА_5 померла, тому після її смерті ОСОБА_5 переїхав жити до свого батька ОСОБА_6 в с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області. Після поховання дружини ОСОБА_5 вони продовжували спілкуватись, останній про свою нову сім'ю та про ОСОБА_4 ніколи їй не розповідав. ОСОБА_2 вона знає давно, остання є двоюрідною сестрою померлого ОСОБА_5, познайомились вони на весіллі померлого ОСОБА_5 ОСОБА_2 часто приїздила до своєї рідної тітки ОСОБА_9, тобто матері ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_15 перебували в зареєстрвоаному шлюбі та проживали по сусідству з ним в м. Жовті Води Дніпропетровської області. Подружжя довгий час перебували на заробітках в Росії, а в 2010 році повернулись в Україну. В січні 2011 року дружина ОСОБА_5 померла, у зв'язку з чим останній переїхав проживати до свого батька ОСОБА_5 в с. Жовте П'ятихатського району Дніпопетровської області. Останній інколи приїздив після смерті в м. Жовті Води, проте ОСОБА_4 з ним він ніколи не бачив. ОСОБА_2 знає давно, познайомив їх ОСОБА_5, представивши, як свою двоюрідну сестру.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що позивач ОСОБА_4 є його його матір'ю. Його мати з січня 2011 року почала проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, мали спільний бюджет, вели спільне господарство. Проживали вони всі разом за адресою вул. Головко 36/35 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, потім у 2012 році він почав проживати окремо від матері та ОСОБА_5 В 2014 році ОСОБА_5 поїхав до м. Москви на заробітки, а згодом в 2015 році і його мати виїхала в Росію до ОСОБА_5 Там вони разом працювали. Останні часто приїздили в Україну, навідували батька ОСОБА_5 - ОСОБА_6, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, допомогали останньому робити ремонт в будинку. 31 березня 2016 року ОСОБА_5 помер, його мати привезла прах останнього на Україну, де його і захоронили. ОСОБА_2 він не знає, ніколи не бачив, померлий ОСОБА_5 про останню ніколи не розповідав.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_4. Про стосунки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дізналася у 2010 році, останні разом приїздили до неї на день народження, а з 2011 року вони почали проживати однією сім'єю у квартирі ОСОБА_4 в м. Кривому Розі. Згодом ОСОБА_5 поїхав на заробітки до Росії, а через деякий час, після виходу на пенсію, до нього поїхала і ОСОБА_4 Вони разом приїздили до України, навідувались до батька ОСОБА_5 - ОСОБА_6, робили в його будинку ремонт. Похованням ОСОБА_5 займалася ОСОБА_4, остання його креміювала в Росіїї та прах привезла до України.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що вона є близькою подругою ОСОБА_4, знає її дуже давно. Про стосунки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дізналася на початку 2011 року. Їй достеменно відомо, що останні розпочали зустрічатися ще за життя дружини ОСОБА_5. Вони часто відмічали спільно свята, приїздили один до одного в гості. Перші два роки вони проживали разом у квартирі ОСОБА_4 у м. Кривому Розі, потім ОСОБА_5 поїхав на заробітки до Росіїї, а згодом і ОСОБА_4 переїхала до нього. Зароблені кошти вони витрачали спільно, допомогали батькові ОСОБА_5 - ОСОБА_6, робили ремонт у його будинку в с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області. Похованням ОСОБА_5 займалася ОСОБА_4, вона і привезла прах покійного до с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області, де його і поховали. З ОСОБА_2 вона не знайома, дізналася про неї після похорон ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що він проживає в с. Жовте по сусідству з сім'єю Демедюк. Він знав також дружину ОСОБА_20 - ОСОБА_15. Вони довгий час працювали та проживали в м. Москва, потім ОСОБА_15 захворіла та вони повернулися до України. ОСОБА_15 проживала у своєї матері в м. Жовті Води, а ОСОБА_20 працював в м. Кривому Розі. Знав що ОСОБА_5 став жити разом з ОСОБА_4 ще до смерті ОСОБА_21, але вперше разом їх побачив на прикінці 2011 року, коли вони приїхали до ОСОБА_6 на день народження. Після цього вони часто навідували батька, робили ремонт у будинку, чув що обоє працювали у Москві. Мати ОСОБА_4, постійно допомагала ОСОБА_6 по господарству, а після смерті дружини ОСОБА_6 фактично переїхала до нього та доглядала його до смерті.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що з лютого 2010 року став проживати в ІНФОРМАЦІЯ_1, його сусідами була сім'я Демедюк. Мали теплі дружні стосунки, допомогали один одному по господарству. Знав також дружину ОСОБА_5. На час смерті дружини ОСОБА_5 вже проживав з ОСОБА_4 Останні разом проживали та працювали в Росіїї, часто приїздили до ОСОБА_6, допомогали йому по господарству, робили ремонт в будинку. Після смерті дружини ОСОБА_6, останнього доглядала мати позивачки ОСОБА_4 ОСОБА_2 за ці роки він не бачив ні разу.
Свідок ОСОБА_23 в судому засіданні пояснила, що вона є матір'ю позивачки ОСОБА_4 та хрещеною донькою ОСОБА_6, померлого 17 березня 2016 року. ЇЇ донька ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали в громадянському шлюбу з лютого 2011 року до дня смерті ОСОБА_24. Спочатку вони проживали разом у квартирі ОСОБА_4 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, потім поїхали на заробітки до Москви. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, надавали допомогу ОСОБА_6. З ОСОБА_2 вона раніше не була знайома, остання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не навідувала.
Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
17 березня 2016 року в с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області помер ОСОБА_6, що підтверджуєьбся копією свідоцтва про смерть/том № 1 а.с. 13/.
Після його смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок № 24 по вул. Набережній в с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок/том № 1 а.с.190/ та земельна ділянка площею 7,940 га, що розташована на території Жовтянської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчить копія Державного акту на право приватної власності на землю серії ДП № 062908/ том № 1 а с. 189/.
З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до приватного нотаріуса П'ятихатського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_25 звернувся його син ОСОБА_5, на підставі чого була відкрита спадкова справа № 29/2016 відносно майна померлого ОСОБА_6Г./том № 2, а.с.49-60/.
Проте ОСОБА_5 отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_6 не встиг, так як 31 березня 2016 року помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть/том № 1, а.с.12/.
З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до П'ятихатської державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2, на підставі чого державним нотаріусом П'ятихатської державної нотаріальної контори відкрита спадкова справа № 152/2016 до майна померлого ОСОБА_5/том № 2, а с.99-112/.
Згідно ахрівної довідки № 1022/01.44 від 01.08.2016 року, виданої Державним архівом Волинської області 03 квітня 1924 року народилася ОСОБА_26, батьками якої є ОСОБА_26 Сімеон та ОСОБА_27/том № 1 а.с.180/, а 05 вересня 1958 року у виконавчому комітеті Жовтянської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області ОСОБА_26 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, після чого дружині було присвоєно прізвище Демедюк /том № 2, а.с.40-41/.
26 вересня 2010 року ОСОБА_9 померла, про що свідчить копія ОСОБА_19 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть/том № 2, а.с.39/.
11 листопада 1955 року у виконавчому комітеті Голобської селищної ради Ковельського району Дніпропетровської області ОСОБА_28 уклала шлюб з ОСОБА_29, після чого дружині було присвоєно прізвище Бенесько /том № 1 а.с.181/, а 16 жовтня 1955 року у них народилась ОСОБА_30, що підтверджується копією свідоцтва про народження/а.с./
24 вересня 1977 року ОСОБА_30 зареєстурвала шлюб з ОСОБА_31 Миколайвичем, після чого дружині було присвоєно прізвище Оніщук /том № 1 а.с.185/.
10 червня 1988 року у с. Голоби Ковельського району Волинської області померла ОСОБА_32, про що свідчить копія свідоцтва прос мерть/том. № 1, а.с. 182/.
За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
За правилами статі 1263 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування, зокрема, в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК україни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи законних інтересів.
В судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України), та є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати положення ч. 2 ст. 3 СК України, про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З урахуванням наведених положень закону, право на спадщину мають особи, які її прийняли. Разом із тим свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Отже, за наявності умов у спадкоємця для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, позовні вимоги про визнання права на спадщину задоволенню не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, зокрема в разі відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, тобто винесення нотаріусом у встановленому Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерстві юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5 належного документу, яка діяла на момент оформлення спадкових прав позивачем.
Так, відповідно до п. 31 глави 1 вказаної Інструкції нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для її вчинення.
Тобто вирішення питання про визнання права власності може бути предметом вирішення лише після звернення до належних органів та отримання відповідної їх відмови у проведенні певних дій.
Проте позивач ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до нотаріальної контори не зверталась, відмову нотаріуса у вчиненні оформлення права на спадщину не отримувала. При цьому встановлення юридичного факту без вирішення спору, з яким пов'язано встановлення цього факту, неможливе.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_4 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, визнання права власності як спадкоємця четвертої черги на нерухоме майно після особи, яка мала право на спадщину і не прийняла її в зв'язку зі смерті, визнання права власності на земельну ділянку як спадкоємця четвертої черги після особи, яка мала право на спадщину і не прийняла її в зв'язку зі смертю є передчасними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Що ж стосується зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, суд приходить до наступного висновку.
Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини(частина 4 статті 1266 ЦК України).
Встановивши, з показів свідків та письмових доказів, долучених до справи, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, померлим 31 березня 2016 року, як між двоюрідним братом та сестрою, що і дає підстави для задоволення зустручного позову в частині встановлення факту родинних відносин.
Разом з цим, за приписами ч. 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, ч. 1 ст. 1270 ЦК встановлений строк у шість місяців для прийняття спадщини.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 04.05.2016 року подала до П'ятихатської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, на підставі чого державним нотаріусом відкрито спадкову справу відносно майна померлого ОСОБА_5 № 152/2016, проте з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, що передбачено ч. 1 ст. 1297 ЦК України ОСОБА_2 до нотаріуса не зверталась, відповідна заява в матеріалах спадкової справи відсутня, будь-які докази в підтвердження того, що ОСОБА_2 відмовлено у видачу свідоцтва про право на спадщину відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом є передчасними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
При цьому черга спадкоємців за законом визначена ЦК України та питання про віднесення осіб до певної черги спадкоємців відноситься до компетенції нотаріальних органів, у зв'язку з чим вимоги ОСОБА_2 про визнання її спадкоємцем третьої черги за законом після смерті ОСОБА_5 не грунтуються на законі, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 1-12, 263-265 ЦПК України , суд,
в и р і ш и в:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Надія-Плюс про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, визнання права власності як спадкоємця четвертої черги на нерухоме майно після особи, яка мала право на спадщину і не прийняла її в зв'язку зі смертю, визнання права власності на земельну ділянку як спадкоємця четвертої черги після особи, яка мала право на спадщину і не прийняла її в зв'язку зі смертю - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, померлим 31 березня 2016 року, які між двоюрідними братом та сестрою.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 320 грн. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 25 січня 2018 року.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса
Суд | П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2018 |
Оприлюднено | 26.01.2018 |
Номер документу | 71800137 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
Фирса Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні